Антоніо Бандерас

Антоніо Бандерас (Anthonio Banderas / Антонио Бандерас), він же Хосе Антоніо Домінгес Бандера, народився 10 серпня 1960 р. у Малазі (Іспанія). Його мати була вчителькою, батько – поліцейським. До 14 років Антоніо мріяв стати професійним футболістом і серйозно займався цим видом спорту, доки не зламав ногу. Він брав участь в постановках молодіжного театру Малаги і в складі трупи об’їздив всю Іспанію.

Під час однієї з таких поїздок на нього звернув увагу відомий режисер Педро Альмодовар, який запросив Бандераса знятись у фільмі “Лабиринт пристрастей” (1982). Молодий актор справив враження на режисера, і він почав доручати Антоніо головні ролі – досить неординарні образи, дуже далекі від іміджу героя-коханця. У роботах метра іспанського кіно Бандерас ставав то дивним провидцем, готовим взяти на себе злочини свого вчителя (“Матадор”), то напівбожевільним юнаком, який мало не силою добивається кохання викраденої ним порнозірки (“Зв’яжи мене!”), то пристрасним героєм, мрією жінок (“Закон бажання”). В іспанських картинах персонажі актора часто були позбавлені моральних критеріїв (“Батон Руж” Рафаеля Молеона) і зраджували власне кохання (“Стріляй!” Карлоса Саури).

Антоніо Бандерас (Antonio Banderas / Антонио Бандерас), він же Хосе Антоніо Домінгес Бандерас, народився 10 серпня 1960 р. у Малазі (Іспанія). Його мати була вчителькою, батько – поліцейським. До 14 років Антоніо мріяв стати професійним футболістом і серйозно займався цим видом спорту, доки не зламав ногу. Він брав участь в постановках молодіжного театру Малаги і в складі трупи об’їздив всю Іспанію.

Під час однієї з таких поїздок на нього звернув увагу відомий режисер Педро Альмодовар, який запросив Бандераса знятись у фільмі “Лабиринт пристрастей” (1982). Молодий актор справив враження на режисера, і він почав доручати Антоніо головні ролі – досить неординарні образи, дуже далекі від іміджу героя-коханця. У роботах метра іспанського кіно Бандерас ставав то дивним провидцем, готовим взяти на себе злочини свого вчителя (“Матадор”), то напівбожевільним юнаком, який мало не силою добивається кохання викраденої ним порнозірки (“Зв’яжи мене!”), то пристрасним героєм, мрією жінок (“Закон бажання”). В іспанських картинах персонажі актора часто були позбавлені моральних критеріїв (“Батон Руж” Рафаеля Молеона) і зраджували власне кохання (“Стріляй!” Карлоса Саури).

Перебравшись до США, Бандерас розумів, що його статус зірки в Іспанії в Голлівуді не значить нічого, тому стартував другорядною роллю у стрічці “Королі мамбо” (1992) з Армандом Ассанте. У 1993 р. він привернув до себе увагу американських глядачів, зігравши гомосексуаліста – друга головного героя у “Філадельфії” з [Томом Хенксом->tom-hanks], а у 1994-му майже затьмарив суперзірок [Тома Круза->tom-cruise] та [Бреда Пітта->brad-pitt] в “Інтерв’ю з вампіром” Ніла Джордана, де перевтілився в демонічного красеня Арманда. Наступного року Антоніо перетворився на нову зірку “екшн”, знявшись у бойовиках “Відчайдушний” Роберта Родрігеса та “Вбивці” Річарда Доннера з [Сильвестром Сталлоне->sylvester-stallone]. З того часу він став бажаним гостем у високобюджетних постановках, таких, як “Маска Зорро” (1998) Мартіна Кембелла.

Намагаючись випробувати себе в різних жанрах, Бандерас знявся в трилері “Ніколи не розмовляй з незнайомцями” (1995) з Ребеккою Де Морней, комедії “Двоє – це занадто” (1996) з Мелані Гріффіт, мюзиклі “Евіта” (1996) з [Мадонною->madonna] і біографічній драмі [“Фріда”->frida] (2002) з [Селмою Хаєк->selma-haek], але ці роботи не додали йому слави.

Більш помітними були результати співпраці актора з Родрігесом, який став його “хрещеним батьком” у Голлівуді: “Чотири кімнати”, “Якось у Мексиці”, три серії [“Дітей шпигунів”->spy-kids]. Його повернення до образу Зорро стало одним з найбільш очікуваних минулорічних кінопроектів, хоча його й важко назвати успішним.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *