Рік: 2005

Дiти шпигунiв-3: Гру закiнчено (Spy Kids 3-D: Game Over / Дети шпионов-3: Игра окончена). США, 2003. Режисер Роберт Родрiгес. У ролях: Антонiо Бандерас, Карла Гуджiно, Алекса Вега, Дерiл Сабара, Сильвестр Сталлоне, Рiкардо Монтальбан, Селма Хаeк, Деннi Трехо, Чiч Марiн.

ICTV, недiля 18 грудня, 16.55

Юнi суперагенти Кармен (Вега) та Джунi (Сабара) Кортез цього разу опиняються у дивовижному вiртуальному свiтi 3-D вiдеогри. Пiсля того, як Кармен потрапляe у пастку, влаштовану суперлиходieм Кiбергенieм (Сталлоне), Джунi вирушаe рятувати сестру. Для того, щоб вибратися з гри i зупинити Кiбергенiя, дiтям-шпигунам доведеться пройти усi складнi рiвнi смертельноi гри, в тому числi гонки з Воiнами Дорiг i серфiнг у киплячiй лавi…

Третю частину свого кiносерiалу “Дiти шпигунiв” режисер, сценарист, продюсер, оператор тощо в однiй особi Роберт Родрiгес вирiшив зробити тривимiрною. Подiбнi стереоскопiчнi фiльми були досить популярними у США пiвстолiття тому, коли винайшли кiнокамеру з двома лiнзами, за допомогою якоi операторам вдавалось “ловити” вiдразу два зображення. Надiваючи анаглiфiчнi окуляри з червоною i блакитною лiнзами, глядачi вiдчували, що дивляться стрiчку у трьох вимiрах. У 50-х рр. на екрани вийшло чимало стереоскопiчних картин, зокрема “У випадку вбивства набирайте М” Альфреда Хiчкока та “Будинок воскових фiгур” Андре де Тота. Однак кiнотехнiка тих часiв не була досконалою i не могла врятувати публiку вiд головного болю та надмiрного напруження очей, якi викликало стереокiно. Поступово такi стрiчки втратили популярнiсть, i протягом наступних чотирьох десятирiч тривимiрний ефект використовувався дуже рiдко (зокрема у деяких серiях “Щелеп” та “П’ятницi, 13-го”).

Астерiкс i Обелiкс: Мiсiя <Клеопатра> (Asterix & Obelix: Mission Cleopatre / Астерикс i Обеликс: Миссия <Клеопатра>). Францiя-Нiмеччина, 2002. Режисер Ален Шабат. У ролях: Жерар Депардьe, Крiстiан Клав’e, Монiка Беллуччi, Ален Шабат, Жамель Деббуз, Жерар Дармон, Клод Рiш, Iзабель Нантi.

Новий канал, субота 17 грудня, 21.50

Цариця Клеопатра (Беллуччi) вирiшуe провчити нахабного Цезаря (Шабат) i наказуe молодому архiтектору Номернабiсу (Деббуз) за три мiсяцi побудувати найбiльш розкiшний палац у свiтi. Якщо бiдолаха не встигне, то стане снiданком для крокодилiв. На щастя, Номернабiс згадуe про чарiвний напiй, секретом виготовлення якого володiють галли…

Кмiтливий галл Астерiкс вперше з’явився на сторiнках журналу “Пiлот” 29 жовтня 1959 р. Через п’ять рокiв до нього приeднався вiрний приятель, велетень-ненажера Обелiкс. Iхнi походеньки, якi нагадували сумiш стародавнiх казок та невибагливих анекдотiв, користувались надзвичайною популярнiстю: за 40 рокiв було надруковано 30 альбомiв комiксiв i створено сiм мультфiльмiв. Врештi-решт життeрадiсних галлiв, що люблять поiсти та випити, а у вiльний час за допомогою чарiвного напою жартома перемагають римськi легiони, почали вважати мало не уособленням нацiонального характеру.

Ми були солдатами (We Were Soldiers / Мы были солдатами). США, 2002. Режисер Рендалл Воллас. У ролях: Мел Гiбсон, Грег Кiннер, Сем Еллiот, Крiс Клайн, Медлiн Стоу, Баррi Пеппер.

ICTV, четвер 15 грудня, 21.35

Стрiчка, знята за романом Гарольда Дж. Мура i Джозефа Хеллоуея “Колись ми були солдатами… ми були молодими: Я Дранг – битва, яка змiнила вiйну у В’eтнамi”, розповiдаe про перший великий бiй мiж вiйськами США та В’eтнаму. 450 десантникiв, очолюванi пiдполковником Гарольдом Дж. Муром, були оточенi двома тисячами ворожих солдатiв у долинi Я Дранг, яка пiзнiше отримала назву Долина Смертi. У битвi, яка тривала з 23 жовтня до 26 листопада 1965 р., загинули понад 200 американцiв.

Починаючи з середини 70-х Голлiвуд неодноразово звертався до теми в’eтнамськоi вiйни, щоразу показуючи ii як ганебну сторiнку iсторii США, трагедiю, що спотворила життя цiлому поколiнню. Найкращi американськi кiнематографiсти дослiджували психологiю людини, яка пройшла крiзь пекло вiйни (“Таксист”, “Мисливець на оленiв”, “Повернення додому”), знiмали масштабнi фрески про боротьбу Добра i Зла, розуму i божевiлля на землi Iндокитаю (“Апокалiпсис сьогоднi”) та реалiстичнi картини про “окопну правду” (“Взвод”). Протягом десятирiччя було створено чимало видатних фiльмiв, котрi здобули визнання критикiв та Кiноакадемii (“Мисливець” отримав 5 “Оскарiв”, “Взвод” – 4, “Апокалiпсис” – 2). У 90-х проблемне кiно стало немодним i нерентабельним, тому високобюджетний проект, присвячений В’eтнаму, “фабрика мрiй” почала розробляти тiльки у новому столiттi.

Виходу немаe (No Way Out / Выхода нет). США, 1987. Режисер Роджер Дональдсон. У ролях: Кевiн Костнер, Джин Хекмен, Шон Янг, Вiлл Паттон, Говард Дафф, Джордж Дзундза, Iман.

ENTER-фiльм, середа 14 грудня, 22.45

Вбито коханку (Янг) мiнiстра оборони (Хекмен). Розслiдування доручають лейтенанту Ферреллу (Костнер), але головне його завдання – запобiгти галасу в пресi. Проблема у тому, що коханцем вбитоi був Феррелл, а ii вбивцею – сам мiнiстр… Фiльм заснований на сюжетi картини Джона Ферроу 1947 р. “Великий годинник”. Незважаючи на непогану гру головних виконавцiв, вiн залишився б тривiальним, якби не фiнальний сюжетний хiд.

Муха-2 (The Fly II / Муха-2). США, 1989. Режисер Крiс Волас. У ролях: Ерiк Штольц, Дафнi Дзунiга, Лi Рiчардсон, Харлi Кросс, Джон Гетц.

ICTV, вiвторок 13 грудня, 21.35

Син вченого Брандла (Штольц) спочатку здавався нормальною людиною, хоча й вирiзнявся незвичною генiальнiстю, що пояснювалася генетичними змiнами в його органiзмi. Однак поступово вiн також починаe перетворюватися на напiвлюдину-напiвмуху. Йому доводиться боротися не лише зi змiнами у власному органiзмi, а й з могутньою компанieю, яка намагаeться використати його надзвичайнi здiбностi для власноi користi… Картина значно поступаeться першiй серii, хоча й мiстить ще бiльшу кiлькiсть моторошних спецефектiв.

Чужий-4: Воскресiння (Alien Resurrection / Чужой-4: Воскрешение). США, 1997. Режисер Жан-П’eр Жене. У ролях: Сiгурнi Вiвер, Вайнона Райдер, Рон Перлман, Домiнiк Пiньйон, Майкл Вiнкотт, Бред Дурiф.

ICTV, понедiлок 12 грудня, 21.35

У далекому майбутньому вченi, якi марять iдеальною бiологiчною зброeю, вирiшують воскресити кровожерне iнопланетне чудовисько, яке, пожертвувавши собою, багато рокiв тому знищила лейтенант Елен Рiплi (Вiвер). Необережнi винахiдники, використовуючи кiлька крапель кровi жiнки, клонують Рiплi разом з монстром. Однак генетики щось не врахували, тому що у склонованоi Рiплi з’являються деякi якостi “чужого”, а саме чудовисько поступово стаe людиноподiбним. Проте це не заважаe йому стати загрозою життя усiх мешканцiв космiчноi станцii. Рiплi, як завжди, починаe боротьбу з монстром, iй допомагають дiвчина-андроiд (Райдер) та група космiчних найманцiв… Четверта частина легендарного фантастичного серiалу з’явилася через п’ять рокiв пiсля провальноi третьоi. Французький режисер-експериментатор Жене створив вишуканий вiзуальний ряд, а майстри спецефектiв використали усi найновiшi досягнення комп’ютерних технологiй. Однак сюжетно фiльм залишився блiдою копieю першоi та другоi частин кiносерiалу i не мiг зрiвнятися з ними у популярностi (касовi збори картини у прокатi США не перевищили 48 мiльйонiв доларiв).