Код да Вiнчi

Книгу колишнього музиканта i викладача англiйськоi мови Дена Брауна “Код да Вiнчi” називають найуспiшнiшою книгою останнього десятилiття: ii тиражi перевищили п’ять з половиною мiльйонiв екземплярiв на сорока iноземних мовах. Головний герой – гарвардський професор iсторii релiгii та iконографii Роберт Ленгтон, який займаeться розшифровкою записки, знайденоi бiля тiла наглядача в Луврi. Ключi до неi вiн повинен знайти у витворах Леонардо да Вiнчi. Автор бестселера неодноразово запевняв, що всi описи секретних ритуалiв, творiв мистецтва, а також прихованих у них послань цiлком вiдповiдають реальностi.

Продюсер Браян Грейзер (“Iгри розуму”) зацiкавився книгою Брауна на початку 2003 р. Спочатку ii збирались використати для телесерiалу, але письменник не погодився на цей проект. Через кiлька мiсяцiв компанiя “Сонi” заплатила йому шiсть мiльйонiв доларiв за права на екранiзацiю твору. До липня 2003 р., коли студiя прийняла рiшення, роман 14 тижнiв знаходився у верхнiй частинi хiт-параду найпопулярнiших книг США. “Ми хочемо зробити екранiзацieю такою, якою ii мрiють побачити фани книги, – каже Грейзер. – Це белетристика, i ми хочемо зробити те, що можна буде назвати белетристикою на екранi. Дiя буде напруженою, i в деяких моментах, вочевидь, нам доведеться ii пiдсилити, але дух книги це не змiнить”.

Починаючи з липня до постановки фiльму намагались залучити Рона Ховарда. Зроблено це було на початку жовтня в “пакетному” варiантi: Ховард прийшов в проект з цiлою командою спiвробiтникiв, серед яких – сценарист Акiва Голдсман.

Рецензія – Код да Вінчі

Книгу колишнього музиканта i викладача англiйськоi мови Дена Брауна “Код да Вiнчi” називають найуспiшнiшою книгою останнього десятилiття: ii тиражi перевищили п’ять з половиною мiльйонiв екземплярiв на сорока iноземних мовах. Головний герой – гарвардський професор iсторii релiгii та iконографii Роберт Ленгтон, який займаeться розшифровкою записки, знайденоi бiля тiла наглядача в Луврi. Ключi до неi вiн повинен знайти у витворах Леонардо да Вiнчi. Автор бестселера неодноразово запевняв, що всi описи секретних ритуалiв, творiв мистецтва, а також прихованих у них послань цiлком вiдповiдають реальностi.

Продюсер Браян Грейзер (“Iгри розуму”) зацiкавився книгою Брауна на початку 2003 р. Спочатку ii збирались використати для телесерiалу, але письменник не погодився на цей проект. Через кiлька мiсяцiв компанiя “Сонi” заплатила йому шiсть мiльйонiв доларiв за права на екранiзацiю твору. До липня 2003 р., коли студiя прийняла рiшення, роман 14 тижнiв знаходився у верхнiй частинi хiт-параду найпопулярнiших книг США. “Ми хочемо зробити екранiзацieю такою, якою ii мрiють побачити фани книги, – каже Грейзер. – Це белетристика, i ми хочемо зробити те, що можна буде назвати белетристикою на екранi. Дiя буде напруженою, i в деяких моментах, вочевидь, нам доведеться ii пiдсилити, але дух книги це не змiнить”.

Починаючи з липня до постановки фiльму намагались залучити Рона Ховарда. Зроблено це було на початку жовтня в “пакетному” варiантi: Ховард прийшов в проект з цiлою командою спiвробiтникiв, серед яких – сценарист Акiва Голдсман.

Роль Роберта Ленгдона отримав Том Хенкс. Саме Ховард та Грейзер зробили цього актора зiркою два десятилiття тому, знявши його у комедii “Сплеск” (1984). Вдруге це трiо зустрiлось, щоб створити “Аполло-13” (1995). Цього разу Ховард обрав Хенкса як актора, здатного чудово показати на екранi процес мислення: “Ми взяли його на роль Ленгдона не для того, щоб забезпечити картинi касовi збори, а для того, щоб створити вiрний образ вченого”. Про запрошення Хенкса стало вiдомо у серединi вересня 2004 р.

Ховард i Грейзер з самого початку хотiли брати на ролi iноземцiв зарубiжних акторiв, бо вважали книгу Брауна “мiжнародним трилером”. В iнтерв’ю журналу “Ньюсвiк” Грейзер розповiв, що на роль француженки-криптолога Софi Неве претендувала одна з лауреаток “Оскара”, однак вони твердо вирiшили взяти французьку актрису. Нею стала Одрi Тоту, незабутня Амелi.

На роль полiцейського Безу Фаше запросили Жана Рено; про його участь, як i про Тоту, повiдомили у сiчнi 2005 р. Iану Маккеллену дiсталась роль сера Тiбiнга, мiльйонера, який шукаe святий Грааль i дie на сторонi Ленгдона, а Альфреду Молiнi – роль eпископа Арiнгаросу, який активно цiкавиться результатами дослiджень. Ченця-альбiноса Сайласа граe Крiстофер Екклстон.

Зйомки почались 30 червня цього року в Парижi. Знiмальний процес стартував у готелi Ritz на площi Вандом у центрi столицi. Увечерi того ж дня знiмальна група перебралась в Лувр. Директор Лувру Анрi Луаретт дав згоду на зйомки у примiщеннi ще в сiчнi. В iнтерв’ю французькому мiжнародному радiо вiн висловив великий ентузiазм щодо проекту, проте сказав при цьому: “Лувр – це не знiмальний майданчик. Це мiсце, куди приходять в середньому 20 тисяч чоловiк на день. Тому знiмати можна тiльки по вiвторках, коли музей зачинено, а також вночi”.

В деякi бажанi мiсця знiмальнiй групi потрапити все ж таки не вдалося. Наприклад, Вестмiнстерське абатство категорично вiдмовило у цьому. “Хоча “Код да Вiнчi” – захоплююча книга, з богословськоi точки зору вона невiрна i небезпечна, i ми не можемо пiдтримати суперечливi й тенденцiйнi релiгiйнi та iсторичнi висновки цiei книги, i виражене в нiй вiдношення до християнства i Нового Завiту”, – говорилось в офiцiйнiй заявi абатства. У Вестмiнстерському абатствi також вважають, що Браун припустився ряду помилок, описуючи собор у фiнальнiй частинi роману, i заявляють про намiр скласти повний список цих помилок для екскурсоводiв. Зйомки планують завершити в Англii до 19 жовтня.

Прем’eра “Коду да Вiнчi”, бюджет якого склав 100 млн. доларiв, вiдбудеться 19 травня 2006 р. Фiльм обiцяe стати одним з головних лiтнiх блокбастерiв 2006 р.

23 коментаря для “Код да Вiнчi”

  1. Прочитав я цю книжку. Як детиктив вона чудова, а от як пропаганда нової (чи старої) релiгiї – це абсурд, не витримує жодної теологiчної критики, пiдкреслюю. В це можуть (i вiрять) не тiльки противники християнства, але i люди якi самi євангенiї нiколи не читали. Це ж треба таке придумати – Ісус вибрав собi в ученики 12 брехунiв! :). Будь-яка церква, яка пов’язла в розкошi себе дезкредитує, але не ученики. Читав я тi, так званi, таємнi євангелiї вiд Магдалини, Фоми i т.д. – смiх тай годi, фальш через речення. Змiшати правду з брехнею, св’яте з грiшним, щоб купилися люди – от iстенний смисл, як самих апокрифiв, так i самої книги Брауна. А повiрити в те, що в Ісуса була дружина може тiльки той, хто так i не зрозумiв нiвiщо взагалi Ісус народився.
    Засмучує мене, що мої любимi актори Том Хенкс i Одрi Тоту погодились на цю аферу. От воiстину – не сотвори собi кумира. 🙂

  2. А як би співпадали у деталях, то противники казали б, що все копіювали під копірку, або ще гірше – усе придумала одна людина.

    Теологічних суперечень Євангелії з Зтарим Заповітом (Торою) немає. Зато є бачення під різними кутами і неправельне їх розуміння. Як сказав Ісус: “І мудрі світу цього стануть сліпими, бо шукають свого, а не Божого”.

    🙂

  3. Книжку не читали, а фільм сподобався. Хоча я б навіть з принципу й цікавості пішла переглянути стрічку, яку так настирно забороняє церква.

  4. Церква не меже не тільки “Код ДаВінчі”, але й гомосексуалізм заборонити і ще багато чого. Інша річ, що вся ця історія роздута рекламою. Те, в що вірив Леонардо дуже відрізняється від того, в що проповідував Ісус і вірили перші християни. Між ними 1500 років. Браун проповідує, що історію писали переможці – це абсолютна брехня. Справжня ціль цієї історії зробити з Христа просто людину, учителя, одного з багатьох.

    Як можна признавати Євангелії від Магдалини і Іуди, і не признавати перші чотири? При тому, що про них вже так всі наслухались, але ніхто не читав. 🙂

  5. Як можна признавати Євангелії від Магдалини і Іуди, і не признавати перші чотири? При тому, що про них вже так всі наслухались, але ніхто не читав. 🙂

    В книжці ж є пояснення, що перші чотири спеціально були оброблені Констянтином, щоб показати Ісуса як Божого сина. Відповідно могло все помінятися… Власне, нічого не можна сказати точно: як і про вірність творінь да Вінчі, так і про “правдиву” історію виникнення християнства від язичників і т.д.
    Дочитую книгу… Дуже цікаво. Особливо якщо звірятися з фактами Інтернету (рука з кинджалом, Марія, долоня Петра). Якщо “Таємна вечеря”, витвір Леонардо, не відповідав дійсності (різниця ж бо у 1500 років), тоді важко твердити щось про реальність всіх його інших творів 🙂

  6. Якщо когось цікавить моя думка,то я підтримую цей фільм…Хоча б тому, що всі, так звані “понтифіки”намагаються церкву і релігію ідеалізувати…а це не привильно, оскільки тільки різностороннє бачення проблеми може дати відповіді на питання,котрі кожен ставить для себе індивідуально.Так, християнство – ідеальна віра…Критикуючи висловлюння перших двох- foxjony,VJ (не ображайтесь), ви занадто вузько дивитесь на це питання, та ще й через призму релігійних переконань…А ви хоч на хвилину відірвіться від того, що вам з дитинства нав”язували ваші батькі (нічого поганого в сторону ваших батьків-це історична проблема) і згадайте Христові походи (фактично війни прои єретиків, “Єретик” в перекладі – інакомислячий), хоча й в Біблії пише “Не вбий!”….Навіть у Святому письмі багато не сходиться…Церква й досі забороняє шлюби між родичами (Хих, забавно, Авель сам народив потомків чи там був хтось ще?Чи може після всесвітнього потопу Ной,його дружина й діти продовжували рід людський з тваринами?), біблія практично мовчить про інші віри – Мусульмани, Буддисти не вірять в нашого Бога – вони будуть горіти в пеклі? Чи може первісні люди та їх душі вже горять в пеклі за те,що вірили в Бога Сонця, Землі,Вітру?Я запевняю вас,церква мільйон раз переписала Біблію так,як їй було вигідно…І через це всі проблеми…І вона дійсно боїться знищення загальноприйнятої доктрини….Хоча ще не все втрачено :по-перше, церква вже виправдовує Іуду (для тих хто не знає-на Пасху цього року було опубліковано євангеліє від Іуди,є переклад тільки поки що на англійську мову), а це вже великі поступки, а по-друге, важливо хоча б те, що ми цбпроблему бачимо і дискутуємо….. ))
    Vie et Liberte…..

  7. Церква не придумувала Бога. Більше того Бог незалежний від церкви. Фарисеї Ісуса називали єретиком. Якби Ісус прийшов не тоді, а зараз, то його б і зараз священники розп’яли.
    Хто вам сказав, що (усі) церковники – діти Божі? ))
    Мати свою думку – це добре, але перше ніж щось стверджувати потрібно дослідити самому. Дуже не правильно робити припущення, опируючи казками.

    P.S. Біблія ні про що не мовчить. Наприклад.
    У мусульманів ісламська релігія, їхній прабатько Ізмаіл, син Авраама. Авраам прабатько і євреїв і мусульман, і взагалі, в Біблії сказано, що всі віруючі в Єдиного Бога – діти Авраамові. А чому вони ворогують, теж є причина (Буття 21:9-21), хоча вона і не від Бога.

    P.S.S. Я в минулому був атеїстом, а також досліджував багато релігій. Так що, Vie et Liberte, не кажи того, чого не знаєш.

  8. Як можна признавати Євангелії від Магдалини і Іуди, і не признавати перші чотири? При тому, що про них вже так всі наслухались, але ніхто не читав.

    В книжці ж є пояснення, що перші чотири спеціально були оброблені Констянтином, щоб показати Ісуса як Божого сина. Відповідно могло все помінятися… Власне, нічого не можна сказати точно: як і про вірність творінь да Вінчі, так і про “правдиву” історію виникнення християнства від язичників і т.д

    Константин не міг редагувати ці Євангелії, бо не розумів правд віри, оскільки зробив багато злого (я не осуджую лише констатую факт). А в Євангеліях пропагується чите добро.
    До речі я прочитав дуже багато апокрифів. І в Євагелії від Фоми є багато висловів, які є і в основних Євангеліях, а інші,якщо над ними добре подумати лише їх підтверджують. Є дуже мізерна частина сумнівна.
    Апокрифи не включені в Святе Письмо, бо написані не тими людьми, під іменем яких вони видані. Наприклад у каноні Мураторія є Апокаліпсис Петра (2 або 3 ст). Але сам автор канону не рекомендує його зачитувати на громадських зборах церкві. В ньому міститься багато висловів які могли бути вкладені з поганської народної творчості. Тому в 325 році цей апокриф не ризикнули приписати до канонічних.
    І чому багато думок, що церква не може заборонити читати книгу Брауна, або дивитись фільм. Адже багато людей не освічені і можуть бути збаламучені цими “розумно” написаними речами. Хоча я думаю що в цій книзі багато помилок. Чому я маю приймати думку Леонардо да Вінчі, якщо він сам не вірив або провокував християнство? Взагалі я бачив книгу код Наполеона, що тепер і ця книга має стати мені цікавою, бо в ній критика моєї віри(

  9. Я прочитав цю книгу, але щоб вона порушила в мені хоч якісь нитки моєї віри? Ні! Читаючи книгу я помітив декілька компроментуючих автора моментів:

    Автор оправдует такие факты, как арка Карузеля, на какой в древности, как он сам говорит “совершались варварские ритуалы”, но потом он как бы её подвышает словами “но почитатели искусства любили это место совсем по другой причине”
    “Только от Ватикана Леонардо получил сотни заказов”, Она, разумеется, привела священников в полное бешенство. Чего и следовало ожидать. Ведь в конечном счете здесь говорится о тайне, которую Ватикан пытался похоронить еще в четвертом веке. – Ватикану тоді ще не було

    Считавшийся некогда священным акт естественного сексуального слияния мужчины и женщины, через который оба они соединяются не только телом, но и духом, ныне признан постыдным. – Неправильно автор знає думку церкви. Навіть у Біблії сказано, що статеві органи ми приховуємо через повагу до них , а не через те що їх соромимось. Шлюб визнаний таїнством, а це все рівно що священний. А от суспільна думка (світська) має такий нахил вважати це соромним.

    Вообще то изначально христиане считали таким днем еврейский шаббат – субботу, но Константин сдвинул его в пользу почитаемого язычниками дня Солнца, – сказал Лэнгдон и усмехнулся. – По сей день большинство прихожан посещают службу в воскресенье утром и понятия не имеют о том, что находятся здесь по той же причине, что и язычники, – отдать дань уважения дню бога Солнца. А это кроется в самом названии воскресенья – Sunday. – Взагалі то Sunday – це по англійськи, а по латині…, але по українськи – неділя, а по російськи воскресенье. Неділя пішла від слов а не ділай (старосл.), а воскресенье говорит само за себя.

    Поскольку Константин поднял статус Христа почти через четыреста лет после смерти последнего, успели накопиться тысячи документов, хроник жизни великого человека, где Он описывался как простой смертный. – какие почти четіреста лет? Ведь Иисус воскрес в 33 году н.е. А Никейский собор біл в 325 году. 325 – 33 = 292 года спустя. (ст. 131)

    – Хотелось бы добавить, – сказал Тибинг, – что концепция женщины – дарительницы жизни входила в основу древних религий. Появление ребенка на свет – это чудо, говорящее о власти женщины над миром. К сожалению, христианская философия решила присвоить себе созидательную силу и власть женщины. Отбросив простые биологические истины, она назвала Создателем мужчину. В Книге Бытия говорится о том, что Ева создана из ребра Адама. Женщина стала ответвлением, отростком мужчины. И созданием греховным. Именно с Книги Бытия началось низвержение богини. – Тоді при чому тут імператор Константин. Що і це він придумав?

    На рахунок Марії Магдалени, то церква не опорочує її образ, а навпаки зараховує її до лику святих. (- Ничего подобного. Магдалина таковой не являлась. Заблуждение это вселилось в умы людей с подачи Христианской церкви раннего периода. Церковники организовали настоящую кампанию, чтобы опорочить Марию Магдалину. И все для того, чтобы сохранить в тайне одно опасное для них обстоятельство. Ее роль в качестве Грааля.)

    Потому что Иисус – еврей, – ответил Лэнгдон вместо занятого поисками какой то книги Тибинга. – А негласные социальные законы того времени запрещали еврейскому мужчине ходить в холостяках. Согласно иудейской традиции безбрачие не поощрялось, долгом каждого добропорядочного еврея было найти себе жену, чтобы та родила ему сына. Если бы Иисус не был женат, то по крайней мере хотя бы в одном из библейских Евангелий должен быть упомянут этот факт, а также приведено объяснение, почему Иисус оставался холостяком. – Є такий апокриф, в якому говориться, що тринадцятилітній Ісус втік, щоб не женитись у Індію, а потім довго ходив по землям Сходу навчаючи людей і повернувшись на батьківщину теж продовжував навчати. Але не оженився. Але це Тібетське Євангеліє містить інформацію, що Ісус не воскрес, тому і не може увійти до Святого Письма, бо частину (навчання людей у Палестині) автор або автори цього апокрифу отримали від купців які приїхали в Індію з Ізраїля, тому у їх розповідях і затаїлась помилка, адже купці завжди розказували різні казки про ті країни, які відвідували. До того ж вони, мабуть не були послідовниками учнів Христа і чули історію про нього лише з чуток. ( Тибетское Евангелие Е. Лазарев. Тибетское сказание об Иисусе)

    Не только поэтому. Ставки тут гораздо выше. Во многих Евангелиях сказано, что именно в тот момент Иисус и заподозрил, что скоро Его схватят и распнут на кресте. И Он наказывает Марии, как править Его Церковью после того, как Он уйдет. Вот Петр и выражает недовольство тем, что играет роль второй скрипки. Лично мне кажется, Петр был женоненавистником. Це заблудження. Адже у Євангелії від Марії сказано, що в цей момент вона лиш переказувала слова Ісуса, які Він їй говорив: ” Скажи нам слова Спасителя, которые ты вспоминаешь, которые знаешь ты, не мы, и которые мы и не слышали”. Але це зовсім не означає, що Ісус передав правління церквою Марії. До речі в цьому апокрифі зовсім не говориться що це Марія Магдалена.

