Сеньйор Робiнзон

Сеньйор Робiнзон (Il Signor Robinson, mostruosa storia d’amore ed’avventure / Сеньор Робинзон). Iталiя, 1976. Режисер Серджо Корбуччi. У ролях: Паоло Вiлладжо, Зуедi Арая.

СТБ, четвер 4 серпня, 19.45

Сучасний iталieць потрапляe на безлюдний острiв i намагаeться вижити у нових умовах, без благ цивiлiзацii, радiо i телебачення. У нього навiть з’являeться своя П’ятниця – мiсцева красуня-дикунка… Головну роль у стрiчцi виконав вiдомий iталiйський комiк Вiлладжо (вiн же Фантоцци), тому свого часу фiльм був досить популярним, в тому числi i в радянському прокатi. Зараз видно, що час був до нього нещадним, чого не можна сказати про справжнi класичнi зразки iталiйськоi комедii, такi, як, скажiмо, стрiчки з Тото.

Сеньйор Робiнзон (Il Signor Robinson, mostruosa storia d’amore ed’avventure / Сеньор Робинзон). Iталiя, 1976. Режисер Серджо Корбуччi. У ролях: Паоло Вiлладжо, Зуедi Арая.

СТБ, четвер 4 серпня, 19.45

Сучасний iталieць потрапляe на безлюдний острiв i намагаeться вижити у нових умовах, без благ цивiлiзацii, радiо i телебачення. У нього навiть з’являeться своя П’ятниця – мiсцева красуня-дикунка… Головну роль у стрiчцi виконав вiдомий iталiйський комiк Вiлладжо (вiн же Фантоцци), тому свого часу фiльм був досить популярним, в тому числi i в радянському прокатi. Зараз видно, що час був до нього нещадним, чого не можна сказати про справжнi класичнi зразки iталiйськоi комедii, такi, як, скажiмо, стрiчки з Тото.

Iмперiя вовкiв

Схоже, час вiдкривати новий спецiальний пiджанр: “французький трилер з Жаном Рено за сценарieм Жана-Крiстофа Гранже”. “Iмперiя вовкiв” дуже нагадуe кальку з двох “Багрових рiк”: старий флiк (обов’язково Рено), молодий флiк, похмура атмосфера, жахлива таeмниця, кривавi манiяки, розтерзанi трупи. Хоча e i деякi вiдмiнностi.

Другорядну сюжетну лiнiю в “Iмперii” пiднято на один рiвень з головною, або навiть вище. Це було непогане рiшення: розслiдування двома полiцейськими дiяльностi серiйного вбивцi навряд чи зараз когось дуже захопить, а от iсторiя жiнки, яка раптово починаe розумiти, що свiт навколо неi e зовсiм не тим, чим здаeться, дiйсно може зацiкавити, принаймнi в першi пiвгодини (хоча i в нiй, як виявляeться, немаe нiчого по-справжньому оригiнального). Крiм двох, на перший погляд незв’язаних сюжетних лiнiй режисер намагаeться поeднувати ще й двi жанровi стихii: вищезгаданий “трилер з Рено” i бойовик з традицiйними бiйками, вибухами i стрiляниною. Але й це ще не все: Гранже i Наон намагаються поeднати в одному сюжетi двi iнтриги, якi погано одна з одною контактують. В результатi отримуeмо безперервну дiю на екранi, абсолютно вiдiрвану вiд реальностi i позбавлену найменших ознак правдоподiбностi. Шкода, адже жодна з двох iнтриг не e настiльки вiдверто анекдотичною, як в “Багрових рiках-2” (вiдразу згадуються безсмертнi слова Рено: “Апокалiпсис вiдмiняeться, ми в усьому розберемось”). Просто слiд було обмежитись однieю з них.

Схоже, час вiдкривати новий спецiальний пiджанр: “французький трилер з Жаном Рено за сценарieм Жана-Крiстофа Гранже”. “Iмперiя вовкiв” дуже нагадуe кальку з двох “Багрових рiк”: старий флiк (обов’язково Рено), молодий флiк, похмура атмосфера, жахлива таeмниця, кривавi манiяки, розтерзанi трупи. Хоча e i деякi вiдмiнностi.

Другорядну сюжетну лiнiю в “Iмперii” пiднято на один рiвень з головною, або навiть вище. Це було непогане рiшення: розслiдування двома полiцейськими дiяльностi серiйного вбивцi навряд чи зараз когось дуже захопить, а от iсторiя жiнки, яка раптово починаe розумiти, що свiт навколо неi e зовсiм не тим, чим здаeться, дiйсно може зацiкавити, принаймнi в першi пiвгодини (хоча i в нiй, як виявляeться, немаe нiчого по-справжньому оригiнального). Крiм двох, на перший погляд незв’язаних сюжетних лiнiй режисер намагаeться поeднувати ще й двi жанровi стихii: вищезгаданий “трилер з Рено” i бойовик з традицiйними бiйками, вибухами i стрiляниною. Але й це ще не все: Гранже i Наон намагаються поeднати в одному сюжетi двi iнтриги, якi погано одна з одною контактують. В результатi отримуeмо безперервну дiю на екранi, абсолютно вiдiрвану вiд реальностi i позбавлену найменших ознак правдоподiбностi. Шкода, адже жодна з двох iнтриг не e настiльки вiдверто анекдотичною, як в “Багрових рiках-2” (вiдразу згадуються безсмертнi слова Рено: “Апокалiпсис вiдмiняeться, ми в усьому розберемось”). Просто слiд було обмежитись однieю з них.

Поганi справи з мотивацieю персонажiв. У молодого полiцейського Поля вона проста, як дверi, i настiльки штампована, що при всьому своeму пафосi викликаe лише смiх. Краще було вже не називати жодноi причини для роботи в полiцii, нiж таку. Знову ж таки, шкода, бо Куiврен – актор непоганий. У досвiдченого героя Рено мотивацiя, навпаки, надто заплутана. Мандруючи вiд одного “несподiваного” повороту сюжету до iншого, Шиффер щоразу показуe нове обличчя, яке суперечить попередньому, це досить швидко набридаe, i iнтерес до персонажа як до людини зникаe. I, скажiть чесно, невже хтось насправдi думав, що Рено граe поганого флiка?

У випадку з головною героiнею неможливо робити аналiз, не розкриваючи спойлери. Досить сказати, що бiографiя у неi вийшла настiльки iрреальна, а мотивацiя туманна, що знайти актрису, яка могла як слiд зiграти ii, важко. Однак в першiй половинi фiльму виконавиця виглядаe досить переконливо, а це вже непогано.

Пiдбиваeмо пiдсумки: маeмо “Багровi рiки-3” (напевно, вiдеопiрати вже встигли обiзвати цю стрiчку саме так) з деякими елементами “Поцiлунку дракона”. В усiх сил вiдбиваючись вiд Голлiвуду нацiональним продуктом, французи, здаeться, не помiчають, що наступають на тi самi граблi, що й американцi. Якщо першi “Багровi рiки” мали сенсацiйний успiх в прокатi, то “Iмперiя вовкiв” зазнала повного провалу. Але це в жодному випадку не значить, що ми бiльше не побачимо французьких трилерiв з Рено за сценарieм Гранже.

Правила виноробiв

Правила виноробiв (The Cider House Rules / Правила виноделов). США, 1999. Режисер Лассе Хальстрьом. У ролях: Тобi Магуайр, Майкл Кейн, Шарлiз Терон, Делрой Лiндо, Пол Радд, Джейн Александер, Кетi Бейкер, Кейт Неллiган.

ТЕТ, середа 3 серпня, 21.00

Дiя стрiчки вiдбуваeться у 1943 роцi. Гомер Веллс (Магуайр) вирiс у сирiтському притулку у штатi Мейн i завдяки урокам досвiдченого Вiлбера Ларча (Кейн) став вправним лiкарем. Одного дня хлопець вирiшив бiльше дiзнатися про навколишнiй свiт та разом iз випадковими знайомими вирушив у подорож, розраховуючи знайти своe мiсце у життi… Екранiзацiя роману Джона Iрвiнга стала помiтною подieю, користувалась успiхом у глядачiв (касовi збори перевищили 50 млн. доларiв у прокатi США) i претендувала на премiю Кiноакадемii у семи категорiях. Критики високо оцiнили режисуру шведа Хальстрьома, сценарiй Iрвiнга (вiдмiчений “Оскаром” як краща адаптацiя лiтературного твору) та акторське виконання. Особливо добрi вiдгуки отримала чудова робота Кейна, цiлком заслужено визнана Кiноакадемieю кращою роллю другого плану. Готуючись зiграти лiкаря Ларча, уродженець Лондону навiть навчився говорити з американським акцентом. Наприкiнцi 90-х у 67-рiчного актора почався новий творчий злет. У 1997 р. критики вiдзначили гру Кейна у картинi “Кров i вино”, у 1999-му вiн став лауреатом “Золотого глобусу” за комедiйну роль у фiльмi “Голосок”, а у 2000-му поповнив колекцiю нагород другим “Оскаром”. Невдовзi пiсля свого трiумфу син торгiвця рибою та прибиральницi був ще й посвячений англiйською королевою у лицарський сан.

Правила виноробiв (The Cider House Rules / Правила виноделов). США, 1999. Режисер Лассе Хальстрьом. У ролях: Тобi Магуайр, Майкл Кейн, Шарлiз Терон, Делрой Лiндо, Пол Радд, Джейн Александер, Кетi Бейкер, Кейт Неллiган.

ТЕТ, середа 3 серпня, 21.00

Дiя стрiчки вiдбуваeться у 1943 роцi. Гомер Веллс (Магуайр) вирiс у сирiтському притулку у штатi Мейн i завдяки урокам досвiдченого Вiлбера Ларча (Кейн) став вправним лiкарем. Одного дня хлопець вирiшив бiльше дiзнатися про навколишнiй свiт та разом iз випадковими знайомими вирушив у подорож, розраховуючи знайти своe мiсце у життi… Екранiзацiя роману Джона Iрвiнга стала помiтною подieю, користувалась успiхом у глядачiв (касовi збори перевищили 50 млн. доларiв у прокатi США) i претендувала на премiю Кiноакадемii у семи категорiях. Критики високо оцiнили режисуру шведа Хальстрьома, сценарiй Iрвiнга (вiдмiчений “Оскаром” як краща адаптацiя лiтературного твору) та акторське виконання. Особливо добрi вiдгуки отримала чудова робота Кейна, цiлком заслужено визнана Кiноакадемieю кращою роллю другого плану. Готуючись зiграти лiкаря  Ларча, уродженець Лондону навiть навчився говорити з американським акцентом. Наприкiнцi 90-х у 67-рiчного актора почався новий творчий злет. У 1997 р. критики вiдзначили гру Кейна у картинi “Кров i вино”, у 1999-му вiн став лауреатом “Золотого глобусу” за комедiйну роль у фiльмi “Голосок”, а у 2000-му поповнив колекцiю нагород другим “Оскаром”. Невдовзi пiсля свого трiумфу син торгiвця рибою та прибиральницi був ще й посвячений англiйською королевою у лицарський сан.

Iмперiя вовкiв

Iмперiя вовкiв (L’Empire des loups / Империя волков). Трилер. Францiя, 2005. Режисер Крiс Наон. У ролях: Жан Рено, Жослiн Куiврен, Арлi Ховер, Лаура Моранте, Фiлiп Дю Жанеран, Арно Дюлерi, Вiнсент Грасс, Жан-Мiшель Тiнiвеллi.

Молодий полiцейський Поль розслiдуe низку жахливих вбивств в турецькому кварталi Парижу. Намагаючись зрозумiти, хто i навiщо мучить i вбиваe дуже подiбних одна до одноi жiнок, вiн змушений звернутись по допомогу до старого полiцейського з поганою репутацieю. Разом вони переслiдують невловимого вбивцю, не пiдозрюючи, що iх самих переслiдуe загадкове угрупування “Сiрi вовки”.

Стрiчку знято за романом i сценарieм Жана-Крiстофа Гранже, автора “Багрових рiк”. Цього разу вiн змiшав два сюжети, що базуються на його репортажах тих рокiв, коли вiн був журналiстом: перший з них пов’язаний з новими технологiями, за допомогою яких можна манiпулювати людським мозком, другий розповiдав про турецьке злочинне угрупування “Сiрi вовки”. Книгу було написано у 2001-2002 рр.; Гранже запевняe, що 80% фiльму вiдповiдають першоджерелу. Бюджет склав 24 млн. eвро. Режисером виступив Наон, вiдомий клiпмейкер, який дебютував у кiно чотири року тому бойовиком “Поцiлунок дракона”. Пiсля дебюту його (за його словами) засипали пропозицiями французькi i американськi студii, проте вiн вибрав проект, який вiдповiдав його амбiцiями, проковтнувши книгу Гранже за два днi.

Iмперiя вовкiв (L’Empire des loups / Империя волков). Трилер. Францiя, 2005. Режисер Крiс Наон. У ролях: Жан Рено, Жослiн Куiврен, Арлi Ховер, Лаура Моранте, Фiлiп Дю Жанеран, Арно Дюлерi, Вiнсент Грасс, Жан-Мiшель Тiнiвеллi.

Молодий полiцейський Поль розслiдуe низку жахливих вбивств в турецькому кварталi Парижу. Намагаючись зрозумiти, хто i навiщо мучить i вбиваe дуже подiбних одна до одноi жiнок, вiн змушений звернутись по допомогу до старого полiцейського з поганою репутацieю. Разом вони переслiдують невловимого вбивцю, не пiдозрюючи, що iх самих переслiдуe загадкове угрупування “Сiрi вовки”.

Стрiчку знято за романом i сценарieм Жана-Крiстофа Гранже, автора “Багрових рiк”. Цього разу вiн змiшав два сюжети, що базуються на його репортажах тих рокiв, коли вiн був журналiстом: перший з них пов’язаний з новими технологiями, за допомогою яких можна манiпулювати людським мозком, другий розповiдав про турецьке злочинне угрупування “Сiрi вовки”. Книгу було написано у 2001-2002 рр.; Гранже запевняe, що 80% фiльму вiдповiдають першоджерелу. Бюджет склав 24 млн. eвро. Режисером виступив Наон, вiдомий клiпмейкер, який дебютував у кiно чотири року тому бойовиком “Поцiлунок дракона”. Пiсля дебюту його (за його словами) засипали пропозицiями французькi i американськi студii, проте вiн вибрав проект, який вiдповiдав його амбiцiями, проковтнувши книгу Гранже за два днi.

Шукаючи актора на роль Поля, режисер переглянув проби 250 претендентiв i зупинив свiй вибiр на Жослiнi Куiвренi, як на акторi, чия харизма могла протистояти Рено. На головну жiночу роль виконавицю довго шукали i у Францii, i за кордоном: Наону була потрiбна або iноземка, або дiвчина з чужорiдним корiнням. Нею стала Арлi Ховер. Жану Рено для ролi Шиффера довелось носити перуку, вчити з репетитором турецькi фрази. Одним з головних персонажiв своei картини режисер вважаe дощ, котрий ллe протягом всього фiльму.

Зйомки проходили в Туреччинi у Каппадокii, яка вважаeться iсторичним мiсцем мешкання “Сiрих вовкiв”. Довелось переписувати цiлi шматки сценарiю, щоб швидше отримати дозвiл на зйомки у потрiбних мiсцях. Через спеку роботу доводилось починати о четвертiй ранку.

Чистильник

Чистильник (Sweepers / Чистильщик). США, 1998. Режисер Дарбi Блек. У ролях: Дольф Лундгрен, Брюс Пейн, Клер Стенсфiлд, Ян Робертс.

Новий канал, вiвторок 2 серпня, 21.30

11-рiчний син сапера Крiстiана Ерiксона (Лундгрен) загинув, пiдiрвавшись на надсекретнiй мiнi, i безутiшний батько нинi спиваeться. Коли у США пiд час терактiв починають використовувати такi самi мiни, спецслужби вирiшують залучити Ерiксона. Герой розкриваe змову негiдникiв, якi налагодили виробництво мiн i iх постачання США… Можна було б не витрачати час на цей серiйний витвiр класу “Б”, якби не можливiсть один раз висловитись на певну тему. Причину, чому саме Лундгрен, згiдно з результатами деяких опитувань, був у 90-х мало не найпопулярнiшим актором у СНД, пояснити важко, але ii, швидше за все, слiд шукати у невмирущiй любовi слов’янських народiв до “Роккi-4”, хiта вiдеосалонiв 80-х, i хрестоматiйного, без жартiв, образу дубового Iвана, створеного м’язистим шведом. Не слiд забувати i другу з двох хоч трохи гiдних уваги робiт велетня – садиста-солдафона з ще одного улюбленця нашоi публiки, “Унiверсального солдата”. I що нам до того, що у США мейнстрiм забув про Лундгрена рокiв десять тому – украiнськi канали продовжуватимуть ставити в прайм-тайм бойовички-близнюки з бiлявим шведом у головнiй ролi, мабуть, ще рокiв двадцять.

Чистильник (Sweepers / Чистильщик). США, 1998. Режисер Дарбi Блек. У ролях: Дольф Лундгрен, Брюс Пейн, Клер Стенсфiлд, Ян Робертс.

Новий канал, вiвторок 2 серпня, 21.30

11-рiчний син сапера Крiстiана Ерiксона (Лундгрен) загинув, пiдiрвавшись на надсекретнiй мiнi, i безутiшний батько нинi спиваeться. Коли у США пiд час терактiв починають використовувати такi самi мiни, спецслужби вирiшують залучити Ерiксона. Герой розкриваe змову негiдникiв, якi налагодили виробництво мiн i iх постачання США… Можна було б не витрачати час на цей серiйний витвiр класу “Б”, якби не можливiсть один раз висловитись на певну тему. Причину, чому саме Лундгрен, згiдно з результатами деяких опитувань, був у 90-х мало не найпопулярнiшим актором у СНД, пояснити важко, але ii, швидше за все, слiд шукати у невмирущiй любовi слов’янських народiв до “Роккi-4”, хiта вiдеосалонiв 80-х, i хрестоматiйного, без жартiв, образу дубового Iвана, створеного м’язистим шведом. Не слiд забувати i другу з двох хоч трохи гiдних уваги робiт велетня – садиста-солдафона з ще одного улюбленця нашоi публiки, “Унiверсального солдата”. I що нам до того, що у США мейнстрiм забув про Лундгрена рокiв десять тому – украiнськi канали продовжуватимуть ставити в прайм-тайм бойовички-близнюки з бiлявим шведом у головнiй ролi, мабуть, ще рокiв двадцять.

Стелс

Ключовi сюжетнi ходи другоi половини фiльму зазвичай переказувати не прийнято, щоб не псувати враження глядачам. Однак “Стелс” – такий випадок, коли втрачати просто нема чого.

Картина починаeться як типовий полiткоректний бойовик. Трiйця головних персонажiв – дiвчина, негр i… бiлий i навiть чоловiк (чому б i нi – на те вона й полiткоректнiсть). Найжвавiший з цiei команди – цьогорiчний лауреат “Оскара” Джеймi Фокс – зникаe з поля зору надто швидко, щоб хоч якось врятувати становище. Джош Лукас вмie i самовпевнено посмiхатись, i швидко бiгати зi зброeю в руках, але i перше, i друге вiн вже демонстрував – вiдповiдно у “Стильнiй штучцi” i “Халку”. Джессiка Бiл… гарна дiвчина, але те, що вона маe щось спiльне з поняттям “актриса”, iй не вдалося довести нi в третьому “Блейдi”, нi тут. Ну то й нiчого, не психологiчну ж драму дивимось – свiжi обличчя, молодi енергiйнi актори, якi знають, що у них все попереду, дивитись можна, все гаразд. Негаразди виникають, як тiльки починаe розвиватись сюжет.

Ключовi сюжетнi ходи другоi половини фiльму зазвичай переказувати не прийнято, щоб не псувати враження глядачам. Однак “Стелс” – такий випадок, коли втрачати просто нема чого.

Картина починаeться як типовий полiткоректний бойовик. Трiйця головних персонажiв – дiвчина, негр i… бiлий i навiть чоловiк (чому б i нi – на те вона й полiткоректнiсть). Найжвавiший з цiei команди – цьогорiчний лауреат “Оскара” Джеймi Фокс – зникаe з поля зору надто швидко, щоб хоч якось врятувати становище. Джош Лукас вмie i самовпевнено посмiхатись, i швидко бiгати зi зброeю в руках, але i перше, i друге вiн вже демонстрував – вiдповiдно у “Стильнiй штучцi” i “Халку”. Джессiка Бiл… гарна дiвчина, але те, що вона маe щось спiльне з поняттям “актриса”, iй не вдалося довести нi в третьому “Блейдi”, нi тут. Ну то й нiчого, не психологiчну ж драму дивимось – свiжi обличчя, молодi енергiйнi актори, якi знають, що у них все попереду, дивитись можна, все гаразд. Негаразди виникають, як тiльки починаe розвиватись сюжет.

З усiх рiзновидiв видовищностi Роб Коен вiддаe перевагу швидкостi. Принаймнi в останнi роки – досить переглянути “Форсаж” чи “Три iкси”. В “Стелс” головним атракцiоном e швидкiснi польоти, причому знято все так, що думати про щось пiд час сеансу просто забороняeться – пропустиш черговий вiраж i не зрозумieш, чому той перемiг, а iнший програв. Але i це не велика проблема – такий собi тренiнг на уважнiсть. Врештi-решт, хто каже, що сучасний прогресивний глядач повинен мати гiршу реакцiю, нiж пiлот за кермом “стелс”? Головною проблемою фiльму e образ ворога.

Щось подiбне було у “Форсажi” того ж Коена: у нього був персонаж позитивний i персонаж колоритний “негативний”, який теж виявлявся непоганим хлопцем. Тому в останню мить у сюжет довелось вводити якихось якудз: вони були потрiбнi стрiчцi, як рибцi парасолька, однак необхiдно було подати хоча б когось, кого можна було б зненавидiти i вбити у фiналi. В “Стелс” ще гiрше. Спочатку маeмо типовий франкенштейнiвський мотив про штучний iнтелект, що збунтувався. Керований ним надсучасний лiтак спiшить у “гарячi точки” приборкувати терористiв, навiть коли у цьому немаe потреби або це пов’язане з жертвами серед мирного населення. Взагалi, легкiсть, з якою американськi пiлоти-супермени у Коена запросто летять бомбити населенi пункти у будь-якiй точцi земного шару, навiть не перевiривши iнформацiю, – це щось. Навiть без штучного iнтелекту це найстрашнiша антиутопiя за останнi роки. Потiм цей розумний лiтак, якого всi називають просто Еддi, спричиняe загибель одного з друзiв-льотчикiв. I через хвилин двадцять екранного часу вiн стаe “напарником” бойового товариша загиблого. Тому що на екранi з’являeться справжнiй жахливий ворог – Пiвнiчна Корея.

Почувши це, перш за все чекаeш появи лялькового Кiм Чен Iра з гоблiнiвського шедевру-агiтки “Загiн Америка”. Замiсть нього починають бiгати якiсь солдатики зi снайперською зброeю, але сутнiсть це не змiнюe. Бо ми ясно бачимо, що Пiвнiчна Корея – це такий ворог, перед лицем якого американський патрiот готовий об’eднатись зi схибленою залiзякою, яка щойно вбила його товариша. I заради перемоги над таким ворогом ця залiзяка може навiть пожертвувати собою – це ж американська залiзяка, чому б й нi! I те, що божевiльний механiзм влаштував ядерний вибух (в Таджикiстанi!), теж подаeться, як невелике горе – ну, посумували трохи, але ж терористи знищенi, а мета виправдовуe засоби! Легкiсть, з якою в “Стелс” кладуть “чужих”, викликаe недоречну ностальгiю – нiби з часiв “Рембо-2” в американському кiно нiчого не змiнилось. Просто “залiзну завiсу” пересунули трохи в iнший бiк, поближче до Сходу.

