Рейчел Макадамс

Рейчел Макадамс (Rachel McAdams / Рейчел Макадамс) народилась 7 жовтня 1976 р. у мiстi Сент-Томас (Канада). У дитинствi та юностi займалась фiгурним катанням, проте пiд час навчання у старших класах школи вирiшила, що настав час змiн. “У мене було цiлком нормальне дитинство, – розповiдаe Рейчел, – але я ненавидiла школу i мрiяла знайти щось за ii межами. Коли я спробувала грати, менi це сподобалось, i я вирiшила, що буду займатися цим всерйоз. Я вчилась в унiверситетi, отримала диплом, а потiм почала знiматись”.

Макадамс закiнчила унiверситет у Пiвнiчному Йорку (провiнцiя Онтарiо) i почала грати у канадських фiльмах i телешоу, серед яких – “Винний за асоцiацieю” (2002), “Iдеальний пирiг” (2002) та серiал “Земля: останнiй конфлiкт” (2002). Ii прорив у Голлiвудi вiдбувся наприкiнцi 2002 р., коли акторка перевтiлилась у вередливу старшокласницю у комедii “Ципонька” за участю Роба Шнайдера.

Однак ще популярнiшою Рейчел зробила роль жорстокоi й холоднокровноi шкiльноi королеви Реджини Джордж у хiтовiй молодiжнiй комедii “Поганi дiвчата”. За свою роботу актриса отримала чимало добрих вiдгукiв вiд критикiв. “Думаю, ця картина зворушила усiх, – каже Макадамс. – Усi, кого я знаю особисто, – мама, хрещена, подружки, племiнницi, двоюрiднi брати та сестри – пройшли крiзь те, що вiдчували персонажi “Поганих дiвчат”, незалежно вiд того, були вони популярними, аутсайдерами чи знаходились десь посерединi. До того ж фiльм дуже кумедний, в ньому показанi рiзнi типи шкiльноi поведiнки i звучить багато чудовоi музики”.

Рейчел Макадамс (Rachel McAdams / Рейчел Макадамс) народилась 7 жовтня 1976 р. у мiстi Сент-Томас (Канада). У дитинствi та юностi займалась фiгурним катанням, проте пiд час навчання у старших класах школи вирiшила, що настав час змiн. “У мене було цiлком нормальне дитинство, – розповiдаe Рейчел, – але я ненавидiла школу i мрiяла знайти щось за ii межами. Коли я спробувала грати, менi це сподобалось, i я вирiшила, що буду займатися цим всерйоз. Я вчилась в унiверситетi, отримала диплом, а потiм почала знiматись”.

Продовжити читання “Рейчел Макадамс”

Обитель зла

Обитель зла (Resident Evil / Обитель зла). США, 2002. Режисер Пол Андерсон. У ролях: Мiла Йовович, Мiшель Родрiгес, Ерiк Мебiус.

ICTV, субота 27 серпня, 21.00

Сюжет фiльму заснований на комп’ютернiй грi, яка стала одним з перших бестселерiв цього рiзновиду розваг i дочекалася чотирьох продовжень, кожне з яких продавалося мiльйонними тиражами, забезпечивши серii популярнiсть на всiх континентах. Головнi героiнi стрiчки, Елiс (Йовович) та Рейн (Родрiгес), очолюють загiн командос, що повинен за три години знищити експериментальний “Т-вiрус”, здатний повертати до життя мертвих, перетворюючи iх на жахливих мутантiв. Завдання виявляeться надзвичайно складним, оскiльки поширенням пекельноi зарази керуe суперкомп’ютер “Червона королева”, а на смiливцiв полюe смертельно небезпечна iстота “Лiкер”. Постановником картини з 67-мiльйонним бюджетом мав бути Джордж Ромеро, великий спецiалiст з фiльмiв про зомбi (“Нiч живих мерцiв”, “День мерцiв”), однак врештi-решт “Постiйне зло” зняв Андерсон, котрому вже доводилось працювати над екранiзацiями комп’ютерних забавок (“Смертельний бiй”). За словами режисера, вiн не збирався наслiдувати похмурий стиль Ромеро, а намагався зробити динамiчну стрiчку на кшталт “Чужих”. До початку зйомок усiх акторiв змусили навчитися користуватись вогнепальною зброeю i оволодiти бойовими мистецтвами. Прем’eра картини у США вiдбулася 15 березня 2002 р.; фiльм протримався у десятцi лiдерiв прокату тiльки два тижнi, зiбравши близько 29 млн. доларiв. Такий результат не можна назвати успiшним (особливо у порiвняннi з 130 млн. доларiв, якi заробила “Лара Крофт”), хоча вiдгуки прихильникiв гри про стрiчку були здебiльшого позитивними. Власне, тiльки цiй категорii глядачiв фiльм i можна рекомендувати.

Обитель зла (Resident Evil / Обитель зла). США, 2002. Режисер Пол Андерсон. У ролях: Мiла Йовович, Мiшель Родрiгес, Ерiк Мебiус.

ICTV, субота 27 серпня, 21.00

Сюжет фiльму заснований на комп’ютернiй грi, яка стала одним з перших бестселерiв цього рiзновиду розваг i дочекалася чотирьох продовжень, кожне з яких продавалося мiльйонними тиражами, забезпечивши серii популярнiсть на всiх континентах. Головнi героiнi стрiчки, Елiс (Йовович) та Рейн (Родрiгес), очолюють загiн командос, що повинен за три години знищити експериментальний “Т-вiрус”, здатний повертати до життя мертвих, перетворюючи iх на жахливих мутантiв. Завдання виявляeться надзвичайно складним, оскiльки поширенням пекельноi зарази керуe суперкомп’ютер “Червона королева”, а на смiливцiв полюe смертельно небезпечна iстота “Лiкер”.

Продовжити читання “Обитель зла”

Гаррi Поттер i вогнений кубок

Восени цього року вiдомий всiй планетi хлопчик-чарiвник повертаeться на екрани у стрiчцi Майка Ньюелла “Гаррi Поттер i вогнений кубок”. Цього разу йому доведеться взяти участь у змаганнi, яке не проводилось вже цiле тисячолiття… хто хоче знати деталi – читайте книгу.

“Вогнений кубок” – найоб’eмнiша книга серii (734 сторiнки), тому за нею планували знiмати два фiльми, але потiм все ж таки зупинились на одному. Обсяг книги також суттeво вплинув на бюджет: У сiчнi 2004 р. Ньюелл заявив, що картина коштуватиме рекордну суму – 310 млн. доларiв. На момент початку зйомок це була остання книга Дж. К. Роулiнг, права на яку мала студiя (пiд час пiдписання першого контракту з письменницею йшлося тiльки про чотири книги).

Сценарiй написав Стiв Клоувз, автор сценарiiв трьох попереднiх частин кiносерiалу. Коли проект тiльки починав розроблятись, виникло питання з режисером. Було три варiанти: повернення Крiса Коламбуса, який зняв двi першi серii, продовження контракту з Альфонсо Куароном, постановником третьоi частини, або залучення когось третього. Наприкiнцi липня 2003 р. з’явилось повiдомлення про те, що головним претендентом на режисерське крiсло e Майк Ньюелл, вiдомий за такими стрiчками, як “Чотири весiлля i один похорон”, “Доннi Браско”, “Посмiшка Мони Лiзи”, а в серединi серпня “Ворнер Бразерс” офiцiйно пiдтвердила цю iнформацiю. Коламбус заявив, що, можливо, робитиме наступну частину.

Восени цього року вiдомий всiй планетi хлопчик-чарiвник повертаeться на екрани у стрiчцi Майка Ньюелла “Гаррi Поттер i вогнений кубок”. Цього разу йому доведеться взяти участь у змаганнi, яке не проводилось вже цiле тисячолiття… хто хоче знати деталi – читайте книгу.

Продовжити читання “Гаррi Поттер i вогнений кубок”

Я мрiяла про Африку

Я мрiяла про Африку (I Dreamed Of Africa / Я мечтала об Африке). США, 2000. Режисер Х’ю Хадсон. У ролях: Кiм Бесiнгер, Венсан Перес, Eва Марiя Сейнт, Лаям Ейкiн, Гарретт Строммен.

ENTER-фiльм, п’ятниця 26 серпня, 20.30

Фiльм лауреата “Оскара” Х’ю Хадсона e екранiзацieю автобiографiчноi книги Кукi Галлманн. Приiхавши разом з сином та новим чоловiком на ранчо у Кенiю, Галлманн зiткнулась не лише з приголомшливою екзотикою, а й з численними небезпеками та повсякденними проблемами африканського життя. Ця стрiчка стала першою появою на екранi Кiм Бесiнгер з часу нагородження ii “Оскаром” за роль другого плану у “Таeмницях Лос-Анджелесу”. Зiрку, яка три роки вiдмовлялась вiд спокусливих пропозицiй продюсерiв, привабила можливiсть створити цiкавий образ у новiй роботi Хадсона. Однак доброi гри актриси та чудових зйомок екзотичноi природи виявилось замало для глядацького успiху досить стандартного бiографiчного фiльму. Затягнена та сентиментальна стрiчка зацiкавила лише найбiльших шанувальникiв мелодрам та прихильникiв Бесiнгер. Картина не змогла конкурувати з хiтами лiтнього кiносезону i швидко зiйшла з екранiв.

Я мрiяла про Африку (I Dreamed Of Africa / Я мечтала об Африке). США, 2000. Режисер Х’ю Хадсон. У ролях: Кiм Бесiнгер, Венсан Перес, Eва Марiя Сейнт, Лаям Ейкiн, Гарретт Строммен.

ENTER-фiльм, п’ятниця 26 серпня, 20.30

Фiльм лауреата “Оскара” Х’ю Хадсона e екранiзацieю автобiографiчноi книги Кукi Галлманн. Приiхавши разом з сином та новим чоловiком на ранчо у Кенiю, Галлманн зiткнулась не лише з приголомшливою екзотикою, а й з численними небезпеками та повсякденними проблемами африканського життя.

Продовжити читання “Я мрiяла про Африку”

Велiант: Пернатий спецназ

Вiйна, юний герой, який поспiшаe захищати вiтчизну, закохана у нього чарiвна медсестра, недолугi, але вiрнi колеги, вiдважний i компетентний командир, грiзний одноокий ворог у чорному, малоймовiрна, але така бажана перемога у немислимих умовах, хеппi-енд. Все це було кiлька сотень разiв. Фiльми такого типу знiмали, знiмають i будуть знiмати пiд час будь-якоi вiйни, хоча зараз це вже не так модно. Власне, це агiтки, щось на кшталт тiei бадьороi “хронiки”, яку дивляться на початку стрiчки голуби-селяни. Кiно, пiсля перегляду якого хочеться самому поспiшити на подвиги, бити ворогiв i завойовувати повагу сусiдiв.

Нi, “Велiант” – це зовсiм не агiтка, але вiн точно дотримуeться цiei жанровоi форми. Причому не так, як “Зоряний десант” Верховена – жорстока сатира на такi стрiчки. Автори “Велiанта” поглядають на це минуле кiнематографу (минуле, оскiльки йдеться про агiтки Другоi свiтовоi) з посмiшкою поблажливою i трохи ностальгiчною, можна навiть сказати, з повагою. Вони смiються над деякими штампами i типажами цих картин, але це добродушний смiх. Тому “Велiанта” навiть важко назвати пародieю. Це просто добре кiно для сiмейного перегляду.

Вiйна, юний герой, який поспiшаe захищати вiтчизну, закохана у нього чарiвна медсестра, недолугi, але вiрнi колеги, вiдважний i компетентний командир, грiзний одноокий ворог у чорному, малоймовiрна, але така бажана перемога у немислимих умовах, хеппi-енд. Все це було кiлька сотень разiв. Фiльми такого типу знiмали, знiмають i будуть знiмати пiд час будь-якоi вiйни, хоча зараз це вже не так модно. Власне, це агiтки, щось на кшталт тiei бадьороi “хронiки”, яку дивляться на початку стрiчки голуби-селяни. Кiно, пiсля перегляду якого хочеться самому поспiшити на подвиги, бити ворогiв i завойовувати повагу сусiдiв.

Продовжити читання “Велiант: Пернатий спецназ”

Роксанна

Роксанна (Roxanne / Роксанна). США, 1986. Режисер Фред Скепiсi. У ролях: Стiв Мартiн, Дерiл Ханна, Рiк Россович, Шеллi Дювалл, Майкл Дж. Поллард.

ENTER-фiльм, середа 24 серпня, 20.30

Носатий пожежник з маленького мiстечка (Мартiн) безнадiйно закоханий у жiнку-астронома (Ханна), проте погоджуeться допомогти своeму вродливому, але дурнуватому напарнику (Россович) завоювати ii серце… Дуже вдала романтична комедiя, яка e осучасненою адаптацieю “Сiрано де Бержерака”. Стiв Мартiн сам написав для неi сценарiй, пiдтвердивши (у той час) репутацiю одного з провiдних голлiвудських комiкiв. У 90-х вiн вiдiйшов на другий план, але нещодавно знявся вiдразу у кiлькох хiтових комедiях (“Будинок догори дном”, “Гуртом дешевше”), тому, цiлком можливо, незабаром поверне свiй зоряний статус.

Роксанна (Roxanne / Роксанна). США, 1986. Режисер Фред Скепiсi. У ролях: Стiв Мартiн, Дерiл Ханна, Рiк Россович, Шеллi Дювалл, Майкл Дж. Поллард.

ENTER-фiльм, середа 24 серпня, 20.30

Носатий пожежник з маленького мiстечка (Мартiн) безнадiйно закоханий у жiнку-астронома (Ханна), проте погоджуeться допомогти своeму вродливому, але дурнуватому напарнику (Россович) завоювати ii серце… Дуже вдала романтична комедiя, яка e осучасненою адаптацieю “Сiрано де Бержерака”. Стiв Мартiн сам написав для неi сценарiй, пiдтвердивши (у той час) репутацiю одного з провiдних голлiвудських комiкiв. У 90-х вiн вiдiйшов на другий план, але нещодавно знявся вiдразу у кiлькох хiтових комедiях (“Будинок догори дном”, “Гуртом дешевше”), тому, цiлком можливо, незабаром поверне свiй зоряний статус.

Шаленi гонки

Це кiно для сiмейного перегляду вiд студii Дiснея, здаeться, було зняте у 50-60-х i часом взагалi нагадуe мультфiльми цього перiоду. Чарiвний автомобiльчик, який мигаe фарами-оченятами i бризкаe на злих людей мастилом, – привiт з тих часiв, коли кiно було простим i наiвним. Але хто казав, що на старiй залiзяцi Голлiвуд не зможе заробити трохи грошенят? Особливо коли вона маe довгу й славну телевiзiйну iсторiю. Непогану iдею нам видають вже на початку: хронiка злетiв i падiнь “Хербi”, нiби вiн насправдi e зiркою шоу-бiзнесу, створюe потрiбний настрiй. Вiдразу ж будь-кому стаe зрозумiло, що “Хербi” не герой нашого часу, а спроба зiграти на ностальгii, а те, що до ностальгii за “Хербi” ми маeмо таке ж вiдношення, як Ейнштейн до Барбi, – це вже нашi проблеми. Але будуть, будуть ще люди з веселоi машинки – звичайно, якщо ii пофарбувати, вiдлатати, просаундтречити, заспецефечити i посадити кого треба за кермо. Тодi i такi дитячi жарти, як кохання мiж автомобiльчиками, на ура пiдуть – сам свiдок життeрадiсноi глядацькоi реакцii в залi.

За кермом – Лiндсей Лохан, яка за два роки примудрилась перетворитись з дiвчинки iз телесерiалiв на нову голлiвудську надiю. Але якщо, наприклад, в “Поганих дiвчатах” iй явно було що грати (там ii героiня вчиться виживати у “шкiльних джунглях”), а тим паче в “Чумовiй п’ятницi” (де у неi фактично два рiзнi персонажi), то тут завдання юноi акторки обмежуeться переляканими криками за кермом (перше знайомство з “Хербi”) i переможним виглядом за кермом тiei самоi таратайки. Втiм, прихильники Лохан все одно будуть задоволенi, бо вона, власне, eдине, що може зацiкавити у цiй стрiчцi тих, кому бiльше 12-ти.

Iншi персонажi цiлком вкладаються в схему мультфiльму, особливо карикатурний самозакоханий “лиходiй” у виконаннi Метта Дiллона. Як i демонстративно фантастичнi гонки. А сюжет… Можна було б копати його за те, що вiн, як старанний учень, нуднуватим тоном повторюe те, що було надцять раз сказано до нього, але яким вiн ще може бути у подiбнiй стрiчцi? Друзi знайомляться, друзi сваряться, друзi миряться, один одному допомагаe, гонки, фiнальна перемога сiмейних цiнностей, жарт перед завiсою, хеппi-енд. Не бийте лежачого. Дiти будуть задоволенi i неодмiнно захочуть купити таку машинку – хоча б у виглядi iграшки. На що й було розраховано. Фабрика працюe, люди платять.

Це кiно для сiмейного перегляду вiд студii Дiснея, здаeться, було зняте у 50-60-х i часом взагалi нагадуe мультфiльми цього перiоду. Чарiвний автомобiльчик, який мигаe фарами-оченятами i бризкаe на злих людей мастилом, – привiт з тих часiв, коли кiно було простим i наiвним. Але хто казав, що на старiй залiзяцi Голлiвуд не зможе заробити трохи грошенят? Особливо коли вона маe довгу й славну телевiзiйну iсторiю. Непогану iдею нам видають вже на початку: хронiка злетiв i падiнь “Хербi”, нiби вiн насправдi e зiркою шоу-бiзнесу, створюe потрiбний настрiй. Вiдразу ж будь-кому стаe зрозумiло, що “Хербi” не герой нашого часу, а спроба зiграти на ностальгii, а те, що до ностальгii за “Хербi” ми маeмо таке ж вiдношення, як Ейнштейн до Барбi, – це вже нашi проблеми. Але будуть, будуть ще люди з веселоi машинки – звичайно, якщо ii пофарбувати, вiдлатати, просаундтречити, заспецефечити i посадити кого треба за кермо. Тодi i такi дитячi жарти, як кохання мiж автомобiльчиками, на ура пiдуть – сам свiдок життeрадiсноi глядацькоi реакцii в залi.

Продовжити читання “Шаленi гонки”

Потяг з грошима

Потяг з грошима (Money Train / Поезд с деньгами). США, 1995. Режисер Джозеф Рубен. У ролях: Веслi Снайпс, Вудi Харрелсон, Дженнiфер Лопес. (ENTER-фiльм, вiвторок 23 серпня, 20.30)
Снайпс та Харрелсон грають незвичну пару полiцейських – зведених братiв: вправний темношкiрий супермен i бiлий невдаха, котрий по вуха в боргах. Саме останнiй фактор примушуe його подумати про пограбування грошового потяга. Герой Снайпса намагаeться врятувати недолугого брата, але врештi-решт приeднуeться до нього… Ще один хiтовий бойовичок зi Снайпсом, який, як i в комедii “Бiлi не вмiють стрибати”, склав добрий дует з Харрелсоном. Режисер Рубен бiльше вiдомий своiми трилерами (“Вiтчим”, “У лiжку з ворогом”, “Хороший син”), але й цього разу демонструe неабиякий професiоналiзм. Саме у цiй стрiчцi зiграла свою першу бiльш-менш помiтну роль Дженнiфер Лопес.

Потяг з грошима (Money Train / Поезд с деньгами). США, 1995. Режисер Джозеф Рубен. У ролях: Веслi Снайпс, Вудi Харрелсон, Дженнiфер Лопес.

ENTER-фiльм, вiвторок 23 серпня, 20.30

Снайпс та Харрелсон грають незвичну пару полiцейських – зведених братiв: вправний темношкiрий супермен i бiлий невдаха, котрий по вуха в боргах. Саме останнiй фактор примушуe його подумати про пограбування грошового потяга. Герой Снайпса намагаeться врятувати недолугого брата, але врештi-решт приeднуeться до нього… Ще один хiтовий бойовичок зi Снайпсом, який, як i в комедii “Бiлi не вмiють стрибати”, склав добрий дует з Харрелсоном. Режисер Рубен бiльше вiдомий своiми трилерами (“Вiтчим”, “У лiжку з ворогом”, “Хороший син”), але й цього разу демонструe неабиякий професiоналiзм. Саме у цiй стрiчцi зiграла свою першу бiльш-менш помiтну роль Дженнiфер Лопес.

Шаленi гонки

Шаленi гонки (Herbie: Fully Loaded / Сумасшедшие гонки). Комедiя. США, 2005. Режисер Анджела Робiнсон. У ролях: Лiндсей Лохан, Майкл Кiтон, Метт Дiллон, Брекiн Меeр, Джастiн Лонг.

У цiй стрiчцi двоe головних героiв: Меггi Пейтон (Лохан), дочка знаменитого гонщика (i онука ще бiльш знаменитого), яка чудово почуваeться за кермом, але якiй батько суворо заборонив продовжувати сiмейну традицiю, i “Хербi”, “Фольксваген-Жук” 1963 року випуску, який колись перемагав у гонках, а зараз маe всi шанси пiти пiд прес. Коли цi двоe знаходять одне одного, вони стають непереможним дуетом на гонках.

“Живий” “фольксваген” вперше з’явився на екранах у 1968 р. у стрiчцi “Улюблений Жук”, яка породила три продовження, а також телесерiал та мультфiльм. Iдея римейку виникла ще у другiй половинi минулого десятилiття. У 1998 р. на студii Дiснея iснував сценарiй “Хербi i Мiллi”, написаний Максом Барнеттом. Через кiлька рокiв головою проекту зробили Анджелу Робiнсон, яка прославилась на незалежному фестивалi “Санденс” завдяки фiльму “D.E.B.S.”. “Бiльшiсть з нас люблять “Хербi” з дитячих рокiв, – каже Робiнсон, яка сама вiдвiдувала школу керування гоночними автомобiлями перед зйомками фiльму. – В кiно не було персонажа, схожого на “Хербi”, i ми всi розумiли, що настав час йому повернутися”. Сценарiй написали Томас Леннон i Роберт Бен Гарант (“Нью-йоркське таксi”, “Старськi i Хатч”). Робоча назва фiльму була “Хербi, улюблений жук”.

Шаленi гонки (Herbie: Fully Loaded / Сумасшедшие гонки). Комедiя. США, 2005. Режисер Анджела Робiнсон. У ролях: Лiндсей Лохан, Майкл Кiтон, Метт Дiллон, Брекiн Меeр, Джастiн Лонг.

У цiй стрiчцi двоe головних героiв: Меггi Пейтон (Лохан), дочка знаменитого гонщика (i онука ще бiльш знаменитого), яка чудово почуваeться за кермом, але якiй батько суворо заборонив продовжувати сiмейну традицiю, i “Хербi”, “Фольксваген-Жук” 1963 року випуску, який колись перемагав у гонках, а зараз маe всi шанси пiти пiд прес. Коли цi двоe знаходять одне одного, вони стають непереможним дуетом на гонках.

Продовжити читання “Шаленi гонки”

Ганнiбал

Ганнiбал (Hannibal / Ганнибал). США-Великобританiя, 2001. Режисер Рiдлi Скотт. У ролях: Ентонi Хопкiнс, Джулiанн Мур, Гарi Олдмен, Рей Лiотта, Джанкарло Джаннiнi, Франческа Нерi, Френкi Фейсон.

