Мисливець і Снігова королева

Як і будь-яке продовження тільки заради продовження, сіквел [“Білосніжки”->snow-white-and-the-huntsman] без Білосніжки відчутно поступається фільму-попереднику – це при тому, що й той нічим видатним не був. “Снігова королева” намагається використовувати елементи, які працювали у першій стрічці, але без помітного успіху.

huntsman-winters-war1


Цього разу розповідь розгортається навколо Мисливця, чия історія, на жаль, нагадує просто комбінацію сюжетних мотивів двох десятків популярних фільмів і серіалів останніх років, від “Гри престолів” до [“Крижаного серця”->frozen], зліплених докупи без особливого ентузіазму. [Хемсворт->chris-hamsworth] продовжує грати героя цілком у мачо-стилі свого ж Тора, і це, власне, все, що від нього тут вимагається. “Хімія” між ним і [Честейн->jessica-chastain], що грає його велике кохання у цій картині, посередня, а на ній мав триматися увесь фільм. Роль здібної акторки звелася переважно до виконання фізичних вправ. Для того, щоб додати у стрічку гумор, задіяли двох гномів і двох гномих з діаметрально протилежним бажаному результатом: переварювати їх вчотирьох досить-таки важкувато, і коли двоє з них з сюжету зникають, це викликає лише подих полегшення.

huntsman-winters-war2

З силами зла трохи краще, хоча й не набагато. [Блант->emily-blunt] пасує роль Снігової королеви, і екранного часу у її героїні достатньо, проте вона відходить у тінь, щойно на екрані з’являється [Терон->charlize-theron] у ролі Равенни, якій таки вдалося у певному сенсі вціліти після бою з Білосніжкою. Не можна заперечити, що актриса ідеальна в естетичному образі втілення чистого зла – час від часу вона переграє, але це схоже на частину задуму. Коли Шарліз на екрані, фільм переглядається значно легше, однак це, на жаль, відбувається лише в останній третині – а до цього будуть малоцікаві мандри героїв, сутички зі схожими на рогатих мавп гоблінами і дуже часто малосмішні жарти маленьких помічників Мисливця.

huntsman-winters-war3

Підсумок: майже нецікавий і відверто непотрібний сіквел, який робить спроби розвинути міфологію першої картини, проте не може запропонувати варту уваги історію. У пригодах Мисливця однозначно треба ставити крапку, хоча це слід було зробити ще у фіналі першої частини.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *