“Золоту пальмову гілку” журі присудило британському режисеру Кену Лоучу за фільм “Вітер, що гойдає вереск”, присвячений темі ірландського національно-визвольного руху. Це історія двох друзів, Даміана ([Кілліан Мерфі->cillian-murphy]) та Тедді (Падрак Делане), які на початку 1920-х зібрали невеликий загін, який нападав на англійські казарми. Наприкінці війни, після підписання угоди з англійськими лібералами, друзі опинились по різні боки барикад.
Гран-прі дістався французу Бруно Дюмону (“Фландрія”). Приз за найкращу режисуру отримав мексиканець Алехандро Гонсалес Іньярітту. Його новий фільм “Вавилон” розповідає три різні історії, одна з яких відбувається в Марокко, друга – в Японії, третя – на кордоні Каліфорнії та Мексики. У стрічці знялись [Бред Пітт->brad-pitt] (який в Канни не приїхав) та [Кейт Бланшетт->cate-blanschett]. Призом за найкращий сценарій відзначили Педро Альмодовара, який зняв за власним сценарієм сімейну мелодраму “Повернення”. Історична драма Софії Копполи “Марія-Антуанетта” з [Кірстен Данст->cirsten-dunst] взагалі залишилась без нагород: професійній публіці вона здалась надто естетською і позбавленою гостроти.
Приз журі отримала Андреа Арнольд за свій перший повнометражний фільм “Червоний шлях” (Великобританія). Рішення щодо призів за жіночу та чоловічу ролі було несподіваним: їх вручили цілим акторським ансамблям. Відзначили шість акторок з “Повернення” (Пенелопа Крус, Кармен Маура, Лола Дуеньяс, Чус Лампреава, Йоана Кобо, Бланка Портільо) і п’ятьох акторів, які знялись в історичній драмі “Туземці” Рашида Бушареба (Жамель Деббуз, Самі Насері, Самі Буажила, Рошді Зем, Бернар Бланкан).