П’ятдесят відтінків свободи

П’ятдесят відтінків свободи (Fifty Shades Freed / Пятьдесят оттенков свободы). Еротична мелодрама. США, 2018. Режисер Джеймс Фоулі. У ролях: Дакота Джонсон, Джеймі Дорнан, Тайлер Хеклін, Люк Граймс, Марша Гей Харден, Макс Мартіні, Ріта Ора.

fifty-shades-freed-poster

З 8 лютого стрічку “П’ятдесят відтінків свободи” можна переглянути у Львові у комплексі “Планета кіно”.

Крістіан Грей (Дорнан) і Анастейша (Джонсон) тепер законне подружжя, яке, незважаючи на деякі суперечки, насолоджується життям. Однак невдовзі героїню починає переслідувати її колишній бос Джек Хайд, який вважає, що Греї зруйнували його життя…

Дивовижне видовище: повнометражний художній фільм, в якому, фактично, нічого не відбувається. Власне, це можна було сказати і про другу частину горезвісної трилогії, однак третя її все ж таки переплюнула у цьому, як і в повній байдужості знімальної групи до того, що вони роблять.

fifty-shades-freed1

Єдина, хто хоч трохи вирізняється, – Джонсон, і лише тому, що чітко розуміє, у чому їй довелося зніматися, і ставиться до матеріалу з гумором. Момент, коли вона пропонує наручники з червоної кімнати охоронцям, які затримали Джека, дійсно викликає сміх – і саме тому, що Джонсон аж ніяк не безнадійна як акторка і комедіантка. Більшу ж частину фільму вона просто задоволено посміхається – подобається Анастейші жити в розкоші і все тут. А от про Крістіана сказати, що йому подобається, а що ні, неможливо, оскільки Дорнан навіть близько не старається робити щось наближене до дієслова “грати”. Усі інші виконавці ставляться до своєї роботи майже так само, навіть Харден, у якої тут до того ж мінімум екранного часу.

fifty-shades-freed2

Сценарій – це окрема катастрофа, оскільки сюжетні лінії, тільки намалювавшись, майже завжди швидко зникають. Крістіан не дуже схвалює те, що дружина працює, але автори про це швидко забувають, і редакторська робота Анастейші зводиться до слів “Збільшить шрифт на стільки-то”. Героїні дуже не подобається нахабна архітекторка, яка пускає бісики її чоловіку, – і ця лінія теж нікуди не прямує. Грей не хоче дітей, принаймні не зараз – що ж, ця лінія отримує продовження і навіть певною мірою розв’язок, хоч і жахливо простий та передбачуваний. І нарешті, Джек, який переслідує Анастейшу. Це, можливо, найгірше з усього, оскільки, якою б поганою “мильною оперою” “Відтінки” не були, щойно вони починають гратися в трилер, як стають нестерпними взагалі. Залишається додати хіба що те, що в любовних сценах еротизм не відчувається взагалі, як і раніше, а “хімія” між головними виконавцями залишилась на нульовому рівні.

fifty-shades-freed3

Підсумок: незважаючи на окремі кумедні моменти, витримати це кіно важкувато навіть глядачам досвідченим і спокійним – через жахливий сценарій, ніяку режисуру і переважно байдуже акторство. Хоча немає сумнівів, що своїх прихильників стрічка, як і роман-першоджерело, все ж таки знайде, попри усі недоліки.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *