Чикаго (Chicago / Чикаго). США, 2002. Режисер Роб Маршалл. У ролях: [Рiчард Гiр->richard-gere], [Рене Зельвегер->renee-zellweger], [Кетрiн Зета-Джонс->catherine-zeta-jones], Джон С. Райллi, Куiнн Латiфа, [Люсi Лiу->lucy-liu], Тай Дiггс, Крiстiн Баранскi, Домiнiк Вест, Дейдре Гудвiн, Колм Фiоре, Мiа Харрiсон, Сюзан Мiснер.
Iнтер, субота 14 сiчня, 22.55
Дiя вiдбуваeться у 1920-х роках. Хористка Роксi Харт стрiляe у свого коханця, коли вiн заявляe, що збираeться залишити ii. У в’язницi Роксi знайомиться зi спiвачкою Вельмою Келлi, яка вбила чоловiка та сестру, дiзнавшись про iх роман. Келлi захищаe спритний адвокат Бiллi Флiнн, котрий успiшно манiпулюe законом i ЗМI: оточена увагою Вельма практично купаeться у славi. Коли Флiнн береться за справу Роксi, нею вiдразу починають цiкавитись журналiсти, а Вельма переходить у категорiю “застарiлих новин”. Героiнi, здатнi на все заради свободи та популярностi, стають суперницями…
Мюзикл став однieю з найулюбленiших голлiвудських “страв” вiдразу ж пiсля появи звукового кiно. Вже на другий рiк свого iснування Американська кiноакадемiя визнала найкращою картиною представника цього жанру – чорно-бiлу “Бродвейську мелодiю” (1928) Гаррi Бомонта; через сiм рокiв “Оскара” отримав “Великий Зiгфельд” Роберта З. Леонарда. У 50-х мюзикли Вiнсенте Мiннеллi, Стенлi Донена, Джина Келлi були головною зброeю “фабрики мрiй” у боротьбi з телебаченням. “Американця у Парижi” (1951) Мiннеллi вiдзначили 6 премiями Кiноакадемii, а стрiчку “Жiжi” (1958) того ж режисера – 9. Особливо вражають “оскарiвськi” успiхи мюзиклу у 60-х: “Вестсайдська iсторiя” (1961) Роберта Вайза та Джерома Роббiнса здобула 10 академiчних нагород, “Моя чарiвна ледi” (1964) Джорджа К’юкора – 8, “Звуки музики” (1965) Вайза – 5, “Олiвер!” (1968) Керола Рiда – 6.
Пiсля трiумфу нетрадицiйного [“Кабаре”->cabare] (1972) [Боба Фосcа->bob-foss], який, хоча й не перемiг у головнiй номiнацii, виборов 8 “Оскарiв”, почалася криза жанру. Смаки глядачiв змiнилися: бунтiвне поколiння кiнця 60-х цiкавив бiльш реалiстичний кiнематограф, фiльми, котрi аналiзували важливi соцiальнi проблеми. Далекi вiд реальностi мюзикли один за одним зазнавали поразки у прокатi, i врештi-решт Голлiвуд вiдмовився вiд них. Протягом трьох десятирiч жанр вважався мертвим, i лише у 2001 р. австралieць Баз Лурменн змiг вiдродити його, створивши [“Мулен Руж”->mulen-ruij]. Саме його приклад надихнув президента студii “Мiрамакс” Харвi Вайнштейна перенести на екран останнiй зi славетних бродвейських мюзиклiв, який ще не було екранiзовано.
Сюжет “Чикаго” базуeться на реальних подiях. У 1926 р. репортер “Chicago Tribune” Морiн Даллас Воткiнс використала iх у своiй п’eсi, за мотивами якоi у 1942 р. було знято комедiю “Роксi Харт”. У 1975 р. на твiр Воткiнс звернув увагу легендарний постановник Боб Фосс, який за допомогою своiх постiйних спiвробiтникiв Джона Кандера i Фреда Ебба перетворив його на мюзикл, що користувався шаленим успiхом на Бродвеi. Через 20 рокiв хореограф Роб Маршалл трiумфально повернув “Чикаго” на сцену, завоювавши 6 престижних театральних призiв, а ще через 5 рокiв став бiля керма однойменного голлiвудського проекту.
