Інколи бувають в житті такі моменти, прийняте рішення в яких призводить до вибору шляху, яким спрямувати власне життя. Для поліцейського Двайта Блейхерта на призвисько “Бакі” таким моментом стала вулична сутичка, коли він вирішив допомогти своєму брату по синій формі, який бився з трьома розбишаками. Чудові боксерські прийоми обох копів дали їм підгрунтя для тривалої дружби з багатьма неприємностями для обох в результаті – занадто багато у Ліланда “Лі” Бланшарда виявилось скелетів в шафі, щоб вони затягли туди лише його одного.
Скільки не переглядаю фільми Браяна Де Пальми, постійно йому відмовляє почуття міри. Не міг він просто створити гарний, стильний фільм, який нагадає старі, добрі часи середини минулого століття – він натяг в нього все, що зміг поцупити у детективних стрічках тих років. В результаті фільм чітко поділяється на дві частини – основний сюжет про життя двох поліцейських детективів, яким доводиться і втихомирювати вуличні бійки, і ловити маніяків, і розслідувати вбивства різного ступеню жахливості, а між тим розбиратись з демонами в своїх душах, та ціла безладна купа додаткових ліній, нагорнутих на основну, які плутаються, зникають, знову виникають і залишають глядача в роздумах – до чого показали те чи інше. Якщо розвиток любовного трикутника головних героїв між собою поданий досить детально і зрозуміло, то відносини з іншими, додатковими героями, нагадують заплутаний клубок ниток, де є одні кінці і жодного початку.
Інколи бувають в житті такі моменти, прийняте рішення в яких призводить до вибору шляху, яким спрямувати власне життя. Для поліцейського Двайта Блейхерта на призвисько "Бакі" таким моментом стала вулична сутичка, коли він вирішив допомогти своєму брату по синій формі, який бився з трьома розбишаками. Чудові боксерські прийоми обох копів дали їм підгрунтя для тривалої дружби з багатьма неприємностями для обох в результаті – занадто багато у Ліланда "Лі" Бланшарда виявилось скелетів в шафі, щоб вони затягли туди лише його одного.
Продовжити читання “Чорна Орхідея – точніше, Жоржина”