    Словосочетание “Sang Real” в буквальном смысле означало “королевская кровь”. З англійської дослівно воно перекладається як Пел Реальный. І взагалі якщо думати, що англійська мова побутувала у кожній країні Європи і виводити теорію на анлійських словах…

    Она выстроила диски так, чтобы выбранные буквы находились между двумя медными стрелками уровнемерами на каждом конце цилиндра. Теперь можно было прочесть слово из пяти букв, но Софи уже знала, что слово это слишком очевидно, а потому не годится. Г Р А А Л Она бережно взялась за концы цилиндра и попыталась раздвинуть. Криптекс не поддавался. Внутри угрожающе забулькала жидкость, и Софи перестала тянуть. Потом попробовала снова. В И Н Ч И И снова никакого результата. V O U T E Ничего. Криптекс оставался надежно запертым….

    Софи понимала, что если криптекс сработан по тому же принципу, что и те, с которыми она играла в детстве, открыть его можно очень просто, держа руками за оба конца и легонько потянув. Если диски подогнаны в соответствии с ключевым словом, один конец просто соскользнет, как колпачок, прикрывающий линзы, и тогда она сможет выудить из цилиндра свернутый в рулон листок папируса, обернутый вокруг крохотного сосуда с уксусом. Однако если ключевое слово угадано неверно, то давление, применяемое Софи на концы цилиндра, приведет в действие рычажок на пружинке. Он опустится вниз и надавит на хрупкий стеклянный сосуд, отчего тот разобьется, если потянуть с силой. Ці два уривки тексту показують, що автор не дуже послідовний. Адже спочатку героїня роману хотіла навмання вгадати код на краєкутовому камені і не подумавши хотіла відкрити його. А вже в главі 78 книги вона навіть виявивши код почала думати і дуже обережно відкривати цей предмет. Або такий: “Сайлас удивился. Оказывается, Учитель знал и Реми…”, хоча ще перед тим Реми – підкуплений слуга Тибинга сказав Альбіносу Сайласу, що він також працює на Учителя (для тих хто читав книгу).

    Ці моменти,ч якими я критикую книгу навіть не відносяться до самої суті роману, бо він і так кє лише казкою. Хто б повірив, що церква яку так довго намагалась знищити Римська імперія в один прекрасний день відмовиться від своїх ідеалів і дозволить Константину вибрати для Біблії лише ті книги Нового Завіту (бо Старий Завіт він змінити не міг, хоча і Новий теж), які потрібні були йому і суперечили б ідеям первинної церкви. Якщо Євангелія і послання, що містяться в сучасній Біблії апостолів існували до Константина (в каноні Мураторія, задовго до Нікейського собору) і все таки більшість Єпископів проголосували за такий склад Святого Письма, то про що тут говорити?
    Але книга цікаво написана як детективний роман і не більше!

    Наприклад цікаво описано про число фі. Церква, як бачимо з книги, і сама ним постійно користувалась. Ще мені подобається думки про жіноче начало. Адже ідеї церкви сучасної підтримують, що жінка і чоловік є рівними, але мають свої особливі ролі в формуванні суспільства і т.д. Так що чоловіче і жіноче начало це є добре, бо від них пйде продовження життя. Але щоб поклонятись жіночому началу – абсурд, так як і чоловічому. Чому взагалі люди думають про Бога як про чоловіка, або щось чоловіче? Лише Ісус Христос – Бог який став чоловіком. А сам Бог у трьох особах ( Свята Трійця ) єдиний є Дух. Стать тут взагалі неприсутня. А Марія Магдалена, як відомо супроводжувала Ісуса в його подорожах, але навряд чи у всіх, того ми знати не можемо. Вона була грішна, а стала свята, бо Ісус їй гріхи простив. Це є нормально бо багато святих були грішниками, а потім почали праведне життя (наприклад Августин Блаженний і т.д.). Коротше кажучи якщоще більш аналізувати цю книгу, то можна знайти ще багато похибок. Саме головне, що в кінці книги Ленгдон не знайшов ніяких документів, і взалі невідомо що знайшов, можливо якесь поховання або символ, але не ясно чи це прах Магдалени? Взагалі є дуже багато казок, бо люди люблять собі придумувати легенди.

  10. на мой взгляд ето книга достойная похвалы.Я считаю что ета книга очень полезна для чтения многим людям.У разных людей разние взгляды по отношению к церкви так что ето дело у каждого личное

  11. Лично я считаю, что мы не имеем права судить о правдивости этой книги, так как никто точно не может сказать что именно происходило в те времена. Просто читая это произведение, человек должен сам себе решить во что он верит.Книга заставляет розмышлять над тем, что мы не совсем можем обьяснить и доказать.Не нужно доказывать кому-то что-то. Просто нужно это знать для себя.

  12. Все таки цікаво! Я задумався над тим що ця книжка має у собі певний підсмисл. Не взяв би просто так Дэн Браун і не написав би такий твір та ще й не маючи ніяких підстав… Тут має бути щось більше як проста фантазія. Не кождного дня світ отримує такі твори які хочуть довести людям що церква не є такою якою ми ііУЯВЛЯЄМО! Що від нас ШОСЬ СКРИВАЮТЬ! Мені дуже хочеться знайти однодумців з цього приводу і попробувати пошукати докази або хочаб якісь можливі факти про підтвердження написаного Дэном Брауном або навпаки! Пишіть Sf1nX@rambler.ru

  13. Ось, що я знайшов у Інтернеті.
    Написав це Джош Мак-Дауел. Також звучне ім’я, також хороша історія, і що саме цікаве стосується саме книги Дена Брауна.
    Хоча і в цьому творі, на мою думку, можна знайти недоліки, але в цілому текст нерозривний і більш правдивий історично, ніж книга “Код да Вінчі”. Був би я істориком, написав би книгу “Антикод”.

    (Ре: Sf1nX Said: Мені дуже хочеться знайти однодумців з цього приводу і попробувати пошукати докази або хочаб якісь можливі факти про підтвердження написаного Дэном Брауном або навпаки! Пишіть Sf1nX@rambler.ru.
    Написане вище – доказ проти…)

  14. Хм. Прочитана книга підтверджує усі мої здогади щодо християнства. Ця релігіє містить повно недоліків, які людина, яка хоча б раз читала Біблію помітить.
    Взяти хоча б символ християнства. Латинський хрест. Це всього лиш знаряддя вбивства Ісуса Христа( я не відкидаю його як реальну історичну особу). Сплагіатую=) думку одної людини:
    якби Ісус жив в середньовіччі? і його повісили б на гільотині? цікаве питання:шоб тоді прославляли християни? про електричний стілець я взагалі мовчу….
    Християнство саме по собі було задумане як геніальна релігія, яка може згуртувати мільони людей(тобто тупу сіру масу), з метою керування ними. Не варто сліпо вірити усьому, як і не варто вірити всьому, що пише Ден Браун. Але особисте враження у мене таке:
    церква врешті чогось боїться, я навіть скажу чого:втратити вплив на сірі маси. Особисто не вважаю ідеологічне поклоніння будь чому здоровим захопленням, тому вірю лише у свої принципи і здогади, підкріплені історією.
    І про культ богині – церква дійсно утискає права жінок, особливо католицька. Як представниця прекрасної половини люства мені це не дуже імпонуєю. Адже жінка – початок усьому, як не як.

  15. Книжка чудова.Динамічний розвиток подій,чудова ідея твору,захоплюючі пригоди,сюжет the BEST!
    Раджу всім прочитати та вдуматись.
    P.S. Грааль існує !!!!!! Тамплієри FOREVER!!!!!!

Залишити відповідь до Sasha Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *