Крід: Спадок Роккі Бальбоа

За дивним збігом у цьому сезоні на екрани вийшли відразу дві сьомі частини славетних кіносеріалів, і обидві приємно здивували. Але якщо у випадку із “Зоряними війнами” було досить легко вгадати, на що приблизно розраховувати, то “Крід” для багатьох став справжнім сюрпризом, який скерував усім знайомий кіносеріал у новому перспективному напрямку.

creed1

По-перше (і це головне), нам запропонували нового головного героя. Не пощастило Бальбоа з нащадком: в “Роккі-5” у виконанні сина самого Слая він виглядав блідо, а в “Роккі Бальбоа” і взагалі стало зрозуміло, що шляхом славетного батька він точно не піде. Інша справа – син Аполло Кріда, двічі противника, а потім найкращого друга Роккі. Кров бійця буквально кипить у ньому, примушуючи лізти в бійки і брати участь у мексиканських боях, навіть при тому, що голова у нього на місці і він легко може зробити кар’єру, сидячи за столом. Для хлопців, які боксують, щоб заробити на кусень хліба, він чужий, і так само чужий для професіоналів, які бачать у ньому вискочку, який намагається скористатися славою батька. Але у Адоніса вистачає впертості і сили волі, щоб показати усім, чого він вартий – як їх свого часу вистачило у Роккі.

creed2

У Бальбоа цього разу роль другого плану, хоча за відведеним екранним часом її цілком можна зарахувати як другу головну – врешті-решт, всі прийшли в кінозал подивитись на нього, а не на маловідомого негра. І Сталлоне, згадавши, що він крім усього іншого ще й актор, робить маленьке диво: в ролі все одно не дуже розумного, але щирого і доброго ментора він пречудовий. Нібито й не робить Слай нічого надзвичайного і тепер навіть не намагається розмахувати кулаками в кадрі – а уявити когось на його місці неможливо. І хоч чотири інші номінанти на “Оскар” у цій категорії виконали свої ролі, об’єктивно кажучи, краще, автор цієї рецензії буде вболівати за Сильвестра – так добре він не грав вже давно.

creed3

У фільмі є ще багато хорошого. Любовний інтерес (який ніколи не був сильною стороною “роккіади” за винятком найпершої стрічки) у виконанні Теси Томпсон вийшов несподівано цікавою особистістю, добре написаною і зіграною. Бої поставлені й зняті дуже динамічно і захоплююче, ще й досить реалістично, враховуючи різницю у вазі і досвіді спортсменів. Хоч картина і триває понад дві години, переглядається вона дуже легко, завдяки добре продуманому темпу оповіді і якісному акторству.

Сьомий “Роккі”, він же перший “Крід”, гідно робить свою роботу: знайомить глядача з новими героями, продовження історії яких хочеться побачити. І було б пречудово влаштувати молодому Кріду зустріч (не обов’язково на рингу, звичайно) з вбивцею його батька – Іваном Драго. Враховуючи, що Лундгрен стабільно грає в усім “Незламних”, такий варіант зовсім не виглядає неймовірним.

3 коментаря для “Крід: Спадок Роккі Бальбоа”

Залишити відповідь до Дима Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *