Бiлий олеандр (White Oleander / Белый олеандр). США, 2002. Режисер Пiтер Космiнскi. У ролях: Елiсон Ломан, Мiшель Пфайффер, Робiн Райт-Пенн, Рене Зельвегер, Бiллi Коннолi, Свiтлана Eфремова, Патрiк Ф’юджит, Коул Хаузер, Ноа Уайл.
1+1, четвер 11 серпня, 00.05
Iнгрiд Магнусен (Пфайффер) отруiла свого коханця, який кинув ii, i потрапила до в’язницi на 35 рокiв. Ii дочка, 12-рiчна Астрiд (Ломан), опиняeться то в однiй прийомнiй сiм’i, то в iншiй, проте нi з ким не може встановити нормальнi вiдносини. Поступово вона розумie, що причиною цього e влада, яку маe над нею матiр, навiть знаходячись у тюрмi… Картина, знята за романом Джанет Фiнч, який випустив клуб Опри Уiнфрi у 1999 р., e другим (пiсля <Грозового перевалу> 1992 р.) фiльмом Космiнскi. Стрiчка, прем’eра якоi вiдбулася на кiнофестивалi у Торонто у 2002 р., мала скромний бюджет (11 млн. доларiв) i не була розрахована на комерцiйний успiх, але ii автори явно сподiвались здобути кiлька <Оскарiв>. Iх надii не справдилися, хоча Пфайффер за блискучу гру висували на кiлька менш вiдомих премiй. Критики писали про хаотичний сюжет та драматургiчну слабкiсть картини, однак цi недолiки певною мiрою компенсують зусилля чудового акторського ансамблю. Найскладнiше завдання дiсталося юнiй Ломан, i маловiдома акторка впоралася з ним напрочуд успiшно. Пфайффер, яка зараз рiдко з’являeться на екранi, демонструe усi гранi зрiлоi майстерностi, i залишаeться лише дивуватися, чому одну з найкращих американських актрис Кiноакадемiя досi не вiдзначила своeю нагородою. <Не думаю, що в <Олеандрi> нам вдалося пробити стелю, – каже акторка, маючи на увазi ситуацiю з серйозними жiночими ролями у Голлiвудi, – але принаймнi ми зробили крок уперед>.
Бiлий олеандр (White Oleander / Белый олеандр). США, 2002. Режисер Пiтер Космiнскi. У ролях: Елiсон Ломан, Мiшель Пфайффер, Робiн Райт-Пенн, Рене Зельвегер, Бiллi Коннолi, Свiтлана Eфремова, Патрiк Ф’юджит, Коул Хаузер, Ноа Уайл.
1+1, четвер 11 серпня, 00.05
Iнгрiд Магнусен (Пфайффер) отруiла свого коханця, який кинув ii, i потрапила до в’язницi на 35 рокiв. Ii дочка, 12-рiчна Астрiд (Ломан), опиняeться то в однiй прийомнiй сiм’i, то в iншiй, проте нi з ким не може встановити нормальнi вiдносини. Поступово вона розумie, що причиною цього e влада, яку маe над нею матiр, навiть знаходячись у тюрмi…
Картина, знята за романом Джанет Фiнч, який випустив клуб Опри Уiнфрi у 1999 р., e другим (пiсля <Грозового перевалу> 1992 р.) фiльмом Космiнскi. Стрiчка, прем’eра якоi вiдбулася на кiнофестивалi у Торонто у 2002 р., мала скромний бюджет (11 млн. доларiв) i не була розрахована на комерцiйний успiх, але ii автори явно сподiвались здобути кiлька <Оскарiв>. Iх надii не справдилися, хоча Пфайффер за блискучу гру висували на кiлька менш вiдомих премiй. Критики писали про хаотичний сюжет та драматургiчну слабкiсть картини, однак цi недолiки певною мiрою компенсують зусилля чудового акторського ансамблю. Найскладнiше завдання дiсталося юнiй Ломан, i маловiдома акторка впоралася з ним напрочуд успiшно. Пфайффер, яка зараз рiдко з’являeться на екранi, демонструe усi гранi зрiлоi майстерностi, i залишаeться лише дивуватися, чому одну з найкращих американських актрис Кiноакадемiя досi не вiдзначила своeю нагородою. <Не думаю, що в <Олеандрi> нам вдалося пробити стелю, – каже акторка, маючи на увазi ситуацiю з серйозними жiночими ролями у Голлiвудi, – але принаймнi ми зробили крок уперед>.