Пошук головних виконавцiв виявився нелегкою справою. На ролi Роксi та Вельми претендували найвiдомiшi акторки “фабрики мрiй”: [Нiколь Кiдман->nicole-cidman], [Мадонна->madonna], [Дженнiфер Лопеc->jennifer-lopez], [Камерон Дiас->cameron-dias] та [Гвiнет Пелтроу->gwinet-paltroe]. “Ви часом не знаeте, чи вмie [Джулiя Робертс->julia-roberts] спiвати i танцювати?” – жартував з цього приводу продюсер Мартi Рiчардс. У боротьбi за зорянi ролi перемогли Кетрiн Зета-Джонс (Вельма) та Рене Зельвегер (Роксi). [Джона Траволту->john-travolta] запрошували зiграти адвоката Флiнна, проте актор не був упевнений, що йому варто повертатись до музичного жанру, який прославив його 25 рокiв тому (“Лихоманка суботньоi ночi”, “Брiолiн”). У Флiнна перевтiлився Рiчард Гiр; роль також пропонували [Х’ю Джекмену->heu-jackman] i [Кевiну Спейсi->kevin-spacey], однак обидва вiдмовились: перший вiддав перевагу [“Людям Iкс-2”->x-men-2], другий – картинi [“Життя Дейвiда Гейла”->life-of-david-gale]. Чимало знаменитостей були згiднi знiматись у “Чикаго” навiть у другорядних ролях. Пiд час пiдготовки до зйомок ЗМI згадували iмена Барбри Стрейзанд, Лайзи Мiннеллi, [Шарлiз Терон->charlize-theron], Бетт Мiдлер i Голдi Хоун. Роль “Матусi” Мортон, яку хотiли зiграти Кетi Бейтс, Розi О’Доннелл та Пам Грieр, виконала спiвачка Куiнн Латiфа. Ще одна невелика, але виразна роль, на яку претендувала Брiтнi Спiрс, дiсталась Люсi Лiу (“Янголи Чарлi”). У фiльмi також знялись Джон С. Райллi, Крiстiн Баранскi, Домiнiк Вест, Тай Дiггс, Чiта Рiвера та Колм Фiоре.
Бюджет стрiчки склав 30 млн. доларiв. Зйомки почалися 10 грудня 2001 р. у Торонто, а закiнчилися у травнi 2002 р. Прем’eра “Чикаго” вiдбулася у США 27 грудня. У першi тижнi прокату касовi збори картини були доволi скромними, однак iнтерес публiки зростав мало не щодня, i наприкiнцi лютого фiльм перетнув 100-мiльйонний рубiж.
“Чикаго” здобув шiсть премiй Кiноакадемii: за фiльм, другорядну жiночу роль (Зета-Джонс), декорацii, костюми, монтаж та звук. Потрiбен був час (майже три десятирiччя) для того, щоб реалiзм, гiркота i сарказм, якi завдяки Фоссу проникли у напiвказковий свiт мюзиклу, перетворились в очах глядачiв з недолiкiв на безперечнi достоiнства кiнотвору. Роб Маршалл у своeму кiнематографiчному дебютi залишився вiрним принципу, запропонованому його вчителем: грубе, цинiчне життя показане у “Чикаго” як всесвiтнe кабаре, а суд над вбивцею та словесна еквiлiбристика ii адвоката кумедно коментуються у хореографii. Можна сперечатись про те, чи вiдповiдаe картина високим стандартам, встановленим американськими мюзиклами у 50-60-х, однак саме вона примусила критикiв говорити про вiдродження жанру пiсля тридцятирiчного занепаду. На щастя, компанiя “Вiдеогалактика” випускала у нас стрiчку на касетах у двох версiях: з горезвiсним “кiркоровським” дубляжем i в оригiнальному варiантi, з субтитрами.