Стiвен Спiлберг

Стiвен Спiлберг народився 18 грудня 1947 р. у мiстi Цинцинаттi (штат Огайо). Подieю, яка найбiльше вразила його у дитинствi, було розлучення батькiв. Ця тема згодом стане однieю з центральних у творчостi режисера. “Я був дитиною, а свiт вже здавався менi жорстоким. I я весь час чекав, коли щось змiниться у ньому, i люди стануть добрiшими одне до одного”, – згадуe Спiлберг.

Телебачення з дитинства пiдживлювало його уяву. Стiвену не дозволяли дивитись програми та фiльми, де було насильство, i вiн рiс на мультиках Дiснея та картинах 30-40-х рокiв. Вiн плакав, коли вперше дивився “Бiлоснiжку та сiм гномiв” i стрiчку “Хлопець на iм’я Джо” зi Спенсером Тресi.

Стiвен Спiлберг народився 18 грудня 1947 р. у мiстi
Цинцинаттi (штат Огайо). Подieю, яка найбiльше вразила його у
дитинствi, було розлучення батькiв. Ця тема згодом стане однieю з
центральних у творчостi режисера. “Я був дитиною, а свiт вже здавався
менi жорстоким. I я весь час чекав, коли щось змiниться у ньому, i люди
стануть добрiшими одне до одного”, – згадуe Спiлберг.

Телебачення
з дитинства пiдживлювало його уяву. Стiвену не дозволяли дивитись
програми та фiльми, де було насильство, i вiн рiс на мультиках Дiснея
та картинах 30-40-х рокiв. Вiн плакав, коли вперше дивився “Бiлоснiжку
та сiм гномiв” i стрiчку “Хлопець на iм’я Джо” зi Спенсером Тресi.

Спiлберг
нiколи не мiг похвалитися доброю фiзичною формою, бо мав погане
здоров’я. Коли в школi на уроцi фiзкультури набирали бейсбольну
команду, про нього згадували в останню чергу. Йому ставало погано на
уроках бiологii, коли доводилось проводити дослiди на комахах та жабах.

В
12 рокiв Спiлберг взяв участь у фотоконкурсi. Туди потрiбно було
принести оповiдання у фотографiях, але для Стiвена, який вже навчився
користуватись любительською кiнокамерою, зробили виняток – на конкурс
вiн принiс свiй найперший фiльм. Пiсля того, як Спiлберг переглянув
“Лоренса Аравiйського” Дейвiда Лiна, кiно стало для нього сенсом життя.

У
1968 р. Стiвен привернув до себе увагу, знявши короткометражку
“Емблiн”, i таким чином став наймолодшим режисером, який пiдписав
контракт зi студieю “Юнiверсал”. Сенсацieю стала перша ж його
повнометражна стрiчка “Дуель” (1971), скромний трилер про двобiй людини
з вантажiвкою, за кермом якоi сидить невiдомий манiяк. Критики непогано
зустрiли i “Шугарлендський експрес” – фiльм-погоню про двох втiкачiв
вiд закону. Однак справжню популярнiсть Спiлбергу принесли “Щелепи”
(1975), де втiленням безликого зла була величезна акула. Стiвен казав,
що однieю з головних причин робити цю стрiчку був його власний страх
перед водою.

Хiтом
стала i наступна робота режисера – фантастичний фiльм “Близькi контакти
третього ступеня” (1977). Головним суперником “Близьких контактiв” у
боротьбi за симпатii публiки i нагороди Кiноакадемii були “Зорянi
вiйни”, але iхнiй режисер Джордж Лукас побачив у Спiлбергу не
конкурента, а однодумця. Пiсля провалу “1941” (1979), першого
спiлбергiвського досвiду в жанрi комедii, генii американського
розважального кiно разом вигадали iсторiю про Iндiану Джонса,
археолога, який у 30-х роках стаe на шляху нацистiв, якi шукають для
Гiтлера мiстичнi релiквii. Трилогiя про Джонса (“Шукачi загубленого
ковчега”, 1981; “Iндiана Джонс i Храм Долi”, 1984; “Iндiана Джонс i
останнiй хрестовий похiд”, 1989) стала одним з найприбутковiших
проектiв в iсторii Голлiвуду. У перервi мiж зйомками “Iндiан” Спiлберг
створив “Iнопланетянина” (1982), який вiдразу ж пiсля виходу на екрани
став найкасовiшою стрiчкою в iсторii кiно.

Далi
режисер поставив собi мету завоювати репутацiю кiнематографiста, що
може працювати з серйозним матерiалом. Його першi двi спроби, “Колiр
пурпуровий” (1985) та “Iмперiя сонця” (1987), були не дуже вдалими,
проте у 1993 р. Спiлберга чекав справжнiй трiумф: “Юрський парк” побив
прокатнi рекорди його ж “Iнопланетянина”, а “Список Шиндлера” отримав 7
“Оскарiв”, в тому числi за режисуру та як найкращий фiльм року. Другий
“Оскар” Спiлбергу принесла картина “Врятувати рядового Раяна” (1998).

Останнiм
часом режисер постiйно змiнюe жанр, займаючись то серйозним, то
розважальним кiно, i не дивно – досить важко знайти вершину, яка йому
ще не пiдкорилася. Можливо, нею слiд вважати жанр науковоi фантастики:
“Штучний iнтелект” (2001) та “Особливу думку” (2002) чекав досить
прохолодний прийом. Однак на екрани щойно вийшла “Вiйна свiтiв”, i,
схоже, саме ii назвуть черговою перемогою Спiлберга, творчою i,
звичайно ж, касовою.

1 коментар для “Стiвен Спiлберг”

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *