Продавщиця

Ще одна стрiчка, яка дослiджуe тему самотностi людини у великому мiстi, вiдчуження, спроби знайти близьку душу. Не дуже оригiнальна, не дуже глибока, не дуже драматична, але враження загалом позитивне.

Хiба що Мартiн у некомедiйнiй ролi сприймаeться якось незвично. Провини актора у цьому немаe – тiльки в тому, що вiн за свою кар’eру знявся у такiй кiлькостi комедiй. Тому й першi сцени з ним, коли вiн нiяк не всядеться на канапi в квартирi Мiрабель або зi скепсисом нюхаe запропоноване вино (з холодильника) налаштовують на веселий настрiй. Але потiм все змiнюeться – навiть не сам персонаж, ставлення до нього. Якщо в домi i в бiзнесi у нього повний порядок, то в усьому iншому переважаe якась, так би мовити, половинчастiсть – в почуттях, бажаннях, життeвих цiлях. Вiн взагалi не хоче проходити шлях до серця помiченоi у вiддiлi рукавичок унiвермагу дiвчини, але, немовби не помiчаючи цього, проходить пiвшляху, потiм рiзко звертаe убiк, повертаeться назад, робить ще кiлька крокiв i все ж таки зупиняeться на пiвшляху.

Ще одна стрiчка, яка дослiджуe тему самотностi людини у великому мiстi, вiдчуження, спроби знайти близьку душу. Не дуже оригiнальна, не дуже глибока, не дуже драматична, але враження загалом позитивне.

Хiба що Мартiн у некомедiйнiй ролi сприймаeться якось незвично. Провини актора у цьому немаe – тiльки в тому, що вiн за свою кар’eру знявся у такiй кiлькостi комедiй. Тому й першi сцени з ним, коли вiн нiяк не всядеться на канапi в квартирi Мiрабель або зi скепсисом нюхаe запропоноване вино (з холодильника) налаштовують на веселий настрiй. Але потiм все змiнюeться – навiть не сам персонаж, ставлення до нього. Якщо в домi i в бiзнесi у нього повний порядок, то в усьому iншому переважаe якась, так би мовити, половинчастiсть – в почуттях, бажаннях, життeвих цiлях. Вiн взагалi не хоче проходити шлях до серця помiченоi у вiддiлi рукавичок унiвермагу дiвчини, але, немовби не помiчаючи цього, проходить пiвшляху, потiм рiзко звертаe убiк, повертаeться назад, робить ще кiлька крокiв i все ж таки зупиняeться на пiвшляху.

Мiрабель в такi iгри грати не вмie i не хоче, якщо вона вiддаe себе iншiй людинi, то повнiстю. Дейнс дуже переконливо граe порядну i недурну дiвчину, якiй, виявляeться, зовсiм не легко пристосуватись до самостiйного життя i розiбратись в собi. Втiм, роль не можна назвати дуже складною i акторцi вона пасуe дуже добре.

Однак все ж таки фiльм не по-джентльменськи вкрав Джейсон Шварцман. Хоча б тому, що його герой протягом картини переживаe найбiльше змiн, проходить справжню еволюцiю. На змiну колоритнiй ексцентричностi приходить самоповага i впевненiсть. Погано тiльки, що те, як саме Джеремi досяг якогось успiху, нам не показують. Для цього вистачило б однiei або максимум двох сцен, а без них залишаeться лише дивуватись: iздив собi з музикантами i раптом звiдкись взяв грошi.

Для сценариста й режисера важливо було просто визначити, що в фiналi вiн таке саме втiлення стабiльностi, як i Рей Портер, тому героiнi не так вже й важко зробити вибiр. I сам Мартiн (вiд автора) краще за всiх пояснюe вiдмiнностi мiж двома чоловiками в життi продавщицi i мотивацiю ii вибору.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *