Вересень 2005 – kinoblog.com

9 рота

9 рота (9 рота). Вiйськова драма. Росiя-Украiна-Фiнляндiя, 2005. Режисер Федiр Бондарчук. У ролях: Олексiй Чадов, Артем Михалков, Костянтин Крюков, Iван Кокорiн, Михайло Eвланов, Сослан Фiдаров, Артур Смолянинов, Михайло Пореченков.

Дiя вiдбуваeться у 1989 р., за кiлька мiсяцiв до повного виводу радянських вiйськ з Афганiстану. Семеро юних призовникiв пiсля кiлькох мiсяцiв навчань потрапляють в афганське пекло. Група отримуe завдання командування зайняти висоту i тримати ii до проходження колони.

Фiльм базуeться на реальних подiях. 9-та рота 345-го окремого гвардiйського парашутно-десантного полку була чи не найлегендарнiшим пiдроздiлом радянськоi армii в Афганiстанi. Багато хто називав ii “штрафною”, оскiльки потрапляли туди здебiльшого хулiгани та сумнiвнi соцiальнi типи, але саме з “дев’ятки” вийшло найбiльше Героiв Радянського Союзу. Перед початком зйомок молодi актори зустрiчались з ветеранами-афганцями, бiйцями легендарноi роти. Декому з них навiть пощастило познайомитись з прототипами своiх персонажiв. Двоe з консультантiв навiть прожили весь знiмальний перiод з кiногрупою, щодня пiдказуючи безлiч колоритних дрiбниць воeнно-польового життя.

Продовжити читання “9 рота”

Планета К-Пекс

Планета К-Пекс (K-Pax / Планета К-Пекс). США, 2001. Режисер Iан Софтлi. У ролях: Кевiн Спейсi, Джефф Брiджес, Мерi Маккормак, Алфре Вудард, Пiтер Геретi, Сол Вiльямс, Дейвiд Патрiк Келлi, Кiмберлi Скотт, Селiя Вестон.

Iнтер, субота 1 жовтня, 1.50

У психiатричнiй лiкарнi з’являeться таeмничий чоловiк на iм’я Прот (Спейсi), який стверджуe, що e прибульцем з далекоi планети Ка-Пекс i невдовзi повернеться додому. Вiн швидко завойовуe довiру не тiльки решти пацieнтiв, а й психiатра Марка Павелла (Брiджес), який починаe сумнiватися у тому, що розповiдi Прота e лише вигадками шаленця…

Чергова стрiчка про доброзичливого божевiльного, котрий лiкуe iнших хворих та допомагаe здоровим людям вирiшувати iхнi проблеми, e екранiзацieю роману Джина Бруера. Цей проект розроблявся на студii “Юнiверсал” протягом п’яти рокiв. У 1998 р. Вiлл Смiт (“День Незалежностi”, “Люди у чорному”) збирався грати Прота i стати продюсером картини, а на роль лiкаря Павелла планували запросити Спейсi (“Американська краса”, “Звичайний злочинець”). Однак врештi-решт Смiт вiддав перевагу iншим фiльмам, а Спейсi доручили роль доброго “iнопланетянина”. Зйомки стрiчки Софтлi (“Крила голубки”) проходили в Нью-Йорку та Лос-Анджелесi з 13 листопада 2000 р. до березня 2001 р. “Ка-Пекс” непогано зустрiли критики i глядачi (касовi збори у прокатi США сягнули 50 млн. доларiв). Попри численнi прогнози, картина не потрапила до числа “оскарiвських” номiнантiв, хоча вона справляe непогане враження завдяки добрiй грi Спейсi та Брiджеса, чудовiй музицi Едварда Ширмура i майстернiй операторськiй роботi Джона Метiсона.

Iнтер, субота 1 жовтня, 1.50

Продовжити читання “Планета К-Пекс”

Весiлля Демi Мур та Ештона Катчера

Вони були найбiльш обговорюваною голлiвудською парою. Iх стосунки з самого початку сприймались як рекламний трюк i викликали чимало гострих жартiв i сумнiвiв щодо щиростi iхнiх почуттiв. I при цьому саме iх нещодавно визнали найпопулярнiшою закоханою парою Голлiвуду. В суботу, 24 вересня, вони вирiшили зв’язати себе узами шлюбу.

Роман Мур i Катчера почався у 2003 р. Вони познайомились на однiй з кiнотусовок, i зiрка “Привиду” й “Непристойноi пропозицii” вiдразу ж запросила молодшого колегу на морську прогулянку на яхтi ii приятеля репера до острову пiд назвою Рай. Газетярi готовi були платити за знiмки новоi зоряноi пари тисячi доларiв. Знайшлося й чимало бажаючих пожартувати з приводу рiзницi у вiцi закоханих. Попередня подружка Ештона Брiттанi Мерфi в шоу Девiда Леттермана заявила: “Я вважаю, що його стосунки з Демi будуються на тому, що для нього не маe значення вiк, а для неi – розмiр”.

Катчер багато розповiдав, як вiн подружився з дiтьми коханоi i з ii попереднiм чоловiком. Брюс, Демi та Ештон навiть разом з’явились на прем’eрi “Янголiв Чарлi-2”. Мур тримала обох чоловiкiв за руки. Веселуни вiдразу ж обiзвали iх “шведською сiм’eю”.

Продовжити читання “Весiлля Демi Мур та Ештона Катчера”

Чарлi i шоколадна фабрика

Четверта (пiсля “Едварда Руки-ножицi”, “Еда Вуда” та “Сонноi лощини”) спiльна робота Тiма Бертона i Джоннi Деппа вчетверте довела, що цi двоe створенi один для одного.

Бертон – казкар, який не розповiдаe простих казок, Депп – актор, який не граe простих персонажiв. Жоден з них нiколи не намагався полегшити життя собi, а тим паче глядачу, вчепившись за рятiвний штамп або вилiзши нагору, наче по драбинi, по спецефектах. Спецефектiв у картинi вистачаe, але вони саме обслуговують шоу, а не роблять його.

Робить шоу унiкальна вiзуальна фантазiя Бертона i його густий чорний (наче шоколад) гумор. Музика Деннi Елфмана вже пiд час титрiв обiцяe щось зловiсне, i такий самий настрiй створюe показаний пiд неi “танець” фабричних машин. В роботизованiй точностi iх рухiв – ключ до божевiлля того, хто за ними стоiть.

Продовжити читання “Чарлi i шоколадна фабрика”

Ас

Ас (Asso / Ас). Iталiя, 1981. Режисери Франко Кастеллано i Джузеппе Пiполо. У ролях: Адрiано Челентано, Едвiж Фенек.

СТБ, середа 28 вересня, 20.00

Пiсля весiлля Сильвiя (Фенек) встигла провести зi своiм чоловiком, картярем-шахраeм на прiзвисько Туз (Челентано), лише одну нiч. Через кiлька годин його труп вже плавав у рiчцi: генiй гри в покер вiдмовився розкрити босу гангстерiв секрети своei майстерностi. А вранцi до Сильвii явився привид коханого… З кiлькох десяткiв комедiй за участю Челентано уваги заслуговують хiба що “Блеф” та “Приборкання непокiрливого” i ще, можливо, “Шалено закоханий”, решта ж, в тому числi дана стрiчка (все ж таки краще перекладати ii назву “Туз”), розрахованi виключно на вiдданих прихильникiв актора i спiвака.

Ас (Asso / Ас). Iталiя, 1981. Режисери Франко Кастеллано i Джузеппе Пiполо. У ролях: Адрiано Челентано, Едвiж Фенек.

СТБ, середа 28 вересня, 20.00

Перевiзник-2

Один з тих випадкiв, коли продовження краще за першу частину. Хоча, враховуючи жанр i змiст фiльмiв, зробити це було не так вже й складно. Бессон i компанiя просто пiдняли ставки у грi, збiльшивши бюджет, масштаб лиходiйських планiв, кiлькiсть та якiсть трюкiв, бiйок i погонь – i отримали вельми привабливий як невибаглива розвага “екшн”-продукт.

Iдеi для сюжету позбирали тут i там. Водiй-охоронець, який стаe другом дитини, котру йому доведеться рятувати, – це було кiлька десяткiв разiв у рiзних варiантах, найсвiжiший (i, до речi, набагато якiснiший за драматургieю й акторським виконанням) приклад – “Гнiв” Тонi Скотта. Бiлявка-манiячка теж маe безлiч аналогiв у рiзних бойовиках. З нею, до речi, автори “Перевiзника-2” трохи перестарались, бо замiсть стильноi вбивицi по екрану бiгаe напiвгола карикатура, яка виглядаe не загрозливо, а кумедно, i сприймаeться ще гiрше, нiж лялька-термiнатриця з третього “Термiнатора”. А подiбний план знищення мiста за допомогою вiрусу можна знайти у кожному третьому фiльму класу “Б”. Але в одне цiле компоненти збитi бiльш-менш вправно, тому навiть за сценарieм картина перевершила свою попередницю. Не зайвою стала й невелика доза гумору у виконаннi французького друга Френка Мартiна.

Головнi ж причини успiху – це сам Стетем-Мартiн i трюки, якими вiн не перестаe радувати. Ще трохи, i Стетема по-справжньому почнуть цiнувати в Голлiвудi як нову зiрку “екшн”. Навiть якщо з усього, що виробляe його герой, вiн робив лише половину, його фiзична вправнiсть вражаe. Фокуси майже на рiвнi Джекi Чана i продуманi так само добре, як у гонконгiвськоi зiрки (скiльки ж, виявляeться, iснуe способiв побити противника за допомогою одного шлангу!). Деякi трюки заслуговують оплескiв, особливо сцена, коли Мартiн знiмаe бомбу з машини. Харизма Стетема безперечна, i вiн достатньо добрий актор, щоб створити переконливий образ непереможного героя, що запам’ятовуeться, за допомогою лише кiлькох штрихiв. Взагалi, в сучасному полiткоректному свiтi не так вже й легко знайти бойовик з героeм – бiлим чоловiком, i у вищiй лiзi конкурентiв у Стетема зовсiм не багато (якщо не рахувати тих, хто лiтаe в повiтрi). Тому й не дивуe ентузiазм, з яким зустрiли “Перевiзника-2” як украiнськi глядачi, так i американськi.

Продовжити читання “Перевiзник-2”

Незабутнe

Незабутнe (Unforgettable / Незабываемое). США, 1996. Режисер Джон Дал. У ролях: Рей Лiотта, Лiнда Фiорентiно, Пiтер Койот. Крiстофер Макдональд, Девiд Пеймер.

ТЕТ, вiвторок 27 вересня, 21.00

Полiцейський медексперт з Сiетлу Девiд Крейн (Лiотта) намагаeться розкрити таeмницю вбивства своei дружини. В цьому йому допомагаe мiкробiолог Марта Брiггс (Фiорентiно), яка вiдкрила спосiб передачi пам’ятi вiд однiei людини до iншоi. Девiд наважуeться зробити ризикований експеримент, який може коштувати йому життя. Всього один укол – i вiн знаe, хто вбивця… Досить несподiваний жанр для Дала, вiдомого своiми чудовими “чорними фiльмами”. Цiкаво бачити зазвичай фатальних i зловiсних Лiотту i Фiорентiно у бiльш людяних ролях.

ТЕТ, вiвторок 27 вересня, 21.00

Хiт Леджер

Хiт Леджер (Heath Ledger / Хит Леджер) народився 4 квiтня 1979 р. у сiм’i Кiма i Саллi Леджерiв. Його батько працював iнженером, мати виховувала Хiта та трьох його сестер. У жилах Леджера тече кров шотландцiв й iрландцiв – його батьки приiхали в Австралiю з Англii. Дивне iм’я Хiт – скорочення вiд Хiтклiфф: батьки дали сину iм’я героя роману Емiлii Бронте “Грозовий перевал”. Його сестру назвали Кейт на честь героiнi того ж роману. Леджер з дитинства захоплювався спортом та лицедiйством. В 12 рокiв вiн почав грати в любительському театрi. У привiлейованiй школi для хлопчикiв Guildford Grammar School чудово проявив себе i в драматичному гуртку, i в шкiльнiй командi з хокею на травi. Йому пророкували кар’eру професiйного спортсмена, проте саме хокейний тренер пiдштовхнув майбутнього актора до того, щоб зробити важливий вибiр. “Вiн сказав: “Час визначитися. Або спорт – або театр”. Я подумав i обрав театр”, – згадуe Хiт.

Леджер почав свою кар’eру у мiсцевiй театральнiй трупi Globe Shakespeare Company i одночасно ходив на проби в австралiйськi серiали. Привернув до себе увагу завдяки ролi у спортивному серiалi “Пiт” й малобюджетному фiльму “Чорна скеля”. Його прорив до американськоi публiки вiдбувся у 1997 р., пiсля телевiзiйноi казки “Рев”, де актор зiграв середньовiчного принца Конора. Серiал не мав особливого успiху, але головного виконавця запросили в Голлiвуд, де запропонували стати клieнтом престижного агентства САА. Пiсля багатьох невдалих проб Хiт повернувся в Австралiю, де знявся у гангстерському фiльмi “Пальцi вiялом”. Через кiлька днiв пiсля закiнчення зйомок Леджера викликали в Сiетл i запропонували роль у молодiжнiй комедii “10 причин моei ненавистi” (1999). Хоча актору цей жанр нiколи не подобався, вiн погодився, оскiльки не мав у той час iншоi роботи.

Хiт пробувався на роль диявола у “Кiнцi свiту”, i режисер Маркус Нiспел готовий був взяти його. Однак потiм мiсце Нiспела зайняв Пiтер Хаямс, який вiддав перевагу бiльш демонiчному Габрiелу Бiрну. Режисер “Мулен Руж” вирiшив, що Леджер занадто молодий, щоб грати у парi з Нiколь Кiдман, i запросив Евана Макгрегора. Вiд ролi Лестата у “Королевi проклятих” актор вiдмовився сам, бо вiдчув, що не зможе переконливо зiграти вампiра.

Хiт Леджер (Heath Ledger / Хит Леджер) народився 4 квiтня 1979 р. у сiм’i Кiма i Саллi Леджерiв. Його батько працював iнженером, мати виховувала Хiта та трьох його сестер. У жилах Леджера тече кров шотландцiв й iрландцiв – його батьки приiхали в Австралiю з Англii. Дивне iм’я Хiт – скорочення вiд Хiтклiфф: батьки дали сину iм’я героя роману Емiлii Бронте “Грозовий перевал”. Його сестру назвали Кейт на честь героiнi того ж роману. Леджер з дитинства захоплювався спортом та лицедiйством. В 12 рокiв вiн почав грати в любительському театрi. У привiлейованiй школi для хлопчикiв Guildford Grammar School чудово проявив себе i в драматичному гуртку, i в шкiльнiй командi з хокею на травi. Йому пророкували кар’eру професiйного спортсмена, проте саме хокейний тренер пiдштовхнув майбутнього актора до того, щоб зробити важливий вибiр. “Вiн сказав: “Час визначитися. Або спорт – або театр”. Я подумав i обрав театр”, – згадуe Хiт.

