[Рідлі Скотт->ridley-scott] – один з найвідоміших режисерів Голівуду, незважаючи на дуже невелику фильмографію – всього 18 фільмів за 40 років кар’єри (ще кілька разів брав участь у серіалах і три фільми зараз перебуває на стадії підготовки), але таких, котрі стали стандартами у своїх напрямках – це і фантастичні трилери (["Чужий"->alien]), історичні драми (["Гладіатор"->gladiator] і ["Царство небесне"->kingdom-of-heaven]), фантастичні бойовики (["Той, що біжить по лезу"->blade-runner]), військові фільми (["Падіння чорного яструба"->black-hawk-dawn], "Солдат Джейн") або навіть соціальні драми ("Тельма та Луїза"). Він часто змінював жанри, більшість його фільмів бути визнано публікою, але йому знайомі і провали в кар’єрі – після тієї ж "Солда Джейн" йому довелося на якийсь час навіть залишити "велике" кіно.
Його фільм "Велика афера" – спроба зіграти на полі кримінальної драми. Головний герой Рой Уоллер – безнадійно хвора людина . У нього стільки фобій, що дивно, як він ще не знаходиться в спеціалізованому закладі в одній палаті з черговим Наполеоном. У нього і мезофобія (острах бруду), і світлобоязнь, і навіть така, якій ще назви не дали – усі двері він зачиняє три рази підряд. У нього в будинку стерильна чистота, жалюзі завжди закриті, а напоготові є комплект стерильних рукавичок. Щодня він приймає таблетки, котрі нелегально отримує у свого психіатра, і без них відразу починає божеволіти. А заробляє він на психіатра шахрайством, хоча сам воліє називати себе "комбінатором". Рой зі своїм напарником Френком придумують різні оборудки з виманювання грошей у американців – наприклад, продають дешеві дрібнички за великі гроші під приводом лотереї з дорогими призами. Інколи їм трапляються і дуже багаті люди, тоді вони реалізовують більш хитрі комбінації. У Роя та Френка саме з’явився такий багатий клієнт, але випадково Рой впускає в каналізацію усі свої таблетки. Через деякий час у нього починається загострення всіх його фобій і він біжить до іншого психіатра, оскільки його особистий виїхав неведомо куди. Новий доктор підозрює, що Рой здоровий фізично, а його фобії – всього лише наслідки Роєвої нечистої совісті. Він починає по-справжньому лікувати дивного пацієнта, одного разу викликаючи у нього спогад про колишню дружину, з якою Рой розлучився, коли вона була вагітна. В результаті в житті Роя з’являється дочка-підліток, що постійно свариться з мамою і всі частіше ночує у нього вдома. Під час одного з моментів відвертості з нею він розповідає про свою справжню "роботу" і навіть проводить "навчання по шахрайству". Звичайно діти і злочини несумісні, тому налагоджене життя Роя починає тріщати та руйнуватись.
Найперше, що потрібно відзначити в цьому фільмі – чудову гру [Ніколаса Кейджа->nicolas-cage]. Так передати людину, мозок якої роздирає безліч фобій, шахрая, що в той же час здатного на ніжні почуття до раптово віднайденої дочки, мало хто здатний. Другий плюс – цікавий сюжет, за що потрібно завдячувати літературній основі сценарію – однойменному роману письменника Еріка Гарсія. Вгадати усі сюжетні повороти особисто мені не вдалося, тож думаю, що більшість глядачів чекає досить несподіванок. І третій – справді чотирнадцятирічна Елісон Ломан, що зіграла його новознайдену дочку. Далеко не кожен підліток зможе так добре зіграти і дитину, і дорослу дівчину в одному фільмі.
Якийсь вплив Рідлі Скотта в цьому фільмі чомусь зовсім не відчувається, напевно тому фільм і не вийшов шедевром, проте просто гарні фільми теж приємно дивитися.
Фільм справді легкий і приємний, тримає увагу до самого кінця як поворотами сюжету, так і змінами тональності – легка кримінальна комедія переростає в бойовичок і навіть особисту драму, все в хорошому ритмі і з добре виваженими деталями. Кейдж чудовий 🙂 Можу назвати всього два фільми, де він цікавий як актор – цей і Адаптація.
і мені сподобався фільм.
Сюжет настільки закручений , що після перегляду ще деякий час сиділа обмізковувала – як же ж це воно все так вийшло??? 🙂
Микола Кейдж вкотре довів, що уміє грати ролі не лиже сильних фізично парубків, а також і слабких, і божевільних – він уже майстер свого ремесла!
п.с. гарна рецензія, дякую за цікаві відомості з фільмографії творців 😉
Пане рецензент!
Помилилися трішечки:
Елісон Ломан на той час було 24 роки,
вона 1979 року народження.
див. тут: http://imdb.com/name/nm0517844/ (а також на офіц. її сайті)
IMDB ше пише таку цитату:
” Alison Lohman went to the audition dressed and acted like a 14-year-old girl. Ridley Scott only realized her real age when she told him. She was 22 at the time.”
: )))
(фільм мабуть починали знімати у 2001 чи 2002 році тому їй було тоді 22)
Так, помилився, заплутався у десятках років…
Перепрошую за прикре непорозуміння… буду намагатись надалі рахувати ретельніше….
🙁