Джош Хартнетт (Josh Hartnett / Джош Хартнетт) народився 21 липня 1978 р. в Сан-Франциско (штат Каліфорнія) в сім’ї хіпі. Його дитинство пройшло у місті Сент-Пол (штат Міннесота). Його батьки рано розлучились: мати повернулась в Сан-Франциско, а четверо дітей залишились в Сент-Полі з батьком Денієлом, який невдовзі одружився з жінкою на ім’я Моллі.
Спочатку Джош відвідував заняття в християнській школі в Сент-Полі, потім вчився в школі Cretin-Derham Hall. Коли сім’я перебралась в Міннеаполіс, він почав ходити до школи South High School, де всерйоз захопився футболом. Про акторську кар’єру він навіть не мріяв. В 16 років Хартнетт був змушений залишити футбольну команду через травму лівого коліна. До того часу він вже почав грати Гекльберрі Фінна в п’єсі “Том Сойєр”, яку ставили в дитячому театрі. На проби він пішов, як зізнався в одну з інтерв’ю, лише тому, що хотів подивитись, чи зможе перемогти інших дітей, але поради дядька, мабуть, теж зіграли свою роль. Хлопцю так сподобалось жити життям інших людей, що він залишився в театрі ще на два роки.
Закінчивши школу у 1996 р., Джош вступив на акторський факультет Парчейз-коледжу при університеті Нью-Йорка. Щоправда, там він провчився лише один курс. Подейкують, що його виключили через те, що він написав статтю про викладачів-режисерів. У лютому 1997 р. майбутній актор перебрався в Лос-Анджелес. Наприкінці лютого він отримав запрошення зіграти роль сина головного героя в телесеріалі “Крекер”. Тоді ж Хартнетт почав зніматись в рекламі для телеканалів.
Першою серйозною роботою Джоша в кіно став образ Джона Тейта, сина героїні Джеймі Лі Кертіс, у фільмі жахів [“Хелловін: 20 років потому”->halloween-20-years-later] (1998). Потім його запросила на проби режисер-дебютантка Софія Коппола і запропонувала роль безжалісного шкільного спокусника Тріпа Фонтейна в картині “Незаймані самогубці” (1999). Багатьом запам’ятався і Яго-Х’юго, зіграний Джошем у стрічці [“О”->o] (2001), сучасній екранізації “Отелло”.
Проривом для актора став блокбастер Майкла Бея [“Перл Харбор”->pearl-harbor] (2001), який, хоча й заслужив не найкращі критичні відгуки, зібрав у прокаті США майже 200 млн. доларів. Ця робота принесла йому номінацію на премію MTV за найкращу чоловічу роль. Того ж року Хартнетт з’явився на екранах у стрічці [Рідлі Скотта->ridley-scott] [“Чорний яструб”->black-hawk-down]. Далі він знявся в романтичній комедії “40 днів, 40 ночей” (2002) і комедійному бойовику [“Голлівудські копи”->hollywood-homicide] (2003).
Рішуче відмовившись від ролі Супермена у новому кіносеріалі, Джош зіграв у мелодрамі “Віккер-парк” (2004), а цього року з’явився на екранах у комедійному трилері [“Щасливе число Слевіна”->lucky-nimber-slevin-ann].
У вільний час Хартнетт любить дивитись старі фільми, особливо з Джеймсом Стюартом. З сучасних зірок він цінує [Гвінет Пелтроу->gwenet-paltrow] та [Ітана Хоука->ethan-hawk]. Його улюблені види спорту – бейсбол, баскетбол, хокей та футбол. Улюблений письменник – Достоєвський.
я обожнюю джоша хартнетта. спочатку він подобався мені лише візуально, але потім я зрозуміла, що він таки не найгірший актор. неймовірно сподобалось, як він зіграв свою роль у фільмі “щасливе число слевіна” (до речі, це неправильний переклад назви фільму, якщо ви його дивились, то знаєте, що правильна версія – “слевін – шасливий номер”). я думаю, що в майбутньому в нього є всі шанси стати одним із найкращих американських акторів. все залежить від ролей і режисерів.
п.с. в “місті гріхів” в нього також була дуже прикольна роль. принаймі смішна. в сумі його гра тривала, мабуть хвилин 5. 🙂
“Щасливе число Слевіна” – це дійсно не дуже правильний варіант, але в наш прокат стрічка вийшла саме під цією назвою, тому ми теж використовуємо саме її.
неправильний переклад назв фільмів – це одна з найбільших проблем наших кінотеатрів. хоча більша біда – це те, що всі нові та популярні кіна перекладають на російську, а українською озвучують хіба фестивалі типу “ніч короткого метражу”. і на тому дякуємо.
Ще варто назвати фiльм “Без Ума от Любви” (Mozart & the Whale)
спочатну для мене Хартнет був таким собі хлопчик-слюнявчик. Ну там всякі Перл-Харбори і 40 днів і ночей. Хоча потім майстри кіно (рідлі скотт і ше той мексиканець, чорт забув прізвище, та ви напевно знаєте) його однозначно підняли. факультет – мій юлюблений молодіжний трилер. А щодо слевіна то важко сказати – небачив.
На мою думку, Джош зараз найперспективніший молодий актор. Він довів, що йому під силу зіграти будь-які ролі. І в молодіжних комедіях (40 days, 40 nights), і у фільмах жахів (Faculty, Halloween), у серйозних військових драмах (Pearl Harbor, Black Hawk Dawn), у мелодраматичних фільмах (Wicker Park), у триллерах (Lucky number Slevin). Окрім того, він навіть добре впорався з роллю аутиста, що є ще одним плюсом його майстерності (Mozart and The Whale). Добре, що з кожним наступним фільмом Джош знімається поряд все з більш великими зірками кінематографу. Я дуже за нього вболіваю і симпатизую йому, тож сподіваюсь що його популярність і майстерність тільки зростатиме!
Я вважаю що Джош найперспективніший молодий актор Голлівуда. Дуже за нього вболіваю, це мій найулюбленіший актор. Він добре грає як комедійні ролі так і серйозні драматичні. Відмінно впорався з роллю аутиста, тож талант в нього є. Сподіваюся, він радуватиме гарними ролями і надалі.
Он фантастичный!!! Мало того что он красив- он играет роли просто THE BEST!!!
А мені подобається як Уілліс йому смачно заїхав в ніс у Lucky Number Slevin. Взагалі йому там не раз підправили фізіономію. Насправді я почав його поважати власне після цього фільму.
Pearl Harobor серйозна військова драма? Ну якщо почати з того що її зняв Майкл Бей, то вона одразу перестає бути серйозною. Для мене це блокбастер на військову тематику, ефектно знятий з картонним Афлеком у головній ролі.
а я полюбила його за фільм-ОДЕРЖИМІСТЬ
супер фільм