Останній нащадок Землі

Ті, хто їздив в громадському транспорті, помічають – коли кількість людей переходить деяку межу, в салоні починають спалахувати суперечки. Вчені стверджують – у кожної людини є свій власний простір, в межах якого вона себе нормально почуває, натомість – дуже нервується, коли його порушує чужа людина. Наша планета зараз схожа на автобус в наближення пікової години – основна межа ще не перейдена, але в деяких місцях вже починають скубтись через те, що хтось комусь наступив на ногу. Що ж з нами станеться, коли людей наб’ється більше?

Ті, хто їздив в громадському транспорті, помічають – коли кількість людей переходить деяку межу, в салоні починають спалахувати суперечки. Вчені стверджують – у кожної людини є свій власний простір, в межах якого вона себе нормально почуває, натомість – дуже нервується, коли його порушує чужа людина. Наша планета зараз схожа на автобус в наближення пікової години – основна межа ще не перейдена, але в деяких місцях вже починають скубтись через те, що хтось комусь наступив на ногу. Що ж з нами станеться, коли людей наб’ється більше?

В "Останньому нащадку" 2027 році людство вже перейшло ту межу, і, образно кажучи, люди вже лізуть в салон вибиваючи двері та вікна. На планеті вже другий десяток років не народжуються діти, тому людству вже нема чого втрачати, і у нього зірвало дах – вся планета затоплена хвилею насильства, теракти підпільних організацій відбуваються щодня, по вулицях ходять фанатики, а в лісах переховуються агресивні зграї нелегальних мігрантів. Все це є, хоч і в меншій мірі, і в Британії, яку Ла-Манш завжди рятував від усіляких циклонів, котрі проносились Європою. Звичайному службовцю міністерства енергетики Теодору Фарону втім на все це начхати – колись, двадцять років тому епідемія забрала у нього єдиного сина, після чого вони розлучилися з дружиною, і тепер йому залишається лише повільно вбивати себе випивкою. Хоч якоюсь розрадою для нього є спілкування з старим "підтоптаним" хіппі Джаспером, який вирощує марихуану в своєму лісовому будиночку, де він доживає свої дні з паралізованою дружиною. Але і це ненадовго допомагає Теодору, тому очевидно, що жити йому в такому стані залишається недовго. Якби одного разу його не викрала терористична група "Риби" на чолі з його колишньою дружиною – а все задля того, щоб звернутись до нього з неймовірним проханням: користуючись своїми зв’язками доправити на узбережжя темношкіру дівчину. Дівчина була б собі звичайною хвойдою з гетто, якби не той факт, що вона є вагітною – вперше на всій планеті за два десятиліття. І за таким цінним створінням будуть полювати всі – від терористів до держави, а єдина надія відтепер лише на Тео.

Коли продюсери поставили на Альфонсо Куарона – вони не прогадали. І не тому, що гучне, після третьої серії пригод Гаррі Поттера, ім’я режисера може привернути увагу глядачів, на що був розрахунок, судячи по трейлерам фільму. А тому що Куарон – режисер, який може створити справді атмосферне кіно. Від першої секунди і до титрів в голові жодного разу не з’явиться думка "не вірю" – на екрані розгортають справжнісінький Апокаліпсис, тим страшніший, що має абсолютну схожість з буденною реальністю, яка плине на нас з телевізійних новин. В ньому нема блідого вершника, ім’я якому Смерть, в ньому не з’явились фантастичні істоти, не прилетіли інопланетяни і не воскресли зомбі – в ньому лише люди, яким більше нема чого втрачати. Поступове руйнування світу настільки чудово відображене, що інколи нагадує документальну зйомку десь з Лівану чи іншої "гарячої" точки планети – тут потрібно сказати "дякую" не лише режисеру, а й оператору за краплі крові на об’єктиві та "вуличний" стиль, звуковим редакторам за постріли та вибухи, та всьому іншому персоналу, який спрацював на тверду п’ятірку. Кінострічка дійсно вийшла з вражаючою атмосферою, до речі дуже схоже, що Куарон надихався саме новинами – про заворушення у Франції, війну в Лівані, бійки під час "карикатурної" війни і таке інше, в картині зустрічаються і озброєні демонстрації людей в зелених стрічках, і погромники з французькими прапорами, а деякі моменти вуличної війни просто наче взяті із операції проти ІРА чи зачистки в Іраку.

І це саме режисер настільки добре спрацював, що хто там вже кого грає з акторів просто не має значення – там би мабуть підійшли будь-які люди. Але все ж і тут не було промаху – автори вирішили не ризикувати і просто взяли на ролі тих людей, які вже добре зарекомендували себе в аналогічних раніше. Тому ж [Клайву Овену->clive-owen] не вперше виконувати роль інколи "побитої життям", але в цілому звичайної людини, яку сліпа доля робить рятівником-героєм, він це досить непогано виконує майже в кожному фільмі ще від часів рекламної серії "Найм". І [Майкл Кейн->michael-cain] вже грав розбишаку на пенсії в "Старих левах", і Чіветель Еджиофор через помилкові ідеали ганявся за дівчатами в "Місії "Сірініті" – всі вони просто ще раз зіграли свої старі ролі, не шедеврально, але цілком нормально – а більшого і не вимагалося, оскільки основний акцент фільму все-таки на його атмосферності, на тому, чого так не вистачало Тикверовському "Парфумеру". Куарон же зміг передати все так, що інколи просто фізично відчуваєш запах пороху та солоний присмак крові. А чого варта одна сцена з будинком, коли крик немовляти припиняє війну, і бійці з обох сторін спостерігають за дитиною, інколи навіть падаючи навколішки та хрестячись – вже лише через неї варто переглянути фільм.

Окреме слово не можу не сказати про дублювання – вже звичним став чудовий підбір голосів в українських адаптаціях, але цього разу в них відкрились ще дві сторони. По-перше – наші локалізатори за невідомих причин вирішили не бути такими морально-цнотливими, тому лайка в стрічці перекладається саме як брутальна лайка, а не якесь дитсадівське "чорт забирай". І по-друге – деяким персонажам настільки пасує українська мова, що просто диву даєшся. Корумпований поліцейський Сід та його монолог в автомобілі – це просто неможливо уявити іншою мовою, дещо схоже було свого часу з Сирником з ["Тачок"->cars], але все ж не так глибоко чіпляло. А ця роль – просто шедевр дублювання, кажу вам чесно.

4 коментаря для “Останній нащадок Землі”

  1. Вам теж дякую за увагу 🙂 Сподіваюсь, що це буде не останній чудовий дубляж, навіть з огляду на нинішню ситуацію в країні.
    Може у Вас буде можливість відповісти на одне питання? До мене дійшли чутки, що на ліцензійному ДВД з цим фільмом звукова доріжка була геть не така, як в кінотеатрах. Сам я не маю змоги поки що це перевірити, то чи не знаєте Ви подробиць – чи справді там не той дубляж, я, якщо так і є, то чому так сталося?

  2. Сьогодні взяв подивитися ліцензійний диск. Мало не знепритомнів від щастя :)) коли побачив, що є доріжка українською. Але перше розчарування, що чекало на мене – доріжка була записана у звичайному примітивному 2.0 форматі на відміну від російської 5.1 DD (DTS). Прочитавши у вашій рецензії схвалні відгуки про локалізацію, почав дивитися фільм українською… Мене вистачило на 5хвилин – це явно не те що було в кінотеатрах, всього 2 голоси, які просто накладені на рос. дубляж, причому накладені неякісно (постійно змішуються рос. та укр. репліки). Сподіваюсь що це було вперше і востаннє. Надалі хотілося б бачити більш якісний переклад

  3. Так, про ДВД я вже чув, і, як бачите, вище вже написав в коментарі про це.
    ДВД “Нащадка” на даний момент є, мабуть, найгіршим з тих, що випускались з українською мовою, але це проблема виключно тих, хто купив права на видання його на ДВД. На жаль, пони паскудно схалтурили. Будемо сподіватись, що більше таких дисків не буде, якщо ж з”являтимуться, то буду попереджувати, як можу…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *