КіноБлог

Остання частина трилогії про агента-вбивцю, що втратив пам’ять (чи дійсно вона стане останньою? – касові збори свідчать про протилежне), - далеко не найгірший зразок триквела у цьому сезоні. Не можна сказати, що вона гірша за попередні. Важко взагалі сказати, чим вона відрізняється від них.

Відрізняється більше від першого фільму, оскільки там було трохи більше емоцій і таємниць і трохи менше самої дії. До того ж там був інший режисер. А від другої частини третю майже і не відрізниш. Звісно, ми нарешті отримуємо відповіді на деякі запитання з серії “хто?” і “чому?”, але далеко не на всі. Поява героїні Джулії Стайлз ставить додаткові питання щодо минулого Борна, проте не приносить нічого, крім натяків. Напевно, це й була мета ролі актриси, інакше її появу в кадрі пояснити важко – крім, ясна річ, бажання студії бачити у кадрі ще одне зоряне ім’я. Вона трохи допомагає герою, трохи грає “дамсель-ін-дістрес”, однак ніякого важливого сюжетного навантаження не несе.

Сам Борн, як завжди, вправний у ламанні чужих кісток і скиданні ворожих агентів з хвоста, хоча й не настільки невловимий, щоб сюжет відірвався від реальності і полетів на простори ненаукової фантастики. Є кілька помилок, неприпустимих в реальності (наприклад, таке глупство, як телефонувати одному з босів ЦРУ і повідомляти, що він у його офісі цупить документи – не краще це робити вже після того, як втечеш з офісу і будеш у безпеці?), але для кіно такі ходи можна пробачити, особливо коли вони дають привід для майстерно знятих перегонів. Джоан Аллен, як і в “Перевазі Борна”, видобуває максимум із занадто простої для актриси такого класу ролі, і Альберт Фінні у майже епізоді знову нагадує про свій незрівнянний талант. Розчаровує тільки “лиходій”, а насправді просто інший агент-вбивця, у виконанні Едгара Раміреса. У перших сценах він здається крутим профі, але тільки для того, щоб у фіналі перетворитись на вразливе теля.

Використовуючи досвід, накопичений ще під час роботи над “Перевагою”, режисер Грінграс вправно чергує діалоги з бійками і перегонами, не дозволяючи глядачу ні заснути, ні отупіти від суцільного екшн-коктейлю. Загалом це один з найвдаліших цьогорічних літніх блокбастерів, і його можна спокійно рекомендувати не тільки прихильникам двох перших “Борнів”.