Азiя-кiно

Трiумфально прокрокувавши Eвропою, Росieю та США, азiатське кiно прийшло на Украiну. Фестиваль “Азiя-кiно”, започаткований осiнню 2004 р. компанieю “Артхаус трафiк” при пiдтримцi djuice, став справжньою подieю.

Цьогорiчну програму “Азiя-кiно” вiдкриваe еротичний мюзикл “Примхлива хмара” Цай Мiн-ляня, який наробив чимало галасу на Берлiнському фестивалi: вiн здобув “Срiбного Ведмедя” за сценарiй, приз ФIПРЕССI та “Приз Альфреда Бауера”, який Мiн-ляню вручили за новаторство у мистецтвi створення фiльмiв. Перед двома героями картини постаe спiльна проблема – як дiстати воду. Шиан-Чiй збираe порожнi пляшки i наповнюe iх водою, яку краде у громадських туалетах, а актор порнофiльмiв Сяо-Кан вночi залазить на дах i миeться водою, яка збираeться там в цистернах. Iм обом важко виживати, але ще тяжче бути самотнiми. Одного дня Шиан-Чiй зустрiчаe Сяо-Кана в парку i згадуe, що колись купила у нього годинник. Вони закохуються.

Один з найпопулярнiших азiатських режисерiв Такешi Кiтано виступаe в якостi актора у картинi японського класика Сая Йочi “Кров i кiстки”. Його герой, Кiм Шунпей – втiлення влади. Чоловiк, батько, бос – всi цi поняття зливаються у нього в одне – хазяiн. Будь-якi його накази повиннi виконуватись, в iншому випадку винного чекаe сувора кара. Вiн не знаe нi жалостi, нi розумiння, нi кохання. Вiн гвалтуe, б’e, зраджуe, вбиваe i продаe. Стрiчка здобула два призи японськоi кiноакадемii (режисура, другорядна роль Джо Одагiрi), Hochi Film Award за режиссуру, чотири нагороди Kinema Junpo Award (режисура, сценарiй, головна й другорядна чоловiчi ролi) – i це далеко не повний список.

Трiумфально прокрокувавши Eвропою, Росieю та США, азiатське кiно
прийшло на Украiну. Фестиваль “Азiя-кiно”, започаткований осiнню 2004
р. компанieю “Артхаус трафiк” при пiдтримцi djuice, став справжньою
подieю.

Цьогорiчну програму “Азiя-кiно” вiдкриваe
еротичний мюзикл “Примхлива хмара” Цай Мiн-ляня, який наробив чимало
галасу на Берлiнському фестивалi: вiн здобув “Срiбного Ведмедя” за
сценарiй, приз ФIПРЕССI та “Приз Альфреда Бауера”, який Мiн-ляню
вручили за новаторство у мистецтвi створення фiльмiв. Перед двома
героями картини постаe спiльна проблема – як дiстати воду. Шиан-Чiй
збираe порожнi пляшки i наповнюe iх водою, яку краде у громадських
туалетах, а актор порнофiльмiв Сяо-Кан вночi залазить на дах i миeться
водою, яка збираeться там в цистернах. Iм обом важко виживати, але ще
тяжче бути самотнiми. Одного дня Шиан-Чiй зустрiчаe Сяо-Кана в парку i
згадуe, що колись купила у нього годинник. Вони закохуються.

Один
з найпопулярнiших азiатських режисерiв Такешi Кiтано виступаe в якостi
актора у картинi японського класика Сая Йочi “Кров i кiстки”. Його
герой, Кiм Шунпей – втiлення влади. Чоловiк, батько, бос – всi цi
поняття зливаються у нього в одне – хазяiн. Будь-якi його накази
повиннi виконуватись, в iншому випадку винного чекаe сувора кара. Вiн
не знаe нi жалостi, нi розумiння, нi кохання. Вiн гвалтуe, б’e,
зраджуe, вбиваe i продаe. Стрiчка здобула два призи японськоi
кiноакадемii (режисура, другорядна роль Джо Одагiрi), Hochi Film Award
за режиссуру, чотири нагороди Kinema Junpo Award (режисура, сценарiй,
головна й другорядна чоловiчi ролi) – i це далеко не повний список.

“Усама”
Сiддiка Бармака – перший афганський фiльм з часу захоплення влади
Талiбаном i падiння цього режиму у 2001 р. В той час, коли знiмали
картину, iм’я Усама стало синонiмом Афганiстану. Бiдна родина вдови, не
маючи засобiв до iснування, змушена перевдягнути свою дочку Голбахарi
хлопчиком, щоб мати мала можливiсть приходити на роботу в лiкарню.
Голбахарi, яка назвалась Усамою, змушена приховувати свою стать, iнакше
ii очiкуe смерть за порушення законiв iсламу. Це кiно не випадково
отримало “Золотий глобус” за найкращий iноземний фiльм та приз
молодiжного журi Каннського фестивалю. Держсекретар США Колiн Павелл
сказав: “Цей фiльм обпече вашу душу. Вiн покаже вам, де живе зло i як
воно плюндруe людське життя. Але наприкiнцi ви зрозумieте, чому
президент Буш правий, коли веде вiйну з терористами, доки жодного з них
не залишиться в живих”. Можна по-рiзному ставитись до Буша й Павелла,
але той факт, що вони звернули увагу на фiльм, який аж нiяк не e
державним замовленням вiд уряду США, вже свiдчить про те, що цей
кiнотвiр вартий i нашоi уваги.

Завершуe
програму стовiдсотково авторський фiльм режисера Хiрокадзу Коре-еда,
екзистенцiальна драма “Нiхто не дiзнаeться”, вiдзначена призом
Каннського фестивалю за чоловiчу роль. Четверо братiв i сестер щасливо
живуть з матiр’ю у маленькiй квартирцi в Токiо. У всiх них рiзнi
батьки. Вони нiколи не ходили до школи. Факт iснування трьох з них
приховують вiд хазяiна дому. Одного разу мати не приходить додому,
залишивши записку, в якiй просить 12-рiчного сина доглядати за iншими.
Так починаeться одiссея дiтей, фiнал якоi неможливо вiдгадати.

Переглянути фiльми фестиваля можна в усiх великих мiстах Украiни:

21-24 жовтня Полтава (iменi I.Котляревського)
27-30 жовтня Донецьк (“Кинопалац-Звездочка”)
27-30 жовтня Краматорськ (“Родина”)
1-8  листопада Винниця (“Родина”)
2-10 листопада Одеса (“MASKI”)
2-7 листопада Львiв (“Кiнопалац-Копернiк”)

Конкурс! На початку листопада серед активних львiвських читачiв нашого сайту будуть розiгранi 2 пари квиткiв на фестивальнi фiльми, наданi кiнотеатром “Кiнопалац-Копернiк”. Враховуються коментарi, написанi для сайту статтi та iнша посильна участь у розвитку проекту КiноБлог.

10 коментарів для “Азiя-кiно”

  1. Нiхто не дiзнається

    Недавно повернувся з перегляду. До сих пiр не можу вiдiйти. Як завжди японська драма на висотi. В кiнцi фiльму частина залу невпевнено аплодувала, виглядало як аплодисменти на похоронах. Безглузно розкузувати фiльм тим, хто його не бачив. Але, не написати не можна. Початок фiльму – блiн, вiн на японськiй мовi, треба субтитри читати… а в кiнцi фiльму тому, напевно, i аплодували, щоб визнати – прийшли не даремно, усi цi зусилля були вартi. А аплодувати можуть тiльки на драмi i то, не на кожнiй. Весь зал мовчав, i навiть коли пiшли титри, нiхто не спiшив розходитись.

    Я цiлий фiльм намагався запам’ятати iмена дiтей, заради цих iмен я зараз i пишу тут.
    Акiра – старший 12-ти рiчний брат, Юка – молодший 4-ри рiчний брат, Кека – старша 10-ти рiчна сестра i Юка – молодша 4-ри рiчна сестра.

    Сюжет фiльму: сучасна японiя, дiти, покинутi момою на призволяще, живуть добре до моменту доки не закiнчуться грошi, а далi починається голодна бiда. І все це показано без наiграностi, показано як документальний фiльм. В кiнцi фiльму Юка помирає. Акiра разом з подругою пiд шум аєродрому на березi рiчки таємно поховає свою молодшу сестру. І нiхто не дiзнається.
    Я тепер кожний раз почувши сильний шум лiтака буду згадувати Юку (сам фiльм пронизаний багатьма символами).

  2. менший братик – Сегуру, а все решта передано дуже вiрно – i настрiй фiльму, i настрiй залу. струс був настiльки сильним, що вийшли з фiльму, як у чуже мiсто – не знали, в який бiк йти додому, де ловити таксi, як дивитись один на одного. а за кожним вiкном довкола – своє жи
    ття, i нiхто не дiзнається.

  3. Подивився я “Усаму”.
    Культура в Авганiстанi звичайно дика. Усаму могли i каменувати, значить дiдуган iй життя спас, взявши за дружину. Звичайно, вiн їй життя поламав, але i не довго йому, старому, її мучити. Я думаю, що той хлопчик в неї влюбився i буде чекати, коли вона стане вдова… молода вдова.

  4. Доброго дня!
    Коментар можливо не в тему, можливо трохи образливий але Я буду не Я якщо його не напишу.
    От!
    Все що я хотiв сказати так це те що мене дуже обурило те що фестивалдь ЗНЕНАЦЬКА перенесли з 10-го числа на 2-ге. Я так надiявся поїхати до Львовi i подивитись цi фiльми. А тут я взнаю що вiн вже завершується. якщо вам не важко то вишлiсть менi плз iнформацiю щодо того ЧОМУ i ХТО перенiс час показу фестивалю з 10-го на 2-ге число???
    Я багато читав про цi фiльми i мав велицезне бажання їх переглянути. Спецiально взяв вiдпустку на 10-те число 🙁
    Але нажаль ми живемо в уКРАЇНІ i така рiч могла статись тiльки в нашiй країнi.
    Якщо я когось , чимось образив, то перебачайте, але це мене дiйсно трохи зачепило

  5. Вiдповiдь для Apocalipse:
    Якщо Ви когось i образили, то не нас, оскiльки не ми займаємось органiзацiєю кiнопрокату у Львовi. Для нас те, що фестиваль перенесли, теж стало не дуже приємним сюрпризом. Чому перенесли – питайте адмiнiстрацiю кiнотеатру. Єдине, що можемо запропонувати, – рецензiї на всi фiльми, однак це, звичайно, не можна назвати компенсацiєю.
    Щодо того, що таке могло статись тiльки в нашiй країнi, – це дiйсно так, судячи з того, скiльки змiн строкiв вiдбувається у нашому прокатi в останнi пiвроку. Тому завжди треба бути готовим до несподiванок.

  6. Вiдповiдь для Apocalipse:
    ХТО: дата проведення фестивалю у Львовi буда перенесена органiзаторами (Артхаус трафiк) за погодженням з кiнотеатром;
    ЧОМУ: через дуже поважнi технiчнi причини, якi, на жаль, не залежать анi вiд кiнотеатру, анi вiд органiзаторiв.

    Остаточна дата проведення фестивалю у Львовi (2-7 листопада) була вiдома задовго до його всеукраїнського старту (приблизно за два тижнi до 28 вресня), про що свiдчать надрукованi програмки, де вказанi дати проведення Азiї-кiно в усiх мiстах. Отже, кiнотеатр “Кiнопалац-Копернiк” знав правильнi дати вчасно, бiльше того – розповсюджував програмки, де вказанi цi дати. АЛЕ: помилка трапилась на сайтi “Азiя-кiно” (www.asiakino.com.ua) – там вказанi неправльнi, “старi” дати (про якi в iдеалi глядачi навiть не повиннi були знати). Отже – той, хто керувався лише iнформацiєю з сайту фестиваля, був дезорiєнтований. Варто було лише звiритись iз iнформацiєю, яку давав кiнотеатр (не впевнена, але думаю, що на сайтi кiнотеатру повинна була вказуватись правильна iнформацiя вiд самого початку) – i все стало б на свої мiсця. Оскiльки я особисто вiдповiдаю за наповнення сайту, щиро прошу вибачення в пана Apocalipse за цю прикру помилку. Прошу не драматизуватиз на кшталт “це можливо лише в Українi” – неуважнi люди, на жаль, є скрiзь:( Якщо Ви й справдi так переживаєте через непобаченi фiльми – пишiть менi на e-mail, маю iдею, як “компенсувати” втрату:)

  7. Якщо чесно то я ВРАЖЕНИЙ вашою вiдповiддю шановна Юлiя.
    Звичайно що в цьому випадку нiхто не винен. написав я коммент тiльки через емоцiї якi с мене на той момент були. Нi Вас, нi органiзаторiв нi людей якi брали хоч яку роль в проведеннi цього показу я не звинувачую. Надiюсь нiкого не образив 🙂
    На рахунок компенсацiї то я сумнiваюсь що це можливо. Оскiльки у 1. Львовi буваю рiдко.
    2. Особисто ви не виннi в деiнформацiї (в вас i так напевно багато роботи i людський фактор потрiбно враховувати завжди)
    3. Тому з мого боку було б наглiстю просити або ще гiрше – вимагати компенсацiю.
    Просто так сталось 🙂
    Дякую що хоч надали менi цю iнформацiю 🙂

    П.С. Проста людська цiкавiсть – про якого роду компенсацiю йшлося :))))))

  8. to foxjony
    Пан Apocalipse , як це не дивно звичайно, знає що таке e-mail.
    І на його думку писати такi вислови – в першу чергу принизливо для автора.

Залишити відповідь до foxjony Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *