Рік: 2006

Баррі Левінсон (Barry Levinson / Барри Левинсон) народився 6 квітня 1942 р. у Балтиморі (штат Меріленд). Навчався в Американському університеті. Почав свою кар’єру зі сценаріїв телевізійних комедій і продовжував писати, знімати і продюсувати комедійне кіно. Однак славу Левінсону принесли серйозні, хоча й не позбавлені гумору, драматичні стрічки. Його першим повнометражним режисерським досвідом був “Ресторан” (1982) – картина про хлопців, які дорослішають у Балтиморі наприкінці 50-х. У цьому фільмі перші помітні ролі виконали майбутні зірки Міккі Рурк, Еллен Баркін та Кевін Бекон.

У “Природному дарі” (1984), драмі про долю бейсболіста, головну роль зіграв Роберт Редфорд, а другорядні – Гленн Клоуз та Кім Бесінгер. Фантастичну стрічку “Молодий Шерлок Холмс” (1985) Левінсон зняв під керівництвом Стівена Спілберга. У “Бляшаних людях” (1986) чудовий акторський дует склали Ричард Дрейфус та Денні Де Віто. Проте справжню популярність постановнику забезпечив хіт “Доброго ранку, В’єтнам” (1987), де одну зі своїх найвідоміших ролей виконав Робін Вільямс. Режисер згадує, що найскладнішим для нього було не засміятися на зйомках. Коли йому вдавалось стриматися, Вільямс починав хвилюватись, що зіграв не смішно, і в наступному дублі робив усе можливе, щоб викликати сміх у всіх членів знімальної групи.

Джеф Голдблум (Jeff Goldblum / Джеф Голдблум) народився 22 жовтня 1952 р. у багатій сім’ї. Його батько мріяв, що син піде його шляхом і стане лікарем, однак після школи Джеф вступив на акторські курси в Нью-Йорку. Щоправда, він все ж таки закінчив університет Карнегі-Меллона в Піттсбургу, а акторську освіту отримав в театрі «Neighborhood Playhouse», де займався з 17 років. В Нью-Йорку Голдблум почав професійну діяльність з невеликих ролей в театрі, серіалах та кіно.

Високий зріст і незвична зовнішність, що змушує підозрювати у людині непросту і майже демонічну натуру, сприяли тому, що актору з самого початку діставались ролі загадкові або ж відверто негативні. В кіно Джеф дебютував епізодичною роллю одного з гвалтівників, які нападають на дружину героя Чарлза Бронсона, у відомому трилері «Жага смерті» (1974) Майкла Віннера. Потім він грав нервових або таємничих типів у фільмах «Каліфорнійський покер» (1974), «Нешвілл» (1975), «Енні Холл» (1977), часто знімався в трилерах («Вартовий», 1977; «Вторгнення викрадачів тіл», 1978; «Пам’ятай моє ім’я», 1978). В більш іронічно-сатиричному стилі цей типаж використали молоді режисери Лоренс Касдан («Велике розчарування», 1983) та Джон Лендіс («Вночі», 1985).