Дуже нетиповий зразок фентезі, якщо можна його так назвати. Швидше його слід визнати казкою для дорослих або навіть казкою з елементами для дорослих.
Центральне сюжетне ядро – юнак знаходить своє кохання – дійсно казкове, але пов’язане з питаннями дорослішання, позбавлення ілюзій, вміння постояти за себе і відстояти своє щастя. Вистачає елементів пародійних, які ще більш віддаляють стрічку від казки звичайної – це й мудрий король О’Тул (навіть якби серед запрошених зірок він був один, заради його крихітної ролі це було б варто дивитись), який із надзвичайним задоволенням спостерігає за битвою за трон своїх синів, що жадають влади, і певні деталі спроб відьми втримати молодість за будь-яку ціну, і, звичайно ж, капітан повітряних піратів із зовсім нетрадиційною для такого фаху орієнтацією.
Щодо останніх двох пунктів слід висловитись окремо. Повернення у кінематограф [Мішель Пфайффер->michelle-pfaiffer], яку ми востаннє мали змогу як слід побачити п’ять років тому у “Білому олеандрі” – це дійсно подія світового масштабу. Просто зараз таких зірок не роблять – це видно неозброєним оком. Дивним чином Пфайффер, одна з найкращих актрис її покоління, не знайшла себе в кінематографі останнього десятиліття – чи це не слід вважати дивиною? Колись ходили чутки про кіносеріал про супершпигунку з назвою щось на кшталт “Крижаної королеви”, де їй нібито пропонували головну роль, і зараз ця ідея звучить зовсім не так безглуздо, як колись, але не трапилось. Зараз можливість побачити, в якій чудовій формі знаходиться “столітня відьма”, викликає справжні оплески, а те, що далі за сценарієм її доводиться старити все більше, – превеликий жаль. Вже відомо, що ми бачимо її на екрані точно не востаннє, і все ж таки… Ніколи не думав, що колись про це попрошу, але – панове Ворнери з Парамаунтами, дайте Мішель справжню гламурну блокбастерну роль, порадуйте покоління, яке виросло на її Жінці-Кішці!
[Де Ніро->robert-de-niro] ми теж, на жаль, з кожним разом бачимо все менше – чи не на жаль, а на краще, враховуючи рівень комедійних ролей, які йому пропонували останнім часом? До цієї його ролі претензій немає майже ніяких, тим паче що вона зараз сприймається як дуже актуальна і бажана пародія на іншого дуже відомого кінопірата, культ навколо якого переріс усі розумні межі. Єдине, що заважає, – його канкан в жіночому вбранні. Звичайно, він розставив всі крапки над йо, але така прямолінійність трохи позбавила вишукану кіноказку необхідної легкості. Ця сцена абсолютно зайва – дорослі усе й так зрозуміли за натяками в попередніх епізодах, а дітям воно не потрібно.
Ще одне, вже зовсім несуттєве, зауваження. [Клер Дейнс->clair-dains] – актриса дуже непогана, і навколо неї вже сформувався певний зоряний імідж (в основну завдяки “Ромео та Джульєтті”), і все ж таки вибір саме її на роль зірки здається не стовідсотково вдалим. Навіть коли навколо неї сяє ореол, навряд чи хтось так уявляє собі зірку – чи краще сказати мрію? Справа смаку, ясна річ, але хотілось би чогось… більш зоряного і менш… картопельного.
Але у цьому випадку достоїнства картини явно випереджають її нечисленні недоліки. Тому поспішайте в кіна: для прихильників Де Ніро і Пфайффер перегляд обов’язковий, для інших – дуже бажаний.
Супер!
дуже цікава казочка!!!!!!!!