Багато хто не вірив, що це саме “Остання битва”, але факт є факт: людей Ікс такими, якими ми їх звикли бачити, більше не існує.
Замість того, щоб зберегти нейтралітет до глядача і персонажів, автори останньої частини трилогії починають нагнітати екстрим з перших кадрів. З дошки широким рухом змахуються як фігури, які особливої цінності для сюжету ніколи не мали (наприклад, Циклоп), так і ті, хто встиг завоювати симпатії публіки (Містік), і навіть дехто з головних персонажів. Причому всі ці смерті або “виходи з гри” написані дуже добре, не випадкові і важливі для проявлення характерів інших персонажів.
Фенікс може трохи шокувати незнайомих з першоджерелом. Причину її “роздвоєння” подають максимально стисло і не дуже зрозуміло, а те, як вона воскресла, майже не пояснюють взагалі. Мотивації і причини агресії теж вельми туманні. Але її сила і зла сутність отримує дуже яскраве візуальне втілення – це найбільш інтенсивні і жорстокі частини фільму. Від актриси вимагалося не так вже й багато, головне – майстерність спецефектників і те, як Фенікс використовується в сюжеті.
Добре обігруються нові для кіносеріалу персонажі. Особливо це стосується Звіра – здається, у синьої волохатої тварюки є шанс стати наступним президентом США в цьому кіно-марвел-всесвіті. З Кітті Прайд теж зробили помітного персонажа: її лірична сцена з Боббі-Айсбергом вносить необхідне різноманіття у безкінечну трагедію-битву, що панує у фільмі (схоже, завдяки Кінг-Конгу всі кінохлопці зрозуміли, що покатати паняночку на льоді, – вірний шлях до її серця), а двобій з Джаггернаутом – найкраща сутичка у фільмі (хоча більшість віддасть перше місце, звичайно ж, двобою Фенікса та Росомахи).
Додаткові тони отримує образ Магнето. Для [Маккеллена->ian-mckellen] ця роль завжди була особливою (тема переслідування меншин і т. і.). Він дає коміксовому лиходію силу своїх шекспірівських персонажів, встигає за півтори години зіграти владу, фанатизм, вірність старому союзнику і в наступну хвилину абсолютну байдужість, коли цей союзник перестає бути “своїм”, повагу до ідейного противника і безжалісність до всіх, хто стоїть у нього на шляху, підступність і маніпуляції, поразку, відчай і прозріння. І фінальний акорд у картині теж буде його.
Загалом ця стрічка, як і трилогія в цілому, – один з найкращих зразків екранізації коміксів. Вона доводить, що ця сучасна міфологія може бути дуже добрим матеріалом для фільму, якщо поставитись до неї серйозно і зі знанням справи, взяти вмілого режисера і добрий акторський склад.
Прихильникам кіносеріалу не слід хвилюватись. Так, для людей Ікс в повному складі це битва остання, але… Якщо фільм добре пройде в прокаті (а він пройде дуже добре, враховуючи, яка маячня дісталась йому в конкуренти в цьому сезоні), на готові у “Фокса” є кілька проектів, присвячених окремим персонажам, – “Росомаха”, “Магнето” тощо. Отже, справа мутантів живе. І перемагає.