ICTV, недiля 21 серпня, 23.30

Агент ФБР Клариса Старлiнг (Мур) пiсля багатьох рокiв безплiдних пошукiв натрапляe на слiд свого давнього знайомого – доктора Ганнiбала Лектера (Хопкiнс), манiяка-канiбала, який переховуeться у Флоренцii. Проте у Лектера e ще один переслiдувач – його колишня жертва на iм’я Мейсон Верджер (Олдмен), пiдступний мiльйонер-садист, готовий на все заради помсти.

Людожер-iнтелектуал Ганнiбал Лектер – витвiр фантазii Томаса Харрiса, котрий присвятив дивному персонажу три книги: “Червоний дракон”, “Мовчання ягнят” i “Ганнiбал”. Цей письменник e дуже таeмничою особистiстю: колись вiн був кримiнальним репортером, а зараз намагаeться уникати будь-яких контактiв. Сер Ентонi Хопкiнс, якому роль Лектера принесла шалену популярнiсть та купу премiй (зокрема приз нью-йоркських кiнокритикiв та “Оскар”), розповiдаe про зустрiч з Харрiсом наступне: “Вiн сказав менi, що, коли вiн писав першу книгу, в кiмнату до нього несподiвано увiйшов Ганнiбал i почав диктувати йому текст. З героями це iнколи трапляeться…”

Екранiзацiя першого роману трилогii, вiдома пiд назвою “Мисливець на людей” (1986, реж. Майкл Манн; роль Лектера виконував британський актор Браян Кокс), пройшла непомiченою. Натомiсть “Мовчання ягнят” Джонатана Демме потрапило до десятки касових лiдерiв 1991 р. i вибороло 5 основних “Оскарiв”: за режисуру, сценарiй, головну жiночу (Джодi Фостер) i чоловiчу (Ентонi Хопкiнс) ролi та як найкращий фiльм року. Однак на “Ганнiбала” довелося чекати ще цiле десятирiччя.

Iталieць Дiно Де Лаурентiс, який виплатив за право на екранiзацiю чергового твору Харрiса 9 млн. доларiв, зiткнувся з численними проблемами. Джодi Фостер, котра зiграла Кларису, та режисер Демме вiдмовились вiд роботи над новою стрiчкою; сценарiй виявився занадто жорстоким i вимагав доопрацювання; мешканцi Флоренцii протестували проти того, щоб iхнe мiсто стало тлом для кривавих подiй “Ганнiбала”.

Ганнiбал (Hannibal / Ганнибал). США-Великобританiя, 2001. Режисер Рiдлi Скотт. У ролях: Ентонi Хопкiнс, Джулiанн Мур, Гарi Олдмен, Рей Лiотта, Джанкарло Джаннiнi, Франческа Нерi, Френкi Фейсон.

ICTV, недiля 21 серпня, 23.30

Агент ФБР Клариса Старлiнг (Мур) пiсля багатьох рокiв безплiдних пошукiв натрапляe на слiд свого давнього знайомого – доктора Ганнiбала Лектера (Хопкiнс), манiяка-канiбала, який переховуeться у Флоренцii. Проте у Лектера e ще один переслiдувач – його колишня жертва на iм’я Мейсон Верджер (Олдмен), пiдступний мiльйонер-садист, готовий на все заради помсти.

Людожер-iнтелектуал Ганнiбал Лектер – витвiр фантазii Томаса Харрiса, котрий присвятив дивному персонажу три книги: “Червоний дракон”, “Мовчання ягнят” i “Ганнiбал”. Цей письменник e дуже таeмничою особистiстю: колись вiн був кримiнальним репортером, а зараз намагаeться уникати будь-яких контактiв. Сер Ентонi Хопкiнс, якому роль Лектера принесла шалену популярнiсть та купу премiй (зокрема приз нью-йоркських кiнокритикiв та “Оскар”), розповiдаe про зустрiч з Харрiсом наступне: “Вiн сказав менi, що, коли вiн писав першу книгу, в кiмнату до нього несподiвано увiйшов Ганнiбал i почав диктувати йому текст. З героями це iнколи трапляeться…”

Екранiзацiя першого роману трилогii, вiдома пiд назвою “Мисливець на людей” (1986, реж. Майкл Манн; роль Лектера виконував британський актор Браян Кокс), пройшла непомiченою. Натомiсть “Мовчання ягнят” Джонатана Демме потрапило до десятки касових лiдерiв 1991 р. i вибороло 5 основних “Оскарiв”: за режисуру, сценарiй, головну жiночу (Джодi Фостер) i чоловiчу (Ентонi Хопкiнс) ролi та як найкращий фiльм року. Однак на “Ганнiбала” довелося чекати ще цiле десятирiччя.

Iталieць Дiно Де Лаурентiс, який виплатив за право на екранiзацiю чергового твору Харрiса 9 млн. доларiв, зiткнувся з численними проблемами. Джодi Фостер, котра зiграла Кларису, та режисер Демме вiдмовились вiд роботи над новою стрiчкою; сценарiй виявився занадто жорстоким i вимагав доопрацювання; мешканцi Флоренцii протестували проти того, щоб iхнe мiсто стало тлом для кривавих подiй “Ганнiбала”.

Досвiдчений продюсер швидко подолав усi перешкоди. Моторошний фiнал майбутньоi картини було термiново перероблено. Зайвий мiльйон допомiг отримати дозвiл на зйомки у Флоренцii. На роль Клариси Старлiнг претендували мало не всi голлiвудськi акторки вiдповiдного вiку (Хелен Хант, Джиллiан Андерсон, Хiларi Свонк, Анжелiна Джолi, Кейт Бланшетт та iншi); врештi-решт перемогла талановита Джулiанн Мур, яка двiчi номiнувалася на премiю Кiноакадемii. Ставити фiльм погодився англieць Рiдлi Скотт – випускник Британського Королiвського коледжу, ас режисури, знаний за стрiчками “Дуелянти”, “Чужий”, “Блейд-раннер”, “Гладiатор”.

Завдяки майстерностi постановника i високому професiоналiзму акторського ансамблю “Ганнiбал” змiг видiлитися серед великоi кiлькостi трилерiв про серiйних вбивць. Критики писали про рiзнi недолiки картини, проте бiльшiсть з них досить високо оцiнили режисуру Рiдлi Скотта та гру Ентонi Хопкiнса. Фiльм виправдав свiй 87-мiльйонний бюджет, зiбравши тiльки у прокатi США понад 150 млн. доларiв.

Моральний бiк картини викликав певне занепокоeння. Ще у “Мовчаннi ягнят” Лектер, хоча й вважався втiленням зла, не викликав у публiки вiдрази та ненавистi, оскiльки допомагав Кларисi врятувати жертву iншого манiяка. У “Ганнiбалi” акценти ще бiльше змiстилися завдяки появi нового персонажа – Мейсона Верджера. Англieць Гарi Олдмен, котрий за роки працi в Голлiвудi встиг зiграти усiх можливих лиходiiв (вiд Дракули до Понтiя Пiлата), сягнув вершини негативного амплуа. Його Верджер – жахливо спотворений i прикутий до iнвалiдного вiзка збоченець, який легко купуe сенаторiв та урядових агентiв, утримуe власний штат найманих вбивць, а для розваги згодовуe живих людей свиням-канiбалам. У порiвняннi з цим нелюдом iнтелiгентний i витончений доктор Лектер видаeться мало не позитивним героeм. Частина критикiв стривожилася: добрий людожер – це вже занадто навiть для американського кiно. Втiм, дехто, можливо, роздiлить точку зору виконавця головноi ролi, який стверджуe: “Я не вважаю, що симпатii до Ганнiбала роблять нас психами або манiяками. Принаймнi менi не доводилось ходити через фiльми до психоаналiтикiв”.