Дум – погляд гравця-кiномана

Уважно переглянув довгоочiкувану стрiчку <Дум>. Приeмнi передчуття пiсля вражаючих моментiв в грi примушували вiдчувати появу <гусячоi шкiри> на тiлi. Таке вiдчуття склалося, тому що кiно мало бути знято за мотивами не якогось прямолiнiйного бойовика, на кшталт <Мортал Комбат> або <Вуличний боeць>, а на основi гри, яка маe свою передiсторiю i сюжетну лiнiю. Отже, тепер по сутi – починаються подii на планетi Земля на базi тих самих хлопцiв, котрi будуть в подальшому шматувати плоть монстрiв у стрiчцi. До цього моменту особливих зауважень у авторiв фiльму немаe – все ж таки щось звiдкiсь повинно братися 🙂 … Отже, отримання бойового завдання – i дорога на Марс. Тут зразу видно перший прокол фiнансування – на Марс наших хлопцiв посилають за допомогою якогось <блювотного> телепорта, який, наче велетенський порохотяг, засмоктуe когось i кудись. Прибуття на Марс повинно мало бути вiдтворене повнiстю, як у грi – це викликало би дуже приeмнi i зворушливi спогади у тих, хто грав в <Дум>. I вiдчуття чогось велетенського, гарного i неосяжного у тих, хто навiть i не чув про таку гру. Передати словами почуття – <тут стоiть коробка, а тут пiдходиш до дверей, а за ними пропускний пункт, а якщо пiдняти голову, в стартовiй шахтi стоiть космiчний корабель, на якому я сюди прилетiв> практично неможливо – це потрiбно було передати глядачевi за допомогою фiльму.

Пiсля телепортацii бачимо облаштування марсiанськоi бази – вигляд дуже пристойний. Взагалi облаштування всiх кiмнат, коридорiв i частини Марсу, яку видно в одному лишень моментi стрiчки, – це все зроблено дуже правдоподiбно i вiдповiдаe духу цього закладу. Також приeмно вражаe бiльш-менш коректна кiлькiсть людей на базi, але зовсiм не вiдповiдаe дiйсностi розмiр комплекса в цiлому – в грi вiн велетенський i подiлений на декiлька секторiв, у стрiчцi ми бачимо лише якусь мiшанину з комплексiв, лабораторiй i <майданчикiв> – тобто навiть приблизна послiдовнiсть подiй не вiдтворена. Далi iде цiла низка майже не пов’язаних мiж собою подiй, якi коментувати вважаю пустою тратою часу. Спробую вказати лише тi факти, якi автори фiльму просто повиннi були висвiтити в цьому фiльмi. Отже:

– Мета приiзду i що коiться на марсiанськiй базi взагалi. Iдея про 25-у хромосому i надлюдей, звичайно, приваблива, але один з героiв миттю перетворюe на жарт всю дослiдницьку роботу професури однieю реплiкою, сказаною пiсля майже лекцii про надлюдей i таке iнше: <А чому вони при такомi розумi всi такi мертвi?> Автори просто повиннi були коротко викласти, що на Марсi ведуться розкопки i були знайденi загадковi артефакти, якi пiдлягають вивченню i мають вплив на живих iстот – це б додало рацiональностi i правдивостi в причини прибуття команди на Марс. Також непогано було би показати цi артефакти, принаймi .Душекуб> – ключовий артефакт, через який i заварилася вся маячня.

– Звiти персоналу, що загинув. Читаючи цi звiти в грi, помалу складаeться повна картина того, над чим працювали вченi. Також це додаe такий собi ефект <голосу з минулого> – тобто того, хто написав цей звiт, вже немаe, але його голос лунаe з гучномовця. На мою думку це би справило враження на глядача.

– Зброя. Додати тут щось тяжко. Просто потрiбно було зробити найголовнiшi i навидовищнiшi моделi зброi, а саме – PlasmaGun, BFG, ракетниця. Деякi види озброeння вiдображенi, але героi з них майже не стрiляють. Вiд цього постраждала видовищнiсть стрiчки – потрiбно бачити захват глядача при виглядi суперзброi.

– Монстри. Вони, звичайно, e, але iх мало i вони представленi не в повному обсязi. Також, на мою думку, необхiдно було представити хоча б одного з так званих <босiв>, не обов’язково в кiнцi стрiчки – просто велетень також додав би цiкавостi i захоплення глядачевi.

– Психiчнi розлади воякiв. Адже пам’ятаeмо, як у грi у героя з’являлися видiння з палаючими душами, потоками кровi по стiнах i взагалi всякi моторошнi образи – глядач не закривав би рота принаймi пiвгодини.