Сезон полювання (Open Season / Сезон охоты). Анімаційний фільм / комедія. США, 2006. Режисери Роджер Еллерс, Джилл Калтон, Ентоні Стаккі. У ролях: [Мартин Лоренс->martin-lawrence], [Ештон Катчер->ashton-kutcher], Дебра Мессінг, Біллі Коннолі, Джон Фавро, Гері Сініз, Пол Вестерберг.
Ведмідь грізлі на прізвисько Буг виріс серед людей, він абсолютно ручний і не має найменшого уявлення про життя звірів на лоні дикої природи. Дикий олень Еліот переконує косолапого не сидіти в його затишній барлозі, а вийти на вулицю. Звірята опиняються у лісі, де три дні тому відкрився сезон полювання.
Ідея “Сезону полювання” прийшла до відомого карикатуриста Стіва Мура під впливом історій про диких тварин, які живуть на звалищах поблизу різних курортних містечок. Якось настає день, коли всі ці тварини починають сильно заважати місцевому населенню, їх усипляють транквілізаторами і перевозять кудись подалі в ліс. Що відчувають ці звірі, опинившись у незвичній для них обстановці? Адже раніше вони знаходили їжу на звалищі. Це давно цікавило художника. Ідея перетворилась на сценарій, який Мур написав разом з продюсером Джоном Карлсом. Вони вирушили до виконавчих віце-президентів новоствореного анімаційного підрозділу “Соні”, які дописали заявку, на базі якої компанія вирішила знімати свій перший повнометражний мультфільм.
Далі варіант сценарію відіслали Джилл Калтон, на рахунку якої праця над хітами “Корпорація “Монстри”, “Життя комахи” та “Іграшкова історія”. Джилл була давньою прихильницею творчості Стіва і підписала контракт в якості постановника фільму. До неї приєднався режисер Ентоні Стаккі (“Мурахи”) і ветеран Роджер Еллерс, другий режисер “Короля Лева”.
Майже цілий рік витратили на те, щоб визначитися з зовнішніми образами героїв, рівнем проробки деталей, обстановкою і пейзажами, на тлі яких розгортатимуться події. Для створення тільки перших розкадровок знадобилося чотири роки роботи групи з понад 200 художників, які створили 1223 кадри, використавши 7200 футів плівки, і заповнили малюнками понад 30 тисяч розкадровочних рамок. Процес створення повністю тривимірних героїв очолив художник Картер Гудріч (“У пошуках Немо”, [“Шрек”->shrek]). Його малюнки з затвердженими образами героїв були оцифровані на комп’ютері і передані в руки художника-графіка Майкла Курінскі, який мав додати віртуальним істотам плоті й хутра. Художник Кріс Ї займався волоссям й шерстю: на шкірі Еліота, наприклад, три з половиною мільйони шерстинок, у Буга – мільйон шістсот. Нові програмні інструменти дозволили рухати волосся цілими хвилями, при тому що кожна волосинка діяла окремо від іншої. Ще однією проблемою для аніматорів була вода, особливо у сцені, коли Буг і Еліот ненавмисне руйнують дамбу. Команді довелося змоделювати цілу гаму різних водних систем – від спокійного дзеркала вод до бурхливих хвиль і сплесків.
Задум кінематографістів полягав у поєднанні старомодної привабливості двовимірних мультфільмів (у тому, що стосується прорисовки ліній, тіней, глибини різкості тощо) з сучасним недійним форматом. Джерелом натхнення для них були різдвяні листівки художника Івінда Ерла, який відповідав за вибір кольору і стиля для таких витворів компанії Діснея, як “Спляча красуня”, “Леді і бродяга”, “Фантазія”.
Враження від мультика залишилися восновному позитивними(моя знайома, з якою був на перегляді, взагалі була у захваті 🙂 ), тож стрічка варта уваги, особливо на фоні не дуже цікавого списку фільмів комедійного характеру, якими нас балували кінотеатри останнім часом. Анімація персонажів якісна і весела, і кожен мульт герой має свій оригінально-кумедний образ, але чомусь найбільш запамяталися кролики – цікава фішка. Мультик іде незважаючи на те, що на постерах згадується озвучування Боярським і ко, рідною українською мовою, що приємно 🙂