Невразливий

Невразливий (Intacto / Неуязвимый). Iспанiя, 2001. Мiстичний трилер. Режисер Хуан Карлос Фреснадiйо. У ролях: Макс фон Сюдов, Леонардо Сбаралья, Антонiо Дечент, Монiка Лопез, Еусебiо Пончела, Гiллермо Толедо, Альбер Понте.

Випадок переплiтаe долi чотирьох людей. Сем (фон Сюдов) вижив у пеклi Другоi свiтовоi вiйни, став власником казино i проводить днi, випробовуючи долю. Федерiко, переживши землетрус, отримав унiкальний дар – дотиком долонi позбавляти людину везiння. Томас – молодий злодiй, який eдиний вижив в авiакатастрофi. Сара – жiнка-полiцейський, яка вижила в автокатастрофi, що забрала життя ii рiдних. Федерiко i Томас вирушають у подорож, яка стаe початком низки випробувань на виживання.

Невразливий (Intacto / Неуязвимый). Iспанiя, 2001. Мiстичний трилер. Режисер Хуан Карлос Фреснадiйо. У ролях: Макс фон Сюдов, Леонардо Сбаралья, Антонiо Дечент, Монiка Лопез, Еусебiо Пончела, Гiллермо Толедо, Альбер Понте.

Випадок переплiтаe долi чотирьох людей. Сем (фон Сюдов) вижив у пеклi Другоi свiтовоi вiйни, став власником казино i проводить днi, випробовуючи долю. Федерiко, переживши землетрус, отримав унiкальний дар – дотиком долонi позбавляти людину везiння. Томас – молодий злодiй, який eдиний вижив в авiакатастрофi. Сара – жiнка-полiцейський, яка вижила в автокатастрофi, що забрала життя ii рiдних. Федерiко i Томас вирушають у подорож, яка стаe початком низки випробувань на виживання.

Зйомки фiльму почались на початку 2001 р. i проходили у рiзних мiсцях на Канарських островах i в Мадридi. Стрiчка Фреснадiйо мала великий успiх у критикiв i на фестивалях: вона здобула два приза фестивалю в Порто 2003 р., двi премii “Гойя”, за найкращого нового актора и найкращого нового режисера (з 6 номiнацiй) у 2002 р., брала участь у фестивалях в Каннi, Братиславi (номiнацiя на Гран-прi), Торонто й у фестивалi “Санденс” 2002 р., а також у XXV Московському кiнофестивалi. Права на англомовний римейк стрiчки належать голлiвудськiй компанii “Тачстоун”. Багато критикiв бачать певну подiбнiсть у сюжетах та iдеях картини Фреснадiйо та американського фiльму з такою ж назвою, знятого у 2000 р. з Брюсом Вiллiсом та Семюелем Л. Джексоном, де катастрофи також вiдiгравали значну роль в сюжетi.

Денне свiтло

Денне свiтло (Daylight / Дневной свет). США, 1995. Режисер Роб Коен. У ролях: Сiльвестр Сталлоне, Емi Бреннеман, Вiгго Мортенсен, Ден Хедая, Джей О. Сандерс, Баррi Ньюмен, Стен Шоу.

1+1, недiля 17 липня, 20.15

Стрiчка розповiдаe про катастрофу, що сталася у пiдземному тунелi, який з’eднуe Манхеттен та Нью-Джерсi, внаслiдок автомобiльноi аварii та вибуху хiмiчних матерiалiв. Натовп людей намагаeться врятуватись, однак невелика група виявилась вiдрiзаною вiд свiту. На допомогу людям, якi опинились у пастцi, поспiшаe нью-йоркський таксист, колишнiй професiйний рятiвник Кiт Латура (С. Сталлоне)… Сталлоне запевняв, це його остання поява у бойовику. Картину з 80-мiльйонним бюджетом знiмали в Римi, хоч спочатку актор вiдмовлявся працювати там. Все ж зiрку вдалося вмовити, i обiйшлося це студii у зайвого пiвмiльйона. Картина справляe найкраще враження серед робiт Сталлоне вiд часiв “Скелелаза”. Сюжет доволi захоплюючий, сцени руйнувань поставленi масштабно, а сам Слай цiлком переконливий у ролi людини, здатноi без зайвих роздумiв кинутися на допомогу iншому.

Денне свiтло (Daylight / Дневной свет). США, 1995. Режисер Роб Коен. У ролях: Сiльвестр Сталлоне, Емi Бреннеман, Вiгго Мортенсен, Ден Хедая, Джей О. Сандерс, Баррi Ньюмен, Стен Шоу.

1+1, недiля 17 липня, 20.15

Стрiчка розповiдаe про катастрофу, що сталася у пiдземному тунелi, який з’eднуe Манхеттен та Нью-Джерсi, внаслiдок автомобiльноi аварii та вибуху хiмiчних матерiалiв. Натовп людей намагаeться врятуватись, однак невелика група виявилась вiдрiзаною вiд свiту. На допомогу людям, якi опинились у пастцi, поспiшаe нью-йоркський таксист, колишнiй професiйний рятiвник Кiт Латура (С. Сталлоне)… Сталлоне запевняв, це його остання поява у бойовику. Картину з 80-мiльйонним бюджетом знiмали в Римi, хоч спочатку актор вiдмовлявся працювати там. Все ж зiрку вдалося вмовити, i обiйшлося це студii у зайвого пiвмiльйона. Картина справляe найкраще враження серед робiт Сталлоне вiд часiв “Скелелаза”. Сюжет доволi захоплюючий, сцени руйнувань поставленi масштабно, а сам Слай цiлком переконливий у ролi людини, здатноi без зайвих роздумiв кинутися на допомогу iншому.

Фантастична четвiрка

У комiксовоi компанii Marvel i голлiвудських студiй, що спiвпрацюють з нею, e розписаний на кiлька рокiв наперед план ознайомлення якомога ширшоi аудиторii з мальованими персонажами за допомогою кiноекрану, i “Фантастична четвiрка” – важлива його частина. Це не другорядний гравець, яким у крайньому випадку можна пожертвувати, як “Блейд: Трiйця” або “Електра”, – це важковаговик з тiei ж категорii, що й “Люди Iкс” та “Людина-Павук”, i навколо нього лiпитимуть ще одну багаторiчну прибуткову франчiзу. Люди з “Фокса” навчились спритно це робити: потрiбно розпланувати сюжет мiнiмум на три фiльми наперед (щоб випадково не вбити персонажа, який може знадобитись в майбутньому), взяти акторiв ще вiдносно маловiдомих, але якi починають входити в моду (бажано з телебачення, але щоб хоч трохи вмiли грати), i не скупитись на спецефекти. Саме так було зроблено “Четвiрку” – екранiзацiю найпершоi з легендарних комiксових серiй Marvel.

За якiстю цю стрiчку можна поставити десь мiж, наприклад, “Людиною-Павуком” та “Людьми Iкс-2” – вона краща за перший фiльм i не дотягуe до рiвня другого. Ii плюси – тi ж самi спецефекти, обличчя (i все iнше) Джессiки Альби i вiдсутнiсть зовсiм дитячих сентиментiв, якими “радував” “Павук”. Мiнуси – надмiр балаканини i не завжди потрiбноi “психологii” у комiксовому варiантi, те саме, що заважало у перших “Людях Iкс” i чого майже вдалось позбутися у других. Перетворення персонажiв вiдбуваeться дуже швидко, але замiсть того, щоб перейти вiдразу до дii, вони починають довго й нудно з’ясовувати стосунки, оскiльки хочуть знову стати людьми. Спостереження за цим процесом трохи стомлюe, бо з самого початку вiдомо, що нiхто з героiв зi свого шляху не зiйде, бо з кожним з них заздалегiдь пiдписали контракти як мiнiмум на два продовження.

У комiксовоi компанii Marvel i голлiвудських студiй, що спiвпрацюють з нею, e розписаний на кiлька рокiв наперед план ознайомлення якомога ширшоi аудиторii з мальованими персонажами за допомогою кiноекрану, i “Фантастична четвiрка” – важлива його частина. Це не другорядний гравець, яким у крайньому випадку можна пожертвувати, як “Блейд: Трiйця” або “Електра”, – це важковаговик з тiei ж категорii, що й “Люди Iкс” та “Людина-Павук”, i навколо нього лiпитимуть ще одну багаторiчну прибуткову франчiзу. Люди з “Фокса” навчились спритно це робити: потрiбно розпланувати сюжет мiнiмум на три фiльми наперед (щоб випадково не вбити персонажа, який може знадобитись в майбутньому), взяти акторiв ще вiдносно маловiдомих, але якi починають входити в моду (бажано з телебачення, але щоб хоч трохи вмiли грати), i не скупитись на спецефекти. Саме так було зроблено “Четвiрку” – екранiзацiю найпершоi з легендарних комiксових серiй Marvel.

За якiстю цю стрiчку можна поставити десь мiж, наприклад, “Людиною-Павуком” та “Людьми Iкс-2” – вона краща за перший фiльм i не дотягуe до рiвня другого. Ii плюси – тi ж самi спецефекти, обличчя (i все iнше) Джессiки Альби i вiдсутнiсть зовсiм дитячих сентиментiв, якими “радував” “Павук”. Мiнуси – надмiр балаканини i не завжди потрiбноi “психологii” у комiксовому варiантi, те саме, що заважало у перших “Людях Iкс” i чого майже вдалось позбутися у других. Перетворення персонажiв вiдбуваeться дуже швидко, але замiсть того, щоб перейти вiдразу до дii, вони починають довго й нудно з’ясовувати стосунки, оскiльки хочуть знову стати людьми. Спостереження за цим процесом трохи стомлюe, бо з самого початку вiдомо, що нiхто з героiв зi свого шляху не зiйде, бо з кожним з них заздалегiдь пiдписали контракти як мiнiмум на два продовження.

Дiя прискорюeться лише в останнiй третинi картини, коли четвiрцi кидаe виклик Доктор Дум, один з наймогутнiших суперлиходiiв у мiфологii Marvel. У фiльмi його образ звели до звичайного владолюбного магната, але виконавець ролi впорався зi своiм завданням непогано, i спецефекти, якi обслуговують цього персонажа, допомагають створити вiдчуття майже безмежноi сили й могутностi.

Що стосуeться решти виконавцiв, то Груффуд, граючи генiального вченого-невдаху, виглядаe просто як невдаха, без ознак генiальностi. Самозакоханий i галасливий персонаж Крiса Еванса лише дратуe. Бiльш виграшно виглядаe Майкл Чiклiс в ролi Iстоти, розiгруючи невелику “трагедiю комiксового масштабу”.

Пiдiб’eмо пiдсумки: рядовий кiнокомiкс без особливих злетiв i падiнь, рекомендуeться тим, хто цiкавиться мiфологieю Marvel, або просто любителям видовищного фантастичного кiно, якi не нехтують комiксовими сюжетами. I одна остання порада: перед тим, як зайти в кiнотеатр, забудьте, що колись вчили фiзику. Вона тiльки заважатиме.

Малюк-каратист-3

Малюк-каратист-3 (The Karate Kid III / Малыш-каратист-3). США, 1989. Режисер Джон Евiлдсен. У ролях: Ральф Маккiо, Норiукi “Пат” Морiта, Робiн Iлейн Лайвлi, Томас Ieн Грiффiт, Мартiн Коув.

ICTV, субота 16 липня, 14.10

Денieл Ларуссо (Р. Маккiо) вiдмовляeться вiд участi у чемпiонатi свiту з карате. Однак погрози суперника, жорстокi образи та шантаж змушують героя змiнити плани, що спричиняe сварку з його тренером Мiягi (Н. Морiта). Пiсля вiдмови вчителя тренувати його перед новим двобоeм, Денieл звертаeться до послуг iншого тренера, не здогадуючись, що той пов’язаний з його давнiм ворогом… Продовження вiдомого молодiжного пригодницького фiльму, значно слабше за першi двi частини.

Малюк-каратист-3 (The Karate Kid III / Малыш-каратист-3). США, 1989. Режисер Джон Евiлдсен. У ролях: Ральф Маккiо, Норiукi “Пат” Морiта, Робiн Iлейн Лайвлi, Томас Ieн Грiффiт, Мартiн Коув.

ICTV, субота 16 липня, 14.10

Денieл Ларуссо (Маккiо) вiдмовляeться вiд участi у чемпiонатi свiту з карате. Однак погрози суперника, жорстокi образи та шантаж змушують героя змiнити плани, що спричиняe сварку з його тренером Мiягi (Морiта). Пiсля вiдмови вчителя тренувати його перед новим двобоeм, Денieл звертаeться до послуг iншого тренера, не здогадуючись, що той пов’язаний з його давнiм ворогом… Продовження вiдомого молодiжного пригодницького фiльму, значно слабше за першi двi частини.

Дженнiфер Лопес

Дженнiфер Лопес народилась 24 липня 1970 р. у Бронксi (Нью-Йорк) у сiм’i емiгрантiв з Пуерто-Рiко – програмiста Давида Лопеса та виховательки дитячого садку Гваделупи Родрiгес i була середньою з трьох сестер. Сiм’я жила бiдно, але, заощадивши трохи грошей, батьки вiдправили Дженнiфер до католицькоi школи. Вже у дитинствi вона розкрила своi музичнi й танцювальнi таланти. З п’яти рокiв активно займалась спортом (гiмнастикою, тенiсом) i танцями, з семи – брала участь у сценiчних виставах, танцюючи у eвропейському турi “Золотi мюзикли Бродвею” i в постановках “Оклахома” та “Iсус Христос – суперзiрка”. У 16 Лопес дебютувала у кiно, знявшись у стрiчцi “Моя маленька дiвчинка”. Тодi ж вона вступила до коледжу на юридичний факультет.

Через кiлька рокiв Дженнiфер вирiшила, що навчання iй нi до чого, i записалась у балетну школу на Мангеттенi. Вiдразу ж виник конфлiкт з матiр’ю, яка не хотiла, щоб дочка зробила танцi справою свого життя: “Поки ти живеш пiд моiм дахом, ти будеш жити за моiми правилами!” Дiвчина зiбрала речi i пiшла з дому. Вона поселилась у невеликiй кiмнатцi у будинку, де проходили танцювальнi заняття, перестала вiдвiдувати коледж i заробляла 20 доларiв за танець, знiмаючись у дешевих клiпах.

Дженнiфер Лопес (Jennifer Lopez / Дженнифер Лопес) народилась 24 липня 1970 р. у Бронксi (Нью-Йорк) у сiм’i емiгрантiв з Пуерто-Рiко – програмiста Давида Лопеса та виховательки дитячого садку Гваделупи Родрiгес i була середньою з трьох сестер. Сiм’я жила бiдно, але, заощадивши трохи грошей, батьки вiдправили Дженнiфер до католицькоi школи. Вже у дитинствi вона розкрила своi музичнi й танцювальнi таланти. З п’яти рокiв активно займалась спортом (гiмнастикою, тенiсом) i танцями, з семи – брала участь у сценiчних виставах, танцюючи у eвропейському турi “Золотi мюзикли Бродвею” i в постановках “Оклахома” та “Iсус Христос – суперзiрка”. У 16 Лопес дебютувала у кiно, знявшись у стрiчцi “Моя маленька дiвчинка”. Тодi ж вона вступила до коледжу на юридичний факультет.

Через кiлька рокiв Дженнiфер вирiшила, що навчання iй нi до чого, i записалась у балетну школу на Мангеттенi. Вiдразу ж виник конфлiкт з матiр’ю, яка не хотiла, щоб дочка зробила танцi справою свого життя: “Поки ти живеш пiд моiм дахом, ти будеш жити за моiми правилами!” Дiвчина зiбрала речi i пiшла з дому. Вона поселилась у невеликiй кiмнатцi у будинку, де проходили танцювальнi заняття, перестала вiдвiдувати коледж i заробляла 20 доларiв за танець, знiмаючись у дешевих клiпах.

Через пiвтора року безрезультатних прослуховувань Лопес була готова здатися, але несподiвано ii танцклас вiдправили у тур по Японii з мюзиклом “Синхроннiсть”. Коли ж Дженнiфер повернулась, ii запросили на повторнi проби для телешоу “У живих кольорах” з Джимом Керрi, куди вона пробувалась ще до вiд’iзду. Лопес вирушила до Голлiвуду разом зi своiм бойфрендом Дейвiдом Крузом, з яким почала зустрiчатись ще в 15 рокiв (потiм Дейвiд повернувся в Бронкс), i перемогла майже двi тисячi конкуренток у боротьбi за роль танцiвницi, пiсля якоi ii помiтили продюсери. Акторка з’явилась у серiалах “Другий шанс” (1993) та “Пiвденний шпиталь” (1994), а могутнiй Аарон Спеллiнг запросив ii знятися у “Готелi “Малiбу” (1994).

У кiно першу помiтну роль Дженнiфер виконала у 1995 р. у бойовику “Грошовий поiзд”. Все ж таки вважаeться, що Лопес як актрису вiдкрив Грегорi Нава, режисер фiльму “Моя сiм’я” (1995). У 1996 р. вона знялась у фiльмi “Джек” Френсiса Форда Копполи, а наступного року стала зiркою, зiгравши у чотирьох картинах – кримiнальнiй драмi “Кров i вино” з Джеком Нiколсоном, трилерi “Розворот” Олiвера Стоуна з Шоном Пенном, пригодницькiй стрiчцi “Анаконда” Луiса Льоса та бiографiчному фiльмi “Селена” Грегорi Нава про вiдому спiвачку Селену Перес (остання робота принесла Дженнiфер номiнацiю на “Золотий глобус” i мiльйон доларiв, зробивши ii найбiльш високооплачуваною актрисою латиноамериканського походження).

На вечерi з нагоди виходу останньоi стрiчки стало вiдомо, що Лопес збираeться вийти замiж за свого бойфренда, офiцiанта Оджанi Ноа, якого знала менше року. Весiлля вiдбулось 22 лютого 1997 р. в Маямi. Однак швидко зростаюча слава Дженнiфер зробила ii життя з простим офiцiантом неможливим, i вони розстались, проживши разом бiльше року.

Лопес вирiшила робити кар’eру й у свiтi музики. За неi боролись вiдразу декiлька звукозаписуючих компанiй, i врештi-решт вона пiдписала контракт з Sony Music’s Work Group. 1 червня 1999 р. вийшов ii альбом латиноамериканських пiсень “On The 6”, сiнгл з якого “If You Had My Love” очолив чарт Billboard i став платиновим. Наступний альбом Дженнiфер “J. Lo” виявився не менш вдалим. Далi вийшов альбом ремiксiв, а у 2002 р. – “This Is Me… Jen”.

Однак успiхiв у кiно та музицi зiрцi здалось замало, i на початку 2002 р. вона запустила свою лiнiю одягу з маркою “J. Lo” з прогнозованим обсягом продажу 100 млн. доларiв. Лопес також вiдкрила ресторан i випустила власнi парфуми – “Glow” та “Still -Jennifer Lopez”.

Розставшись з Оджанi Ноа, Дженнiфер зустрiчалась з вiдомим темношкiрим репером Паффом Деддi, танцюристом Крiсом Джаддом, актором Беном Аффлеком.

Ролi, зiгранi акторкою у 2002-2003 рр. (“З мене досить”, “Панi покоiвка”, “Джильi”, “Дiвчина з Джерсi”), не можна назвати вдалими, але за останнi пiвроку справи трохи покращилися, принаймнi з фiнансового боку: романтична комедiя “Потанцюeмо?” зiбрала у прокатi США понад 48 млн. доларiв, а цьогорiчна “Якщо свекруха – монстр” – 76 млн. доларiв. Лопес вважаe, що досягла майже всього, про що можна мрiяти. “Я думаю, що як актриса навряд чи колись вiдчую себе повнiстю задоволеною, – каже вона. – Принаймнi в даний момент у мене такого вiдчуття не виникаe”.

Якщо свекруха – монстр

Якщо свекруха – монстр (Monster-in-Law / Если свекровь – монстр). США, 2005. Комедiя. Режисер Роберт Лукетич. У ролях: Дженнiфер Лопес, Джейн Фонда, Майкл Вартан, Ванда Сайкс.

Шарлотта Кантiллiнi (Лопес), професiйна вигульщиця собак, готова вийти замiж i дуже задоволена своiм майбутнiм чоловiком Кевiном (Вартан), який здаeться iй майже досконалим. Так вона думаe, доки не розумie, що матуся ii нареченого, владна Вiола (Фонда) – найжахливiший монстр, якого можна собi уявити.

За сценарiй Анi Кочофф та Рiчарда Ла Гравенезе боролись вiдразу декiлька студiй; перемогла “Нью Лайн”, запропонувавши 1,3 млн. доларiв. Проект вибудовувався навколо Лопес i почав розроблятись у червнi 2003 р. Саме тодi стало вiдомо, що головнi ролi гратимуть Лопес i Джейн Фонда, представниця славетноi акторськоi династii i дворазова лауреатка “Оскара”, яка не знiмалась в кiно з 1990 р. У вереснi був вибраний режисер – австралieць Роберт Лукетич, який дебютував у Голлiвудi “Блондинкою в законi”. У квiтнi 2004 р. основний акторський ансамбль був остаточно сформований. Зйомки почались у травнi 2004 р. Картина мала вийти на екрани ще в серединi 2004 р., але через певнi труднощi прем’eру зсунули на травень 2005 р.

Якщо свекруха – монстр (Monster-in-Law / Если свекровь – монстр). США, 2005. Комедiя. Режисер Роберт Лукетич. У ролях: Дженнiфер Лопес, Джейн Фонда, Майкл Вартан, Ванда Сайкс.

Шарлотта Кантiллiнi (Лопес), професiйна вигульщиця собак, готова вийти замiж i дуже задоволена своiм майбутнiм чоловiком Кевiном (Вартан), який здаeться iй майже досконалим. Так вона думаe, доки не розумie, що матуся ii нареченого, владна Вiола (Фонда) – найжахливiший монстр, якого можна собi уявити.

За сценарiй Анi Кочофф та Рiчарда Ла Гравенезе боролись вiдразу декiлька студiй; перемогла “Нью Лайн”, запропонувавши 1,3 млн. доларiв. Проект вибудовувався навколо Лопес i почав розроблятись у червнi 2003 р. Саме тодi стало вiдомо, що головнi ролi гратимуть Лопес i Джейн Фонда, представниця славетноi акторськоi династii i дворазова лауреатка “Оскара”, яка не знiмалась в кiно з 1990 р. У вереснi був вибраний режисер – австралieць Роберт Лукетич, який дебютував у Голлiвудi “Блондинкою в законi”. У квiтнi 2004 р. основний акторський ансамбль був остаточно сформований. Зйомки почались у травнi 2004 р. Картина мала вийти на екрани ще в серединi 2004 р., але через певнi труднощi прем’eру зсунули на травень 2005 р.

Прощавай, король!

Прощавай, король! (Farewell to the King / Прощай, король). США, 1988. Режисер Джон Мiлiус. У ролях: Нiк Нолт, Найджел Хейверс, Френк Макрей, Джеймс Фокс, Мерилiн Токуда.

ТЕТ, четвер 14 липня, 21.00

Кiнець Другоi свiтовоi вiйни. Капiтана англiйськоi розвiдки (Хейверс) посилають на Борнео, щоб вiн органiзував повстання мiсцевих жителiв проти японцiв. Пiд час виконання завдання герой зустрiчаe мiсцевого володаря, короля Леройда (Нолт), який виявляeться американським солдатом, що дезертирував з армii генерала Макартура… Досить ординарний пригодницький фiльм вiд Мiлiуса (“Конан-варвар”, “Червоний свiтанок”), який все ж таки рятуe добра гра Нолта.

Прощавай, король! (Farewell to the King / Прощай, король). США, 1988. Режисер Джон Мiлiус. У ролях: Нiк Нолт, Найджел Хейверс, Френк Макрей, Джеймс Фокс, Мерилiн Токуда.

ТЕТ, четвер 14 липня, 21.00

Кiнець Другоi свiтовоi вiйни. Капiтана англiйськоi розвiдки (Хейверс) посилають на Борнео, щоб вiн органiзував повстання мiсцевих жителiв проти японцiв. Пiд час виконання завдання герой зустрiчаe мiсцевого володаря, короля Леройда (Нолт), який виявляeться американським солдатом, що дезертирував з армii генерала Макартура… Досить ординарний пригодницький фiльм вiд Мiлiуса (“Конан-варвар”, “Червоний свiтанок”), який все ж таки рятуe добра гра Нолта.

Шостий елемент

Шостий елемент (2001: A Space Travesty / Шестой элемент). США, 2001. Режисер Аллан А. Голдстайн. У ролях: Леслi Нiлсен, Ецiо Греджо, Офелi Вiнтер, Дем’eн Мейсон, Пiтер Iган.

Новий канал, четвер 14 липня, 21.25

Мерзеннi iнопланетяни швидко порозумiлися з негiдниками з Землi i вирiшили, звичайно ж, пiдкорити собi увесь свiт. Для початку вони викрадають президента США, замiнивши його слухняним клоном. Зловiснi плани потвор-загарбникiв намагаються зiрвати недоумкуватий космiчний суперагент (Нiлсен) та його нова напарниця… Оригiнальна назва цього фiльму, що насправдi перекладаeться як “2001: Космiчна пародiя”, натякаe на етапну “Космiчну одiссею” Кубрика. Проте пародiювання картин видатного митця вимагаe тонших та розумнiших жартiв, нiж звичайнi падiння i битви з солодким тiстом. Голдстайн без будь-якого ентузiазму спробував вiдтворити абсурдний стиль “божевiльних” комедiй Абрахамса та братiв Цукерiв, та й Нiлсен, здаeться, стомився повторювати комiчний образ, знайдений 13 рокiв тому у “З пiстолетом наголо”. У стрiчцi практично вiдсутнi смiшнi жарти, до того ж iй бракуe видовищностi i добрих спецефектiв, щоб висмiювати смаки постановникiв голлiвудських фантастичних блокбастерiв 90-х.

Шостий елемент (2001: A Space Travesty / Шестой элемент). США, 2001. Режисер Аллан А. Голдстайн. У ролях: Леслi Нiлсен, Ецiо Греджо, Офелi Вiнтер, Дем’eн Мейсон, Пiтер Iган.

Новий канал, четвер 14 липня, 21.25

Мерзеннi iнопланетяни швидко порозумiлися з негiдниками з Землi i вирiшили, звичайно ж, пiдкорити собi увесь свiт. Для початку вони викрадають президента США, замiнивши його слухняним клоном. Зловiснi плани потвор-загарбникiв намагаються зiрвати недоумкуватий космiчний суперагент (Нiлсен) та його нова напарниця… Оригiнальна назва цього фiльму, що насправдi перекладаeться як “2001: Космiчна пародiя”, натякаe на етапну “Космiчну одiссею” Кубрика. Проте пародiювання картин видатного митця вимагаe тонших та розумнiших жартiв, нiж звичайнi падiння i битви з солодким тiстом. Голдстайн без будь-якого ентузiазму спробував вiдтворити абсурдний стиль “божевiльних” комедiй Абрахамса та братiв Цукерiв, та й Нiлсен, здаeться, стомився повторювати комiчний образ, знайдений 13 рокiв тому у “З пiстолетом наголо”. У стрiчцi практично вiдсутнi смiшнi жарти, до того ж iй бракуe видовищностi i добрих спецефектiв, щоб висмiювати смаки постановникiв голлiвудських фантастичних блокбастерiв 90-х.

Фантастична четвiрка

Фантастична четвiрка (Fantastic Four / Фантастическая четверка). США, 2005. Фантастичний бойовик / кiнокомiкс. Режисер Тiм Сторi. У ролях: Йон Груффуд, Джессiка Альба, Крiс Еванс, Майкл Чiклiс, Джулiан Макмехон.

Рiд Рiчардс (Груффуд) очолюe космiчну експедицiю, яка маe розкрити таeмницi генетичного коду людини. До складу команди також входять астронавт Бен Грiмм (Чiклiс), Сью Шторм (Альба), колишня подруга Рiда, ii брат, пiлот Джоннi (Еванс), а також мiльярдер Вiктор фон Дум (Макмехон). За лiченi секунди космiчну станцiю поглинають хмари радiацii, що змiнюe ДНК команди. Рiд тепер може будь-як змiнювати форму свого тiла, Сью – ставати невидимою, Джоннi – спалахувати вогнем, а Бен перетворюeться на Iстоту – помаранчевого велетня з надлюдською силою. Разом вони використовують своi новi сили у боротьбi з суперлиходieм – Доктором Думом.

Iдея комiксу “Фантастична четвiрка” прийшла в голову видавцю Marvel Мартiну Гудмену 44 роки тому пiсля партii в гольф. Втiлили його задум автори комiксiв Стен Лi та Джек Кiрбi. “Менi хотiлося, щоб цi героi були справжнiми людьми, що живуть навколо нас в реальному свiтi i волею випадку надiленi незвичними здiбностями, – каже Лi. – Вони – перша сiм’я супергероiв, четверо людей, якi живуть i працюють разом. До “Фантастичноi четвiрки” у комiксах не було подiбних стосункiв, тому ця серiя настiльки унiкальна й популярна”.

Фантастична четвiрка (Fantastic Four / Фантастическая четверка). США, 2005. Фантастичний бойовик / кiнокомiкс. Режисер Тiм Сторi. У ролях: Йон Груффуд, Джессiка Альба, Крiс Еванс, Майкл Чiклiс, Джулiан Макмехон.

Рiд Рiчардс (Груффуд) очолюe космiчну експедицiю, яка маe розкрити таeмницi генетичного коду людини. До складу команди також входять астронавт Бен Грiмм (Чiклiс), Сью Шторм (Альба), колишня подруга Рiда, ii брат, пiлот Джоннi (Еванс), а також мiльярдер Вiктор фон Дум (Макмехон). За лiченi секунди космiчну станцiю поглинають хмари радiацii, що змiнюe ДНК команди. Рiд тепер може будь-як змiнювати форму свого тiла, Сью – ставати невидимою, Джоннi – спалахувати вогнем, а Бен перетворюeться на Iстоту – помаранчевого велетня з надлюдською силою. Разом вони використовують своi новi сили у боротьбi з суперлиходieм – Доктором Думом.

Iдея комiксу “Фантастична четвiрка” прийшла в голову видавцю Marvel Мартiну Гудмену 44 роки тому пiсля партii в гольф. Втiлили його задум автори комiксiв Стен Лi та Джек Кiрбi. “Менi хотiлося, щоб цi героi були справжнiми людьми, що живуть навколо нас в реальному свiтi i волею випадку надiленi незвичними здiбностями, – каже Лi. – Вони – перша сiм’я супергероiв, четверо людей, якi живуть i працюють разом. До “Фантастичноi четвiрки” у комiксах не було подiбних стосункiв, тому ця серiя настiльки унiкальна й популярна”.

Кiнокомпанiя “ХХ сторiччя – Фокс” майже десять рокiв чекала, поки буде написано пiдходящий сценарiй. Повнiстю задовольнити продюсерiв змiг тiльки Майкл Френс (“Халк”), однак i його варiант довелось допрацьовувати письменнику Марку Фросту (“Твiн Пiкс”). Режисер Тiм Сторi (претендентами на мiсце постановника “Четвiрки” також називали Раджу Госнелла, Браяна Хелгеленда, Пейтона Рiда) вважав, що необхiдно олюднити усiх головних персонажiв, особливо Доктора Дума – його характер у попереднiх версiях сценарiю було виписано не так добре, як героiчноi четвiрки. В рiзний час претендентами на головнi ролi називали Джорджа Клунi, Пола Вокера, Крiстiну Мiлiан, Рене Зельвегер, Раяна Гослiнга, Терi Поло, Джеймса Гендольфiнi. Врештi-решт студiя вiддала перевагу маловiдомим, але багатообiцяючим молодим акторам. Однак головна причина затримки роботи над проектом була пов’язана з технiчними можливостями кiнематографу: лише два роки тому розвиток комп’ютерноi графiки дозволив розпочати роботу над “Фантастичною четвiркою”.

Для зйомок картини знадобилось в кiлька разiв бiльше спецефектiв, нiж для попереднiх кiнокомiксiв, навiть таких, як “Люди Iкс” та “Людина-павук”. Майстер вiзуальних ефектiв Курт Вiльямс поeднав гру акторiв з понад 800 кадрами зi спецефектами. “Ми створили для кожного героя набiр певних фiзичних якостей, – розповiдаe Вiльямс. – причому не звичайних людських, а таких, що зумовленi iх дивовижними здiбностями. Наприклад, у Рiчардса, Мiстера Фантастiка, згинаються i скручуються кiстки i м’язи, а не тiльки шкiра, i ми хотiли, щоб це виглядало природно i не вiдволiкало глядачiв вiд дii”. У випадку з Джоннi Штормом було використано сумiш реальних кадрiв з вогнем i комп’ютерних образiв. Майклу Чiклiсу його персонаж принiс напад клаустрофобii: для ролi Iстоти йому довелось носити величезний костюм i накладки. Процес перетворення актора на Iстоту тривав три години. Режисер Сторi та продюсери у випадку з Iстотою свiдомо вiдмовились вiд повнiстю комп’ютерного образу героя, як з Халком. В створеннi костюму брали участь художник по костюмах Майк Елiзальде, Курт Вiльямс i велика кiлькiсть художникiв, скульпторiв, дизайнерiв i технiкiв компанii Spectral Motion, а також гримери Барт Мiксон та Джейн Денкоуз. Костюм Iстоти було створено з латексу; в деяких мiсцях його товщина сягала 15 см. Знiматись у костюмi було дуже спекотно, i щоб охолоджувати Чiклiса, команда спецiалiстiв вигадала для нього брюки з кондицiонером i спецiальний механiзм, який дозволяв актору вiдкидатись назад на 45 градусiв (у звичайне крiсло вiн просто не влiз би).

Фiльм знiмали протягом чотирьох мiсяцiв восени 2004 р. у Ванкуверi та його передмiстях. Найбiльшою декорацieю був iнтер’eр хмарочосу Бекстера, де знаходиться лабораторiя Рiчардса i де живуть героi. Одна з головних сцен розгортаeться на Бруклiнському мосту, i кiнематографiстам довелось побудувати його частину на пiвнiчному узбережжi Ванкувера – секцiю з розмiрами 200 на 34 фути з усiма деталями.

Обiцянка

Обiцянка (The Pledge / Обещание). США, 2001. Режисер Шон Пенн. У ролях: Джек Нiколсон, Робiн Райт-Пенн, Бенiцiо Дель Торо, Ерон Екхарт, Патрiцiя Кларксон, Том Нунан, Ванесса Редгрейв, Хелен Мiррен.

ТРК “Киiв”, середа 13 липня, 21.30

В останнiй день перед виходом на пенсiю полiцейський Джеррi Блек обiцяe матерi жорстоко вбитоi дiвчинки, що вiн обов’язково знайде i покараe злочинця. Колеги Джеррi звинувачують у жахливому вбивствi божевiльного iндiанця, який, злякавшись, кiнчаe життя самогубством. Однак Блек не вважаe справу закритою i починаe власне розслiдування…

Обiцянка (The Pledge / Обещание). США, 2001. Режисер Шон Пенн. У ролях: Джек Нiколсон, Робiн Райт-Пенн, Бенiцiо Дель Торо, Ерон Екхарт, Патрiцiя Кларксон, Том Нунан, Ванесса Редгрейв, Хелен Мiррен.

ТРК “Киiв”, середа 13 липня, 21.30

В останнiй день перед виходом на пенсiю полiцейський Джеррi Блек обiцяe матерi жорстоко вбитоi дiвчинки, що вiн обов’язково знайде i покараe злочинця. Колеги Джеррi звинувачують у жахливому вбивствi божевiльного iндiанця, який, злякавшись, кiнчаe життя самогубством. Однак Блек не вважаe справу закритою i починаe власне розслiдування…

У 1998 р. Нiколсон отримав третього “Оскара” за роль у комедii “Краще не буваe”, пiсля чого не з’являвся на екранi протягом трьох рокiв. “Перед виходом “Краще не буваe” я дуже багато працював, тому захотiв трохи вiдпочити, не читати сценарii i взагалi забути про кiнобiзнес, – згадуe актор. – А коли я знову почав шукати собi проект, виявилося, що цiкавих сценарiiв не так вже й багато. Потiм, коли я вирiшив знiматися в “Обiцянцi”, то дiзнався, що потрiбно чекати, поки ii профiнансують. На розумну стрiчку завжди важко знайти грошi”. Нiколсон та його давнiй друг, актор i режисер Пенн (“Шлях Карлiто”, “Тонка червона лiнiя”), якi разом працювали над драмою “Постовий на перехрестi” (1996), звернулися до книги Фрiдрiха Дюрренматта, створивши похмурий трилер про клятву, одержимiсть та божевiлля.

“Обiцянка” не блокбастер, це добра лiтература, урок життя, – вважаe жива легенда американського кiно. – Я люблю незвичнi, екстремальнi характери. Мене цiкавлять демони, що змушують людей робити дивнi вчинки. У випадку з Джеррi вiдразу помiтно, що життя у нього не склалося, у нього немаe нiчого, i розслiдування цiei справи маe повернути йому вiру у себе, сенс iснування. Тому для нього ця справа e майже первiсною боротьбою за виживання”. Мотив поразки, на яку приречений наполегливий детектив, нагадуe про одну з найвидатнiших ролей Нiколсона – Джейка Гiттеса з “Китайського кварталу”. Новий персонаж зiрки не схожий на шляхетного шукача правди: готуючи пастку для вбивцi, вiн наражаe на небезпеку життя дитини.

Картина не мала особливого успiху в прокатi (19 млн. доларiв у США), проте стала досить помiтною кiноподieю. Нiколсон був одним з головних претендентiв на приз Каннського фестивалю за найкращу чоловiчу роль, а на ХХIII Московському МКФ отримав спецiальну нагороду “за досягнення вершин акторськоi майстерностi i вiрнiсть принципам школи К. Станiславського”. В Америцi “Обiцянка” премiй не виборола, хоча Нацiональна рада кiнорецензентiв зарахувала ii до десятки найкращих фiльмiв 2001 року.