Йео Чу Хен, більш відома як Мішель Йео (Michelle Yeoh / Мишель Йео), народилась 6 серпня 1963 р. у шахтарському містечку Іпоха у Західній Малайзії, хоча за походженням вона етнічна китаянка. У дитинстві вивчала англійську мову і брала уроки балету – джерелом натхнення для неї були фільми “Танець-спалах” та “Слава”. Батьки Мішель були досить заможними, тому вона отримала чудову освіту у Лондоні в Королівській академії танцю, яку закінчила зі степінню бакалавра. Йео серйозно займалась балетом, але через травму їй довелось відмовитись від цієї кар’єри. Повернувшись додому, вона дізналась, що мати записала її на конкурс “Міс Малайзія”, де Мішель, на свій подив, перемогла. Їй запропонували знятись у рекламному кліпі разом з Джекі Чаном. “Це була чудова розвага, – згадує Йео. – Тридцятисекундна історія кохання між чоловіком, жінкою та наручним годинником”.
Кліп мав такий успіх, що Мішель запросили в кіно. Однак, почавши зніматись, Йео зрозуміла, що на знімальному майданчику зовсім інші правила гри. У Гонконгу найпопулярнішим жанром були стрічки про бойові мистецтва, де жінки грали другорядні ролі. Мішель зрозуміла, що для того, щоб стати знаменитою, потрібно виконувати карколомні трюки не гірше за чоловіків. “На моєму першому фільмі режисер не міг заснути кілька тижнів, – розповідає акторка. – Він знав про мене тільки те, що я раніше танцювала і перемогла у конкурсі краси. У перший день зйомок мені здалося, що він хоче упакувати мене у коробку для ляльки Барбі і обкласти з усіх боків подушками. Я запросила його у гімнастичний зал, він побачив, як я тренуюсь, і наступного дня дозволив мені дещо зробити самій. Потім ще і ще. В останній знімальний день він зізнався, що до останньої хвилини був готовий до найгіршого і думав тільки про те, скільки доведеться платити, якщо я зламаю хребет. Але після цього фільму переді мною відкрились двері до жанру “екшн”. І для інших жінок також”.
Йео швидко стала найбільш високооплачуваною актрисою у Гонконгу. На екрані вона робила трюки, які й не снились голлівудцям. У 1988 р. Мішель вийшла заміж за бізнесмена Діксона Пуна, власника студії, з якою вона підписала свій перший контракт. На прохання чоловіка вона залишила кіно, хоча це було дуже нелегко. Газети писали, що подружнє життя протікає досить бурхливо і що Йео під час сварки зламала чоловіку два ребра, хоча актриса заперечувала це. Врешті-решт вибір між сім’єю та кіно було зроблено на користь останнього. Мішель повернулась на великий екран у бойовику “Суперполіцейський” з Джекі Чаном, а потім підкорила американський кіноринок, знявшись в одній з серій “бондіани”, “Завтра ніколи не помре” (1997) з Пірсом Броснаном, в епосі кунг-фу [“Тигр скрадається, дракон ховається”->crouching-tigger-hidden-dragon] (2000) та у [“Щоденнику гейші”->memoirs-of-geisha] (2005).
Йео виконала одну з ролей у картині [“Безстрашний”->fearless] з [Джетом Лі->jet-li], однак, на жаль, весь матеріал з нею вирізали під час монтажу, що викликало незадоволення багатьох прихильників актриси. Проте незабаром ми зможемо побачити Йео разом з Лі у третій частині “Мумії”.