КіноБлог

Ас із асів (L’As des as / Ас из асов). Франція, 1982. Режисер Жерар Урі. У ролях: Жан-Поль Бельмондо, Марі-Франс Пізьє, Рашид Ферраш, Франк Хоффман, Гюнтер Майснер.

1+1, середа 1 вересня, 23.45

Головний герой (Бельмондо) їде разом з французькою спортивною делегацією на Олімпійські ігри 1936 р. у Берліні. У потязі він знайомиться з єврейським хлопчиком та його родиною, і після цього йому весь час доводиться рятувати їх… Картина мала успіх у прокаті, проте і у Урі, і у Бельмондо є набагато кращі комедії, та й жарти про Гітлера якось не дуже.

Оселя зла: Життя після смерті (Resident Evil: Afterlife / Обитель зла: Жизнь после смерти). Фантастичний трилер. США, 2010. Режисер Пол У. С. Андерсон. У ролях: Мілла Йовович, Алі Лартер, Шон Робертс, Спенсер Локк, Кім Коутс.

Еліс продовжує шукати і відводити у безпечні місця вцілілих людей. Несподівано вона отримує допомогу від давнього друга. Слід приводить героїню у Лос-Анджелес, де створений притулок для людей. Але коли Еліс та її друзі прибувають на місце, притулок виявляється пасткою, і їх оточують тисячі живих мерців…

Оселя зла: Життя після смерті →

Емілі Вотсон (Emily Watson / Эмили Уотсон) народилась 14 січня 1967 р. у Лондоні. Її батько був архітектором, мати – професором англійської мови. Після того, як майбутня акторка закінчила відділення англійської літератури Брістольського університету, вона спробувала вступити до Лондонської студії драматичного мистецтва, однак перша спроба виявилась невдалою. Три роки Вотсон працювала то офіціанткою, то клерком у різних закладах, після чого її все ж таки прийняли у студію. У 1992 р. Емілі приєдналась до трупи Королівського шекспірівського театру, де їй найчастіше доводилось виконувати зовсім маленькі ролі, з-поміж яких найпомітнішою була Віолета у п’єсі Шекспіра “Усе добре, що добре закінчується”. Першого успіху Вотсон досягла вже після того, як пішла з трупи, у 1994 р., коли зіграла школярку Мері у п’єсі Ліліан Хеллман “Дитячий час”. Наступного року Емілі вийшла заміж за актора Джека Вотерса, з яким грала у Королівському шекспірівському театрі.

Емілі Вотсон →

Ностальгія – дивна річ. У неї проблеми зі смаком, пам’яттю та здоровим глуздом. Вона примушує з теплом згадувати про фільми не завжди естетичні і не завжди розумні, на які наступні покоління і не звернули б уваги, - просто тому, що у ті часи ми були молодими або зовсім юними. І вона надихає деяких акторів і режисерів, чия слава теж переважно залишилась у тих часах, періодично нагадувати про себе, знімаючи точнісінько те, чого від них чекають.

Нестримні →

Белфегор – привид Лувра (Belphegor, Le Fantome Du Louvre / Белфегор – призрак Лувра). Франція, 2001. Режисер Жан-Поль Саломе. У ролях: Софі Марсо, Мішель Серро, Фредерік Д’єфенталь, Джулі Крісті, Жан-Франсуа Балмер, Лайонел Абеланскі, Франсуа Лепайн, Жак Мартіал.

ICTV, понеділок 23 серпня, 16.45

Вчений, котрий вирішив привезти у Лувр загадкову мумію, не підозрював, наскільки небезпечною може бути така подорож. Дух єгипетського володаря не заспокоїться, доки не дізнається власного імені. Привид знищує будь-кого, хто заважає йому розкрити давню таємницю, а в Парижі вселяється у жінку (Марсо) і продовжує свою криваву одіссею...

Белфегор – привид Лувра →

Стів Бушемі (Steve Buscemi / Стів Бушеми), американець італійського походження, народився у Брукліні 13 грудня 1957 р. У 1975 р. закінчив Центральну вищу школу району Веллі-стрім. Коледж Стів покинув, провчившись там лише один семестр. Вже у випускному класі школи Бушемі почав цікавитися акторською майстерністю. Батько заохочував прагнення сина зробити акторську кар’єру і навіть запропонував йому ходити на відповідні курси. Але при цьому він, турбуючись про майбутнє сина, змусив його підготуватися і скласти іспит на пожежника. Справа була у тому, що батько, ветеран корейської війни, працював у санітарній міській службі і не міг допомагати сину, якому не вистачало грошей на навчання у Мангеттенському коледжі мистецтв.

Стів Бушемі →

Сповiдь невидимки (Memoirs of an Invisible Man / Исповедь невидимки). США, 1991. Режисер Джон Карпентер. У ролях: Чевi Чейз, Дерiл Ханна, Сем Нiл, Майкл Маккiн, Стiвен Тоболовскi.

ICTV, п'ятниця 20 серпня, 13.05

Головний герой (Чейз) випадково опиняється на мiсцi проведення секретного урядового експерименту, внаслiдок чого стає невидимим. Звичайно, пiсля цього за ним починаe полювати агент спецслужб (Нiл)... Типова стрiчка Чейза, слабенька фантастична комедiя, особливо прикро отримувати таку вiд колись мiцного професiонала Карпентера.

Дольф Лундгрен (Dolph Lundgren / Дольф Лундгрен), чиє справжнє ім’я – Ганс, народився 3 листопада 1959 р. у невеликому містечку Спонга, на північ від Стокгольма (Швеція). У дитинстві був дуже спокійним, тихим і хворобливим, постійно страждав від алергії. Поки його однокласники відвідували спортклуби та дискотеки, Дольф сидів за підручниками або грав на тромбоні у шкільному оркестрі. Через погане самопочуття він був дуже невпевнений у собі, а спортом не займався, бо стидався свого слабкого тіла.

Дольф Лундгрен →

Нестримні (The Expendables / Неудержимые). Бойовик. США, 2010. Режисер Сильвестр Сталлоне. У ролях: Сильвестр Сталлоне, Джейсон Стетем, Джет Лі, Дольф Лундгрен, Міккі Рурк, Арнольд Шварценеггер, Брюс Вілліс, Ренді Кутюр, Ерік Робертс.

Групу найманців, яку очолює Барні Рос (Сталлоне), відправляють у південноамериканську країну, щоб знищити місцевого диктатора. Після початку місії загін починає розуміти, що потрапив у павутиння брехні й зради…

Нестримні →

Красунчик Джоннi (Johnny Handsome / Красавчик Джонни). США, 1989. Режисер Волтер Хiлл. У ролях: Мiккi Рурк, Еллен Баркiн, Елiзабет Макговерн, Ленс Хенрiксен, Морган Фрiмен, Форест Вiтекер.

КІНО, понеділок 16 серпня, 15.25

Потворного злочинця Джоннi (Рурк) пiд час чергового пограбування пiдставляють пара його колег (Баркiн i Хенрiксен). Друг Джоннi гине, а сам вiн опиняється у в'язницi. Лiкар у в'язницi вважає, що причиною схильностi до злочинiв є фiзична потворнiсть, i намагається виправити помилку природи за допомогою пластичної операцii. Джоннi отримує нове обличчя, але опинившись на волi, думає лише про помсту... Звичайний трилер, цiкавий хiба що як нагадування про тi часи, коли Рурк вважався багатообiцяючим актором, - на жаль, надiї стосовно нього не справдились в наступне десятирiччя.

Термінове занурення-2 (Counter Measures / Срочное погружение-2). США, 1999. Режисер Фред Олен Рей. У ролях: Майкл Дудікоф, Роберт Донован, Джеймс Хоран, Александр Кейт.

ТВІ, п’ятниця 13 серпня, 22.00

Офіцер-медик ВМФ США Джейк Фулер прибув на борт російського підводного човна з візитом доброї волі. Але виявилося, що атомна субмарина з надзвичайно потужною ядерною зброєю захоплена терористами, які хочуть влаштувати кінець світу… “В облозі” третьої категорії, з Дудікофим замість Сігала.

Джеррі О’Коннелл (Jerry O'Connell / Джерри О’Коннелл) народився 17 лютого 1974 р. у Нью-Йорку, у сім’ї канадця ірландського походження, художнього редактора та режисера Майкла О’Коннелла, і американки з польським корінням, викладачки мистецтв Лінди Вітковскі. Його дід за материнською лінією Чарлз С. Вітковскі був мером Джерсі-сіті у 1957-1961 рр. Джеррі виріс на Мангеттені зі своїм молодшим братом Чарлі О’Коннеллом, який теж став актором. Він з раннього дитинства здавався дуже артистичним, і батьки, помітивши це, миттєво знайшли для талановитої дитини місце на телебаченні. Джеррі ріс напрочуд активним, дуже любив баскетбол і водні види спорту. Ще він дуже любив собак, і досі зберіг симпатію до цих тварин, незважаючи на те, що в 11 років його покусав собака, внаслідок чого у О’Коннелла лишився шрам на верхній губі.

Джеррі О’Коннелл →

Черговий екскурс Джолі у жанр “екшн” не можна назвати невдалим – на екрані вона демонструє неабиякі приклади крутизни. Тільки краще було б, якби темою стрічки було інопланетне нашестя чи інтриги терористично-мусульманської спільноти. Чомусь вирішили, що слов’янську карту, російську у даному випадку, можна ще раз розіграти, як у часи “холодної війни”. Що вийшло, те вийшло.

Солт →

Кішки проти собак: Помста Кітті Галор (Cats & Dogs: The Revenge of Kitty Galore / Кошки против собак: Месть Китти Галор). Комедія / пригоди. США, 2010. Режисер Бред Пейтон. У ролях: Кріс О’Доннелл, Джек Макбраєр, Пол Родрігес.

Кітті Галор, маленька лиса кішка, мріє здійснити підступний план із захоплення влади над людством. Протистоять їй польовий агент-пес Бутч, Діггс та кошачій суперагент Кетрін –- для того, щоб зупинити Галор, собаки та кішки змушені об’єднати зусилля…

Кішки проти собак: Помста Кітті Галор →

Попутник (The Hitcher / Попутчик). США, 1986. Режисер Роберт Хармон. У ролях: Рутгер Хауер, С. Томас Хавелл, Дженніфер Джейсон Лі, Джеффрі Деманн.

Кіно, четвер 5 серпня, 22.00

Молодий каліфорнієць (Хавелл), щоб не заснути, бере до себе в машину зловісного попутника (Хауер). Звичайно, йому доведеться невдовзі про це пожалкувати, бо новий знайомий виявляється психопатом великого калібру… Популярний у добу відеосалонів трилер, який тим не менш, багато що позичив у “Дуелі” Спілберга та інших стрічок жанру. Тим не менш, це одна з найвідоміших лиходійських ролей Хауера.

Кевін Джеймс (Kevin James / Кевин Джеймс), справжнє ім’я якого – Кевін Джордж Ніпфінг, народився 26 квітня 1965 р. у Мінеолі (штат Нью-Йорк). Невдовзі його сім’я перебралась в Стоуні Брук у тому ж штаті. Саме там комівояжер зі страхування Джо та його дружина Джанет виростили Кевіна та ще двох дітей. У майбутнього актора було звичайне тихе дитинство. Він був непоганим спортсменом, у шкільній команді з реслінгу боровся з майбутнім бійцем WWF Майком Фоулі, потім почав грати у футбол. Закінчивши школу у 1983 р., вирушив вивчати спортивний менеджмент і грати у футбол в Державному університеті Нью-Йорка у Кортленді. Через деякий час після початку навчання Кевін втратив інтерес до вищої освіти і влітку 1986 р. почав шукати, чим зайнятися, крім спорту. Він фарбував будинки, продавав картки спортивних залів і підробляв особистим тренером. Врешті-решт юнак потрапив на прослуховування на комедійну роль у маленькому театрі у Шорхам-Водінгу. Отримавши роль, він безнадійно закохався в акторство.

Кевін Джеймс →

Ілюзія вбивства-2: Смертельне мистецтво ілюзії (F/X 2: The Deadly Art of Illusion / Иллюзия убийства-2: Смертельное искусство иллюзии). США, 1991. Режисер Річард Франклін. У ролях: Браян Браун, Браян Деннехі, Рейчел Тікотін, Джоанна Глізон, Філіп Боско.

Кіно, вівторок 3 серпня, 21.30

Експерта з візуальних ефектів (Браун) просять допомогти поліції в одному інсценуванні, яке виявляється підставою – прикриттям для справжнього вбивства. Герой знову потрапляє у небезпечну ситуацію і звертається по допомогу до друга-поліцейського (Деннехі)… У 80-х була досить популярною “Ілюзія вбивства” – трилер, який немовби розкривав перед глядачами кіношну кухню створення спецефектів (звичайно, тих, що були до епохи комп’ютерних технологій). Продовження вийшло занадто схожим на першу частину, і спроб повторити успіх більше не було. Стрічку варто переглянути хіба що через участь непоганого австралійського актора Брауна і чудового характерного актора Деннехі.

Тереза Палмер (Teresa Palmer / Тереза Палмер) народилась 26 лютого 1986 р. у місті Аделаїда в Південній Австралії. Вона – єдина дитина інвестора Кевіна Палмера і медсестри Поли Сандерс. Коли Терезі було три роки, батьки розлучилися. Майбутня актриса навчалась у коледжі “Мерседес”, а після його закінчення, у 2003 р., влаштувалась на роботу у крамницю. Тоді ж вона перемогла у місцевому конкурсі талантів “Шукаємо кінозірку”. Її першою акторською роботою будо перевдягання у костюм Полуничного Торта – у такому вигляді Палмер рекламувала торгові центри біля Аделаїди. Тереза кілька років відвідувала акторські курси, знімаючись при цьому у телевізійній рекламі.

Тереза Палмер →

Легкi грошi (Free Money / Легкие деньги). США, 1998. Режисер Iв Сiмоно. У ролях: Марлон Брандо, Чарлi Шин, Томас Гейден Черч, Дональд Сазерленд, Мiра Сорвiно.

КИЕВСКАЯ РУСЬ, неділя 1 серпня, 17.40

Начальник тюрми (Брандо) знаходить для своїх дочок наречених (Шин та Черч). Цi смiливцi провели із сестричками нiч - але те, що дiвчата завагiтнiють, в їх плани зовсiм не входило. Тепер у хлопцiв простий вибiр - весiлля або тюрма... Телевiзiйна комедiя, цiкава хiба що тим, що в нiй одну зi своїх останнiх ролей зiграв легендарний Брандо.

Прихильники розумного “чоловічого” голлівудського кіно, які були у захваті від “Темного Лицаря”, з нетерпінням чекали на цей фільм, і він не розчаровує. Особливе задоволення від нього отримають прихильники творчості Нолана: фільм підхоплює чимало тем з його попередніх робіт, і на екрані з’являється багато облич з них. Картина не без недоліків, але значно вищого рівня, ніж більшість сучасних літніх блокбастерів, - хоча б тому, що націлена не лише на розвагу (її тут теж вистачає), а й на аналіз, роздуми та емоційний відгук у глядача.

Початок →