Мiсто грiхiв (Sin City / Город грехов). США, 2005. Режисери
Роберт Родрiгес, Френк Мiллер. У ролях: Мiккi Рурк, Брюс Вiллiс, Джош
Хартнетт, Майкл Медсен, Джеймi Кiнг, Нiк Стал, Росарiо Доусон, Майкл
Кларк Данкан, Iлайджа Вуд, Джессiка Альба, Марiя Белло, Карла Гуджiно,
Клайв Овен, Девон Аокi, Бенiцiо Дель Торо, Брiттанi Мерфi.
У
картинi поeднуються сюжети трьох новел графiчного серiалу Френка
Мiллера, дiя яких вiдбуваeться у мiстi, де пануe злочиннiсть. У центрi
однiei з них – Марв (Рурк), крутий хлопець, котрий намагаeться
помститись за красуню Голдi (Кiнг), яку вбили прямо у нього в лiжку.
Герой другоi iсторii – колишнiй фотограф Дуайт (Овен), змушений ховати
кiнцi в воду пiсля випадкового вбивства полiцейського (Дель Торо). У
третiй йдеться про 60-рiчного полiцейського з хворим серцем (Вiллiс),
звинуваченого у злочинах, якi вiн не скоював.
Вiдомий
автор графiчних романiв (тобто комiксiв) Френк Мiллер на початку 90-х у
своiх творах розповiдав iсторii про вигадане мiсто з брудними вулицями
i корумпованими полiцейськими; його роботи вирiзнялись високим рiвнем
насильства i незвичним контрастним графiчним рядом. Автор не поспiшав
продавати своi сюжети Голлiвуду, оскiльки його попереднi роботи на
“фабрицi мрiй” – другий та третiй “Робокопи” – не були вдалими.
Переконати Мiллера мiг тiльки такий неординарний постановник, як
Родрiгес. Режисер “Вiдчайдушного” та “Дiтей шпигунiв” кiлька рокiв
мрiяв екранiзувати “Мiсто грiхiв”. Вiн показав Мiллеру 10-хвилинний
чорно-бiлий фiльм з Джошем Хартнеттом i Марлi Шелтон, знятий за
мотивами одного з сюжетiв серii. Цей ролик переконав автора, що
Родрiгес досконало вловив стиль i дух його творiнь.
Режисер
запропонував Мiллеру стати рiвноправним постановником стрiчки, тобто
здiйснювати постiйний авторський нагляд i допомагати з вiзуальним
рядом. Коли ж Гiльдiя режисерiв США виступила проти цього (згiдно з ii
правилами, у титрах може стояти лише одне прiзвище постановника),
Родрiгес, не роздумуючи довго, залишив цю органiзацiю. Це рiшення
коштувало йому вже пiдписаного контракту на екранiзацiю “Принцеси
Марса”, оскiльки студiя “Парамаунт” працюe тiльки з членами Гiльдii.
Квентiн Тарантiно виступив як “спецiально запрошений режисер”: таким
чином вiн вiддав борг Родрiгесу, який написав музику для другоi частини
“Вбити Бiлла” усього за один долар. “Мiсто” e повнiстю обробленим
цифровим фiльмом, створеним за допомогою тiei ж технологii, що й
“Небесний капiтан та свiт майбутнього”. Актори грали на тлi зеленого
екрану, пiсля чого у кадри додавали намальований на комп’ютерi свiт
мiста; eдиною реальною декорацieю був бар, куди навiдуються майже всi
героi Мiллера. У “Мiстi грiхiв” дуже багато персонажiв, на ролi яких
пробувалась бiльша частина голлiвудських знаменитостей. Серед тих, хто
з тiei чи iншоi причини не змiг взяти участь у проектi, – Крiстофер
Вокен, Стiв Бушемi, Джоннi Депп, Леонардо Дi Капрiо, Майкл Даглас i
Кейт Босворт; але i без них зiрок з головою вистачило б на пiв-дюжини
мейнстрiм фiльмiв.