Включення цієї картини до програми під назвою “Нове німецьке кіно” може здатися не найкращим кроком – просто тому, що тема і актори у фільмі американські, і мова у фільмі звучить англійська (точніше, її американський різновид). Творчість Вендерса завжди здавалась занадто “американською” багатьом його колегам і критикам. Режисер дійсно зробив американські культуру і спосіб життя однією з провідних тем своєї творчості, що не заважає йому дивитись на чужу країну європейським поглядом (тут можна згадати його “Американського друга”, “Хемметта”, [“Готель “Мільйон доларів”->million-dollar-hotel] тощо). [Де Ніро->robert-de-niro], приїхавши на Московський кінофестиваль 1987 р., казав, що йому подобається, як Форман і Поланський в своїх фільмах знаходять незвичний підхід до добре знайомих американцям тем. З Вендерсом те саме.
Земля достатку
Включення цієї картини до програми під назвою “Нове німецьке кіно” може здатися не найкращим кроком – просто тому, що тема і актори у фільмі американські, і мова у фільмі звучить англійська (точніше, її американський різновид). Творчість Вендерса завжди здавалась занадто “американською” багатьом його колегам і критикам. Режисер дійсно зробив американські культуру і спосіб життя однією з провідних тем своєї творчості, що не заважає йому дивитись на чужу країну європейським поглядом (тут можна згадати його “Американського друга”, “Хемметта”, “Готель “Мільйон доларів” тощо). Де Ніро, приїхавши на Московський кінофестиваль 1987 р., казав, що йому подобається, як Форман і Поланський в своїх фільмах знаходять незвичний підхід до добре знайомих американцям тем. З Вендерсом те саме.
Цього разу він створив одне з найбільш серйозних і глибоких досліджень наслідків трагедії 11 вересня. Трагедії американської і загальнолюдської водночас. Для Америки це був момент руйнування ілюзій цілковитої стабільності й всемогутності і створення ілюзій нових, значно більш небезпечних, які підігрівали зростаючі страх і параноя. А для жителів інших країн, особливо тих, які бачили у Сполучених Штатах лише світового жандарма, це був привід подумати над питанням: чи варті співчуття й жалю середньостатистичні жителі такої країни? Відповідь багатьох була швидкою і негуманною. Про все це чесно сказано у “Землі достатку”.