Продовжити читання “Хiт Леджер”

Прогулянка у хмарах

Прогулянка у хмарах (A Walk in the Clouds / Прогулка в облаках). США, 1995. Режисер Альфонсо Арау. У ролях: Кiану Рiвз, Айтана Санчес-Гiйон, Ентонi Квiнн, Джанкарло Джаннiнi, Анжелiка Арагон, Дебра Мессiнг, Евангелiна Елiзондо.

СТБ, понедiлок 26 вересня, 20.00

Молодий солдат Пол Саттон (Рiвз) повертаeться з Другоi свiтовоi вiйни до дружини, однак не знаходить вдома тепла i любовi, про якi мрiяв на фронтi. Вiн влаштовуeться працювати комiвояжером i одного дня у потязi знайомиться з дiвчиною Вiкторieю (Санчес-Гiйон), з якою трапилося нещастя – вона вагiтна, а коханий втiк вiд неi. Ii мексиканська родина e надзвичайно консервативною, тому на Вiкторiю чекають великi неприeмностi, зокрема гнiв батька – заможного власника виноградникiв (Джаннiнi). Пол пропонуe Вiкторii на один день видати себе за ii чоловiка, познайомитись з батьками, а вночi тихенько втекти – щоб дитину вважали законною. Однак несподiвано для себе Саттон знаходить у чужих людей те, чого не дала йому власна сiм’я… Приeмна та вишукано знята стрiчка, яку прикрашають добрi акторськi роботи, особливо Санчес-Гiйон та Квiнна.

СТБ, понедiлок 26 вересня, 20.00

Метт Деймон

Метт Деймон (Matt Damon / Мэтт Дэймон) народився 8 листопада 1970 р. у Бостонi, а зростав у штатi Масачусетс. Його батько, Кент Деймон, – бiржовий маклер, мати, Ненсi Карлсон-Пейдж, – спецiалiст з дитячоi психологii, що викладаe у вищих навчальних закладах. У Метта e старший на три роки брат Кайл. У 1977 р., переглянувши “Зорянi вiйни”, 7-рiчний Деймон вирiшив стати актором.

Деймон рiс без батька: Кент залишив сiм’ю, коли Метту виповнилося два роки. Мати тримала синiв у мiцних руках. “Не було мови про непослух, про пiзнi повернення додому чи неповагу до старших”, – згадуe Кайл, який зараз працюe рiзьбярем та художником. З iграшок Ненсi купувала своiм дiтям тiльки кубики. “Ми iх щиро ненавидiли, – розповiдаe Метт. – На щастя, мама шила для нас вигадливi костюми, якi ми самi проектували”.

За порадою матерi юнак поступив до Гарвардського унiверситету, де навчався на вiддiленнi англiйськоi мови. Однак кiнематограф цiкавив Деймона набагато бiльше, нiж наука. Вiн дебютував на екранi у 1988 р., виголосивши лише одну фразу у стрiчцi “Мiстична пiцца” Доналда Петрi. У таких самих дрiбних епiзодах Метт з’явився у фiльмах “Добра мати” (1988) Леонарда Нiмоя i “Поле мрiй” (1989) Фiла Олдена Робiнсона. Згодом йому почали доручати помiтнiшi ролi: в картинi “Шкiльнi узи” (1992) Роберта Мендела Деймон зiграв учня-антисемiта, а в епiчному вестернi “Джеронiмо – американська легенда” (1993) Волтера Хiлла – наiвного вiйськового-iдеалiста. Пiсля цих стрiчок Метт повiрив у власнi сили i поiхав до Лос-Анджелеса.

Метт Деймон (Matt Damon / Мэтт Дэймон) народився 8 листопада 1970 р. у Бостонi, а зростав у штатi Масачусетс. Його батько, Кент Деймон, – бiржовий маклер, мати, Ненсi Карлсон-Пейдж, – спецiалiст з дитячоi психологii, що викладаe у вищих навчальних закладах. У Метта e старший на три роки брат Кайл. У 1977 р., переглянувши “Зорянi вiйни”, 7-рiчний Деймон вирiшив стати актором.

Продовжити читання “Метт Деймон”