Хоча це й анімація, картину важко назвати видовищем для сімейного перегляду – вона швидше розрахована на молодь, яка звикла до стрічок братів Фареллі, “Американських пирогів” та їх похідних. Тому брати на перегляд малих дітей не варто – стрічка їх не налякає і навряд чи зіпсує, просто жарти тут точно не для них.
Назва обіцяє повноцінну пародійну складову, але в цьому плані картина не може похвалитись чимось особливим. Є сцени, які трохи нагадують [“Конана-варвара”->conan-the-barbarian] та [“Володаря перснів”->lord-of-the-rings], однак автори швидше просто відтворюють знайомий за численними “фентезі” антураж з великою кількістю жартів нижче поясу, ніж намагаються пародіювати якісь конкретні особливості чи характерних персонажів жанру. Центральний сюжет про слабака, на якого покладено місію з великої букви, надто добре відомий з численних міфів або ж пародій на них. Щоправда, є плюс у тому, що головний герой перемагає, залишаючись при цьому собою з усіма своїми слабостями, а не стає раптом непереможним, як це було у першій [“Кунг-фу панді”->kung-fu-panda].
Команда підтримки у найслабкішого варвара у світі підібралась відповідна: сексуально заклопотаний юний бард, руда діва-воїн, яка шукає і не може знайти чоловіка, який зміг би її перемогти, і балакучий ельф явно не традиційної орієнтації. На жаль, гумор, який видобуває цей загін, йде, як вже було сказано, переважно з обох сторін нижче поясу. Лиходій відносно непоганий, особливо у фіналі, тому перемога над ним виглядає як неабияке досягнення.
Деякі рецензенти порівнюють фільм з полегшеним варіантом гей-порнографії. Це, звичайно ж, перебільшення, хоча оголених торсів та різних частин тіла в картині вистачає, причому і в чоловічому, і в жіночому варіантах. Шкода, що найкраще автори стрічки приберегли для фінальних титрів – музичний номер у виконанні співучих черепів, який використовували для реклами фільму. Хотілося б, щоб решту стрічки було зроблено хоча б на такому рівні.