2005 – kinoblog.com

Вiлл Смiт

Вiлл Смiт (Will Smith / Уилл Смит), повне iм’я якого Вiллард Крiстофер Смiт II, народився 25 вересня 1968 р. у Фiладельфii (штат Пенсiльванiя) i був другим з чотирьох дiтей у родинi. Його мати Керолайн працювала у мiсцевiй школi, а батько, Вiллард Смiт-старший, був власником невеликоi рефрижераторноi компанii. У дитинствi Вiлл здобув прiзвисько “Принц” завдяки вмiнню знаходити вихiд з будь-якоi ситуацii за допомогою свого гострого язика; потiм це прiзвисько стало частиною творчого псевдонiму артиста. Ще у школi Смiт захоплювався репом, i це захоплення поступово набуло рис професiйноi дiяльностi, коли Вiлл та його приятель Джефф Таунс органiзували реп-дует i почали виступати пiд псевдонiмами The Fresh Prince та DJ Jazzy Jeff. Iх пiснi завоювали популярнiсть, два альбоми стали платиновими, а роботи “He’s the DJ” i “I’m the Rapper” отримали премii “Греммi”.

Наступною сходинкою у зорянiй кар’eрi Смiта було запрошення на телебачення. Йому довелось грати майже себе – простого темношкiрого хлопця, котрий потрапляe у будинок заможноi сiм’i з Беверлi Хiллз. Телесерiал, який називався “Принц Бель Ейр”, допомiг Вiллу перебратися з малого екрану на великий. У 1993 р. актор непогано проявив себе у комедii “Зроблено в Америцi” та у драмi “Шiсть ступенiв вiдчуження”, а через два роки настала черга першого справжнього касового успiху: комедiйний бойовик “Поганi хлопцi” Майкла Бея, в якому Смiт i Мартiн Лоренс склали веселий дует детективiв-напарникiв, став одним з глядацьких фаворитiв 1995 року. Фантастичний хiт “День Незалежностi” (1996) Роланда Еммерiха перетворив Вiлла на суперзiрку. Його наступна стрiчка “Люди у чорному” (1997) не тiльки зiбрала в американському прокатi понад 237 млн. доларiв, а й повернула Смiта-репера на першi сходинки музичних хiт-парадiв з композицieю iз саундтрека картини. Вiлл вiдразу ж випустив два нових альбоми “Big Willie Style” та “Willenium”, якi очолили хiт-паради.

У 1998 р. актор з успiхом випробував себе у бiльш серйозному амплуа у трилерi Тонi Скотта “Ворог держави”, але його наступний фiльм – черговий комедiйний бойовик “Дикий, дикий Вест” (1999) Баррi Сонненфелда – став майже провалом i улюбленою мiшенню для кiнокритикiв. Не дуже вдалою виявилась i роль Смiта у картинi Роберта Редфорда “Легенда про Беггера Венса” (2000).

Вiлл Смiт (Will Smith / Уилл Смит), повне iм’я якого Вiллард Крiстофер Смiт II, народився 25 вересня 1968 р. у Фiладельфii (штат Пенсiльванiя) i був другим з чотирьох дiтей у родинi. Його мати Керолайн працювала у мiсцевiй школi, а батько, Вiллард Смiт-старший, був власником невеликоi рефрижераторноi компанii. У дитинствi Вiлл здобув прiзвисько “Принц” завдяки вмiнню знаходити вихiд з будь-якоi ситуацii за допомогою свого гострого язика; потiм це прiзвисько стало частиною творчого псевдонiму артиста. Ще у школi Смiт захоплювався репом, i це захоплення поступово набуло рис професiйноi дiяльностi, коли Вiлл та його приятель Джефф Таунс органiзували реп-дует i почали виступати пiд псевдонiмами The Fresh Prince та DJ Jazzy Jeff. Iх пiснi завоювали популярнiсть, два альбоми стали платиновими, а роботи “He’s the DJ” i “I’m the Rapper” отримали премii “Греммi”.

Продовжити читання “Вiлл Смiт”

Людина епохи Вiдродження

Людина епохи Вiдродження (Renaissance Man / Человек эпохи Возрождения). США, 1994. Режисер Пеннi Маршалл. У ролях: Деннi Де Вiто, Грегорi Хайнс, Ед Беглi-мол., Джеймс Ремар, Клiф Робертсон, Лiлло Бранкато-молодший, Стейсi Деш.

СТБ, недiля 2 жовтня, 23.50

Безробiтний рекламний агент (Де Вiто) потрапляe на вiйськову базу, де маe навчити англiйськiй мовi вiсьмох найтупiших солдатiв. Озброeний лише власною кмiтливiстю i екземпляром шекспiрiвського “Гамлета”, вiн майже дослiвно пояснюe видатний твiр молодим недоумкам. Поступово вiн стаe другом своiх учнiв i доводить навiть сержанту, що знання класики не заважаe, а сприяe вiйськовiй справi… Посередня комедiя, якщо враховувати можливостi чудового комiка Де Вiто.

СТБ, недiля 2 жовтня, 23.50

Чотири пера

Чотири пера (The Four Feathers / Четыре пера). США, 2002. Режисер Шекхар Капур. У ролях: Хiт Леджер, Вес Бентлi, Кейт Хадсон, Джимон Хунсу, Майкл Шин, Крiс Маршалл, Руперт Пенрi-Джонс, Алекс Дженнiнгс.

СТБ, субота 1 жовтня, 22.00

Дiя стрiчки вiдбуваeться у 1884 р. Молодий офiцер Гаррi Фiвершем (Леджер) сумнiваeться у тому, що його покликанням e захист iнтересiв Британськоi iмперii, i напередоднi вiдправки його полку в Африку подаe у вiдставку. Друзi Фiвершема i навiть його наречена Етнi (Хадсон) вважають Гаррi зрадником i посилають йому чотири бiлих пера – символ боягузливостi…

Класичний роман А. Е. В. Мейсона вже було екранiзовано шiсть разiв – у 1915, 1921, 1929, 1939, 1955 (“Шторм на Нiлi”) та 1977 (телефiльм з Бо Брiджесом) роках. “Коли я вперше почув цей сюжет, вiн надовго захопив мою уяву, – згадуe режисер Капур (“Eлизавета”). – Адаптацiя книги Мейсона для кiно здавалась усiм, хто ранiше брався за постановку, чимось нереальним i масштабним. Думаю, наша екранiзацiя вiдрiзняeться як вiд першоi, так i вiд усiх наступних, оскiльки, на вiдмiну вiд попередникiв, ми намагались створити картину з антиколонiальною тематикою”. Тримiсячнi зйомки стрiчки проходили у Марокко i кiлька разiв переривались через непередбачуванi пiщанi бурi та повенi. Фiльм мав вийти на екрани ще восени 2001 р., але через рiзнi обставини прем’eра вiдбулася тiльки через рiк.

СТБ, субота 1 жовтня, 22.00

Продовжити читання “Чотири пера”

Хардбол

Хардбол (Hard Ball / Хардбол). США, 2001. Режисер Браян Роббiнс. У ролях: Кiану Рiвз, Даян Лейн, Джон Хоукс, Д. Б. Суiнi, Майкл Маглоун, Грем Бекел, Марк Марголiс.

ICTV, субота 1 жовтня, 13.05

Запеклий гравець та п’яниця Коннор О’Нiл (Рiвз) маe вiддати чималий борг мафii, тому звертаeться по допомогу до знайомого, який пропонуe йому попрацювати кiлька тижнiв тренером шкiльноi бейсбольноi команди. Невдаха не в захватi вiд пропозицii, однак змушений погодитися. Через деякий час вiн стаe справжнiм другом малих бешкетникiв…

Стрiчка Роббiнса (“Студентська команда”) e екранiзацieю роману Денieла Койла “Важкий м’яч: Сезон у проектах”. Як i бiльшiсть сучасних голлiвудських картин спортивноi тематики, ii побудовано на вiдпрацьованих шаблонах, в якi цього разу не змогли вдихнути життя нi режисер, нi головнi виконавцi. Епiзоди дитячих змагань у фiльмi навряд чи можна назвати видовищними (вирiзняeться тiльки справжнiй бейсбольний матч вищоi лiги, що спецiально знiмали в Детройтi). Намагаючись якось урiзноманiтнювати сюжет, автори додали у нього декiлька бандитських розбiрок та одну-двi крихти слабенькоi соцiальноi критики, якi викликали незадоволення з боку мера Чикаго Рiчарда Дейлi, проте не вплинули на загальний художнiй рiвень стрiчки. Акторство Рiвза видаeться непереконливим, хоча саме воно забезпечило “Хардболу” 39 млн. доларiв у прокатi США.

ICTV, субота 1 жовтня, 13.05

Продовжити читання “Хардбол”

9 рота

9 рота (9 рота). Вiйськова драма. Росiя-Украiна-Фiнляндiя, 2005. Режисер Федiр Бондарчук. У ролях: Олексiй Чадов, Артем Михалков, Костянтин Крюков, Iван Кокорiн, Михайло Eвланов, Сослан Фiдаров, Артур Смолянинов, Михайло Пореченков.

Дiя вiдбуваeться у 1989 р., за кiлька мiсяцiв до повного виводу радянських вiйськ з Афганiстану. Семеро юних призовникiв пiсля кiлькох мiсяцiв навчань потрапляють в афганське пекло. Група отримуe завдання командування зайняти висоту i тримати ii до проходження колони.

Фiльм базуeться на реальних подiях. 9-та рота 345-го окремого гвардiйського парашутно-десантного полку була чи не найлегендарнiшим пiдроздiлом радянськоi армii в Афганiстанi. Багато хто називав ii “штрафною”, оскiльки потрапляли туди здебiльшого хулiгани та сумнiвнi соцiальнi типи, але саме з “дев’ятки” вийшло найбiльше Героiв Радянського Союзу. Перед початком зйомок молодi актори зустрiчались з ветеранами-афганцями, бiйцями легендарноi роти. Декому з них навiть пощастило познайомитись з прототипами своiх персонажiв. Двоe з консультантiв навiть прожили весь знiмальний перiод з кiногрупою, щодня пiдказуючи безлiч колоритних дрiбниць воeнно-польового життя.

Продовжити читання “9 рота”

Планета К-Пекс

Планета К-Пекс (K-Pax / Планета К-Пекс). США, 2001. Режисер Iан Софтлi. У ролях: Кевiн Спейсi, Джефф Брiджес, Мерi Маккормак, Алфре Вудард, Пiтер Геретi, Сол Вiльямс, Дейвiд Патрiк Келлi, Кiмберлi Скотт, Селiя Вестон.

Iнтер, субота 1 жовтня, 1.50

У психiатричнiй лiкарнi з’являeться таeмничий чоловiк на iм’я Прот (Спейсi), який стверджуe, що e прибульцем з далекоi планети Ка-Пекс i невдовзi повернеться додому. Вiн швидко завойовуe довiру не тiльки решти пацieнтiв, а й психiатра Марка Павелла (Брiджес), який починаe сумнiватися у тому, що розповiдi Прота e лише вигадками шаленця…

Чергова стрiчка про доброзичливого божевiльного, котрий лiкуe iнших хворих та допомагаe здоровим людям вирiшувати iхнi проблеми, e екранiзацieю роману Джина Бруера. Цей проект розроблявся на студii “Юнiверсал” протягом п’яти рокiв. У 1998 р. Вiлл Смiт (“День Незалежностi”, “Люди у чорному”) збирався грати Прота i стати продюсером картини, а на роль лiкаря Павелла планували запросити Спейсi (“Американська краса”, “Звичайний злочинець”). Однак врештi-решт Смiт вiддав перевагу iншим фiльмам, а Спейсi доручили роль доброго “iнопланетянина”. Зйомки стрiчки Софтлi (“Крила голубки”) проходили в Нью-Йорку та Лос-Анджелесi з 13 листопада 2000 р. до березня 2001 р. “Ка-Пекс” непогано зустрiли критики i глядачi (касовi збори у прокатi США сягнули 50 млн. доларiв). Попри численнi прогнози, картина не потрапила до числа “оскарiвських” номiнантiв, хоча вона справляe непогане враження завдяки добрiй грi Спейсi та Брiджеса, чудовiй музицi Едварда Ширмура i майстернiй операторськiй роботi Джона Метiсона.

Iнтер, субота 1 жовтня, 1.50

Продовжити читання “Планета К-Пекс”

Весiлля Демi Мур та Ештона Катчера

Вони були найбiльш обговорюваною голлiвудською парою. Iх стосунки з самого початку сприймались як рекламний трюк i викликали чимало гострих жартiв i сумнiвiв щодо щиростi iхнiх почуттiв. I при цьому саме iх нещодавно визнали найпопулярнiшою закоханою парою Голлiвуду. В суботу, 24 вересня, вони вирiшили зв’язати себе узами шлюбу.

Роман Мур i Катчера почався у 2003 р. Вони познайомились на однiй з кiнотусовок, i зiрка “Привиду” й “Непристойноi пропозицii” вiдразу ж запросила молодшого колегу на морську прогулянку на яхтi ii приятеля репера до острову пiд назвою Рай. Газетярi готовi були платити за знiмки новоi зоряноi пари тисячi доларiв. Знайшлося й чимало бажаючих пожартувати з приводу рiзницi у вiцi закоханих. Попередня подружка Ештона Брiттанi Мерфi в шоу Девiда Леттермана заявила: “Я вважаю, що його стосунки з Демi будуються на тому, що для нього не маe значення вiк, а для неi – розмiр”.

Катчер багато розповiдав, як вiн подружився з дiтьми коханоi i з ii попереднiм чоловiком. Брюс, Демi та Ештон навiть разом з’явились на прем’eрi “Янголiв Чарлi-2”. Мур тримала обох чоловiкiв за руки. Веселуни вiдразу ж обiзвали iх “шведською сiм’eю”.

Продовжити читання “Весiлля Демi Мур та Ештона Катчера”

Чарлi i шоколадна фабрика

Четверта (пiсля “Едварда Руки-ножицi”, “Еда Вуда” та “Сонноi лощини”) спiльна робота Тiма Бертона i Джоннi Деппа вчетверте довела, що цi двоe створенi один для одного.

Бертон – казкар, який не розповiдаe простих казок, Депп – актор, який не граe простих персонажiв. Жоден з них нiколи не намагався полегшити життя собi, а тим паче глядачу, вчепившись за рятiвний штамп або вилiзши нагору, наче по драбинi, по спецефектах. Спецефектiв у картинi вистачаe, але вони саме обслуговують шоу, а не роблять його.

Робить шоу унiкальна вiзуальна фантазiя Бертона i його густий чорний (наче шоколад) гумор. Музика Деннi Елфмана вже пiд час титрiв обiцяe щось зловiсне, i такий самий настрiй створюe показаний пiд неi “танець” фабричних машин. В роботизованiй точностi iх рухiв – ключ до божевiлля того, хто за ними стоiть.

Продовжити читання “Чарлi i шоколадна фабрика”

Ас

Ас (Asso / Ас). Iталiя, 1981. Режисери Франко Кастеллано i Джузеппе Пiполо. У ролях: Адрiано Челентано, Едвiж Фенек.

СТБ, середа 28 вересня, 20.00

Пiсля весiлля Сильвiя (Фенек) встигла провести зi своiм чоловiком, картярем-шахраeм на прiзвисько Туз (Челентано), лише одну нiч. Через кiлька годин його труп вже плавав у рiчцi: генiй гри в покер вiдмовився розкрити босу гангстерiв секрети своei майстерностi. А вранцi до Сильвii явився привид коханого… З кiлькох десяткiв комедiй за участю Челентано уваги заслуговують хiба що “Блеф” та “Приборкання непокiрливого” i ще, можливо, “Шалено закоханий”, решта ж, в тому числi дана стрiчка (все ж таки краще перекладати ii назву “Туз”), розрахованi виключно на вiдданих прихильникiв актора i спiвака.

Ас (Asso / Ас). Iталiя, 1981. Режисери Франко Кастеллано i Джузеппе Пiполо. У ролях: Адрiано Челентано, Едвiж Фенек.

СТБ, середа 28 вересня, 20.00

Перевiзник-2

Один з тих випадкiв, коли продовження краще за першу частину. Хоча, враховуючи жанр i змiст фiльмiв, зробити це було не так вже й складно. Бессон i компанiя просто пiдняли ставки у грi, збiльшивши бюджет, масштаб лиходiйських планiв, кiлькiсть та якiсть трюкiв, бiйок i погонь – i отримали вельми привабливий як невибаглива розвага “екшн”-продукт.

Iдеi для сюжету позбирали тут i там. Водiй-охоронець, який стаe другом дитини, котру йому доведеться рятувати, – це було кiлька десяткiв разiв у рiзних варiантах, найсвiжiший (i, до речi, набагато якiснiший за драматургieю й акторським виконанням) приклад – “Гнiв” Тонi Скотта. Бiлявка-манiячка теж маe безлiч аналогiв у рiзних бойовиках. З нею, до речi, автори “Перевiзника-2” трохи перестарались, бо замiсть стильноi вбивицi по екрану бiгаe напiвгола карикатура, яка виглядаe не загрозливо, а кумедно, i сприймаeться ще гiрше, нiж лялька-термiнатриця з третього “Термiнатора”. А подiбний план знищення мiста за допомогою вiрусу можна знайти у кожному третьому фiльму класу “Б”. Але в одне цiле компоненти збитi бiльш-менш вправно, тому навiть за сценарieм картина перевершила свою попередницю. Не зайвою стала й невелика доза гумору у виконаннi французького друга Френка Мартiна.

Головнi ж причини успiху – це сам Стетем-Мартiн i трюки, якими вiн не перестаe радувати. Ще трохи, i Стетема по-справжньому почнуть цiнувати в Голлiвудi як нову зiрку “екшн”. Навiть якщо з усього, що виробляe його герой, вiн робив лише половину, його фiзична вправнiсть вражаe. Фокуси майже на рiвнi Джекi Чана i продуманi так само добре, як у гонконгiвськоi зiрки (скiльки ж, виявляeться, iснуe способiв побити противника за допомогою одного шлангу!). Деякi трюки заслуговують оплескiв, особливо сцена, коли Мартiн знiмаe бомбу з машини. Харизма Стетема безперечна, i вiн достатньо добрий актор, щоб створити переконливий образ непереможного героя, що запам’ятовуeться, за допомогою лише кiлькох штрихiв. Взагалi, в сучасному полiткоректному свiтi не так вже й легко знайти бойовик з героeм – бiлим чоловiком, i у вищiй лiзi конкурентiв у Стетема зовсiм не багато (якщо не рахувати тих, хто лiтаe в повiтрi). Тому й не дивуe ентузiазм, з яким зустрiли “Перевiзника-2” як украiнськi глядачi, так i американськi.

Продовжити читання “Перевiзник-2”