КіноБлог

Iзгой (Cast Away / Изгой). США, 2000. Режисер Роберт Земекiс. У ролях: Том Хенкс, Хелен Хант, Нiк Сiрсi, Крiс Нот.

ICTV, недiля 31 липня, 13.35

Чак Ноланд, енергiйний менеджер вiдомоi поштовоi компанii, напередоднi Рiздва вирушаe у дiлову подорож. Лiтак героя зазнаe катастрофи, внаслiдок якоi вiн опиняeться на безлюдному островi. Протягом чотирьох рокiв Ноланд намагаeться вижити у тяжких умовах, але врештi-решт в нього з'являeться шанс на порятунок.

Попереднiй фiльм Земекiса за участю Хенкса, "Форрест Гамп", став сенсацieю 1994 р., побив численнi касовi рекорди i виборов шiсть "Оскарiв". Тому глядацький iнтерес до новоi спiльноi роботи славетного постановника i талановитого актора не був несподiваним. Iсторiя пересiчного американця, котрий перемагаe безжалiсну долю та сувору природу, вразила спiввiтчизникiв мужнього героя, зiбравши у прокатi США понад 210 млн. доларiв. Земекiс очолив список найуспiшнiших кiнематографiстiв сезону: одразу двi його стрiчки ("За завiсою таeмницi" та "Iзгой") потрапили до першоi десятки хiтiв року. Режисер знову довiв, що здатний наповнити цiкавими iдеями будь-яку жанрову форму: одiссея Чака Ноланда e не лише видовищною сумiшшю фiльму-катастрофи, пригодницькоi "робiнзонади" та мелодрами, а й розповiддю про вiдродження у сучаснiй людинi релiгiйного i мiстичного почуття. Завдяки майстерностi постановника картину було визнано вдалою не лише з комерцiйного боку ("Iзгой" претендував на премiю Асоцiацii радiо- та телекритикiв США у номiнацii "Кращий фiльм року").

Образ нового Робiнзона навряд чи належить до складних акторських завдань, однак дворазовий "оскарiвський" лауреат, котрому запропонували 25-мiльйонний гонорар, поставився до своei роботи надзвичайно серйозно. Пiд час зйомок, якi проходили на островi Фуджi, Хенкс спочатку потовстiв на 12 кг, потiм термiново схуднув на 25 кг, вiдпустив бороду i вiдростив волосся. В результатi "Iзгой" виявився черговою перемогою актора, забезпечивши йому приз чиказьких кiнокритикiв, "Золотий Глобус" за краще драматичне виконання та номiнацiю на премiю Кiноакадемii. Були прогнози, що Хенкс стане першою зiркою "фабрики мрiй", тричi нагородженою "Оскаром" за головну чоловiчу роль, але вони не справдились.

Стелс (Stealth / Стелс). Бойовик. США, 2005. Режисер Роб Коен. У ролях: Джош Лукас, Джессiка Бiл, Джеймi Фокс, Сем Шепард.

Три пiлоти (Лукас, Бiл, Фокс) беруть участь у секретнiй програмi з модернiзацii вiйськовоi авiацii. Iх головне завдання - тестувати нову модель, виконану у технологii "стелс", яка маe штучний iнтелект. Коли ж у цей лiтак попадаe блискавка, вiн стаe некерованим i перетворюeться на страшну загрозу.

Наприкiнцi вересня 2003 р. стало вiдоме iм'я режисера майбутнього фiльму: Роб Коен повiдомив про те, що вiн залишаe "Три iкси-2" i переходить в "Стелс". Головнi виконавцi - Лукас та Бiл - були вiдiбранi у серединi листопада. У груднi до них приeднався Джеймi Фокс. Бюджет фiльму склав 130 млн. доларiв. Зйомки, якi почались у лютому 2004 р., проходили в Сiднеi та iнших мiстах австралiйського штату Новий Уельс, в новозеландських горах Пiвденнi Альпи, в Таiландi, Колорадо, Калiфорнii i на борту авiаносця "Авраам Лiнкольн". Пiд час роботи в Австралii знiмальна група зiткнулась з протестами "зелених", якi стверджували, що дiяльнiсть кiнематографiстiв шкодить довкiллю i ставить пiд загрозу iснування рiдкiсних видiв бабок. Справа дiйшла до суду, але рiшучий виступ Коена, який сам e активiстом "грiнпiсу", поклав край суперечцi.

Дзвiнок (Ring / Звонок). Японiя, 1998. Режисери Хайдео Наката та Чiсуi Такiгава. У ролях: Нанако Мацусiма, Мiкi Накатанi, Хiроюкi Санада.

1+1, недiля 31 липня, 00.45

Молода журналiстка розслiдуe серiю смертей, пов'язаних з загадковою вiдеокасетою. Кожний, хто дивиться прокляту плiвку, чуe незрозумiлий телефонний дзвiнок, а рiвно через тиждень бачить щось настiльки жахливе, що помираe на мiсцi. Героiня, яка не вiрить у страшнi казки, знаходить касету, i вiдразу пiсля перегляду в ii квартирi лунаe дзвiнок...

Мiстичнi iсторii про моторошнi дiяння привидiв та iнших потойбiчних iстот завжди вважалися невiд'eмною частиною фольклору i народного театру Японii. Тому не дивно, що у 60-70-х роках ця краiна перетворилася на одного з найпотужнiших виробникiв фiльмiв жахiв. Найкращi роботи азiатських постановникiв, якi дослiджували актуальнi проблеми i фiлософськi питання, стали класикою не лише жанру, а й свiтового кiнематографу. На змiну традицiйним сюжетам про злих духiв ("Квайдан" Масакi Кобаясi) та кровожерних вампiрiв ("Куронеко" Кането Сiндо) поступово прийшли масштабнi хронiки нападiв ворожих iнопланетян ("В полонi у марсiан", "Битва в космосi", "Захоплення планети Iкс") i гiгантських радiоактивних монстрiв ("Годзiлла", "Гiдра - триголове чудовисько", "Родан - птах смертi"). Однак невдовзi лялькових допотопних потвор та прибульцiв перестали лякатись навiть малi дiти i iнтерес публiки до продукцii жахiв рiзко впав.

Молодi i нiкому не вiдомi режисери Наката та Такiгава поeднали традицii страшних схiдних легенд з сучасним урбанiстичним антуражем, створивши стрiчку, пiсля перегляду якоi десятки японцiв потрапили до лiкарнi у станi тяжкого стресу. Критики вiдразу визнали "Дзвiнок" етапною подieю у розвитку жанру, яку можна порiвняти хiба що зi славетним "Екзорцистом" Вiльяма Фрiдкiна. Картина з мiзерним бюджетом, що стартувала у кiнцi десятки комерцiйних лiдерiв, за кiлька тижнiв видерлася на перше мiсце i трималася на ньому бiльше мiсяця, зiбравши понад 30 млн. доларiв. Гнiтючу безвихiдну атмосферу фiльму та його вражаючий, шоковий фiнал високо оцiнили i глядачi iнших краiн, де "Дзвiнок" демонструвався на рiзних фестивалях (у вiдносно широкий прокат стрiчка вийшла тiльки у Францii, Канадi та в Росii). Японськi кiнематографiсти кинулися експлуатувати свiй несподiваний успiх: швидко випустили другу i третю частини похмуроi картини, а потiм продали права на ii римейк студii "Дрiмворкс".

Рецензія - Код да Вінчі

Книгу колишнього музиканта i викладача англiйськоi мови Дена Брауна "Код да Вiнчi" називають найуспiшнiшою книгою останнього десятилiття: ii тиражi перевищили п'ять з половиною мiльйонiв екземплярiв на сорока iноземних мовах. Головний герой - гарвардський професор iсторii релiгii та iконографii Роберт Ленгтон, який займаeться розшифровкою записки, знайденоi бiля тiла наглядача в Луврi. Ключi до неi вiн повинен знайти у витворах Леонардо да Вiнчi. Автор бестселера неодноразово запевняв, що всi описи секретних ритуалiв, творiв мистецтва, а також прихованих у них послань цiлком вiдповiдають реальностi.

Продюсер Браян Грейзер ("Iгри розуму") зацiкавився книгою Брауна на початку 2003 р. Спочатку ii збирались використати для телесерiалу, але письменник не погодився на цей проект. Через кiлька мiсяцiв компанiя "Сонi" заплатила йому шiсть мiльйонiв доларiв за права на екранiзацiю твору. До липня 2003 р., коли студiя прийняла рiшення, роман 14 тижнiв знаходився у верхнiй частинi хiт-параду найпопулярнiших книг США. "Ми хочемо зробити екранiзацieю такою, якою ii мрiють побачити фани книги, - каже Грейзер. - Це белетристика, i ми хочемо зробити те, що можна буде назвати белетристикою на екранi. Дiя буде напруженою, i в деяких моментах, вочевидь, нам доведеться ii пiдсилити, але дух книги це не змiнить".

Починаючи з липня до постановки фiльму намагались залучити Рона Ховарда. Зроблено це було на початку жовтня в "пакетному" варiантi: Ховард прийшов в проект з цiлою командою спiвробiтникiв, серед яких - сценарист Акiва Голдсман.

Роль Роберта Ленгдона отримав Том Хенкс. Саме Ховард та Грейзер зробили цього актора зiркою два десятилiття тому, знявши його у комедii "Сплеск" (1984). Вдруге це трiо зустрiлось, щоб створити "Аполло-13" (1995). Цього разу Ховард обрав Хенкса як актора, здатного чудово показати на екранi процес мислення: "Ми взяли його на роль Ленгдона не для того, щоб забезпечити картинi касовi збори, а для того, щоб створити вiрний образ вченого". Про запрошення Хенкса стало вiдомо у серединi вересня 2004 р.

Ховард i Грейзер з самого початку хотiли брати на ролi iноземцiв зарубiжних акторiв, бо вважали книгу Брауна "мiжнародним трилером". В iнтерв'ю журналу "Ньюсвiк" Грейзер розповiв, що на роль француженки-криптолога Софi Неве претендувала одна з лауреаток "Оскара", однак вони твердо вирiшили взяти французьку актрису. Нею стала Одрi Тоту, незабутня Амелi.

На роль полiцейського Безу Фаше запросили Жана Рено; про його участь, як i про Тоту, повiдомили у сiчнi 2005 р. Iану Маккеллену дiсталась роль сера Тiбiнга, мiльйонера, який шукаe святий Грааль i дie на сторонi Ленгдона, а Альфреду Молiнi - роль eпископа Арiнгаросу, який активно цiкавиться результатами дослiджень. Ченця-альбiноса Сайласа граe Крiстофер Екклстон.

Зйомки почались 30 червня цього року в Парижi. Знiмальний процес стартував у готелi Ritz на площi Вандом у центрi столицi. Увечерi того ж дня знiмальна група перебралась в Лувр. Директор Лувру Анрi Луаретт дав згоду на зйомки у примiщеннi ще в сiчнi. В iнтерв'ю французькому мiжнародному радiо вiн висловив великий ентузiазм щодо проекту, проте сказав при цьому: "Лувр - це не знiмальний майданчик. Це мiсце, куди приходять в середньому 20 тисяч чоловiк на день. Тому знiмати можна тiльки по вiвторках, коли музей зачинено, а також вночi".

В деякi бажанi мiсця знiмальнiй групi потрапити все ж таки не вдалося. Наприклад, Вестмiнстерське абатство категорично вiдмовило у цьому. "Хоча "Код да Вiнчi" - захоплююча книга, з богословськоi точки зору вона невiрна i небезпечна, i ми не можемо пiдтримати суперечливi й тенденцiйнi релiгiйнi та iсторичнi висновки цiei книги, i виражене в нiй вiдношення до християнства i Нового Завiту", - говорилось в офiцiйнiй заявi абатства. У Вестмiнстерському абатствi також вважають, що Браун припустився ряду помилок, описуючи собор у фiнальнiй частинi роману, i заявляють про намiр скласти повний список цих помилок для екскурсоводiв. Зйомки планують завершити в Англii до 19 жовтня.

Прем'eра "Коду да Вiнчi", бюджет якого склав 100 млн. доларiв, вiдбудеться 19 травня 2006 р. Фiльм обiцяe стати одним з головних лiтнiх блокбастерiв 2006 р.

Король Ральф (King Ralph / Король Ральф). США, 1991. Режисер Дейвiд С. Ворд. У ролях: Джон Гудмен, Пiтер О'Тул, Джон Херт, Камiлла Курдi, Рiчард Грiффiтс.

ICTV, п'ятниця 29 липня, 21.00

Внаслiдок нещасного випадку гинуть усi члени англiйськоi королiвськоi родини. Для iснування королiвського двору потрiбно знайти нового монарха, який був би родичем Вiндзорiв. Eдиним претендентом, як виявляeться, e... п'яниця - американець Ральф Джонс (Гудмен), джазовий пiанiст нiчного клубу Лас-Вегаса. Ральф - остання крапля кровi Вiндзорiв, загублена i забута в далекiй Америцi. Герой отримуe англiйську корону i всi клопоти, що пов'язанi з нею. Своiм стилем життя та поведiнкою вiн смiшить i шокуe всю краiну. Однак невдовзi народу починаe подобатись такий простий та демократичний король. Коли ж Ральф закохуeться у стриптизерку i починаe з нею зустрiчатися, вибухаe справжнiй скандал... Фiльм змальовуe досить примiтивне уявлення американцiв про англiйський королiвський двiр. Незважаючи на зусилля чудових акторiв Гудмена та О'Тула, лише окремi мiсця стрiчки e дотепними.

З перших же кадрiв стаe зрозумiло, що маeмо справу з видовищем жорстким, часом безжалiсним до глядача: розбита закривавлена голова, непритомна дiвчина на каталцi, обличчя ii батька, який дiзнаeться страшну новину. В такому стилi витримано весь фiльм. Це не елiтне, iнтелектуальне кiно, це мелодрама, яка, однак, пiдкуповуe натуральнiстю, життeвiстю. Жодних штампiв, картонних пристрастей чи неприродно вродливих облич, над якими попрацювали гримери. Життя без прикрас, почуття без прикрас - таким мiг би бути девiз авторiв "Не йди".

Перша зустрiч головних героiв далека вiд романтики, бо закiнчуeться банальним згвалтуванням. Але подано все так, що питань, чому цих людей потiм потягнуло одне до одного, не виникаe. Вона потрiбно йому настiльки, що вiн думаe про те, щоб залишити дружину, дiм i весь свiй свiт, який йому остогид. Вiн потрiбен iй настiльки, що вона готова пожертвувати своiм щастям (читай: життям), щоб не ставити його у нестерпну, болiсну ситуацiю. Нелогiчно тiльки на перший погляд, насправдi ж дуже логiчно, переконливо i реально: глибину кохання не вiдчути без самопожертви.

Наступне зауваження буде неоригiнальним, але пiсля перегляду дiйсно хочеться зiбрати разом усiх лялькових голлiвудських героiнь Пенелопи Крус i запхати iх подалi в шафу. Бо не в "Виборi капiтана Кореллi", не в "Ванiльному небi" i тим паче не в "Сахарi", а саме тут (i в деяких раннiх своiх роботах) ця акторка показуe, як вона вмie грати. I вона не намагаeться виглядати чарiвною, казково вродливою - зовнiшнiсть ii героiнi цiлком буденна, дехто навiть скаже, страшнувата. Краса в iншому - в тому, якими очима вона дивиться на коханого, коли розповiдаe йому, чому прийняла таке рiшення.

Зовнiшнiсть Кастеллiтто взагалi далека вiд уявлень про романтичного героя, i це теж великий плюс. Його герой майже завжди приховуe почуття. В ньому e енергiя, але не вистачаe рiшучостi. Нiби й зрie у ньому протест проти такого життя, але проявляeться вiн надто скромно, боязко. Вiн може помочитись на квiти дружини в ii вiдсутностi або пнути пiд столом ногою ненависного песика, якого весь час сують пiд нiс. Та чи змiг би вiн зробити рiшучий крок, якби за нього все не вирiшила бiльш сильна характером людина?

Хiрург двiчi опиняeться в ситуацii, де змушений пасивно спостерiгати за подiями. Вiн чекаe, поки iнший зробить операцiю його дочцi. Але i ранiше, на життeвому перепуттi, вiн теж нiби перебував у ролi спостерiгача, не встиг зробити вибiр, поки не стало пiзно. Тодi це коштувало йому надто дорого. Однак в критичний момент операцii вiн втручаeться i своiми руками витаскуe дочку з того свiту. Схоже, вiн таки засвоiв урок.

З якоi ти планети? (What Planet Are You From? / С какой ты планеты?). США, 2000. Режисер Майк Нiколс. У ролях: Гаррi Шендлiнг, Аннетт Бенiнг, Джон Гудмен, Бен Кiнгслi, Грег Кiннер, Лiнда Фiорентiно, Рiчард Дженкiнс, Джудi Грiр, Нора Данн.

ICTV, четвер 28 липня, 23.30

Забувши про сумну долю своiх попередникiв, чергова раса агресивних прибульцiв плануe захопити матiнку-Землю. З цieю метою iнопланетний диктатор (Кiнгслi) посилаe у наш свiт здiбного агента Гарольда Андерсона (Шендлiнг), який повинен пiд виглядом пересiчного американця знайти i заплiднити земну жiнку... У 60-х роках Нiколс ("Випускник", "Дiлова жiнка") заслужив славу тонкого та уiдливого критика звичаiв американського "iстеблiшменту". У своiй новiй картинi 69-рiчний режисер намагався залишитись вiрним основнiй темi власноi творчостi, висмiюючи не стiльки типовi ситуацii з фантастичних фiльмiв, скiльки стиль життя сучасних представникiв "середнього класу" США. З iншого боку, вiн створював комедiю, розраховану на смаки публiки 90-х, з модними зiрками i жартами "а-ля" брати Фареллi. Невибагливiсть гумору псуe враження вiд стрiчки, однак зусилля чудового акторського ансамблю роблять ii цiлком придатною для перегляду.

Будинок воскових фiгур (House of Wax / Дом восковых фигур). Фiльм жахiв. США, 2005. Режисер Хауме Коллет-Серра. У ролях: Елiша Катберт, Перiс Хiлтон, Чед Майкл Мюррей, Джаред Падалескi, Джон Абрахамс, Демон Херрiмен, Браян Ван Холт.

Шестеро студентiв поспiшають на матч студентського чемпiонату з американського футболу. Не доiхавши, вони сваряться з пiдозрiлим водieм i вирiшують провести нiч в наметах. Прокинувшись, героi бачать, що iх автомобiль виведено з ладу, i iм доводиться вирушити до найближчого мiстечка Емброуза. Опинившись там, студенти вiдвiдують музей воскових фiгур, де експонати виглядають, наче живi. Невдовзi друзi розумiють жахливу причину цiei реалiстичностi: у мiстечку хазяйнують божевiльнi брати-близнюки, якi роблять восковi фiгури з живих людей.

Це римейк знаменитого фiльму Андре де Тота 1953 р., в якому знялись Вiнсент Прайс та молодий Чарлз Бронсон i який був варiацieю стрiчки "Загадки воскового музею" (1933) Майкла Кертiца. Фiльм створила студiя "Дарк Кастл", яка займаeться реанiмацieю популярних у минулому страшних сюжетiв за допомогою сучасних спецефектiв ("Будинок нiчних привидiв", "13 привидiв", "Корабель-привид"). Сценарiй написали Чад та Керi Хеeси. Режисер Хауме Коллет-Серра - дебютант в кiно, який ранiше знiмав телерекламу та вiдеоклiпи. Бюджет "Будинку" - 40 млн. доларiв. Зйомки почались 3 травня 2004 р. i проходили в Австралii, у штатi Квiнсленд. 26 червня пiд час перевiрки обладнання, за допомогою якого робили спецефекти, на знiмальному майданчику виникла пожежа, внаслiдок якоi повнiстю згорiв студiйний павiльйон. Прем'eру у США, заплановану на початок червня, перенесли на травень.

Жандарм одружуeться (Le gendarme se marie / Жандарм женится). Францiя-Iталiя, 1968. Режисер Жан Жиро. У ролях: Луi Де Фюнес, Мiшель Галабру, Клод Жансак, Женев'eв Град, Морiс Рiш, Жан Лефевр.

СТБ, середа 27 липня, 19.50

Новi пригоди жандарма Крюшо (Де Фюнес) та його тупуватих колег починаються з того, що iм доручають ловити порушникiв дорожнього руху. Потiм Крюшо закохуeться у вдову полковника (Жансак) i разом зi своiм начальником (Галабру) бере участь у конкурсi, який повинен виявити здiбностi до керiвноi дiяльностi у жандармерii Сен-Тропеза. Переможцiв маe визначити комп'ютер, який ламаeться... Один з бiльш-менш придатних для перегляду фiльмiв з "жандармськоi" серii.

Римейки - рiч крихка i в бiльшостi випадкiв позбавлена сенсу, оскiльки майже завжди вони створюються виключно з фiнансових причин. Коли оригiнальний сюжет пересаджують на грунт iншоi краiни чи епохи, це ще можна зрозумiти - тодi у нього хоча б теоретично e можливiсть заграти по-новому, але в бiльшостi випадкiв це теж нi до чого путнього не призводить. Коли ж просто перезнiмають стару iсторiю з iншими акторами, шанси отримати щось варте уваги мiнiмальнi.

У випадку з "Все або нiчого" дежа вю вiдчують бiльшiсть глядачiв. Тому що перший "Найдовший ярд", припустiмо, бачили далеко не всi, а от ще його римейк, англiйський "Кiстколом", знайомий багатьом. Той, хто дивився його, у новiй картинi не знайде нiчого нового. Тiльки замiсть Вiннi Джонса - Адам Сендлер.

Не буду казати, який Джонс актор, але вiн футболiст професiйний, тому у "Кiстколомi" в футбольних сценах вiдчувалась певна достовiрнiсть. Сендлер... кажуть, що вiн тренувався i робив успiхи, але вони завжди так кажуть. В те, що вiн виробляв всi тi фокуси на полi без дублерiв, не вiриться зовсiм. Що стосуeться акторства, то цей герой Сендлера не дратуe так, як його раннi "шедеври": все ж таки Пол Крю - персонаж iншого типу, нiж Бiллi Медiсон, вiн же Хеппi Гiлмор, вiн же Водоноша, вiн же всеперемагаючий iнфантильний дебiл. Але й особливого смiху вiн не викликаe, хiба що на початку, коли влаштовуe для телебачення шоу з полiцейським переслiдуванням. Фiльм краде колега Адама - метушливий базiкало Крiс Рок, запас жартiв про непростi стосунки бiлих i чорних у якого, здаeться, невичерпний.

Сендлер знайшов епiзод i для свого постiйного "напарника" Роба Шнайдера. Це у них традицiя: Шнайдер у кожному своeму фiльмi даe камео Сендлеру i навпаки. Причому кожного разу Сендлер в епiзодичнiй ролi затьмарюe Шнайдера в головнiй i навпаки. Тут би iм зробити висновки i обмежити свою дiяльнiсть епiзодичними ролями, але ж не зроблять.

Жоден сучасний римейк не обходиться без участi зiрки фiльму-першоджерела. Так було в "Шафтi", "Янголах Чарлi", "Старськi i Хатчi" i в багатьох iнших. Участь Берта Рейнольдса у "Все або нiчого" звелась до простоi присутностi. Шкода, оскiльки у нього, на вiдмiну вiд колег з перелiчених вище стрiчок, був не епiзод, а повноцiнний персонаж. Для актора, який свого часу був однieю з головних зiрок "фабрики мрiй", можна було написати бiльш яскраву й цiкаву роль тренера. Натомiсть Джеймс Кромвелл свою невелику роль начальника тюрми вiдпрацьовуe на 100%.

Якщо що й рятуe картину (частково), то це бадьорий саундтрек i колоритний набiр гравцiв команди в'язнiв. Завдяки цим двом складовим наприкiнцi дiйсно виникаe щось на кшталт спортивного духу, що захоплюe i примушуe вболiвати за героiв, навiть якщо по хвилинам знаeш, що вiдбуватиметься. А це вже непогано.

Вихiд дракона (Enter the Dragon / Выход дракона). США-Гонконг, 1973. Режисер Роберт Клауз. У ролях: Брюс Лi, Джон Сексон, Джим Келлi, Янг Цзи, Енджела Мао, Боб Волл, Ши Кieн, Боло Янг, Само Ханг.

1+1, середа 27 липня, 00.05

Вихованець шаолiнського монастиря (Лi) отримуe шанс помститися вбивцi своei сестри, коли спецслужби звертаються до нього з проханням проникнути на острiв, яким володie король злочинноi iмперii Хан. Щороку злочинець влаштовуe турнiр, де збираються найкращi бiйцi з усього свiту, i герой Лi, чию сестру вбив охоронець Хана, отримав запрошення на це змагання... В будь-якому жанрi e своя класика, i в жанрi фiльмiв про бойовi мистецтва "Вихiд дракона" - це класика з класик. Це перший i eдиний американський фiльм Брюса Лi, який мав великий успiх у прокатi i викликав безлiч наслiдувань i пiдробок. За стилем i духом вiн бiльше нагадуe раннi "бондiвськi" стрiчки, нiж гонконгiвськi картини того ж Лi, i пропонуe цiлу низку блискучих двобоiв за участю таких майстрiв, як Лi, Келлi, Волл, Кieн, Янг, Ханг. У порiвняннi з сучасними комп'ютерними боями те, що робить на екранi Лi, - це майже критичний реалiзм, i у цьому фiльмi, на щастя, немаe того дурного штампу, коли героя б'ють пiвгодини, пiсля чого вiн встаe i перемагаe. Якщо з цього жанру якийсь один фiльм дiйсно вартий уваги, то це вiн.

Все або нiчого (The Longest Yard / Все или ничего). Спортивна комедiя. США, 2005. Режисер Пiтер Сiгал. У ролях: Адам Сендлер, Крiс Рок, Берт Рейнольдс, Ед Лотьe, Вiльям Фiхтнер, Джеймс Кромвелл, Неллi, Клорiс Лiчмен, Браян Босворт, Майкл Iрвiн, Трейсi Морган.

Пол Крю (Сендлер), знаменитий квотербек, потрапляe до в'язницi. Про його футбольний талант знають всi, i начальник тюрми Хейзен (Кромвелл) пропонуe Крю зiбрати команду i зiграти матч проти охоронцiв. Пол починаe готувати свою команду за допомогою знаменитого чемпiона та тренера Нейта Скарборо (Рейнольдс), який теж сидить у цiй тюрмi.

Справжня назва фiльму - "Найдовший ярд", i це римейк знятоi у 1974 р. однойменноi картини Роберта Олдрiча з Бертом Рейнольдсом у головнiй ролi. Про рiшення робити римейк студiя "Парамаунт" повiдомила у липнi 2003 р. Шукати головних виконавцiв почали у сiчнi 2004 р.: саме тодi у цьому списку з'явилось iм'я Адама Сендлера. Спочатку комiк збирався обмежитись продюсерськими функцiями, однак, ознайомившись з останнiм варiантом сценарiю Шелдона Тернера та Тiма Херлiхi, вирiшив зiграти головну роль. Режисер Сiгал ранiше працював з Сендлером над фiльмами "50 перших поцiлункiв" та "Керування гнiвом". На початку травня 2004 р. стало вiдомо, що одну з ролей у картинi гратиме Берт Рейнольдс. "Я радий, що фiльм, знятий 30 рокiв тому, все ще актуальний сьогоднi", - каже вiн. У "Все або нiчого" дебютував на кiноекранi репер Неллi. Ролi охоронцiв зiграли чемпiон з кiкбоксингу Боб Сеп, борцi-чемпiони Бiлл Голдберг, Стiв Остiн, Кевiн Неш та колишнi гравцi Нацiональноi футбольноi лiги - це мало додати достовiрностi футбольним сценам. Чотириразовий чемпiон свiту Бiлл Романовський зiграв найжорстокiшого охоронця. "Пiсля уходу з футболу втрачаeться вiдчуття товариства, - каже вiн. - Сумуeш за командою, за друзями. Ця роль багато в чому компенсувала це". Серед акторiв, з якими вели переговори, але якi не з'являться на екранi, - Гарi Олдмен i Снуп Догг.

Комiк Крiс Рок, який виконав у стрiчцi одну з головних ролей, розповiдав, що актори i автори фiльму надихались картиною 1974 р. Перед початком зйомок Сендлера тренували колишнiй професiйний квотербек Шон Селiсберi та тренер Марк Еллiс. Продюсери запевняють, що актор робив великi успiхи на тренуваннях. Автори стрiчки обшукали всю краiну вiд Чикаго до Лос-Анджелесу у пошуках тюрми в повнiй iзоляцii. Такою виявилась в'язниця пiд назвою "Стара труба" у штатi Нью-Мексико, закрита 20 рокiв тому. Ця тюрма також давала потрiбний вид на пустелю. Зйомки почались 19 липня 2004 р. Фiнальний футбольний матч знiмали на стадiонi коледжу Ель Камiно в Лос-Анджелесi.

Крикуни (Screamers / Крикуны). США, 1996. Режисер Крiстiан Дюгей. У ролях: Пiтер Веллер, Рой Дюпуi, Дженнiфер Рубiн, Ендi Лоeр, Рон Вайт.

ICTV, понедiлок 25 липня, 21.00

Джозеф Хендрiксон (Веллер), офiцер Альянсу, армii повстанцiв, керуe обороною застави на Сiрiусi 6Б, опорному пунктi у протистояннi з НЕБ - Новим Економiчним Блоком. Новий козир НЕБ у вiйнi з Альянсом - "крикуни", зброя, запрограмована на знищення усiх форм життя. Однак головнi проблеми починаються, коли ця зброя починаe саморозвиватись... Стрiчка маe зацiкавити прихильникiв творчостi Фiлiпа К. Дiка, бо це екранiзацiя одного з його творiв (за оповiданнями й романами Дiка знято такi стрiчки, як "Блейд-раннер", "Згадати усе", "Особлива думка"). Як для фантастики з невеликим бюджетом i без вiдомих iмен - дуже непогано.

Мiсячна миля (Moonlight Mile / Лунная миля). США, 2002. Режисер Бред Сiлберлiнг. У ролях: Дастiн Хоффман, Сюзан Сарандон, Джейк Гiлленхаал, Еллен Помпео, Холлi Хантер, Дебнi Коулмен.

ENTER-фiльм, недiля 24 липня, 18.10

Пiсля трагiчноi загибелi своei нареченоi юнак Джо Наст змушений робити важливий вибiр. З одного боку - приголомшенi нещастям батьки нареченоi, торговець нерухомiстю Бен Флосс та його дружина, письменниця Джоджо, якi наполягають, щоб Джо жив з ними i став дiловим партнером Бена. З iншого - нове кохання i надiя на щасливе життя...

Стрiчка, названа на честь знаменитоi пiснi "Роллiнг Стоунз", була третьою роботою у кiно телевiзiйного режисера Сiлберлiнга ("Каспер", "Мiсто янголiв") та його сценарним дебютом. Усi його фiльми так чи iнакше пов'язанi з темою смертi; причиною цього e шок, пережитий постановником у 1989 р., коли його кохану, перспективну актрису Ребекку Шеффер, вбив прихильник-психопат, а сам Сiлберлiнг опинився у числi пiдозрюваних. "Хоча картина частково e вигадкою, ii емоцiйнi корiння сягають мого власного досвiду, коли менi довелося пережити втрату, схожу на втрату Джо, - розповiдаe режисер. - Iнколи життя e твоiм найкращим сценаристом. Джо не може зрозумiти, повинен вiн зберiгати вiрнiсть тiй, якоi бiльше немаe, чи маe продовжувати жити далi. У такiй ситуацii правил не iснуe, кожен вирiшуe самостiйно". Найбiльшою похвалою постановнику стала вдячнiсть батькiв Шеффер, якi полюбили "Мiсячну милю" пiсля першого ж перегляду.

Сiлберлiнг зiзнаeться, що писав сценарiй спецiально для Хоффмана та Сарандон, яких мрiяв поeднати на екранi. "Оскарiвськi" лауреати, якi ранiше нiколи не працювали разом, зiграли сiмейну пару надзвичайно переконливо. Для Хоффмана ("Людина дощу"), який востаннe з'являвся на екранi у "Жаннi д'Арк" Люка Бессона, роль Бена Флосса була довгоочiкуваним поверненням у кiнематограф. Сарандон ("Тельма i Луiза") за "Милю" отримала найбiльший у своiй кар'eрi гонорар - 7 млн. доларiв.

"Я довго шукав актора на роль Джо, - каже режисер. - Кемерон Кроу вважав, що моя проблема у тому, що я написав iсторiю про себе. Коли я зустрiв Джейка Гiлленхаала, я побачив себе у молодостi i припинив пошук". Джо Наст у виконаннi Гiлленхаала нагадуe головного героя "Випускника" - стрiчки, яка у 1967 р. прославила Хоффмана; на зйомках славетний актор охоче дiлився досвiдом зi своiм молодим колегою. "Iнколи, - згадуe Джейк, - вiн казав менi, що 35 рокiв тому виглядав так само, як я". Завдяки вiдмiнним акторським роботам та вiдсутностi характерних для фiльмiв подiбноi тематики мелодраматичних штампiв "Миля" e гiдною уваги усiх любителiв тонких психологiчних кiнотворiв.

Хоча Поллак казав, що йому нецiкаво було б знiмати агiтку на користь ООН, вiн в якiйсь мiрi зробив це. Показав органiзацiю солiдну й мудру, здатну вирiшувати неоднозначнi конфлiкти i справедливо судити мiжнародних злочинцiв - саме такий образ залишаeться в пам'ятi пiсля перегляду. Був ще шанс додати сюди кiлька добрих слiв на адресу американських спецслужб, але режисер ним не скористався, навiть навпаки. Бо, якщо мислити логiчно, на будь-яку роботу в примiщеннi ООН повиннi брати людей максимально перевiрених, без плям в бiографii, i аж нiяк не уродженцiв краiн третього свiту з вкрай нестабiльною полiтичною ситуацieю, якi в юностi бавились в революцiю з автоматом в руках. Головна героiня каже на це, що вона дещо збрехала i деякi факти своei бiографii приховала, але, люди, хто в наш прогресивний час вiрить комусь на слово? Якщо так компетентно працюють спецслужби всього свiту, то час купувати рушницю i ховати ii на нiч пiд подушку. Про всяк випадок.

Якщо змиритись з тим, як у фiльмi написано, м'яко кажучи, неординарну бiографiю Сильвii Брум, то кiно загалом вийшло непоганим. Шон Пенн граe дуже добре, хоча й не так, як в "Таeмничiй рiчцi" i навiть в "21 грамi", але й рiвень драматургii в "Перекладачцi" не той. Свого не надто багатого на нюанси агента актор вiдпрацьовуe на 150%. Що ж стосуeться Кiдман, то, знову ж таки, героiню з такою бiографieю, як у ii перекладачки, абсолютно переконливою не змогла б зробити, напевно, навiть Мерiл Стрiп. Переходи вiд примирення з горем до бажання знищити ката i назад вийшли занадто рiзкими, хоча в цiлому акторка тримаeться на досить високому професiйному рiвнi, нижче якого в останнi роки просто не опускаeться. Однак цього разу не слiд чекати вiд неi одкровень в стилi "Догвiлля".

Поллак мiг пiти одним з трьох можливих шляхiв. Перший - зробити наголос на полiтичнiй складовiй, зробити центральний конфлiкт бiльш актуальним, складним i неоднозначним, нiж протиставлення дрiбного африканського диктатора великiй могутнiй самi-знаeте-чиiй демократii. Другий - сильнiше закрутити сюжет, передбачити кiлька обманних ходiв i зробити розв'язку по-справжньому несподiваною. Третiй - вивести на перший план почуття головних героiв, перетворивши iх на повноцiнну любовну лiнiю. Але режисер зупинився на перепуттi i вирiшив, що далi iхати нiкуди не буде: i реальнi полiтичнi проблеми трактуються у "Перекладачцi" досить однобоко, i вiдгадати, хто насправдi зацiкавлений в усуненнi африканського президента, не дуже важко, i стосунки мiж героями прямують в нiкуди.

Незважаючи на безумовний професiоналiзм режисера i акторiв, залишаeться враження, що встиг скуштувати дуже смачне перше, друге i десерт, а все одно залишився голодним. Хоча не виключено, що комусь здасться, що вiн отримав повноцiнний обiд. Все залежить вiд апетиту.

Щелепи (Jaws / Челюсти). США, 1975. Режисер Стiвен Спiлберг. У ролях: Рой Шейдер, Роберт Шоу, Рiчард Дрейфус, Лоррейн Герi, Мюррей Хемiлтон.

Новий канал, субота 23 липня, 21.45

На узбережжi Новоi Англii, бiля острова Мартас-Вiньярд, з'являeться велетенська акула, яка починаe тероризувати населення. Ситуацiя стаe ще гiршою, коли влада вiдмовляeться визнати наявнiсть небезпеки у водi. Все ж таки шерифу Бродi (Шейдер) вдаeться переконати начальство у необхiдностi експедицii по знищенню морського хижака. Разом з мисливцем на акул Квiнтом (Шоу) та вiдомим iхтiологом Купером (Дрейфус) Бродi вирушаe на полювання, але чи не стануть вони самi здобиччю?.. Перший мегахiт Спiлберга зараз навряд чи налякаe когось так, як в 70-х, але лише тому, що його знахiдки давно розкрали спритнi ремiсники. Вiн залишаeться вiчнозеленою класикою з мiцним саспенсом, переконливими характерами трьох головних героiв i "страшною" музичною темою, що запам'ятовуeться назавжди. Премii "Оскар" за звук, монтаж, музику.

Поняття "артхаус" виникло у США: так там називають кiнотеатри, де йдуть фiльми не на англiйськiй мовi. Iнколи жартують, що такi картини в Штатах дивляться двi з половиною людини, i доля правди у цьому жартi e. Отже, з самого початку слово "артхаус" використовувалось як синонiм видовища не масового, не кiнорозваги i не чергового голлiвудського кiнопродукту.

Пiзнiше в артхаусних кiнотеатрах почали демонструвати фiльми, знятi i в Америцi, але такi, якi виходять обмеженою кiлькiстю копiй, передбачають роздуми, емоцii, глибинний контакт глядача з кiнотвором. Артхауснi мережi швидко розвивались - як протидiя голлiвудськiй машинi, фабрицi тотальноi розваги. Цiкаво, що чiткий водороздiл мiж "розумним" i "розважальним" кiно виник саме в останнi десятилiття. Ранiше той самий Голлiвуд вмiв розважати i водночас говорити важливi речi, вести внутрiшнiй дiалог з глядачем. Адже саме на "фабрицi мрiй" були створенi i "Новi часи", i "Громадянин Кейн", i "Хрещений батько", i "Таксист". Ще цiкавiше те, що артхаусний рух набув такого розмаху, що нинi вже Голлiвуд iнодi використовуe це визначення при рекламi, розкручуючи який-небудь не позбавлений думки фiльм як "артхаусну психологiчну драму".

Iснуe стереотип, що кiно "розумне", iнтелектуальне протипоказане звичайному глядачу, що це видовище виключно для "вибраних", кiнознавцiв i кiнокритикiв. Це, звичайно ж, не так, точнiше, не зовсiм так. E, наприклад, "Вiсiм з половиною" Феллiнi й "Сьома печатка" Бергмана, до яких ключик пiдiбрати зовсiм не легко, але e й "Полiт над гнiздом зозулi" Формана з його генiальною простотою конфлiкту, загальнодоступною iдеeю i вражаючою метафорою. I це ж стосуeться певноi частини сучасного артхаусу - робiт американських "незалежних", фiльмiв азiатських краiн, стрiчок майстрiв зi свiтовим iменем чи просто культурного eвропейського кiно. Навiть складнi за формою кiнотвори можна розумiти, вiдчувати на iнтуiтивному рiвнi. Артхаусу не треба боятись. Адже насправдi важливi не тi думки, якi заклав у фiльм автор. Важливi тi думки, якi фiльм викликав у глядача. Кiнематограф - дивовижне мистецтво, бо по-справжньому талановитий кiнотвiр приречений на безмежну кiлькiсть трактувань, про якi навiть не мiг подумати його автор.

В Украiнi e своя система обмеженого прокату високохудожнiх стрiчок - Артхаус трафiк. Мета цього проекту - знайомити любителiв кiно з маловiдомим, екзотичним кiно на 35 мм, у першу чергу з новинками. Цього лiта Артхаус трафiк запропонував украiнським кiноманам особливий подарунок - проект "Лiнiя iспанського кiно", в межах якого демонструються такi картини, як любовна драма "Не йди" (2004, реж. Серджио Кастеллiто), мiстичний трилер "Невразливий" (2001, реж. Хуан Карлос Фреснадiйо) i сюрреалiстична драма "Порочний незайманий" (2002, реж. Артуро Рiпштейн). Усi цi фiльми встигли побувати на багатьох мiжнародних фестивалях i зiбрати колекцiю нагород i хвалебних критичних вiдгукiв. Вони дуже несхожi один на одний за жанром i стилем, i демонструють рiзнi гранi спектру художнiх можливостей сучасного iспанського кiно.

Важка мiшень (Hard Target / Тяжелая мишень). США, 1993. Режисер Джон Ву. У ролях: Жан-Клод Ван Дамм, Ленс Хенрiксен, Янсi Батлер, Арнольд Вослу, Кейсi Леммонс.

Iнтер, п'ятниця 22 липня, 23.30

Злочинна органiзацiя, очолювана персонажем Л. Хенрiксена, влаштовуe для багатiiв полювання, жертвами в якому e люди - нiкому не потрiбнi бродяги, переважно ветерани в'eтнамськоi вiйни. Дочка однiei з жертв (Батлер) починаe пошуки, i на допомогу iй, звичайно ж, приходить мужнiй герой з довгим волоссям i обличчям Ван Дамма... Голлiвудський дебют гонконгiвського короля "екшн" Джона Ву. Вiн став першим азiатським кiнематографiстом, з яким захотiли мати справу великi американськi кiнокомпанii. За нього боролись 22 студii; перемогла "Юнiверсал". В результатi вийшов досить ефектний бойовичок, який став однieю з найпомiтнiших стрiчок Ван Дамма (зараз про це смiшно згадувати, але тодi всi вiрили, що вiн ось-ось стане зiркою). Нинi зрозумiло, що для Ву це була усього лише розминка: вiн став знiмати щоразу масштабнiшi баталii зi справжнiми зiрками - Джоном Траволтою, Нiколасом Кейджем, Томом Крузом, а Ван Дамм помандрував у клас "Б".

Порочний незайманий (La virgen de la lujuria / Порочный девственник). Сюрреалiстична драма. Iспанiя-Мексика-Португалiя, 2002. Режисер Артуро Рiпштейн. У ролях: Луiс Фелiпе Товар, Арiадна Гiль, Патрiсiя Реeс Спiндола.

Двi хвилини щастя перетворюють маленьку людину, офiцiанта з мексиканського кафе, на терплячого й мудрого чоловiка. Заради кохання до падшоi жiнки невiдомого походження (чи то росiйськоi графинi-емiгрантки, чи то нiмкенi-революцiонерки), нинi повii й наркоманки, герой готовий на все, навiть на вбивство.

Класика iспаномовного кiно вiд режисера Рiпштейна, колишнього асистента Луiса Бунюеля, жорстка мелодрама, стилiзована пiд фiльми 40-х рр., де дiя розгортаeться всього у трьох-чотирьох декорацiях. Зйомки проходили в Мексицi. На екрани Iспанii стрiчка вийшла у вереснi 2002 р. Фiльм був вiдзначений призом Святого Марка "Спецiальна згадка" на Венецiанському кiнофестивалi 2002 р., також брав участь в програмах фестивалiв в Ротердамi, Сан-Франциско й Мельбурнi 2003 р.

Пограбування (The Stickup / Ограбление). США, 2001. Режисер Роудi Херрiнгтон. У ролях: Джеймс Спейдер, Леслi Стефансон, Дейвiд Кiт, Джон Лiвiнгстон, Роберт Мiано.

ICTV, четвер 21 липня, 21.00

Джон Паркер (Спейдер) приiздить у маленьке мiстечко i наступного ж дня стаe головним пiдозрюваним у пограбуваннi банку. Полiцiя та ФБР полюють на героя, котрий переховуeться у будинку медсестри (Стефансон), з якою познайомився у барi. Виявляeться, що Паркер був полiцейським i разом з колегами вiдбирав грошi у торговцiв наркотиками... Сюжет стрiчки Херрiнгтона e настiльки ж оригiнальним, наскiльки ii назва. Це черговий витвiр класу "Б" зi слабким сценарieм та тривiальною режисурою. Картина може зацiкавити хiба що участю Спейдера. У 80-х цей актор був популярним, у 1989-му здобув премiю Каннського фестивалю, але не змiг втриматися у перших рядах голлiвудських знаменитостей.

Перекладачка (The Interpreter / Переводчица). Полiтичний трилер. США, 2005. Режисер Сiднi Поллак. У ролях: Нiколь Кiдман, Шон Пенн, Кетрiн Кiнер.

Перекладачка ООН, випадково пiдслухавши розмову про пiдготовку змови проти лiдера однiei з африканських держав, сама стаe потенцiйною жертвою вбивць. Агент ФБР, який розслiдуe цю справу, вважаe, що жiнка не каже всю правду. Кожен з них судить про iншого згiдно з власними переконаннями: перекладачка, яка знаe цiну правильним формулюванням, вiрить, що слова можуть бути небезпечнiшими за зброю, а спiвробiтник таeмних служб звик звертати увагу не на балаканину, а на вчинки.

Поллак притримуeться тiei ж точки зору, що й головна героiня: "Картина розповiдаe про мирнi альтернативи вiйськовим розв'язанням конфлiктiв. Хорошi фiльми можуть бути аргументами у подiбних суперечках. Чим кращi стрiчки, тим сильнiший аргумент i бiльше надii на перемогу". Режисер заперечуe, що сюжет про замах на лiдера краiни, котра загрузла у внутрiшнiх конфлiктах i громадському протистояннi, e алегорieю вторгнення США в Iрак, "хоча iдеi, звичайно ж, носяться у повiтрi - невловимi, наче сигаретний дим".

Основна дiя "Перекладачки" вiдбуваeться в примiщеннi ООН у Нью-Йорку. Досi там дозволяли знiмати лише документальнi картини. Вiдмовили навiть великому Хiчкоку пiд час зйомок його класичного трилера "Пiвнiч - пiвнiч-захiд" (1959). Прохання Поллака попрацювати в iнтер'eрах ООН Генеральний секретар Кофi Аннан теж спочатку вiдхилив, однак департамент зi зв'язкiв з громадськiстю переконав його змiнити думку. Дипломати розумiли, що фiльм з кiнозiрками може змiцнити репутацiю ООН, викликавши iнтерес до повсякденноi роботи органiзацii, авторитет якоi останнiм часом невмолимо падаe. Втiм, Поллак стверджуe, що не збирався займатися пiаром ООН: "Я дуже поважаю Органiзацiю Об'eднаних Нацiй, але робити за 80 млн. доларiв агiтку - це нудно". Вiн також розповiв, що, проживши все життя в Нью-Йорку, сотнi разiв проходив бiля штаб-квартири ООН, але жодного разу не був всерединi.

Кiнематографiстiв пустили у примiщення тiльки пiсля численних бесiд зi службою безпеки i головою Генеральноi Асамблеi. У сценi замаху пiстолет заборонили заряджати навiть холостими набоями, а от ножi та iншi потрiбнi для зйомок гострi предмети голлiвудський техперсонал проносив з собою без проблем. Студiя оплатила оренду примiщення i пообiцяла внести чимале пожертвування у соцiальнi фонди ООН. Коли дипломати почали цiкавитись, де можна записатись у масовку, на них чекало розчарування: компанiя "Юнiверсал" не могла використовувати у якостi статистiв представникiв зарубiжних держав, бо вони не мають права на роботу у США (ООН не американська структура i не e для послiв наймачем). Побоюючись проблем з профспiлками, студiя вiдмовила навiть тим дипломатам, якi були готовi працювати безплатно. "Шкода! Адже це наш театр, а ми всi - члени постiйноi трупи, - казав посол Йорданii принц Зейд Аль Хуссейн. - Нам тут усе вiдомо до дрiбниць, в тому числi i накладки в роботi перекладачiв; ми знаeмо, як реагувати на невчасно включений мiкрофон". Принц розраховавував продовжити сiмейну традицiю: його батьки знiмались у масовцi в iталiйських сценах "Клеопатри" у 1963 р. Вiдмова також засмутила посла Iспанii Iносенсiо Арiаса, який не раз з'являвся на екранах у нацiональних кiнопроектах: "Менi не потрiбнi iх грошi. Я все одно вiддав би весь гонорар в науковi фонди або на боротьбу зi СНIДом. А тепер вони позбавили мене шансу отримати номiнацiю на "Оскар"!"

Кiдман готувалась до ролi, непомiтно прослизнувши у примiщення, де сидiла у перекладачiв, кабiнки яких нависають над залою, пiд час засiдання Ради Безпеки, на якому обговорювали ситуацiю в Iраку.

Нiчнi яструби (Nighthawks / Ночные ястребы). США, 1981. Режисер Брюс Мальмут. У ролях: Сильвестр Сталлоне, Рутгер Хауер, Бiллi Дi Вiльямс, Лiндзi Вагнер, Персiс Хамбатта, Джо Спiнелл.

ICTV, середа 20 липня, 23.30

Нью-йоркськi полiцейськi Дiк Да Сiлва (Сталлоне) та Метью Фокс (Дi Вiльямс) - справжнi майстри своei справи, якi успiшно борються з правопорушниками. Але одного дня iх переводять у спецпiдроздiл з боротьби з тероризмом. Iх головна цiль - мiжнародний терорист Вулфгар (Хауер), слiд якого веде з Нью-Йорка в Лондон, а потiм в Париж... Це перший справжнiй бойовик, в якому знявся Сталлоне (ще до "Першоi кровi"). Його екранним противником (хоча, кажуть, на знiмальному майданчику вiдносини мiж ними теж були не найкращими) став голландець Хауер, для якого це була одна з перших робiт у США. Ефектне протистояння, непоганий для такого жанру сюжет - фiльм заслуговуe на увагу, якщо знайдуться такi, якi його ще не бачили.

Голлiвудськi романтичнi комедii з кожним роком стають все бiльш схожими на сестер-близнючок. Всiм вiдома зiрка в головнiй ролi (тут це Лопес, але якщо трохи змiнити двi-три реплiки, на ii мiсцi легко можна уявити i Мег Раян, i Сандру Буллок, i Джулiю Робертс), яка старанно робить вигляд, нiби вона проста дiвчина з сусiднього будинку. Щастя, яке несподiвано звалюeться iй на голову, - чарiвний принц, багатий, вродливий i настiльки безхарактерний й безликий, що набридаe у першi двi хвилини своei присутностi на екранi. Оскiльки в даному випадку цю роль граe актор, чиe прiзвище хоч щось скаже одному з сотнi, на характер вирiшили не витрачати навiть одного рядка в сценарii. Найкращий друг головноi героiнi - "голубий" сусiд, який завжди допоможе iй порадою чи банальним жартом. Таке враження, нiби все це щоразу пише одна й та сама людина, причому вона все життя мрiяла не писати сценарii, а, наприклад, лiтати в космос.

Але ось темп прискорюeться, у фiльму нарештi з'являeться сюжет i напрям руху. Адже на екран пiсля п'ятнадцятирiчноi перерви повертаeться Джейн Фонда - жива легенда американського кiно. Не дивно, що граe вона теж живу легенду, тiльки американськоi журналiстики. Найцiкавiшим e найперший епiзод за ii участю, коли героiня Фонди, яку щойно звiльнили, знайшовши ii молодшу замiну, вiдчитуe пiд час iнтерв'ю 17-рiчну поп-зiрку. "Ви володieте умами цiлого поколiння. I ви не читаeте газет, не знаeте, що вiдбуваeться у свiтi?" Коли таке питання ставить на екранi Фонда, яка завжди брала активну участь у громадському життi i стала однieю з провiдних актрис свого поколiння завдяки роботам у гострокритичному кiнематографi 70-х, це звучить так, нiби Голлiвуд тодiшнiй питаe у кумирiв сучасних: "Що ти iм можеш дати?" Це лише одна мить, на яку мало хто зверне увагу, але це краще, нiж нiчого.

Загалом же образ вередливоi майбутньоi свекрухи у фiльмi майже розриваeться навпiл мiж живою людиною (якою ii намагаeться грати Фонда) i карикатурою (якою вона написана в сценарii). Досвiдчена акторка стараeться подати усi демонстративно абсурднi, божевiльнi витiвки Вiоли як вибрики ексцентричного, але реального характеру - часом це спрацьовуe, часом, на жаль, нi. У порiвняннi з Фондою Лопес дiйсно здаeться простою сусiдською дiвчиною - ii роль i не передбачаe жодних психологiчних нюансiв. Найкращi ж реплiки дiстались, як не дивно, Вандi Сайкс, яка граe вiрну асистентку Вiоли.

Бабськi вiйни з перемiнним успiхом йдуть досить жваво, щоб без проблем пiдтримувати глядацьку увагу протягом бiльшоi частини фiльму, але фiнальне сльозаве примирення знову викликаe вiдчуття, нiби за появу на екранi таких сцен несе вiдповiдальнiсть одна людина, яку давно треба засудити i вiдправити у довiчне заслання на мексиканське телебачення. Втiм, ситуацiю трохи рятуe поява Iлейн Стрiтч у короткiй, але добре написанiй ролi "свекрухиноi свекрухи".

Поцiлунок смертi (Kiss of Death / Поцелуй смерти). США, 1995. Режисер Барбет Шрьодер. У ролях: Дейвiд Карузо, Нiколас Кейдж, Кетрiн Ерб, Хелен Хант, Семюель Л. Джексон, Майкл Рапапорт, Вiнг Реймс, Стенлi Туччi.

ICTV, вiвторок 19 липня, 21.00

До Джиммi Кiлмартiна (Карузо) його брат звертаeться по допомогу. Вiн просить допомогти перегнати фургони з краденими автомобiлями, iнакше його покалiчить бандит-психопат на прiзвисько Малюк Джунiор (Кейдж). Джиммi знову потрапляe до в'язницi, а пiзнiше з вини того ж брата в автокатастрофi гине його дружина. Для того щоб помститись, герой погоджуeться допомогти полiцii, ставши членом кримiнального угрупування, яке очолюe Джунiор... Римейк однойменноi картини Генрi Хатауея 1947 р. Мiцний трилер з добрим саспенсом i великою кiлькiстю талановитих акторiв, якi стали популярними через кiлька рокiв пiсля виходу на екрани "Поцiлунку" (Джексон, Хант, Реймс, Туччi). Усiх акторiв затьмарюe Кейдж - це одна з його останнiх "божевiльних" ролей перед втечею у суто комерцiйний кiнематограф.

Не йди (Nontimuovere / Не уходи). Iспанiя-Iталiя-Великобританiя, 2004. Драма. Режисер Серджио Кастеллiтто. У ролях: Пенелопа Крус, Серджио Кастеллiтто.

П'ятнадцятирiчна дочка успiшного хiрурга Тiмотео (Кастеллiтто) потрапляe в аварiю i опиняeться на операцiйному столi в тяжкому станi. Пiд час операцii герой згадуe, як колись зустрiв Iталiю (Крус), албанську бiженку, в яку закохався. Дiзнавшись, що у неi буде дитина, Тiмотео вирiшив пiти вiд дружини, але виявилось, що та теж вагiтна.

Картина брала участь у Каннському фестивалi, також здобула премii Давида Донателло у номiнацiях "Найкраща чоловiча роль" та "Найкраща жiноча роль". Режисер i головний виконавець Серджио Кастеллiтто вiдомий за стрiчками "На продаж" та "Чарiвна Марта". Роль в "Не йди" вважаeться однieю з найкращих у доробку Пенелопи Крус. Готуючись до ролi дiвчини, яку в 11 рокiв згвалтував власний батько, акторка вiдвiдувала спецiальнi кризовi центри, де розмовляла з жертвами згвалтувань. Крус вважаe Кастеллiтто одним з найталановитiших акторiв, з якими ii доводилось працювати.

Шарлотта Грей (Charlotte Gray / Шарлотта Грей). США-Великобританiя, 2001. Режисер Джиллiан Армстронг. У ролях: Кейт Бланшетт, Бiллi Крадап, Майкл Гембон, Руперт Пенрi Джонс, Ентон Лессер, Джеймс Флiт, Джек Шеферд, Нiколас Фаррелл, Хелен Маккрорi.

ENTER-фiльм, понедiлок 18 липня, 21.00

Дiя фiльму вiдбуваeться пiд час Другоi свiтовоi вiйни. Молода шотландка Шарлотта Грей (Бланшетт) стаe розвiдницею i вирушаe до окупованоi нiмцями Францii. Вона повинна передати важливий вантаж представникам мiсцевого Опору, а також мрie знайти коханого - льотчика Королiвських ВМС Великобританii, чий лiтак збили над територieю Францii... Картина австралiйки Армстронг e екранiзацieю однойменного роману Себастьяна Фолкса. Стрiчка, виробництво якоi коштувало 22 млн. доларiв, стала першим спiльним проектом кiнокомпанii "Ворнер Бразерс" та британськоi студii "Фiлм фоур". "Шарлотту Грей" випустили в обмежений американський прокат 28 грудня 2001 р., щоб вона могла потрапити до числа претендентiв на "Оскара", однак надii продюсерiв не справдилися. Бланшетт, яка вже працювала разом з Армстронг над фiльмом "Оскар i Люсiнда", зiграла свою роль чудово, проте картина вiдчутно поступаeться найкращим зразкам антифашистськоi драми.

Невразливий (Intacto / Неуязвимый). Iспанiя, 2001. Мiстичний трилер. Режисер Хуан Карлос Фреснадiйо. У ролях: Макс фон Сюдов, Леонардо Сбаралья, Антонiо Дечент, Монiка Лопез, Еусебiо Пончела, Гiллермо Толедо, Альбер Понте.

Випадок переплiтаe долi чотирьох людей. Сем (фон Сюдов) вижив у пеклi Другоi свiтовоi вiйни, став власником казино i проводить днi, випробовуючи долю. Федерiко, переживши землетрус, отримав унiкальний дар - дотиком долонi позбавляти людину везiння. Томас - молодий злодiй, який eдиний вижив в авiакатастрофi. Сара - жiнка-полiцейський, яка вижила в автокатастрофi, що забрала життя ii рiдних. Федерiко i Томас вирушають у подорож, яка стаe початком низки випробувань на виживання.

Зйомки фiльму почались на початку 2001 р. i проходили у рiзних мiсцях на Канарських островах i в Мадридi. Стрiчка Фреснадiйо мала великий успiх у критикiв i на фестивалях: вона здобула два приза фестивалю в Порто 2003 р., двi премii "Гойя", за найкращого нового актора и найкращого нового режисера (з 6 номiнацiй) у 2002 р., брала участь у фестивалях в Каннi, Братиславi (номiнацiя на Гран-прi), Торонто й у фестивалi "Санденс" 2002 р., а також у XXV Московському кiнофестивалi. Права на англомовний римейк стрiчки належать голлiвудськiй компанii "Тачстоун". Багато критикiв бачать певну подiбнiсть у сюжетах та iдеях картини Фреснадiйо та американського фiльму з такою ж назвою, знятого у 2000 р. з Брюсом Вiллiсом та Семюелем Л. Джексоном, де катастрофи також вiдiгравали значну роль в сюжетi.

Денне свiтло (Daylight / Дневной свет). США, 1995. Режисер Роб Коен. У ролях: Сiльвестр Сталлоне, Емi Бреннеман, Вiгго Мортенсен, Ден Хедая, Джей О. Сандерс, Баррi Ньюмен, Стен Шоу.

1+1, недiля 17 липня, 20.15

Стрiчка розповiдаe про катастрофу, що сталася у пiдземному тунелi, який з'eднуe Манхеттен та Нью-Джерсi, внаслiдок автомобiльноi аварii та вибуху хiмiчних матерiалiв. Натовп людей намагаeться врятуватись, однак невелика група виявилась вiдрiзаною вiд свiту. На допомогу людям, якi опинились у пастцi, поспiшаe нью-йоркський таксист, колишнiй професiйний рятiвник Кiт Латура (С. Сталлоне)... Сталлоне запевняв, це його остання поява у бойовику. Картину з 80-мiльйонним бюджетом знiмали в Римi, хоч спочатку актор вiдмовлявся працювати там. Все ж зiрку вдалося вмовити, i обiйшлося це студii у зайвого пiвмiльйона. Картина справляe найкраще враження серед робiт Сталлоне вiд часiв "Скелелаза". Сюжет доволi захоплюючий, сцени руйнувань поставленi масштабно, а сам Слай цiлком переконливий у ролi людини, здатноi без зайвих роздумiв кинутися на допомогу iншому.

У комiксовоi компанii Marvel i голлiвудських студiй, що спiвпрацюють з нею, e розписаний на кiлька рокiв наперед план ознайомлення якомога ширшоi аудиторii з мальованими персонажами за допомогою кiноекрану, i "Фантастична четвiрка" - важлива його частина. Це не другорядний гравець, яким у крайньому випадку можна пожертвувати, як "Блейд: Трiйця" або "Електра", - це важковаговик з тiei ж категорii, що й "Люди Iкс" та "Людина-Павук", i навколо нього лiпитимуть ще одну багаторiчну прибуткову франчiзу. Люди з "Фокса" навчились спритно це робити: потрiбно розпланувати сюжет мiнiмум на три фiльми наперед (щоб випадково не вбити персонажа, який може знадобитись в майбутньому), взяти акторiв ще вiдносно маловiдомих, але якi починають входити в моду (бажано з телебачення, але щоб хоч трохи вмiли грати), i не скупитись на спецефекти. Саме так було зроблено "Четвiрку" - екранiзацiю найпершоi з легендарних комiксових серiй Marvel.

За якiстю цю стрiчку можна поставити десь мiж, наприклад, "Людиною-Павуком" та "Людьми Iкс-2" - вона краща за перший фiльм i не дотягуe до рiвня другого. Ii плюси - тi ж самi спецефекти, обличчя (i все iнше) Джессiки Альби i вiдсутнiсть зовсiм дитячих сентиментiв, якими "радував" "Павук". Мiнуси - надмiр балаканини i не завжди потрiбноi "психологii" у комiксовому варiантi, те саме, що заважало у перших "Людях Iкс" i чого майже вдалось позбутися у других. Перетворення персонажiв вiдбуваeться дуже швидко, але замiсть того, щоб перейти вiдразу до дii, вони починають довго й нудно з'ясовувати стосунки, оскiльки хочуть знову стати людьми. Спостереження за цим процесом трохи стомлюe, бо з самого початку вiдомо, що нiхто з героiв зi свого шляху не зiйде, бо з кожним з них заздалегiдь пiдписали контракти як мiнiмум на два продовження.

Дiя прискорюeться лише в останнiй третинi картини, коли четвiрцi кидаe виклик Доктор Дум, один з наймогутнiших суперлиходiiв у мiфологii Marvel. У фiльмi його образ звели до звичайного владолюбного магната, але виконавець ролi впорався зi своiм завданням непогано, i спецефекти, якi обслуговують цього персонажа, допомагають створити вiдчуття майже безмежноi сили й могутностi.

Що стосуeться решти виконавцiв, то Груффуд, граючи генiального вченого-невдаху, виглядаe просто як невдаха, без ознак генiальностi. Самозакоханий i галасливий персонаж Крiса Еванса лише дратуe. Бiльш виграшно виглядаe Майкл Чiклiс в ролi Iстоти, розiгруючи невелику "трагедiю комiксового масштабу".

Пiдiб'eмо пiдсумки: рядовий кiнокомiкс без особливих злетiв i падiнь, рекомендуeться тим, хто цiкавиться мiфологieю Marvel, або просто любителям видовищного фантастичного кiно, якi не нехтують комiксовими сюжетами. I одна остання порада: перед тим, як зайти в кiнотеатр, забудьте, що колись вчили фiзику. Вона тiльки заважатиме.

Малюк-каратист-3 (The Karate Kid III / Малыш-каратист-3). США, 1989. Режисер Джон Евiлдсен. У ролях: Ральф Маккiо, Норiукi "Пат" Морiта, Робiн Iлейн Лайвлi, Томас Ieн Грiффiт, Мартiн Коув.

ICTV, субота 16 липня, 14.10

Денieл Ларуссо (Маккiо) вiдмовляeться вiд участi у чемпiонатi свiту з карате. Однак погрози суперника, жорстокi образи та шантаж змушують героя змiнити плани, що спричиняe сварку з його тренером Мiягi (Морiта). Пiсля вiдмови вчителя тренувати його перед новим двобоeм, Денieл звертаeться до послуг iншого тренера, не здогадуючись, що той пов'язаний з його давнiм ворогом... Продовження вiдомого молодiжного пригодницького фiльму, значно слабше за першi двi частини.