Контакт

Контакт (Contact / Контакт). США, 1997. Режисер Роберт Земекiс. У ролях: Джодi Фостер, Метью Макконахi, Джеймс Вудс, Джон Херт.

1+1, вiвторок 2 серпня, 00.05

Радiоастроном Еллi Ерроуей (Фостер) приймаe послання з космосу, яке при розшифровцi виявляeться кресленнями чогось на кшталт мiжзоряного корабля. Мiжнародна комiсiя починаe вiдбiр eдиного претендента на полiт, i Еллi опиняeться в числi претендентiв… Непоганий науково-фантастичний трилер, який e екранiзацieю роману Карла Сагана. Чудова гра Фостер частково компенсуe очевиднi недолiки, такi, як сам полiт (калька з “Космiчноi одiссеi” Кубрика) та остання, зайва частина фiльму з самими розмовами. У прокатi США картина зiбрала понад 100 млн. доларiв.

Контакт (Contact / Контакт). США, 1997. Режисер Роберт Земекiс. У ролях: Джодi Фостер, Метью Макконахi, Джеймс Вудс, Джон Херт.

1+1, вiвторок 2 серпня, 00.05

Радiоастроном Еллi Ерроуей (Фостер) приймаe послання з космосу, яке при розшифровцi виявляeться кресленнями чогось на кшталт мiжзоряного корабля. Мiжнародна комiсiя починаe вiдбiр eдиного претендента на полiт, i Еллi опиняeться в числi претендентiв… Непоганий науково-фантастичний трилер, який e екранiзацieю роману Карла Сагана. Чудова гра Фостер частково компенсуe очевиднi недолiки, такi, як сам полiт (калька з “Космiчноi одiссеi” Кубрика) та остання, зайва частина фiльму з самими розмовами. У прокатi США картина зiбрала понад 100 млн. доларiв.

Iзгой

Iзгой (Cast Away / Изгой). США, 2000. Режисер Роберт Земекiс. У ролях: Том Хенкс, Хелен Хант, Нiк Сiрсi, Крiс Нот.

ICTV, недiля 31 липня, 13.35

Чак Ноланд, енергiйний менеджер вiдомоi поштовоi компанii, напередоднi Рiздва вирушаe у дiлову подорож. Лiтак героя зазнаe катастрофи, внаслiдок якоi вiн опиняeться на безлюдному островi. Протягом чотирьох рокiв Ноланд намагаeться вижити у тяжких умовах, але врештi-решт в нього з’являeться шанс на порятунок.

Попереднiй фiльм Земекiса за участю Хенкса, “Форрест Гамп”, став сенсацieю 1994 р., побив численнi касовi рекорди i виборов шiсть “Оскарiв”. Тому глядацький iнтерес до новоi спiльноi роботи славетного постановника i талановитого актора не був несподiваним. Iсторiя пересiчного американця, котрий перемагаe безжалiсну долю та сувору природу, вразила спiввiтчизникiв мужнього героя, зiбравши у прокатi США понад 210 млн. доларiв. Земекiс очолив список найуспiшнiших кiнематографiстiв сезону: одразу двi його стрiчки (“За завiсою таeмницi” та “Iзгой”) потрапили до першоi десятки хiтiв року. Режисер знову довiв, що здатний наповнити цiкавими iдеями будь-яку жанрову форму: одiссея Чака Ноланда e не лише видовищною сумiшшю фiльму-катастрофи, пригодницькоi “робiнзонади” та мелодрами, а й розповiддю про вiдродження у сучаснiй людинi релiгiйного i мiстичного почуття. Завдяки майстерностi постановника картину було визнано вдалою не лише з комерцiйного боку (“Iзгой” претендував на премiю Асоцiацii радiо- та телекритикiв США у номiнацii “Кращий фiльм року”).

Iзгой (Cast Away / Изгой). США, 2000. Режисер Роберт Земекiс. У ролях: Том Хенкс, Хелен Хант, Нiк Сiрсi, Крiс Нот.

ICTV, недiля 31 липня, 13.35

Чак Ноланд, енергiйний менеджер вiдомоi поштовоi компанii, напередоднi Рiздва вирушаe у дiлову подорож. Лiтак героя зазнаe катастрофи, внаслiдок якоi вiн опиняeться на безлюдному островi. Протягом чотирьох рокiв Ноланд намагаeться вижити у тяжких умовах, але врештi-решт в нього з’являeться шанс на порятунок.

Попереднiй фiльм Земекiса за участю Хенкса, “Форрест Гамп”, став сенсацieю 1994 р., побив численнi касовi рекорди i виборов шiсть “Оскарiв”. Тому глядацький iнтерес до новоi спiльноi роботи славетного постановника i талановитого актора не був несподiваним. Iсторiя пересiчного американця, котрий перемагаe безжалiсну долю та сувору природу, вразила спiввiтчизникiв мужнього героя, зiбравши у прокатi США понад 210 млн. доларiв. Земекiс очолив список найуспiшнiших кiнематографiстiв сезону: одразу двi його стрiчки (“За завiсою таeмницi” та “Iзгой”) потрапили до першоi десятки хiтiв року. Режисер знову довiв, що здатний наповнити цiкавими iдеями будь-яку жанрову форму: одiссея Чака Ноланда e не лише видовищною сумiшшю фiльму-катастрофи, пригодницькоi “робiнзонади” та мелодрами, а й розповiддю про вiдродження у сучаснiй людинi релiгiйного i мiстичного почуття. Завдяки майстерностi постановника картину було визнано вдалою не лише з комерцiйного боку (“Iзгой” претендував на премiю Асоцiацii радiо- та телекритикiв США у номiнацii “Кращий фiльм року”).

Образ нового Робiнзона навряд чи належить до складних акторських завдань, однак дворазовий “оскарiвський” лауреат, котрому запропонували 25-мiльйонний гонорар, поставився до своei роботи надзвичайно серйозно. Пiд час зйомок, якi проходили на островi Фуджi, Хенкс спочатку потовстiв на 12 кг, потiм термiново схуднув на 25 кг, вiдпустив бороду i вiдростив волосся. В результатi “Iзгой” виявився черговою перемогою актора, забезпечивши йому приз чиказьких кiнокритикiв, “Золотий Глобус” за краще драматичне виконання та номiнацiю на премiю Кiноакадемii. Були прогнози, що Хенкс стане першою зiркою “фабрики мрiй”, тричi нагородженою “Оскаром” за головну чоловiчу роль, але вони не справдились.

Стелс

Стелс (Stealth / Стелс). США, 2005. Бойовик. Режисер Роб Коен. У ролях: Джош Лукас, Джессiка Бiл, Джеймi Фокс, Сем Шепард.

Три пiлоти (Лукас, Бiл, Фокс) беруть участь у секретнiй програмi з модернiзацii вiйськовоi авiацii. Iх головне завдання – тестувати нову модель, виконану у технологii “стелс”, яка маe штучний iнтелект. Коли ж у цей лiтак попадаe блискавка, вiн стаe некерованим i перетворюeться на страшну загрозу.

Наприкiнцi вересня 2003 р. стало вiдоме iм’я режисера майбутнього фiльму: Роб Коен повiдомив про те, що вiн залишаe “Три iкси-2” i переходить в “Стелс”. Головнi виконавцi – Лукас та Бiл – були вiдiбранi у серединi листопада. У груднi до них приeднався Джеймi Фокс.

Стелс (Stealth / Стелс). Бойовик. США, 2005. Режисер Роб Коен. У ролях: Джош Лукас, Джессiка Бiл, Джеймi Фокс, Сем Шепард.

Три пiлоти (Лукас, Бiл, Фокс) беруть участь у секретнiй програмi з модернiзацii вiйськовоi авiацii. Iх головне завдання – тестувати нову модель, виконану у технологii “стелс”, яка маe штучний iнтелект. Коли ж у цей лiтак попадаe блискавка, вiн стаe некерованим i перетворюeться на страшну загрозу.

Наприкiнцi вересня 2003 р. стало вiдоме iм’я режисера майбутнього фiльму: Роб Коен повiдомив про те, що вiн залишаe “Три iкси-2” i переходить в “Стелс”. Головнi виконавцi – Лукас та Бiл – були вiдiбранi у серединi листопада. У груднi до них приeднався Джеймi Фокс. Бюджет фiльму склав 130 млн. доларiв. Зйомки, якi почались у лютому 2004 р., проходили в Сiднеi та iнших мiстах австралiйського штату Новий Уельс, в новозеландських горах Пiвденнi Альпи, в Таiландi, Колорадо, Калiфорнii i на борту авiаносця “Авраам Лiнкольн”. Пiд час роботи в Австралii знiмальна група зiткнулась з протестами “зелених”, якi стверджували, що дiяльнiсть кiнематографiстiв шкодить довкiллю i ставить пiд загрозу iснування рiдкiсних видiв бабок. Справа дiйшла до суду, але рiшучий виступ Коена, який сам e активiстом “грiнпiсу”, поклав край суперечцi.

Дзвiнок

Дзвiнок (Ring / Звонок). Японiя, 1998. Режисери Хайдео Наката та Чiсуi Такiгава. У ролях: Нанако Мацусiма, Мiкi Накатанi, Хiроюкi Санада.

1+1, недiля 31 липня, 00.45

Молода журналiстка розслiдуe серiю смертей, пов’язаних з загадковою вiдеокасетою. Кожний, хто дивиться прокляту плiвку, чуe незрозумiлий телефонний дзвiнок, а рiвно через тиждень бачить щось настiльки жахливе, що помираe на мiсцi. Героiня, яка не вiрить у страшнi казки, знаходить касету, i вiдразу пiсля перегляду в ii квартирi лунаe дзвiнок…

Мiстичнi iсторii про моторошнi дiяння привидiв та iнших потойбiчних iстот завжди вважалися невiд’eмною частиною фольклору i народного театру Японii. Тому не дивно, що у 60-70-х роках ця краiна перетворилася на одного з найпотужнiших виробникiв фiльмiв жахiв. Найкращi роботи азiатських постановникiв, якi дослiджували актуальнi проблеми i фiлософськi питання, стали класикою не лише жанру, а й свiтового кiнематографу. На змiну традицiйним сюжетам про злих духiв (“Квайдан” Масакi Кобаясi) та кровожерних вампiрiв (“Куронеко” Кането Сiндо) поступово прийшли масштабнi хронiки нападiв ворожих iнопланетян (“В полонi у марсiан”, “Битва в космосi”, “Захоплення планети Iкс”) i гiгантських радiоактивних монстрiв (“Годзiлла”, “Гiдра – триголове чудовисько”, “Родан – птах смертi”). Однак невдовзi лялькових допотопних потвор та прибульцiв перестали лякатись навiть малi дiти i iнтерес публiки до продукцii жахiв рiзко впав.

Дзвiнок (Ring / Звонок). Японiя, 1998. Режисери Хайдео Наката та Чiсуi Такiгава. У ролях: Нанако Мацусiма, Мiкi Накатанi, Хiроюкi Санада.

1+1, недiля 31 липня, 00.45

Молода журналiстка розслiдуe серiю смертей, пов’язаних з загадковою вiдеокасетою. Кожний, хто дивиться прокляту плiвку, чуe незрозумiлий телефонний дзвiнок, а рiвно через тиждень бачить щось настiльки жахливе, що помираe на мiсцi. Героiня, яка не вiрить у страшнi казки, знаходить касету, i вiдразу пiсля перегляду в ii квартирi лунаe дзвiнок…

Мiстичнi iсторii про моторошнi дiяння привидiв та iнших потойбiчних iстот завжди вважалися невiд’eмною частиною фольклору i народного театру Японii. Тому не дивно, що у 60-70-х роках ця краiна перетворилася на одного з найпотужнiших виробникiв фiльмiв жахiв. Найкращi роботи азiатських постановникiв, якi дослiджували актуальнi проблеми i фiлософськi питання, стали класикою не лише жанру, а й свiтового кiнематографу. На змiну традицiйним сюжетам про злих духiв (“Квайдан” Масакi Кобаясi) та кровожерних вампiрiв (“Куронеко” Кането Сiндо) поступово прийшли масштабнi хронiки нападiв ворожих iнопланетян (“В полонi у марсiан”, “Битва в космосi”, “Захоплення планети Iкс”) i гiгантських радiоактивних монстрiв (“Годзiлла”, “Гiдра – триголове чудовисько”, “Родан – птах смертi”). Однак невдовзi лялькових допотопних потвор та прибульцiв перестали лякатись навiть малi дiти i iнтерес публiки до продукцii жахiв рiзко впав.

Молодi i нiкому не вiдомi режисери Наката та Такiгава поeднали традицii страшних схiдних легенд з сучасним урбанiстичним антуражем, створивши стрiчку, пiсля перегляду якоi десятки японцiв потрапили до лiкарнi у станi тяжкого стресу. Критики вiдразу визнали “Дзвiнок” етапною подieю у розвитку жанру, яку можна порiвняти хiба що зi славетним “Екзорцистом” Вiльяма Фрiдкiна. Картина з мiзерним бюджетом, що стартувала у кiнцi десятки комерцiйних лiдерiв, за кiлька тижнiв видерлася на перше мiсце i трималася на ньому бiльше мiсяця, зiбравши понад 30 млн. доларiв. Гнiтючу безвихiдну атмосферу фiльму та його вражаючий, шоковий фiнал високо оцiнили i глядачi iнших краiн, де “Дзвiнок” демонструвався на рiзних фестивалях (у вiдносно широкий прокат стрiчка вийшла тiльки у Францii, Канадi та в Росii). Японськi кiнематографiсти кинулися експлуатувати свiй несподiваний успiх: швидко випустили другу i третю частини похмуроi картини, а потiм продали права на ii римейк студii “Дрiмворкс”.