База “Клейтон”

База “Клейтон” (Basic / База “Клейтон”). США, 2003. Режисер Джон Мактiрнен. У ролях: Джон Траволта, Самюел Л. Джексон, Коннi Нiлсен, Джованнi Рiбiзi, Тай Дiггс, Браян Ван Холт, Крiстiан Де Ла Фуенте, Даш Мiхок.

1+1, вiвторок 23 серпня, 00.10

Агент вiддiлу з боротьби з наркотиками (Траволта) i слiдчий вiйськовоi прокуратури (Нiлсен) з’ясовують причини зникнення кiлькох кадетiв-рейнджерiв та iх iнструктора Веста (Джексон) пiд час навчань у тренувальному таборi у Панамi. Чимало людей бажали смертi лютому тирану Весту, i кожен зi свiдкiв, що вижили, розповiдаe власну версiю подiй… Про суворi неписанi правила, за якими живе американська вiйськова елiта, про жорстокiсть солдатiв та пiдступнiсть офiцерiв Голлiвуд розповiдав неодноразово: досить згадати такi картини, як “Декiлька добрих хлопцiв” (1992) Роба Райнера, “Мужнiсть в бою” (1996) Едварда Цвiка, “Генеральська дочка” (1999) Саймона Веста. “База “Клейтон” мала шанс потрапити до цього списку професiйно зроблених i прикрашених добрими акторськими роботами вiйськових трилерiв: обраний сценаристом-дебютантом Джеймсом Вандербiлтом стиль розповiдi нагадуe знаменитого “Расьомона”, Траволтi якнайкраще пасуe роль нахабного i трохи корумпованого агента, а Джексону – садиста-iнструктора. Однак в останнi 25 хвилин глядача збиваe з нiг лавина несподiваних сюжетних поворотiв, якi суперечать усьому, що до того вiдбувалось на екранi, а закiнчуeться фiльм позбавленим сенсу хеппi-ендом. Бажання здивувати публiку перетворюeться на самоцiль, сюжет втрачаe логiку, i це викликаe зворотну реакцiю. У США “База” зiбрала лише 23 млн. доларiв (майже стiльки заробив за зйомки Траволта) i стала черговим провалом Мактiрнена (“Роллерболл”).

База "Клейтон" (Basic / База "Клейтон"). США, 2003. Режисер Джон Мактiрнен. У ролях: [Джон Траволта->john-travolta], [Самюел Л. Джексон->samuel-l-jackson], Коннi Нiлсен, Джованнi Рiбiзi, Тай Дiггс, Браян Ван Холт, Крiстiан Де Ла Фуенте, Даш Мiхок.

1+1, вiвторок 23 серпня, 00.10

Агент вiддiлу з боротьби з наркотиками (Траволта) i слiдчий вiйськовоi прокуратури (Нiлсен) з’ясовують причини зникнення кiлькох кадетiв-рейнджерiв та iх iнструктора Веста (Джексон) пiд час навчань у тренувальному таборi у Панамi. Чимало людей бажали смертi лютому тирану Весту, i кожен зi свiдкiв, що вижили, розповiдає власну версiю подiй…

Автор сценарію «Бази» Джеймс Вандербілт тільки-но почав працювати у Голлівуді, однак виявився на диво спритним: його твір спричинив довгу фінансову битву, внаслідок чого початківець отримав 400 тисяч доларів. У 2001 р. сценарієм зацікавились студія «Фенікс» і режисер Лі Тамахорі («Помри в інший день»). Роль Веста призначалася [Беніціо Дель Торо->benicio-del-toro] ([«Траффік»->traffic], [«Великий куш»->snatch]), а головним героєм мала бути жінка-слідчий у виконанні Кетрін Кіннер («Бути Джоном Малковичем»). Через деякий час проект закрили, бо продюсери не змогли знайти гроші для постановки. Тоді контроль над створенням стрічки взяла у свої руки компанія «Коламбія», запросивши зірок першої величини та відомого майстра гостросюжетного кіно Мактірнена («Хижак», «Міцний горішок»).

Зйомки фільму проходили у Флориді, біля Джексонвіля. Штабні сцени знімали в ангарі колишньої військової бази; неподалік побудували і «джунглі». Дорогими виявились не тільки декорації, а й стиль життя головних виконавців. Джексон жив у готелі «Хілтон» у центрі міста, а Траволта розкошував у «Ріц-Карлтоні» на фешенебельному острові Амелія, щодня прилітав на власному літаку на найближчий до знімального майданчика аеродром, звідки його забирав студійний лімузин. ЗМІ також багато писали про чергову скандальну вимогу зірки: вісім разів на день міняти чорні футболки від Армані вартістю 350 доларів за штуку (причому кожного разу актор хотів одягати нову майку, тому що саєнтологія, прибічником якої він є, не визнає сучасні миючі засоби). Джон не підписував контракт, поки в нього не вписали цей пункт, який коштував студії 2800 доларів на день. Знімальній групі на кілька тижнів довелося виїхати у Пуерто-Ріко, а потім у Панаму, де стався неприємний інцидент: шофер Траволти відвіз свого клієнта у готель «Редісон», посварився з охоронцем сусіднього закладу через місце паркування і отримав кулеві поранення у ногу та спину.

Про суворi неписанi правила, за якими живе американська вiйськова елiта, про жорстокiсть солдатiв та пiдступнiсть офiцерiв Голлiвуд розповiдав неодноразово: досить згадати такi картини, як "Декiлька добрих хлопцiв" (1992) Роба Райнера, "Мужнiсть в бою" (1996) Едварда Цвiка, "Генеральська дочка" (1999) Саймона Веста. "База "Клейтон" мала шанс потрапити до цього списку професiйно зроблених i прикрашених добрими акторськими роботами вiйськових трилерiв: обраний Вандербiлтом стиль розповiдi нагадує знаменитого "Расьомона", Траволтi якнайкраще пасує роль нахабного i трохи корумпованого агента, а Джексону – садиста-iнструктора. Однак в останнi 25 хвилин глядача збиває з нiг лавина несподiваних сюжетних поворотiв, якi суперечать усьому, що до того вiдбувалось на екранi, а закiнчуeться фiльм позбавленим сенсу хеппi-ендом. Бажання здивувати публiку перетворюється на самоцiль, сюжет втрачає логiку, i це викликає зворотну реакцiю. У США "База" зiбрала лише 23 млн. доларiв (майже стiльки заробив за зйомки Траволта) i стала черговим провалом Мактiрнена після "Роллерболлу".

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *