Оскар-2010

10.03.2010

Головною інтригою цьогорічного “Оскару” було протистояння колишніх чоловіка й дружини – режисерів Джеймса Кемерона та Кетрін Бігелоу – і відповідно їх фільмів “Аватар” та “Повелитель бурі”. Перший з них став новим касовим рекордсменом, другий ледве окупився в прокаті. Тим не менш саме робота Бігелоу стала тріумфатором на церемонії, виборовши шість нагород – за фільм, режисуру, монтаж, звукомонтаж, звукові ефекти і оригінальний сценарій. “Аватару” довелося задовольнятись преміями за спецефекти, операторську роботу й декорації.

Оскар 2010

Сандра Баллок стала першою актрисою в історії, яка примудрилась за один рік отримати і “Оскар” (за драму “Невидимий бік”), і “Золоту малину” (за комедію “Все про Стіва”). Приз за чоловічу роль присудили Джефу Бріджесу (“Божевільне серце”). Передбачуваними були перемоги виконавців ролей другого плану Крістофа Вальца (“Безславні покидьки”) та Монік (“Тужься”). Найкраща повнометражна анімаційна стрічка – “Вперед і вгору” (також “Оскар” за музику), найкращий іншомовний фільм – аргентинська мелодрама “Секрет її очей”.

Також у числі лауреатів опинились: “Зоряний шлях” (грим), “Тужься” (адаптований сценарій), “Молода Вікторія” (костюми), “Божевільне серце” (пісня), “Бухта” (документальний повнометражний фільм), “Музика Пруденса” (документальний короткометражний фільм), “Логорама” (короткометражний мультфільм), “Нові жильці” (короткометражний фільм).

Один коментар на запис “Оскар-2010”

  1. Mollie JacobS пише:

    Н-да, “Оскар” здає свої позиції: абсолютна передбачливість, відсутність справжньої конкуренції, невиразні акторські роботи, пристаркуваті ведучі, заботоксовані актриси у мішкуватих сукнях, зрекламлені актори і т.д. Н-У-Д-Н-О!

    Якщо перемогу Д.Бріджеса ще можна пояснити вислугою років і чудовими акторськими роботами у П.Богдановича та братів Коенів, то нагородження С.Буллок за невигадливу гру заможної жінки у посередньому фільмі “Невидима сторона” є черговою даниною політкоректності. Цьогорічна перемога “міс конгеніальності” схожа на тріумф “блондинки в законі” у 2006-му, – камінь у воду, і навряд-чи хто згадає ці помилки через кілька років.

    Жаль, що високочолі академіки обділили дорогоцінною увагою М.Ханеке, ба навіть його конкурента Ж.Одіара, але нехай це залишиться секретом у їх очах.

Залиште коментар