Перша людина (First Man / Человек на Луне). Драма / трилер. США, 2018. Режисер Демієн Шазелл. У ролях: Раян Гослінг, Клер Фой, Корі Стол, Пабло Шрайбер, Кайл Чендлер, Кіран Хайндс, Джейсон Кларк, Ітан Ембрі, Крістофер Абботт, Лукас Хаас.
З 18 жовтня стрічку “Перша людина” можна переглянути у Львові у комплексі “Планета кіно”.
Ніл Армстронг став першою людиною, чия нога ступила на Місяць. Однак цьому передував складний для астронавта період у 1961-1969 рр., пов’язаний зі спричиненими недосконалою технікою невдачами, особистими проблемами і смертю близьких друзів…
У найкращому становищі опиниться той, хто переглядатиме це кіно, нічого не знаючи про історію космонавтики взагалі. Ні, не тому, що з історичними фактами повелися вільно, з цим у стрічці якраз все гаразд. Просто саме тоді епізод висадки двох американських астронавтів на Місяць буде сприйматися по-справжньому напружено. Але навіть якщо точно знати, що в житті вони приземлилися успішно, сцена все одно працює як чудовий трилер, до останньої миті не відкидаючи припущення, що у героїв закінчиться пальне і вони впадуть у кратер. І це ще далеко не найкраще, що є у цьому фільмі.
По-перше, картина недвозначно дає зрозуміти, наскільки небезпечно у космосі, причому набагато краще, ніж численні блокбастери, в яких персонажам доводиться мати справу з лазерними мечами та інопланетними чудовиськами. Навіть у відносно реалістичній “Гравітації” біди могли наробити уламки якоїсь іншої космічної станції. У “Першій людині” небезпека дуже реалістична і дуже страшна, тому що максимально приземлена: достатньо одного єдиного технічного недогляду, який може викликати поломку вже у польоті, – і смертний вирок астронавту, швидше за все, підписано. Не кажучи вже про те, що можна загинути у вогні не у космосі, а ще під час випробувань, про що свідчить доля трьох колег Армстронга, в тому числі його друга Еда Вайта. Перший же політ самого Ніла у той момент, коли все здається налагодженим, за пару секунд перетворюється на повний хаос у візуальному та звуковому плані, з кораблем, що крутиться, немов центрифуга. За рівнем чистого космічного саспенсу стрічку можна порівняти хіба що з “Гравітацією”, і в цьому аспекті вона залишає позаду занадто фантастичний “Інтерстелар” та занадто сентиментального “Марсіянина”. Звичайно, оцінити по-справжньому її візуальну велич можна тільки у форматі IMAX (як у львівській “Планеті кіно” торгівельно-розважального комплексу “King Cross Leopolis”).
Фільм недвозначно дає зрозуміти, що Ніл Армстронг став найпершою людиною на Місяці не тому, що був найкращим пілотом у Галактиці, і навіть не через нелюдську силу волі. Швидше, запорукою успіху стало вміння у найжахливіших ситуаціях зберігати спокій і вперто продовжувати шукати рішення проблеми, повністю зосередившись і не відволікаючись на небезпеку тоді, коли відключились інші (у стрічці астронавт навіть виробив під час тренувань майже нелюдське вміння, відключившись у нелюдських умовах, миттєво прийти до тями і продовжити пошуки виходу). На жаль, подібне вміння зосереджуватись і не відволікатись, як показує картина, викликало в звичайному житті Армстронга певне відчуження від оточуючих. З іншими людьми, в тому числі з членами сім’ї, він дуже малоемоційний. Якщо йому зовсім погано, він поплаче наодинці. Ні, він добре ставиться до дружини і дітей у ті хвилини, коли знаходить для них час, тільки цього часу стає з кожним роком все менше, оскільки космічна програма все більше поглинає його з головою. І є моменти, коли він ставить перед всіма оточуючими стіну, пов’язану з трагедією, смертю дочки, яка так його і не відпустила. Гослінг чудово впорався із завданням зробити зовсім не яскравий і достатньо одноманітний за мірками кіно матеріал цікавим і емоційним. Він заслуговує на “оскарівську” номінацію, але вона дещо сумнівна, оскільки роль зіграна у більш приглушених тонах, ніж зазвичай подобається Кіноакадемії.
Клер Фой, якби не космічні сцени, швидше за все, вкрала б фільм у екранного чоловіка. Джанет Широн найбільше хотіла стабільності, тому вийшла заміж за вкрай стабільного і надійного чоловіка, тільки от це вилізло боком, коли він зі своєю стабільністю і надійністю почав займатися однією з найбільш небезпечних справ у світі. Дружина сама частково скерувала його у цьому напрямі, вирішивши, що це велика пригода і що новий початок допоможе чоловіку після смерті дочки, і потім неодноразово про це жалкувала, коли їй самій довелось займатися домом і дітьми. Роль Фой передбачає ширший емоційний спектр, чим акторка у повній мірі користується, тому у її випадку номінація трохи ймовірніша.
Неможливо також заперечити внесок в успіх фільму таких виконавців, як Корі Стол (напарник Армстронга зі звичкою говорити правду, яка не всім подобається), Джейсон Кларк, який зіграв Еда Вайта в м’якій теплій тональності, і завжди виразний навіть в епізодах Кіран Хайндс в ролі першого директора центру НАСА.
“Перша людина” – кіно цікаве і місцями дуже напружене, але якщо хтось розраховує на атракціон у стилі “Армагеддону”, то це не для нього. Автори свідомо вибрали серйозний, правдивий і реалістичний підхід до теми, навіть ризикуючи небезпекою зробити кінооповідь часом трохи одноманітною. Швидше за все, картина заробить чимало призів у сезон нагород, і найбільш ймовірно те, що за нею залишаться як мінімум кілька “Оскарів” у технічних категоріях.