Крістофер Вокен (Christopher Walken / Кристофер Уокен) вважається однією з найбільш загадкових зірок Голлівуду. Дуже високе чоло, бліде обличчя та сіро-зелені очі, які випромінюють щось містичне, створюють дивний, часом демонічний образ актора, який доповнюють зіграні ним численні ролі божевільних, ясновидців і монстрів.
Крістофер (справжнє ім’я – Рональд) Вокен народився 31 березня 1943 р. у Квінті (штат Нью-Йорк) у родині булочника. Незважаючи на своє соціальне походження, він вважає себе природженим артистом. “Я ріс серед циган, музикантів, танцівників мюзик-холу, – згадує актор. – Це був чудовий та особливий світ”. У 10 років Крістофер вже виступав у телешоу, де танцював чечітку разом з братами Гленном та Кеном. Хлопець зацікавився музичною комедією і збирався стати хореографом. Це захоплення не завадило Вокену закінчити університет, але саме воно згодом привело його на театральну сцену.
У 1971 р. актор дебютував у кіно, виконавши роль злодія у кримінальній драмі “Магнітні плівки Андерсона” Сідні Люмета. Він без особливого успіху знявся в епізодах стрічок “Наступна зупинка Гринвіч-Віллідж” (1976) Пола Мазурського та “Енні Холл” (1977) [Вуді Аллена->woody-allen], протягом двох років вчився у славетній Акторській студії Лі Страсберга. Справжнім тріумфом Крістофера стала роль ветерана в’єтнамської війни Ніка, який божеволіє і гине під час гри у “російську рулетку”, у фільмі “Мисливець на оленів” (1978) Майкла Чіміно. “До того часу я вже звик до процедури затвердження на роль, – розповідає Вокен. – Спочатку режисер з продюсером довго тебе розглядають, потім дають читати сценарій, кажуть зіграти якусь сцену. Однак цього разу все було інакше. Чіміно привітався і запитав: “Хочете зніматися у моїй картині?” – “Так”. І це все”. За блискучу гру у “Мисливці” актор отримав “Оскара” у номінації “Найкраща роль другого плану”.
Образ шаленця, створений у стрічці Чіміно, вплинув на подальшу творчу долю Вокена. Найбільш відомими героями Крістофера у 80-х були безжальний “солдат удачі” Джеймі Шеннон у бойовику “Пси війни” (1980) Джона Ірвіна, найманий вбивця Нейт у вестерні “Ворота раю” (1980) Чіміно та ясновидець Джонні у містичному трилері “Мертва зона” (1983) Дейвіда Кроненберга. Актор переграв практично усіх можливих негативних персонажів: від коміксових “суперлиходіїв” (“Вид на вбивство”, [“Бетмен повертається”->batman-returns]) до “янголів смерті” (“Пророцтво”). Після чудової ролі боса мафії у “Королі Нью-Йорка” (1990) Абеля Феррари Вокену мало не щороку пропонували грати гангстерів (“Чим зайнятися мерцю у Денвері?”, “Похорон”, “Справжнє кохання”). У 2003 р. актора номінували на “Оскар” за другорядну роль батька головного героя у фільмі [Стівена Спілберга->steven-spielberg] [“Впіймай мене, якщо зможеш”->catch-me-if-you-can].