Фестиваль сучасного французького кіно, який проходить у Львові з 3 до 6 лютого (у “Кінопалаці” о 19.00) пропонує ознайомитись з найпомітнішими французькими фільмами останніх років.
Стрічка “13 (Tzameti)” (3 лютого) на фестивалі Mostra у Венеції у 2005 р. отримала нагороду “Лев майбутнього” і була представлена на фестивалі незалежного кіно “Санденс” у 2006 р. Вона також здобула премію за найкращий перший фільм European Films Awards у 2006 р. Режисер картини – Гела Баблуані; головні ролі виконали Георге Баблуані, Орельєн Рекуен, Огюстен Легран та Філіп Пассон. У віддаленому куточку морського узбережжя 22-річний Себастьян лагодить дах будинку, власник якого помирає від передозування наркотиками. Себастьян забирає дивне повідомлення, яке перед смертю отримав загиблий, і вирішує видати себе за адресата. Це приводить його до підпільного товариства, де одні люди б’ються об заклад на життя інших.
Фільм Крістофа Оноре “В Парижі” (4 лютого) розповідає про сентиментальні пригоди двох братів і поєднує комізм з емоційністю. У стрічці знялися Ромен Дюрі, Луї Гаррель, Гі Маршан, Жоана Прейсс.
У “Тубільцях” (5 лютого) Рашида Бушареба головні ролі зіграли зірки французького кіно Жамель Дебуз та Самі Насері. Герої фільму ніколи не ступали на французьку землю, але у 1943 р., під час війни, вони, як і 130 тисяч інших тубільців, вступають до французької армії, щоб боротися проти фашизму. Одного дня вони опиняються сам на сам з німецьким батальйоном, захищаючи маленьке ельзаське селище. Картину було відзначено на Каннському фестивалі: п’ятеро акторів арабського походження (які усі народились у Франції) отримали премію за найкраще колективне виконання. “Тубільців” також номінували на кілька американських кінопризів за найкращий іноземний фільм.
“Азюр та Асмар” (6 лютого) – казка про толерантність від метра французької анімації Мішеля Осело (“Принци і принцеси”, “Кіріка і чаклунка”). Головні герої – двоє хлопчиків, білявий син володаря замку Азюр та чорнявий син годувальниці Асмар. Їх виховали як рідний братів, але життя раптово розлучає їх, і вони зустрічаються вже у старшому віці у країні своїх мрій.