Складно усе з цим фільмом. Похвалиш – будуть говорити, що я був упереджений (деякі вже сказали, хоча я про свою думку поки нікому, крім дружини, і словом не обмовився). Покритикуєш – одержиш купу радісних криків “Ага, я ж говорив, нічого в Україні не можуть зробити нормально”.
Із самого початку в цього фільму цікава історія. Любомир Кобильчук сам створив сценарій, виступив режисером і фактично цілком витяг на собі цей проект. За плечима у нього – кілька курсів режисерської школи в Німеччині, пари кліпів і велике бажання щось зробити голосне і гарне. Більш того – практично вся знімальна група складається з дебютантів у великому кіно (отут саме впору зацікавитися питанням – а куди ж пропадають солідні кошти, що їх витрачає державу на навчання режисерів, оплату їхніх дипломних робіт і таке інше). Плюс робилося усі на спонсорські кошти, що у нас дають під такі справи досить неохоче – не газ, не нафта і навіть не метал, та й закінчилися вони на півдорозі. Все це не могло не позначитися на кінцевому продукті – приблизно із середини фільм починає усе більше провалюватися, а кінець узагалі виходить зім’ятим і жахливо “ніяким “, начебто у шафці ще залишилася половина стрічки, але не вистачило грошей на її обробку. Саме про такі речі сказав сьогодні на Евроконі шановний пан Сапковський – “буває, коли в письменника немає грошей, він бере перших двадцять сторінок роману і продає його як розповідь , а потім береш, і почуваєш, що тобі надіслали перший розділ , а другий – забули”.
В результаті фільм дуже нагадує диктант у зошиті учня середньої школи – у багатьох, у тому числі й у мене, колись була така проблема: коли починаєш рядок, здається, що попереду ще купа місця, тому пишеш розмашисто, великими буквами . До кінця виявляється, що місця дуже мало, тому букви стають усе дрібніше, дрібніше, налазять один на одного і наприкінці взагалі доводиться загинатися уздовж листка. Так і отут – почавши дуже сильно, із красивої, стильної мальованої заставки рівня голлівудських фільмів, до кінця усі звелося до рівня дипломної роботи студента режисерського факультету. Буду сподіватися, що в майбутньому він виправиться – початок показав, що надія має підстави.
Про акторів нічого не можу сказати – у принципі студентів, як переляканих, так і радісних грали непогано. А Ольга Сторожук, що зіграла Катю, узагалі прикувала мій погляд до кінця фільму і довела, що в нас є кому грати симпатичних панянок.
Ще один ньюанс – свідомо занижений віковий поріг, у зв’язку з чим у фільмі потрібний ефект підтримується винятково психологічними прийомами . Крові, як такої , у фільмі майже і немає. Тому той самий психологічний вплив для мене, що спокійно переглядає різноманітні “Пилки” і “Техаські різанини” виявився занадто слабким, тоді як моя дружина була в захваті – він саме виявився впору її психологічній межі, до якої “страх” приносить приємний лоскіт, а після – одні неприємні позиви забратися від фільму подалі. Відповідно вже зараз Інтернет повний обуреними відгуками “об’ївшихся” у свій час різноманітними “Повсталими з пекла” і “Хостелами”. Даремно. Не вмієте переключатися на потрібні вікові рівні відчуттів – не ходіть на фільми з таким віковим цензом.
Ще один плюс – нарешті українським фільмам почали намагатися робити хоч скільки-небудь відчутну рекламну кампанію. Теж дає надію на краще майбутнє.
У підсумку виходить, що у фільму є як плюси, так і мінуси. Причому вони приблизно врівноважують один одного, тому моя особиста оцінка 3+ (плюс за симпатяшку Олю Сторожук). Дало надію – перші камені закладені. Якщо фільм окупиться і доведе, що в нас у країні недаремно існували дві з чотирьох головних союзних кіностудії, за ним обов’язково потягнуться інші і, буду сподіватися, врахують досвід попередника і його помилки.
Я ще не встигла переглянути стрічку, але дякую за відгук – це перший, який я взагалі знайшла. Дуже радує що він об’єктивний. Хоча, навіть якщо всі почнуть кричати що кіно нікудишнє я, все-одно, його подивлюсь, бо воно перше СПРАВЖНЄ УКРАЇНСЬКЕ, а тому найкраще. :))
Я не чекаю від стрічки голлівудського рівня (і, до речі не можу спокійно дивитись «Пилу»), а 3+ це вже оцінка, за таку в універі залік ставлять :)) тому не думаю, що мене спіткає розчарування. Класно, те що наші нарешті почали щось робити. Початок половина справи, далі буде легше і краще (я сподіваюсь)
дуже гарна рецензiя, як на мене дуже об’эктивна, пiдтримаю!
а де можна знайти бiльше информацii про Ольгу Сторожук? В яких ще фiльмах можна побачити?
Ольга Сторожук (Катя)
Закінчила музичну школу за класом фортепіано. Займалася танцями. Знімалась в численних фото та відеорекламах та у фешн-сторі. Закінчила вищу школу у Флориді за фахом маркетинг. Зараз працює в Києві як фотомодель. Наступного року планує повернутися до Америки, щоб здобути акторську освіту. Поза всім ще займається автоспортом (drag-racing).
——————————
Судячи з цього – це її перша робота у повнометражному кіно. Взагалі з усіх молодих акторів такий досвід має лиш Павло Лі (Ден).
Где ты такую биографию нашел? Она в киеве училась, и еще учится, а во флориде училась в средней школе по програме обмена. Автоспортом занимается, если так можно сказать, ведь она без инструктора и ездить не может!
Де-де…на сайті фільму, де ж ще…
Других джерел покищо нема…
ну i на цьому дякую 🙂 менi вона сподобалась як акторка, i зовнiшнiсть дуже приэмна. хотiлося б побачити ще фiльми де вона граэ.
Фільм мені сподобався. Отримав від нього море задоволення. Триллер не триллер, але насміявся я досхочу. Можливо сценарій ніякий, можливо актори погані. Але якісні зйомки, українські саундтреки, українські актори і українська мова, суперовий піар – перший крок зроблено. Піди й подивися стрічку в кінопалаці, зроби свій вклад у розвиток українського кінематографу.
Такий дурнуватий ефект, що багацько людей ганять цей фільм лише через те що він український, ех…
Прошу вважати мене націоналістом, але фільм хороший :). Зауважень багато, але я їх всіх прощаю тільки за те, що фільм український…Єдине, що скажу це те, що фільм треба було закінчувати трохи раніше, коли білявка запалила запальничку, от там якраз би написати Зі Енд і все було б ОК, і другу частину можна було б робити :)….а цей вибух в кінці якось вже дуже по-американськи :)…
як на мене, я взагалi залишивби тiльки бiлявку, i дивився фiльм iз задоволенням! 🙂 🙂 🙂 🙂 🙂
кiнец фiльма дуже слабенькiй!
Що український – це вже добре, але невже можна бути таким сліпим що-до режисури і сценарію. З самого початку фільму ясно хто загине, а хто лишиться живий(Ну навіщо знімати за стандартами голівуду?).
Далі, згадаймо момент коли в печері одну з дівчат налякала клейонка, її несло вітром. Бо за законами фізики вітер дме з низу у верх (як в комені) через різниці тиску, отож – в печері протяг. А вони заблукали і що так важко запальничкою перевірити і в яку сторону йде тяга, туди і йти. Напевно студенти двіїшниками були :).
Тут можна ще багато проколів описати, надам цю можливість іншим…..
Чого бракувало: Сюжет цікавий, а от містики не вистачало, як на мене краще було б якби їх вбивав скажем так, якийсь дух(привид) чи якась нечисть, а не чисто одягнаний язичницький фанатик, який невідомо як зберігав традиції майже півтори тисячі років.
Що порадувало, так це НОРМАЛЬНА Українська мова – не така як то дублюють фільми на наших ТВ-каналах.
P.S. Ну якто кажуть: “Перший блін – комом” Зачекаєм на другий…..
P.S.S. Молодці – що ризикнули.
На мою думку “Штольня”-чудовий фільм,але кінець у нього слабенький.Актори також підібрані непогано.Дуже сподобалась сцена з пацюками,а ща з тушонкою!
Нарешті придбав і подивився фільм на VCD. Звичайно, відчувається, що каси не вистачало, але мені дуже сподобалося. Так тримати!
Їм не каси, а мозгів не вистачило. Ніякі гроші не допоможуть зняти хороше кіно, якщо в голові порожньо, а амбіцій вище даху. Геніальний “Куб” було знято всього за 365 тисяч доларів, і це вже культова класика. А Штольня як була г, так і лишиться г. Дали б Кобильчуку вдвічі більший бюджет – і що б від цього змінилося? Біта сцяв би на електричний дріт товщою струєю? Чи пацюків більше закупили б? Чи фінал був би не таким дебільним? Таким діячам який бюджет не дай – гроші на вітер.