Хiт Леджер

Хiт Леджер (Heath Ledger / Хит Леджер) народився 4 квiтня 1979 р. у сiм’i Кiма i Саллi Леджерiв. Його батько працював iнженером, мати виховувала Хiта та трьох його сестер. У жилах Леджера тече кров шотландцiв й iрландцiв – його батьки приiхали в Австралiю з Англii. Дивне iм’я Хiт – скорочення вiд Хiтклiфф: батьки дали сину iм’я героя роману Емiлii Бронте “Грозовий перевал”. Його сестру назвали Кейт на честь героiнi того ж роману. Леджер з дитинства захоплювався спортом та лицедiйством. В 12 рокiв вiн почав грати в любительському театрi. У привiлейованiй школi для хлопчикiв Guildford Grammar School чудово проявив себе i в драматичному гуртку, i в шкiльнiй командi з хокею на травi. Йому пророкували кар’eру професiйного спортсмена, проте саме хокейний тренер пiдштовхнув майбутнього актора до того, щоб зробити важливий вибiр. “Вiн сказав: “Час визначитися. Або спорт – або театр”. Я подумав i обрав театр”, – згадуe Хiт.

Леджер почав свою кар’eру у мiсцевiй театральнiй трупi Globe Shakespeare Company i одночасно ходив на проби в австралiйськi серiали. Привернув до себе увагу завдяки ролi у спортивному серiалi “Пiт” й малобюджетному фiльму “Чорна скеля”. Його прорив до американськоi публiки вiдбувся у 1997 р., пiсля телевiзiйноi казки “Рев”, де актор зiграв середньовiчного принца Конора. Серiал не мав особливого успiху, але головного виконавця запросили в Голлiвуд, де запропонували стати клieнтом престижного агентства САА. Пiсля багатьох невдалих проб Хiт повернувся в Австралiю, де знявся у гангстерському фiльмi “Пальцi вiялом”. Через кiлька днiв пiсля закiнчення зйомок Леджера викликали в Сiетл i запропонували роль у молодiжнiй комедii “10 причин моei ненавистi” (1999). Хоча актору цей жанр нiколи не подобався, вiн погодився, оскiльки не мав у той час iншоi роботи.

Хiт пробувався на роль диявола у “Кiнцi свiту”, i режисер Маркус Нiспел готовий був взяти його. Однак потiм мiсце Нiспела зайняв Пiтер Хаямс, який вiддав перевагу бiльш демонiчному Габрiелу Бiрну. Режисер “Мулен Руж” вирiшив, що Леджер занадто молодий, щоб грати у парi з Нiколь Кiдман, i запросив Евана Макгрегора. Вiд ролi Лестата у “Королевi проклятих” актор вiдмовився сам, бо вiдчув, що не зможе переконливо зiграти вампiра.

Хiт Леджер (Heath Ledger / Хит Леджер) народився 4 квiтня 1979 р. у сiм’i Кiма i Саллi Леджерiв. Його батько працював iнженером, мати виховувала Хiта та трьох його сестер. У жилах Леджера тече кров шотландцiв й iрландцiв – його батьки приiхали в Австралiю з Англii. Дивне iм’я Хiт – скорочення вiд Хiтклiфф: батьки дали сину iм’я героя роману Емiлii Бронте “Грозовий перевал”. Його сестру назвали Кейт на честь героiнi того ж роману. Леджер з дитинства захоплювався спортом та лицедiйством. В 12 рокiв вiн почав грати в любительському театрi. У привiлейованiй школi для хлопчикiв Guildford Grammar School чудово проявив себе i в драматичному гуртку, i в шкiльнiй командi з хокею на травi. Йому пророкували кар’eру професiйного спортсмена, проте саме хокейний тренер пiдштовхнув майбутнього актора до того, щоб зробити важливий вибiр. “Вiн сказав: “Час визначитися. Або спорт – або театр”. Я подумав i обрав театр”, – згадуe Хiт.

Леджер почав свою кар’eру у мiсцевiй театральнiй трупi Globe Shakespeare Company i одночасно ходив на проби в австралiйськi серiали. Привернув до себе увагу завдяки ролi у спортивному серiалi “Пiт” й малобюджетному фiльму “Чорна скеля”. Його прорив до американськоi публiки вiдбувся у 1997 р., пiсля телевiзiйноi казки “Рев”, де актор зiграв середньовiчного принца Конора. Серiал не мав особливого успiху, але головного виконавця запросили в Голлiвуд, де запропонували стати клieнтом престижного агентства САА. Пiсля багатьох невдалих проб Хiт повернувся в Австралiю, де знявся у гангстерському фiльмi “Пальцi вiялом”. Через кiлька днiв пiсля закiнчення зйомок Леджера викликали в Сiетл i запропонували роль у молодiжнiй комедii “10 причин моei ненавистi” (1999). Хоча актору цей жанр нiколи не подобався, вiн погодився, оскiльки не мав у той час iншоi роботи.

Хiт пробувався на роль диявола у “Кiнцi свiту”, i режисер Маркус Нiспел готовий був взяти його. Однак потiм мiсце Нiспела зайняв Пiтер Хаямс, який вiддав перевагу бiльш демонiчному Габрiелу Бiрну. Режисер “Мулен Руж” вирiшив, що Леджер занадто молодий, щоб грати у парi з Нiколь Кiдман, i запросив Евана Макгрегора. Вiд ролi Лестата у “Королевi проклятих” актор вiдмовився сам, бо вiдчув, що не зможе переконливо зiграти вампiра.

Тiльки на пробах до “Патрiота” (2000) фортуна нарештi посмiхнулась австралiйцю: з двох головних кандидатiв на роль сина героя Мела Гiбсона – Фреддi Принца-молодшого та Хiта Леджера – Роланд Еммерiх обрав останнього, хоча американець був бiльше схожий на Гiбсона, а першi проби на цю роль Хiт з трiском провалив. “Бiльш за все мене зацiкавила незвичнiсть долi Гебрiела, – каже Леджер. – З хлопчика вiн стаe чоловiком. Я можу це зрозумiти, можу пережити разом з ним той складний перiод життя, коли виходиш з тiнi батька i стаeш самостiйним чоловiком зi своiми думками”.

“Патрiот” зiбрав у США понад 100 млн. доларiв, i актор миттeво став зiркою. Йому вiдразу ж довелось ознайомитись з не найприeмнiшими аспектами слави. Спочатку Хiта звинуватили у полiтичнiй некоректностi через те, що вiн палить i не збираeться кидати цю звичку. Потiм таблоiди розкопали, що пiд час зйомок “Рева” вiн зустрiчався зi своeю партнеркою Лiзою Зейн, старшою вiд нього на 17 рокiв. А пiд час прем’eри “Патрiоти” папарацци з усiх сил намагались сфотографувати Леджера з його подругою, фотомоделлю Крiстiною Каучi.

“Iсторiя лицаря” (2001) та “Чотири пера” (2002) пiдтвердили, що актор чудово почуваeться в iсторично-костюмних стрiчках, а “Бал монстрiв” (2001) довiв, що Хiт може грати серйознi драматичнi ролi. Про це свiдчить i остання робота Леджера – роль ковбоя-гомосексуалiста у “Зламанiй горi” (2005) Анга Лi, вiдзначенiй головним призом Венецiанського кiнофестивалю.

2 коментаря для “Хiт Леджер”

  1. I’m not there because I’m gone…
    (Пам’яті Хіта Леджера)

    Невже місяць? Невже час минув так швидко – як би не сумно про це нагадувати, але бурхливі й неспокійні води сьоодення тягнуть на дно усі турботи та хвилювання, приносячи взамін усе нові й нові. Але, так, минув уже місяць, як Його не стало…
    Молодість. Вважаю, що це лише картинка, тінь, за якою може ховатись людина, набагато старша від тієї, котру ми можемо знати як веселу та бездумну. Зазвичай, аlter ego людини не цікавить нікого, тобто викликає занепокоєння чи хвилювання, але занадто пізно. Таким був і Він – популярний актор, чиї слова про постійну втому й безсоння сприйняли як хизування новими роботами і заклопотаністю, хоча, насправді, то був крик безвиході.
    Важко! Важко писати про Нього в минулому часі, адже ось іще нещодавно Він “був” Бобом Діланом, найвпливовішою фігурою в історії популярної музики післявоєнних часів, чи Джованні Джакомо Казановою, відомим італійським авантюристом і мандрівником, але Він пішов, назавжди…
    Спогади. Звичайно, в таких випадках залишаються тільки спогади про те, якою людиною Він був, про що мріяв і чого не встиг зробити – тобто, питання без відповідей, тільки здогадки. Щиро вірю, що десь там, у вічній далині світів, Він іде дорогою свого успіху, отримуючи гарні ролі та визнання. Вічна Йому пам’ять.

    P.S. – Знаєш, якби я написав статтю про Хіта Леджера, вона б називалась “Мене тут немає”.
    – Мушу розчарувати – тебе випередили!
    (з підслуханої розмови двох друзів).

  2. Чесно кажучи я зараз сижу і незнаю що такого хорошого написати. В горлі сидить кадик і ніби навмисно стримує мої слова. Якби те, що я пишу зараз відправлялось “туда”,прямо йому у скриньку, то хватило б лише простого “Привіт”. Фанатичний вплив зовнішності переслідує і після смерті, це “сформована зброя”, яка жахливіша за вірус, бо боришся ти сам із собою. І вміють же “вони”(знаменитості) накладати рани на серце, правда. Здається ніби гарне фото, робота в fotoshopy і тебе уже помістили в чиєсь серце в чиюсь память. Але справа в тому що ти незнаєш якою була ця людина. ти не жила зним під однією кришою, не прала його “носки”, і тим більше не слухала його набридливий храп по ночам. Ти просто дивишся на це гарне фото, читаєш про нього інфо і думаєш, -Боже, яку прекрасну людину ти забрав, щей таку вродливу і талановиту. Невже тобі мало, невже хвилина прожитого цією людиною навіль для тебе коштує.Якби все повернулося інакше. Квартира, таблетки…хіба що замість останього вітамін С. Кожний хоча б раз в голові прокручував це і ловив себе на думці, що ні сила інтернету, що недосяжна до верхівок неба, ні сила думки, якаб навіть була у кожного з нас, нездатна пересилити часові кордони. Ми лише залишаємо в серці рани, які для когось скороминучі(якщо ти сильна особистість) а для когось вони кровоточать і зараз. страшно дивитися на таких людей і вводночас шкода, що зовнішність одного призводить до руйнації іншого. Уже біля 2 років як нема цієї людини, а ти ще й досі молишся за його життя, а ти ще й досі живеш у казці, яку створила “сформована зброя”. Це ницо навіть для тебе. Згадай своє дитинство, хто стояв на першому місті у твоєму списку, “людей з якими ти хотіла б познайомитися” а..і перегорни на останню, де зображений він. Люди змінювалися на сторінках як змінюватимуться і надалі. Хтось ще живий, хтось уже постарів, а хтось давно мертвий, і всім до лампочки твій список. у них своя дорога, у них своє життя, а у когось згодом появиться нове життя і тіло.А ти залишишся она зі списком в руках, де викреслюватимеш нового уже мерця…Задумайся, я певна, що колись тебе огорну руки, які перекреслять увесь твій список, зашиють рани на серці і поставлять там величезну галочку. Бо залишуться першим і останнім номером у списку. Для всіх……….
    p.s ми, ангели, лише з одним крилом, тому літати можемо тоді, коли когось обіймаємо!!!!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *