Липучка

Непоганий зразок комедійного трилера. Це досить складний жанр: майже завжди якщо з такого фільму виходить комедія, то напруга зникає, а якщо трилер, то часто зникає гумор. У “Липучці” Мінкоффу більш-менш вдалося втримати баланс: його стрічка і розважає, і зберігає одну-дві загадки, за розв’язанням яких цікаво стежити. Цьому у першу чергу сприяє міцний акторський склад.

flypaper1.jpg

[Патрік Демпсі->patrick-dampsey] спеціально вибрав подібну досить дивну роль, щоб вирватися з амплуа романтичного героя, і це йому у певній мірі вдалося: ніби й “людина дощу” (так його звуть деякі грабіжники), але набагато жвавіший, кмітливіший і більш прив’язаний до реальності, ніж знаменитий персонаж [Дастіна Хоффмана->dustin-hoffman]. Є моменти, коли він явно переграє, однак з більшістю сцен актор впорався добре. [Ешлі Джадд->ashley-judd] впевнено веде головну жіночу партію, і у неї не така проста героїня, як може здатися на перший погляд.

flypaper2.jpg

Однак головний атракціон – це двоє незлих і тупих до божевілля грабіжників у виконанні Тіма Блейка Нельсона та Пруїтта Тейлора Вінса. За рівнем комедійного абсурдизму (або маразму) їм, здається, вдалося обігнати [Стіва Бушемі->steve-buscemi] та [Пітера Стормаре->peter-stormare] з “Фарго”, принаймні запам’ятовується ця парочка не гірше. Грабіжники “справжні”, професійні й вправні, у цій картині тьмяніють у порівнянні з дуетом майже-любителів, які не піклуються навіть про те, щоб сховати обличчя. Найсмішніше те, що в ситуаціях, крізь які проводять своїх героїв сценаристи, двоє бовдурів виявляються не менш ефективними, ніж профі: якщо останні божеволіють від безглуздості становища, в якому опинились, то перші почуваються цілком природно. Як кажуть, дурням щастить.

flypaper3.jpg

В принципі, більшість навіть епізодичних персонажів отримують шанс хоча б на хвилину блиснути, завдяки продуманому сценарію. Він стартує як звичайний фільм про пограбування, але швидко виходить на більш оригінальну концепцію, поєднуючи незвичну динаміку характерів (як між заручниками, так і між бандитами), веселий абсурдизм і детективну загадку. “Липучка” – це не блокбастер, не 3D і не вірусно-розрекламований хіт, проте вона може не раз здивувати глядача, як у плані сюжету, так і за легкістю перегляду.

1 коментар для “Липучка”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *