КіноБлог

Нічого не поробиш. Доведеться визнати це кіно першим українським блокбастером і сходити на нього три-чотири рази, щоб підтримати вітчизняного виробника. З цією метою ми і другу рецензію вже даємо, хоча можна було обмежитись одною. Вибору у нас все одно немає, а свій продукт нашому глядачу потрібен. Скучив він за своєю мовою, своїми краєвидами, обличчями і проблемами.

Штольня →

Остання справа Ламарки (City by the Sea / Последнее дело Ламарки). США, 2002. Режисер Майкл Кетон-Джонс. У ролях: Роберт Де Ніро, Франсес Макдорманд, Джеймс Франко, Джордж Дзундза, Вільям Форсайт, Еліза Душку, Енсон Маунт, Патті Лапоне, Браян Тарантіна.

НТН, неділя 30 квітня, 20.00

Вінсент Ламарка (Де Ніро), нью-йоркський детектив, який все життя сумлінно виконував службові обов’язки, опиняється перед складним вибором. Його сина (Франко), якого він не бачив багато років, розшукують за звинуваченням у вбивстві. Для того, щоб врятувати хлопця, Вінсент змушений повернутись у Лонг Біч, до страшних спогадів...

Стрічка Кетон-Джонса базується на реальних подіях з життя поліцейського Ламарки, описаних у статті «Знак вбивці», надрукованій у вересневому номері журналу «Есквайр» у 1997 р. Її автор Майкл Макелері згодом отримав Пулітцерівську премію. Фільм також спочатку називався «Знак вбивці», у лютому 2002 р. його перейменували у «Місто біля моря», а на український відеоринок картина потрапила під назвою «Остання справа Ламарки». Стрічка мала вийти на екрани 14 вересня 2001 р., однак після терактів 11 вересня прем’єру перенесли на вересень 2002 р. Роль Ламарки призначалася Аль Пачіно, але і Де Ніро впорався з нею чудово; образ, створений в «Останній справі», сильно вирізняється на тлі останніх робіт актора у комедіях та бойовиках. Проте картина в цілому не піднялася вище рівня стандартних поліцейських драм і не мала успіху ні у критиків, ні у глядачів (17 млн. доларів в американському прокаті).

Ультрафіолет (Ultraviolet / Ультрафиолет). Фантастичний бойовик. США, 2006. Режисер Курт Віммер. У ролях: Міла Йовович, Камерон Брайт, Вільям Фіхтнер, Нік Чінлунд, Себастьян Андре.

Дія відбувається наприкінці ХХІ століття. Людська раса постраждала від жахливих мутацій, наслідки яких вражають. Вони дають людям супершвидкість, суперсилу і суперрозум. Побоюючись, що істоти майбутнього захоплять владу, уряд робить все, щоб оголосити мутантів поза законом, і встановлює жорсткий карантин.

Ультрафіолет →

Години (The Hours / Часы). США, 2002. Режисер Стівен Делдрі. У ролях: Ніколь Кідман, Меріл Стріп, Джуліанн Мур, Ед Гарріс, Тоні Коллетт, Джон С. Райллі, Клер Дейнс, Джефф Денієлс, Міранда Річардсон, Стівен Діллан, Еллісон Дженні, Марго Мартіндейл.

СТБ, неділя 30 квітня, 00.45

Стрічка поєднує три сюжетні лінії, пов’язані з письменницею Вірджинією Вулф. Перша - історія самої Вулф. Друга - розповідь про Лору Браун, яка зачитується романом Вулф «Місіс Деллоуей». Третя - вечірка на честь хворого на СНІД письменника, яку організовує його давня подруга Клариса Вон на прізвисько «Місіс Деллоуей»...

Екранізація роману лауреата Пуліцерівської премії Майкла Каннінгема, де навіть другорядні ролі виконують знамениті актори, не могла не стати одним з фаворитів критиків і лауреатом численних кінонагород. Комбінуючи сюжетні лінії, Делдрі («Біллі Елліот») орієнтувався на роботи Роберта Олтмена та Пола Томаса Андерсона, хоча його мозаїка з історій про різних людей вийшла не такою витонченою і вигадливою, як картини двох видатних режисерів («Короткі відрізки», «Магнолія»). Однак «Години» є цікавим дослідженням психології розчарованих у житті жінок у різні епохи, тим паче, що три головні виконавиці (Кідман, Стріп, Мур) грають блискуче. Кіноакадемія відзначила призом роботу Кідман, але визначити переможницю в акторському змаганні «Годин» неможливо. Серед акторів другого плану у фільмі найкращим є, безумовно, Гарріс у ролі письменника.

Філіп Сеймур Хоффман (Philip Seymour Hoffman / Филип Сеймур Хоффман) народився 23 липня 1967 р. у Фейпорті (штат Нью-Йорк). Він був третьою дитиною, всього ж у Хоффманів їх було четверо.  В школі Філіп мріяв займатись бейсболом та боротьбою, але під час навчання у старшому класі отримав серйозну травму шиї, після якої на спортивній кар’єрі довелось поставити хрест. “Я був закоханий в одну дівчину, - розповідає Філіп Сеймур, - а вона захоплювалась театром, тому я почав ходити разом з нею на прослуховування, щоб у мене був привід проводжати її додому. Мене заворожувала атмосфера за кулісами”.

Філіп Сеймур Хоффман →

П’янке кохання (Punch-Drunk Love / Пьянящая любовь). США, 2002. Режисер Пол Томас Андерсон. У ролях: Адам Сендлер, Емілі Уотсон, Філіп Сеймур Хоффман, Луїс Гусман, Мері Лінн Райскаб, Ліза Спектор, Джулі Хермелін, Ніколь Гелбард, Дейвід Стівенс.

ENTER-фільм, п’ятниця 28 квітня, 21.00

Життя Баррі Ігена (Сендлер) складається з малих та великих неприємностей: семеро сестер всіляко принижують його, дівчина, що працює у «Сексі по телефону», намагається шантажувати, і єдина мрія невдахи - назбирати купонів, які дають право на безкоштовний переліт на Гаваї. Але одного дня Баррі зустрічає своє кохання, і його характер змінюється...

Результат співпраці одного з найкращих американських кінематографістів сучасності Андерсона з зіркою невибагливих комедій Сендлером, хоча й програє у порівнянні з попередніми роботами режисера («Ночі в стилі бугі», «Магнолія»), отримав непогані критичні оцінки і навіть був відзначений на Каннському кінофестивалі призом за режисуру. У першій половині стрічки Андерсон дотримується свого фірмового стилю з елементами сюрреалізму; ближче до кінця картина стає більш схожою на звичайну романтичну історію, однак все одно залишається приємним видовищем. Хоффман та Гусман максимально використовують можливості, закладені в їх невеликих ролях, Уотсон грає, як завжди, бездоганно, і навіть Сендлер ушляхетнив свій звичний комедійний образ, відмовившись від відвертого блазнювання та ідіотських жартів. Схоже, для нього роль у «Коханні» дійсно стала етапною, оскільки деякі наступні фільми за участю актора свідчать про зміни на краще навіть у його традиційному амплуа.

Велика подорож (The Wild / Большое путешествие). Анімаційна казка / комедія. США, 2006. Режисер Стів Вільямс. У ролях: Кіфер Сазерленд, Джеймс Белуші, Грег Сайпс, Джанін Гарофало, Річард Кайнд, Вільям Шетнер, Едді Іззард.

Молодого лева помилково відправляють з нью-йоркського зоопарку до африканських джунглів. На допомогу йому вирушають його батько та друзі-звірята.

Велика подорож →

Він сказав, вона сказала (He Said, She Said / Он сказал, она сказала). США, 1991. Режисери Кен Квопіс, Маріса Сілвер. У ролях: Кевін Бейкон, Елізабет Перкінс, Шарон Стоун, Ентоні Ла Палья, Натан Лейн.

Новий канал, п’ятниця 28 квітня, 00.35

Ведучі ток-шоу, які конкурують між собою (Бейкон та Перкінс), поступово закохуються одне в одного і одружуються, але в сімейному житті швидко виникають проблеми... Те, що одну половину фільму розповідь веде чоловік, а другу –жінка, надає цій картині певну оригінальність, хоча це і не бозна яка новація.

16 кварталів (16 Blocks / 16 кварталов). Бойовик. США, 2006. Режисер Річард Доннер. У ролях: Брюс Вілліс, Мос Деф, Дейвід Морз.

Детектив Джек Мослі (Вілліс) мріяв лише про випивку, коли несподівано отримав завдання. Дрібний шахрай Едді Банкер (Мос Деф) має з’явитись в суді, щоб дати свідчення. Проїхати 16 кварталів, здати підопічного і повернутись назад – це мало зайняти не більше 15 хвилин, якби за Едді не полювали корумповані поліцейські.

16 кварталів →

Ягуар (Le Jaguar / Ягуар). Франція, 1996. Режисер Франсіс Вебер. У ролях: Жан Рено, Патрік Брюель, Патрісія Веласкес, Денні Трехо.

СТБ, середа 26 квітня, 19.50

Гравець Перрен (Брюель), намагаючись втекти від бандитів, які вимагають від нього сплатити борг, випадково зустрічає таємничого індіанця Вану, який бачить у ньому друга. Щоб допомогти Вану, Перрен змушений вирушити в джунглі Амазонки разом з перекладачем Кампана (Рено), який супроводжує індіанця... Досить кумедна стрічка, хоча її не можна порівняти з ранніми роботами Вебера.