Метт Деймон

Метт Деймон (Matt Damon / Мэтт Дэймон) народився 8 листопада 1970 р. у Бостонi, а зростав у штатi Масачусетс. Його батько, Кент Деймон, – бiржовий маклер, мати, Ненсi Карлсон-Пейдж, – спецiалiст з дитячоi психологii, що викладаe у вищих навчальних закладах. У Метта e старший на три роки брат Кайл. У 1977 р., переглянувши “Зорянi вiйни”, 7-рiчний Деймон вирiшив стати актором.

Деймон рiс без батька: Кент залишив сiм’ю, коли Метту виповнилося два роки. Мати тримала синiв у мiцних руках. “Не було мови про непослух, про пiзнi повернення додому чи неповагу до старших”, – згадуe Кайл, який зараз працюe рiзьбярем та художником. З iграшок Ненсi купувала своiм дiтям тiльки кубики. “Ми iх щиро ненавидiли, – розповiдаe Метт. – На щастя, мама шила для нас вигадливi костюми, якi ми самi проектували”.

За порадою матерi юнак поступив до Гарвардського унiверситету, де навчався на вiддiленнi англiйськоi мови. Однак кiнематограф цiкавив Деймона набагато бiльше, нiж наука. Вiн дебютував на екранi у 1988 р., виголосивши лише одну фразу у стрiчцi “Мiстична пiцца” Доналда Петрi. У таких самих дрiбних епiзодах Метт з’явився у фiльмах “Добра мати” (1988) Леонарда Нiмоя i “Поле мрiй” (1989) Фiла Олдена Робiнсона. Згодом йому почали доручати помiтнiшi ролi: в картинi “Шкiльнi узи” (1992) Роберта Мендела Деймон зiграв учня-антисемiта, а в епiчному вестернi “Джеронiмо – американська легенда” (1993) Волтера Хiлла – наiвного вiйськового-iдеалiста. Пiсля цих стрiчок Метт повiрив у власнi сили i поiхав до Лос-Анджелеса.

Метт Деймон (Matt Damon / Мэтт Дэймон) народився 8 листопада 1970 р. у Бостонi, а зростав у штатi Масачусетс. Його батько, Кент Деймон, – бiржовий маклер, мати, Ненсi Карлсон-Пейдж, – спецiалiст з дитячоi психологii, що викладаe у вищих навчальних закладах. У Метта e старший на три роки брат Кайл. У 1977 р., переглянувши “Зорянi вiйни”, 7-рiчний Деймон вирiшив стати актором.

Деймон рiс без батька: Кент залишив сiм’ю, коли Метту виповнилося два роки. Мати тримала синiв у мiцних руках. “Не було мови про непослух, про пiзнi повернення додому чи неповагу до старших”, – згадуe Кайл, який зараз працюe рiзьбярем та художником. З iграшок Ненсi купувала своiм дiтям тiльки кубики. “Ми iх щиро ненавидiли, – розповiдаe Метт. – На щастя, мама шила для нас вигадливi костюми, якi ми самi проектували”.

За порадою матерi юнак поступив до Гарвардського унiверситету, де навчався на вiддiленнi англiйськоi мови. Однак кiнематограф цiкавив Деймона набагато бiльше, нiж наука. Вiн дебютував на екранi у 1988 р., виголосивши лише одну фразу у стрiчцi “Мiстична пiцца” Доналда Петрi. У таких самих дрiбних епiзодах Метт з’явився у фiльмах “Добра мати” (1988) Леонарда Нiмоя i “Поле мрiй” (1989) Фiла Олдена Робiнсона. Згодом йому почали доручати помiтнiшi ролi: в картинi “Шкiльнi узи” (1992) Роберта Мендела Деймон зiграв учня-антисемiта, а в епiчному вестернi “Джеронiмо – американська легенда” (1993) Волтера Хiлла – наiвного вiйськового-iдеалiста. Пiсля цих стрiчок Метт повiрив у власнi сили i поiхав до Лос-Анджелеса.

Спочатку здавалося, що амбiцiйний початкiвець переоцiнив себе: за два перших роки у Голлiвудi Деймон не виборов жодноi ролi. Лише у 1995 р. йому вдалося знятися в режисерському дебютi Томмi Лi Джонса “Хорошi старi хлопцi”. Актор намагався отримати ролi у фiльмах “Первiсний страх” (1996) Грегорi Хоблiта та “Народ проти Ларрi Флiнта” (1996) Мiлоша Формана, але в обох випадках поступався Едварду Нортону.

Першим успiхом Метта стала воeнна драма Едварда Цвiка “Мужнiсть в бою” (1996). Для того щоб перевтiлитись у солдата-наркомана, Деймон схуднув на 15 кг. Пiд час зйомок вiн дотримувався жорсткоi дieти i щоденно пробiгав 15 км: “Мабуть, я хотiв, щоб усi оцiнили моe завзяття”. Пiсля цiei картини актора дiйсно помiтили: сам Коппола доручив йому головну роль у своiй черговiй стрiчцi – судовому трилерi “Благодiйник” (1997).

Над сценарieм “Розумника Вiлла Хантiнга” Метт Деймон та Бен Аффлек працювали п’ять рокiв. Вони товаришують з дитинства: жили на однiй вулицi, ходили до однiei початковоi середньоi школи, разом помандрували за славою до Лос-Анджелеса. В образах героiв “Хантiнга” друзi змалювали багатьох своiх близьких i знайомих. Сценарiй сподобався вiдомим режисерам Гасу Ван Сенту та Кевiну Смiту (останнiй погодився виступити продюсером проекту), якi допомогли молодим авторам реалiзувати iх задум. Фiльм виявився однieю з головних кiносенсацiй 1997 р., зiбравши у прокатi США понад 121 млн. доларiв. Деймон та Аффлек отримали “Оскара” за сценарiй, крiм того, перший з них номiнувався на премiю Кiноакадемii за виконання ролi агресивного математичного генiя.

Пiсля такого трiумфу Деймон пiдписав багатомiльйонний контракт зi студieю “Мiрамакс”, взяв участь у картинi Стiвена Спiлберга “Врятувати рядового Раяна” (1998) i став партнером Едварда Нортона у “Шулерах” (1998) Джона Дала. У кримiнальнiй драмi “Талановитий мiстер Рiплi” (1999) Антонi Мiнгелли актор зiграв роль юного вбивцi Тома Рiплi, яка 40 рокiв тому зробила популярним Алена Делона. Стрiчка викликала суперечливi вiдгуки, Деймон, попри очiкування, не опинився знову серед претендентiв на “Оскара”, проте глядачi прихильно зустрiли роботу зiрки.

Мелодрама “Усi гарнi конi” (2000) Бiллi Боба Торнтона та спортивна ретро-драма “Легенда про Беггера Венса” (2000) Роберта Редфорда були останнiми бiльш-менш психологiчними роботами актора перед втечею у суто розважальний жанровий кiнематограф. Кримiнальнi комедii “11 друзiв Оушена” (2001) та “12 друзiв Оушена” (2004), комедiя “Загруз у тобi” (2003), трилери “Iдентифiкацiя Борна” (2002) та “Перевага Борна” (2004) зробили Деймона дуже касовою зiркою, проте хотiлося б, щоб його подальша кар’eра розвивалась не в такому однозначно комерцiйному напрямку.

1 коментар для “Метт Деймон”

  1. Очень хотелось бы узнать побольше о жизни Метта Деймона, о его увлечениях! На всех сайтах практически одно и то же!!!

Залишити відповідь до Viktoria Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *