Вгадай, хто?

Цiкаво порiвнювати стрiчку 1967 р. “Вгадай, хто прийде до обiду” та ii сучасний римейк. Нiби й тема та сама – вiдношення суспiльства до мiжрасових стосункiв, тiльки все перевернуто догори ногами (бiлi й чорнi помiнялись мiсцями), а видно шлях, який Голлiвуд пройшов за чотири десятирiччя. I якось не повертаeться язик назвати цей шлях прогресом – принаймнi у даному конкретному випадку.

Замiсть батька, людини з прогресивними поглядами, для якого знайомство з майбутнiм зятем з iншим кольором шкiри стаe справжнiм випробуванням цих самих поглядiв, – звичайний маленький тиран, без поглядiв i без фантазii. Замiсть Спенсера Тресi, дворазового “оскарiвського” лауреата, одного з найкращих американських акторiв взагалi – комедiант Бернi Мак, один з десяткiв або ж сотень афро-американських веселунiв. Якщо його хтось у нас i пам’ятаe, то хiба що за “Янголами Чарлi-2”. Замiсть сповненого самоповаги зятя, видатного вченого, кандидата на Нобелiвську премiю, – просто молодий дурник. Не треба нас запевняти, що це успiшний бiржовик – успiшний бiржовик не влаштовуe таких iстерик в лiфтi, як цей хлопець на початку фiльму. Замiсть Сiднi Пуатьe, актора не генiального, але який змiг вписати в iсторiю Голлiвуду свою сторiнку, – чувак, який загубив свою машину. Якщо чесно, Катчер халтурить тiльки у зовсiм безглуздих комiчних моментах, але iх у стрiчцi стiльки… Здаeться, цього разу Ештон таки заробив свою “Золоту малину”. Замiсть нелегкого i досить психологiчного процесу притирки характерiв майбутнiх родичiв – розпита на двох пляшка горiлки. Нiхто не сперечаeться, що це найближчий шлях до серця майбутнього тестя, справа не в цьому.

Цiкаво порiвнювати стрiчку 1967 р. “Вгадай, хто прийде до обiду” та ii сучасний римейк. Нiби й тема та сама – вiдношення суспiльства до мiжрасових стосункiв, тiльки все перевернуто догори ногами (бiлi й чорнi помiнялись мiсцями), а видно шлях, який Голлiвуд пройшов за чотири десятирiччя. I якось не повертаeться язик назвати цей шлях прогресом – принаймнi у даному конкретному випадку.

Замiсть батька, людини з прогресивними поглядами, для якого знайомство з майбутнiм зятем з iншим кольором шкiри стаe справжнiм випробуванням цих самих поглядiв, – звичайний маленький тиран, без поглядiв i без фантазii. Замiсть Спенсера Тресi, дворазового “оскарiвського” лауреата, одного з найкращих американських акторiв взагалi – комедiант Бернi Мак, один з десяткiв або ж сотень афро-американських веселунiв. Якщо його хтось у нас i пам’ятаe, то хiба що за “Янголами Чарлi-2”. Замiсть сповненого самоповаги зятя, видатного вченого, кандидата на Нобелiвську премiю, – просто молодий дурник. Не треба нас запевняти, що це успiшний бiржовик – успiшний бiржовик не влаштовуe таких iстерик в лiфтi, як цей хлопець на початку фiльму. Замiсть Сiднi Пуатьe, актора не генiального, але який змiг вписати в iсторiю Голлiвуду свою сторiнку, – чувак, який загубив свою машину. Якщо чесно, Катчер халтурить тiльки у зовсiм безглуздих комiчних моментах, але iх у стрiчцi стiльки… Здаeться, цього разу Ештон таки заробив свою “Золоту малину”. Замiсть нелегкого i досить психологiчного процесу притирки характерiв майбутнiх родичiв – розпита на двох пляшка горiлки. Нiхто не сперечаeться, що це найближчий шлях до серця майбутнього тестя, справа не в цьому.

Цi “замiсть” можна продовжувати ще довго. Головне ж з них полягаe в тому, що замiсть фiльму, де реальна проблема обговорюeться з жартом, але всерйоз, маeмо пересiчну комедiю, що експлуатуe колись вiдомий сюжет, а заодно й славу фiльму-попередника. Якщо не знати, що у картини був попередник, можливо, все буде виглядати не настiльки страшно. Але тодi не треба було робити зайву рекламу на класицi, краще було взагалi зробити вигляд, що ii не було (якщо пощастить, i не згадають), i дати новому фiльму iншу, бiльш вiдмiнну назву, щоб точно не згадали. Стара стрiчка теж була розвагою, не публiцистикою, але розважала вона якось… хочеться сказати розумнiше.

Якщо ж оцiнювати “Вгадай, хто” як звичайну чергову комедiю, все одно вона не дотягуe навiть до сучасних кращих зразкiв. Хоча Мак i Катчер спiльними зусиллями примудряються пiдтримувати бiльш-менш веселу атмосферу, i виконавицi жiночих ролей грають непогано, але рiвень гумору залишаe бажати кращого, не кажучи вже про характери персонажiв.

Правдива брехня

Правдива брехня (True Lies / Правдивая ложь). США, 1994. Режисер Джеймс Камерон. У ролях: Арнольд Шварценеггер, Джемi Лi Кертiс, Том Арнольд, Бiлл Пакстон, Тiа Каррере, Арт Малiк, Елiза Душку, Чарлтон Хестон.

Iнтер, недiля 10 липня, 21.00

Комедiйний бойовик, який e одним з найкращих розважальних фiльмiв 90-х рокiв. Гаррi Таскер (Шварценеггер) – таeмний агент уряду США, який переслiдуe лiдера арабських терористiв Азiза (Малiк). Дружина Таскера, Хелен (Лi Кертiс), впевнена, що ii чоловiк – тихий торговець комп’ютерами, i нiчого не знаe про справжнiй фах Гаррi. У життi Хелен бракуe пригод, тому вона погоджуeться допомагати незнайомцю (Пакстон), котрий називаe себе шпигуном, хоча насправдi e звичайним невдахою, що займаeться продажем старих автомобiлiв. Таскер, дiзнавшись про це, вирiшуe провчити дружину та ii нового приятеля, але у перебiг подiй знову втручаються лютий терорист Азiз та його пiдступна помiчниця (Каррере)… Картина, яка надзвичайно вдало поeднуe захоплюючий “екшн”, карколомнi трюки та iскрометний гумор, стала одним зi свiтових касових лiдерiв (тiльки у прокатi США збори перевищили 140 мiльйонiв доларiв). Стрiчка претендувала на премiю “Оскар” за спецефекти, а Д. Лi Кертiс отримала приз “Золотий глобус” за найкращу комедiйну роль.

Правдива брехня (True Lies / Правдивая ложь). США, 1994. Режисер Джеймс Камерон. У ролях: Арнольд Шварценеггер, Джемi Лi Кертiс, Том Арнольд, Бiлл Пакстон, Тiа Каррере, Арт Малiк, Елiза Душку, Чарлтон Хестон.

Iнтер, недiля 10 липня, 21.00

Комедiйний бойовик, який e одним з найкращих розважальних фiльмiв 90-х рокiв. Гаррi Таскер (Шварценеггер) – таeмний агент уряду США, який переслiдуe лiдера арабських терористiв Азiза (Малiк). Дружина Таскера, Хелен (Лi Кертiс), впевнена, що ii чоловiк – тихий торговець комп’ютерами, i нiчого не знаe про справжнiй фах Гаррi. У життi Хелен бракуe пригод, тому вона погоджуeться допомагати незнайомцю (Пакстон), котрий називаe себе шпигуном, хоча насправдi e звичайним невдахою, що займаeться продажем старих автомобiлiв. Таскер, дiзнавшись про це, вирiшуe провчити дружину та ii нового приятеля, але у перебiг подiй знову втручаються лютий терорист Азiз та його пiдступна помiчниця (Каррере)… Картина, яка надзвичайно вдало поeднуe захоплюючий “екшн”, карколомнi трюки та iскрометний гумор, стала одним зi свiтових касових лiдерiв (тiльки у прокатi США збори перевищили 140 мiльйонiв доларiв). Стрiчка претендувала на премiю “Оскар” за спецефекти, а Д. Лi Кертiс отримала приз “Золотий глобус” за найкращу комедiйну роль.

Викуп

Викуп (Ransom / Выкуп). США, 1996. Режисер Рон Ховард. У ролях: Мел Гiбсон, Рене Руссо, Гаррi Сiнiз, Делрой Лiндо, Лiлi Тейлор.

1+1, недiля 10 липня, 20.15

Трилер. У головного героя – мiльйонера Тома Маллена (Гiбсон) – викрадають сина. Злочинцi, очолюванi корумпованим детективом (Сiнiз) вимагають викуп. Тодi Маллен вирiшуe дiяти у досить незвичний спосiб… На пiдставi правдоподiбного сюжету сценарист Р. Прайс та режисер Р. Ховард створили цiкавий фiльм, сповнений напруги та емоцiй. Тут вiдбуваeться двобiй не м’язiв, а iнтелектiв та сили волi (хоча, звичайно, не обiйшлося без фiнальноi бiйки). М. Гiбсон не розчарував своiх прихильникiв: тiльки в американському прокатi “Викуп” зiбрав понад 100 мiльйонiв доларiв.

Викуп (Ransom / Выкуп). США, 1996. Режисер Рон Ховард. У ролях: Мел Гiбсон, Рене Руссо, Гаррi Сiнiз, Делрой Лiндо, Лiлi Тейлор.

1+1, недiля 10 липня, 20.15

Трилер. У головного героя – мiльйонера Тома Маллена (Гiбсон) – викрадають сина. Злочинцi, очолюванi корумпованим детективом (Сiнiз), вимагають викуп. Тодi Маллен вирiшуe дiяти у досить незвичний спосiб… На пiдставi правдоподiбного сюжету сценарист Р. Прайс та режисер Р. Ховард створили цiкавий фiльм, сповнений напруги та емоцiй. Тут вiдбуваeться двобiй не м’язiв, а iнтелектiв та сили волi (хоча, звичайно, не обiйшлося без фiнальноi бiйки). М. Гiбсон не розчарував своiх прихильникiв: тiльки в американському прокатi “Викуп” зiбрав понад 100 мiльйонiв доларiв.

Людина, якоi не було

Людина, якоi не було (The Man Who Wasn’t There / Человек, которого не было). США, 2001. Режисер Джоел Коен. У ролях: Бiллi Боб Торнтон, Франсес Макдорманд, Майкл Бадалукко, Кетрiн Боровiц, Джеймс Гандолфiнi, Тонi Шелхауб.

ENTER-фiльм, субота 9 липня, 18.25

Дiя стрiчки вiдбуваeться у 40-х роках. Мовчазний перукар Ед Крейн розчарований тихим iснуванням у провiнцiйному мiстечку. Одного дня мрii героя про iнше життя набувають реальних обрисiв: його захоплюe iдея випадкового знайомого розбагатiти за допомогою сухих хiмчисток. Вiдтепер основна мета Крейна – знайти грошi для бiзнесу…

Людина, якоi не було (The Man Who Wasn’t There / Человек, которого не было). США, 2001. Режисер Джоел Коен. У ролях: Бiллi Боб Торнтон, Франсес Макдорманд, Майкл Бадалукко, Кетрiн Боровiц, Джеймс Гандолфiнi, Тонi Шелхауб.

ENTER-фiльм, субота 9 липня, 18.25

Дiя стрiчки вiдбуваeться у 40-х роках. Мовчазний перукар Ед Крейн розчарований тихим iснуванням у провiнцiйному мiстечку. Одного дня мрii героя про iнше життя набувають реальних обрисiв: його захоплюe iдея випадкового знайомого розбагатiти за допомогою сухих хiмчисток. Вiдтепер основна мета Крейна – знайти грошi для бiзнесу…

Жанр “чорного фiльму” давно цiкавить братiв Коенiв: вони вже зверталися до нього у своiх чудових картинах “Просто, як кров” (1983) та “Перевал Мiллера” (1990). Цього разу вони запропонували надзвичайно витончену варiацiю на улюблену тему, знявши стрiчку у чорно-бiлiй гамi i детально вiдтворивши характернi ситуацii, персонажiв та атмосферу класичних гостросюжетних картин 40-х. Однак Коени, як справжнi постмодернiсти, знову зумiли зберегти iронiчну дистанцiю мiж досконалою стилiзацieю i власним вiдношенням до зображуваних подiй, примусивши типовi атрибути жанру грати за новими правилами.

З роллю Еда Крейна блискуче впорався вiдомий актор, письменник та режисер Торнтон (“Вiдточене лезо”, “Бандити”). Про спiвпрацю з Коенами вiн розповiдаe наступне: “Шiсть рокiв тому нас познайомив спiльний друг, продюсер Джим Джекс. Джоел Коен вiдразу пообiцяв, що напише для мене роль. Минуло кiлька рокiв, i вiн раптом подзвонив i сказав: “Хочеш зiграти перукаря, котрий збираeться шантажувати коханця своei дружини, щоб отримати грошi на вiдкриття хiмчистки?” Я погодився, не роздумуючи, хоча з його слiв чомусь зробив висновок, що роль буде невеликою. Але потiм прочитав сценарiй i побачив, що роль e головною”. Торнтон, якому Коени дозволили самостiйно вигадати зовнiшнiсть його персонажа, орieнтувався на легендарних зiрок “чорних фiльмiв”: “Мене надихав Хамфрi Богарт i недопалок, що завжди висiв у нього на губi. У Реймонда Берра я позичив напiвсиве волосся, у Фреда Макмюррея в “Подвiйнiй страховцi” – залiзну незворушнiсть у будь-якiй ситуацii. У Монтгомерi Клiфта намагався взяти його вмiння грати внутрiшнe життя”. З-помiж решти виконавцiв особливо вирiзняються Гандолфiнi та Шелхауб.

“Людина, якоi не було”, бюджет якоi становив 20 млн. доларiв, зiбрала у прокатi США лише 6 мiльйонiв (втiм, стрiчки Коенiв нiколи не належали до фаворитiв публiки). Натомiсть журi фестивалю у Каннi присудило братам-кiнематографiстам черговий приз за найкращу режисуру (“Ми вже стали частиною каннськоi декорацii”, – жартували Коени). Американськi критики також високо оцiнили фiльм: Нацiональна рада кiнорецензентiв зарахувала його до десяти найкращих картин року, а Торнтона нагородила премieю за виконання чоловiчоi ролi.

Малюк-каратист-2

Малюк-каратист-2 (The Karate Kid Part II / Малыш-каратист-2). США, 1986. Реж. Джон Евiлдсен. У ролях: Ральф Маккiо, Норiукi “Пат” Морiта, Нобу Маккартi, Деннi Камекона, Темлiн Томiта, Мартiн Коув.

ICTV, субота 9 липня, 14.20

Продовження популярноi пригодницькоi мелодрами. Юний каратист Денieл Ларуссо (Маккiо) та його вчитель Мiягi (Морiта) iдуть в Японiю, де помираe батько Мiягi. Там героям доводиться зiткнутися зi старим ворогом Мiягi та його племiнником. Звичайно, усе закiнчиться добре, а Денieл переможе пiдлого племiнника у фiнальному двобоi… Касовi збори цього невибагливого сентиментального фiльму у США були ще бiльшими, нiж першоi частини.

Малюк-каратист-2 (The Karate Kid Part II / Малыш-каратист-2). США, 1986. Реж. Джон Евiлдсен. У ролях: Ральф Маккiо, Норiукi “Пат” Морiта, Нобу Маккартi, Деннi Камекона, Темлiн Томiта, Мартiн Коув.

ICTV, субота 9 липня, 14.20

Продовження популярноi пригодницькоi мелодрами. Юний каратист Денieл Ларуссо (Маккiо) та його вчитель Мiягi (Морiта) iдуть в Японiю, де помираe батько Мiягi. Там героям доводиться зiткнутися зi старим ворогом Мiягi та його племiнником. Звичайно, усе закiнчиться добре, а Денieл переможе пiдлого племiнника у фiнальному двобоi… Касовi збори цього невибагливого сентиментального фiльму у США були ще бiльшими, нiж першоi частини.

Невловимий

Дуже вродлива жiнка сiдаe поряд з самотнiм 38-рiчнiм чоловiком в потязi, поводиться так, нiби вони вже знайомi, провокуe i зачаровуe його, а потiм пропонуe провести разом вихiднi. Чому? “Бо ви чоловiк мого типу”. Такi слова завжди провiщують щось життeрадiсне й оптимiстичне. Майже як у Хiчкока в “Несамовитостi”: “Ви жiнка мого типу”. Це казав манiяк, який душив дiвчат краваткою.

Класичний комедiйний сюжет “кiлер чи шпигун мимоволi” в “Невловимому” (i хто з прокатникiв вирiшив, що така назва виразнiша за оригiнальну – “Ентонi Циммер”?) обiгруeться цiлком серйозно, в жанрi трилера з хiчкокiвськими мотивами (маленька людина стаe мiшенню одночасно злочинного угрупування i системи влади) i з чималою домiшкою мелодрами. E два несподiванi (принаймнi вони замислювались як несподiванi) сюжетнi ходи (один в другiй половинi картини, iнший ближче до фiналу), якi примушують поглянути на попереднi подii iншими очима. Якщо дiйсно переглянути стрiчку вдруге, вже очима людини знаючоi, помiтнi деякi прорахунки в логiцi. Докладнiше на цю тему говорити не слiд, бо це неодмiнно приведе до розкриття цих самих спойлерiв. Мiнус, хоча й не суттeвий, – навряд чи хтось буде переглядати це вдруге.

Дуже вродлива жiнка сiдаe поряд з самотнiм 38-рiчнiм чоловiком в потязi, поводиться так, нiби вони вже знайомi, провокуe i зачаровуe його, а потiм пропонуe провести разом вихiднi. Чому? “Бо ви чоловiк мого типу”. Такi слова завжди провiщують щось життeрадiсне й оптимiстичне. Майже як у Хiчкока в “Несамовитостi”: “Ви жiнка мого типу”. Це казав манiяк, який душив дiвчат краваткою.

Класичний комедiйний сюжет “кiлер чи шпигун мимоволi” в “Невловимому” (i хто з прокатникiв вирiшив, що така назва виразнiша за оригiнальну – “Ентонi Циммер”?) обiгруeться цiлком серйозно, в жанрi трилера з хiчкокiвськими мотивами (маленька людина стаe мiшенню одночасно злочинного угрупування i системи влади) i з чималою домiшкою мелодрами. E два несподiванi (принаймнi вони замислювались як несподiванi) сюжетнi ходи (один в другiй половинi картини, iнший ближче до фiналу), якi примушують поглянути на попереднi подii iншими очима. Якщо дiйсно переглянути стрiчку вдруге, вже очима людини знаючоi, помiтнi деякi прорахунки в логiцi. Докладнiше на цю тему говорити не слiд, бо це неодмiнно приведе до розкриття цих самих спойлерiв. Мiнус, хоча й не суттeвий, – навряд чи хтось буде переглядати це вдруге.

Фiльм зовсiм не поганий – крiм двох несподiваних ходiв, у ньому e неабияка екранна алхiмiя мiж головними героями, часом погонi, часом напруга, Ольбрихський в ролi росiйського мафiозi, який принципово розмовляe англiйською (персонаж маe достатньо екранного часу, щоб створити iлюзiю загрози, i замало екранного часу, щоб почати дратувати). Однак часом вiдчуття затягненостi все таки виникаe, особливо у першiй половинi. Не розраховуйте на супервидовище – цей фiльм буде так само сприйматись i з малого екрану. Небагато погонь i стрiлянини, увага до почуттiв персонажiв – все це нагадуe поляри попереднiх десятирiч, i це навiть створюe певний старомодний шарм.

Стосовно акторства… знову ж таки важко говорити, не розкриваючи тi клятi спойлери. Обмежусь коротким комплiментом. Свого часу, коли обговорювали екранiзацiю “Десяти маленьких негрiв” Говорухiна, виникали претензii до актора, що грав роль вбивцi, який показуe свою справжню натуру лише у фiналi, – мовляв, по його грi можна зрозумiти, хто цей персонаж насправдi. Така проблема iнодi виникаe – актор знаe все про свого персонажа пiд час роботи над роллю, а йому треба у кожнiй сценi враховувати, скiльки знаe на даний момент глядач, якими очима вiн на героя дивиться, щоб не показати правду ранiше, нiж треба. В “Невловимому” такоi проблеми немаe – жоден з акторiв не лiзе перед батьком в пекло.

Багрянi рiки-2: Янголи Апокалiпсису

Багрянi рiки-2: Янголи Апокалiпсису (Les Rivieres pourpres 2: Les anges de l’apocalypse / Багровые реки-2: Ангелы Апокалипсиса). Францiя-Iталiя-Великобританiя, 2004. Режисер Олiв’e Даан. У ролях: Жан Рено, Бенуа Мажимель, Камiль Натта, Джоннi Холлiдей, Крiстофер Лi, Габрiель Лазур.

ICTV, п’ятниця 8 липня, 23.55

Нова справа, яку мають розслiдувати досвiдчений полiцейський Нiман (Рено) та його молодий напарник (Мажимель), – низка жорстоких вбивств, скоeних надзвичайно сильними i абсолютно невразливими ченцями. Насправдi за цими злочинами стоiть таeмна органiзацiя на чолi з колишнiм нацистом (Лi), котрий шукаe цiнну християнську релiквiю… Чергова спроба французьких кiнематографiстiв побити Голлiвуд його ж власною зброeю, досягнувши успiху в одному з фiрмових жанрiв “фабрики мрiй” – кривавому трилерi про розслiдування серiйних вбивств. Не дивно, що сценаристом картини став Люк Бессон, який неодноразово намагався змагатись з американськими майстрами видовищного кiно (iнодi навiть вдало). Матьe Кассовiца змiнив Даан, Венсана Касселя – Мажимель, однак формула “Багряних рiк” залишилась тieю самою, що й у першiй стрiчцi: моторошнi кадри з жертвами а-ля “Сiм” Дейвiда Фiнчера, гнiтюча атмосфера, трохи чортiвнi i незворушний Рено. Тiльки вдруге усе це видаeться надто штучним, закручений Бессоном сюжет нагадуe мало не комiкс, “апокалiптичнi” злочини викликають швидше смiх, а не жах. В результатi замiсть якiсного трилера вийшла сумiш “Червоного Дракона”, “Iндiани Джонса” та найгiрших серiй “Секретних матерiалiв”.

Багрянi рiки-2: Янголи Апокалiпсису (Les Rivieres pourpres 2: Les anges de l’apocalypse / Багровые реки-2: Ангелы Апокалипсиса). Францiя-Iталiя-Великобританiя, 2004. Режисер Олiв’e Даан. У ролях: Жан Рено, Бенуа Мажимель, Камiль Натта, Джоннi Холлiдей, Крiстофер Лi, Габрiель Лазур.

ICTV, п’ятниця 8 липня, 23.55

Нова справа, яку мають розслiдувати досвiдчений полiцейський Нiман (Рено) та його молодий напарник (Мажимель), – низка жорстоких вбивств, скоeних надзвичайно сильними i абсолютно невразливими ченцями. Насправдi за цими злочинами стоiть таeмна органiзацiя на чолi з колишнiм нацистом (Лi), котрий шукаe цiнну християнську релiквiю… Чергова спроба французьких кiнематографiстiв побити Голлiвуд його ж власною зброeю, досягнувши успiху в одному з фiрмових жанрiв “фабрики мрiй” – кривавому трилерi про розслiдування серiйних вбивств. Не дивно, що сценаристом картини став Люк Бессон, який неодноразово намагався змагатись з американськими майстрами видовищного кiно (iнодi навiть вдало). Матьe Кассовiца змiнив Даан, Венсана Касселя – Мажимель, однак формула “Багряних рiк” залишилась тieю самою, що й у першiй стрiчцi: моторошнi кадри з жертвами а-ля “Сiм” Дейвiда Фiнчера, гнiтюча атмосфера, трохи чортiвнi i незворушний Рено. Тiльки вдруге усе це видаeться надто штучним, закручений Бессоном сюжет нагадуe мало не комiкс, “апокалiптичнi” злочини викликають швидше смiх, а не жах. В результатi замiсть якiсного трилера вийшла сумiш “Червоного Дракона”, “Iндiани Джонса” та найгiрших серiй “Секретних матерiалiв”.

Невловимий

Невловимий (Anthony Zimmer / Неуловимый). Бойовик / мелодрама. Францiя, 2005. Режисер Жером Саль. У ролях: Iван Атталь, Софi Марсо, Самi Фрей, Данiель Ольбрихський, Жиль Лелуш, Самiр Гесмi, Арно Дюлерi.

Iнтерпол переслiдуe невловимого шахрая Ентонi Циммера, який спецiалiзуeться на вiдмиваннi грошей для росiйськоi мафii. Нещодавно Циммер зробив пластичну операцiю, яка повнiстю змiнила його зовнiшнiсть. Eдина ниточка, яка залишилась у охоронцiв закону, – коханка Ентонi, К’яра. Красуня розумie, що за нею стежитимуть, i напоказ заводить роман з Франсуа, випадковим знайомим, який того ж вiку i росту, що й Циммер. Для спецслужб i мафii цього вистачаe, щоб розпочати полювання на “Циммера”…

Невловимий (Anthony Zimmer / Неуловимый). Бойовик / мелодрама. Францiя, 2005. Режисер Жером Саль. У ролях: Iван Атталь, Софi Марсо, Самi Фрей, Данiель Ольбрихський, Жиль Лелуш, Самiр Гесмi, Арно Дюлерi.

Iнтерпол переслiдуe невловимого шахрая Ентонi Циммера, який спецiалiзуeться на вiдмиваннi грошей для росiйськоi мафii. Нещодавно Циммер зробив пластичну операцiю, яка повнiстю змiнила його зовнiшнiсть. Eдина ниточка, яка залишилась у охоронцiв закону, – коханка Ентонi, К’яра. Красуня розумie, що за нею стежитимуть, i напоказ заводить роман з Франсуа, випадковим знайомим, який того ж вiку i росту, що й Циммер. Для спецслужб i мафii цього вистачаe, щоб розпочати полювання на “Циммера”…

Цей фiльм e другою роботою Жерома Саля (“День милосердя”). Вiн бiльше вiдомий як сценарист, бо працював у цiй якостi з 1997 р., написавши сценарii до 6 картин. Сценарiй до “Невловимого” (справжня назва – “Ентонi Циммер”) Саль теж написав сам. Головну чоловiчу роль виконав Атталь, який у Францii за популярнiстю не поступаeться Жерару Депардьe i Данiелю Отею (на його рахунку понад 30 повнометражних стрiчок). Ольбрихський зiграв головного росiйського мафiозi на прiзвище Носаeв. Частина дii фiльму вiдбуваeться у Каннах, в готелi Carlton, де пiд час фестивалю зупиняються зiрки першоi величини, а також в Нiццi, в iншому “кiнематографiчному” готелi Negresco. Зйомки також проходили в Парижi, на островi Iбiца i в швидкiсному потязi лiнii Париж-Нiцца. Франко-бельгiйська прем’eра стрiчки вiдбулась 27 квiтня 2005 р.

Снайпер

Снайпер (Sniper / Снайпер). США, 1992. Режисер Луiс Льоса. У ролях: Том Беренджер, Бiллi Зейн, Ейден Янг, Дж. Т. Волш, Кен Редлi.

Новий канал, четвер 7 липня, 21.25

Досвiдченому снайперу (Беренджер) дають в напарники молодого спiвробiтника спецслужб, якому високу оцiнку начальства принiс простий випадок. Разом iх посилають в панамськi джунглi вбити боса наркомафii. На мiсцi напарники з’ясовують, хто з них чого вартий, i завдання опиняeться пiд загрозою зриву… Пересiчний бойовик, де e одна бiльш-менш пам’ятна сцена – дуель снайперiв. Режисер Льоса нiколи не пiднiмався в Голлiвудi над посереднiм рiвнем, але iншi його роботи (“Спецiалiст”, “Анаконда”) хоча б трохи цiкавiшi.

Снайпер (Sniper / Снайпер). США, 1992. Режисер Луiс Льоса. У ролях: Том Беренджер, Бiллi Зейн, Ейден Янг, Дж. Т. Волш, Кен Редлi.

Новий канал, четвер 7 липня, 21.25

Досвiдченому снайперу (Беренджер) дають в напарники молодого спiвробiтника спецслужб, якому високу оцiнку начальства принiс простий випадок. Разом iх посилають в панамськi джунглi вбити боса наркомафii. На мiсцi напарники з’ясовують, хто з них чого вартий, i завдання опиняeться пiд загрозою зриву… Пересiчний бойовик, де e одна бiльш-менш пам’ятна сцена – дуель снайперiв. Режисер Льоса нiколи не пiднiмався в Голлiвудi над посереднiм рiвнем, але iншi його роботи (“Спецiалiст”, “Анаконда”) хоча б трохи цiкавiшi.

Нiч у барi Маккула

Нiч у барi Маккула (One Night at McCool’s Ночь в баре Маккула). США, 2001. Режисер Харолд Цварт. У ролях: Лiв Тайлер, Метт Дiллон, Джон Гудмен, Пол Райзер, Майкл Даглас.

ICTV, четвер 7 липня, 21.00

Щойно з’явившись у маленькому провiнцiйному мiстечку, вродлива Джуел (Тайлер) зводить з розуму трьох мiсцевих жителiв – бармена (Дiллон), адвоката (Райзер) та полiсмена (Гудмен). На недоумкуватих залицяльникiв чекають чималi неприeмностi, оскiльки з усiх можливих шляхiв збагачення легковажна красуня звикла обирати незаконнi… Спокiйне i передбачуване (на перший погляд) життя “глибинки” США, що приховуe темнi пристрастi та моторошнi злочини, неодноразово дослiджували талановитi кiнематографiсти – вiд Лiнча (“Твiн Пiкс”) до Олтмена (“Спадок Кукi”). Цього разу тема зацiкавила голландця Цварта, котрий при пiдтримцi Дагласа (знаменитий актор виступив продюсером картини i навiть зiграв невелику роль кiлера) зняв в’iдливо-сатиричну стрiчку про неприeмнi особливостi нацiонального характеру. 24-рiчна Тайлер (“Армагеддон”) легко i невимушено перевтiлилась в “об’eкт нестримного бажання”, а троe виконавцiв чоловiчих ролей створили дотепний колективний портрет американського обивателя.

Нiч у барi Маккула (One Night at McCool’s / Ночь в баре Маккула). США, 2001. Режисер Харолд Цварт. У ролях: Лiв Тайлер, Метт Дiллон, Джон Гудмен, Пол Райзер, Майкл Даглас.

ICTV, четвер 7 липня, 21.00

Щойно з’явившись у маленькому провiнцiйному мiстечку, вродлива Джуел (Тайлер) зводить з розуму трьох мiсцевих жителiв – бармена (Дiллон), адвоката (Райзер) та полiсмена (Гудмен). На недоумкуватих залицяльникiв чекають чималi неприeмностi, оскiльки з усiх можливих шляхiв збагачення легковажна красуня звикла обирати незаконнi… Спокiйне i передбачуване (на перший погляд) життя “глибинки” США, що приховуe темнi пристрастi та моторошнi злочини, неодноразово дослiджували талановитi кiнематографiсти – вiд Лiнча (“Твiн Пiкс”) до Олтмена (“Спадок Кукi”). Цього разу тема зацiкавила голландця Цварта, котрий при пiдтримцi Дагласа (знаменитий актор виступив продюсером картини i навiть зiграв невелику роль кiлера) зняв в’iдливо-сатиричну стрiчку про неприeмнi особливостi нацiонального характеру. 24-рiчна Тайлер (“Армагеддон”) легко i невимушено перевтiлилась в “об’eкт нестримного бажання”, а троe виконавцiв чоловiчих ролей створили дотепний колективний портрет американського обивателя.