Зображуючи Бога

Зображуючи Бога (Playing God / Изображая Бога). США, 1997. Режисер Ендрю Вiлсон. У ролях: Дейвiд Духовни, Тiмотi Хаттон, Анжелiна Джолi, Петер Стормар.

ENTER-фiльм, п’ятниця 1 липня, 21.00

Позбавлений лiцензii хiрург (Духовни) рятуe гангстера (Хаттон), який, вирiшивши пограти в мефистофеля-благодiйника, пропонуe йому роботу. Лiкарю дуже подобаeться подружка мафiозi (Джолi), i вiн втягуeться у небезпечний свiт… Одна з кiлькох (невдалих) спроб агента Малдера затвердитись на великому екранi. Пересiчний трилер без особливого саспенсу i тим паче змiсту – як кажуть, нi уму, нi серцю. Джолi розповiдала, що для цiei картини знялась у двох еротичних сценах – з Духовни i з Хаттоном, i обидвi залишились на пiдлозi монтажноi. Шкода – було б хоч на щось подивитись.

Зображуючи Бога (Playing God / Изображая Бога). США, 1997. Режисер Ендрю Вiлсон. У ролях: Дейвiд Духовни, Тiмотi Хаттон, Анжелiна Джолi, Петер Стормар.

ENTER-фiльм, п’ятниця 1 липня, 21.00

Позбавлений лiцензii хiрург (Духовни) рятуe гангстера (Хаттон), який, вирiшивши пограти в мефистофеля-благодiйника, пропонуe йому роботу. Лiкарю дуже подобаeться подружка мафiозi (Джолi), i вiн втягуeться у небезпечний свiт… Одна з кiлькох (невдалих) спроб агента Малдера затвердитись на великому екранi. Пересiчний трилер без особливого саспенсу i тим паче змiсту – як кажуть, нi уму, нi серцю. Джолi розповiдала, що для цiei картини знялась у двох еротичних сценах – з Духовни i з Хаттоном, i обидвi залишились на пiдлозi монтажноi. Шкода – було б хоч на щось подивитись.

Вiйна свiтiв

Вiйна свiтiв (War Of The Worlds / Война миров). Фантастичний трилер. Режисер Стiвен Спiлберг. У ролях: Том Круз, Дакота Фаннiнг, Тiм Роббiнс, Мiранда Отто.
Сюжет знаменитого роману Герберта Веллса перенесено в нашi днi. Одного звичайного дня на Землю прибувають марсiани, проти надсучасноi зброi яких людство виявляeться безсилим…
Першi читачi книги Веллса, надрукованоi у 1898 р., були настiльки наляканi, що починали всерйоз запасатись iжею i шукати сховище. Багато галасу наробила радiопостановка, створена у 1938 р. Орсоном Веллсом, майбутнiм режисером “Громадянина Кейна”. Екранiзацiя роману, знята у 1953 р., отримала “Оскар” за спецефекти.

Вiйна свiтiв (War Of The Worlds / Война миров). Фантастичний трилер. Режисер Стiвен Спiлберг. У ролях: Том Круз, Дакота Фаннiнг, Тiм Роббiнс, Мiранда Отто.

Сюжет знаменитого роману Герберта Веллса перенесено в нашi днi. Одного звичайного дня на Землю прибувають марсiани, проти надсучасноi зброi яких людство виявляeться безсилим…

Першi читачi книги Веллса, надрукованоi у 1898 р., були настiльки наляканi, що починали всерйоз запасатись iжею i шукати сховище. Багато галасу наробила радiопостановка, створена у 1938 р. Орсоном Веллсом, майбутнiм режисером “Громадянина Кейна”. Екранiзацiя роману, знята у 1953 р., отримала “Оскар” за спецефекти.

Нову “Вiйну свiтiв” планували знiмати ще наприкiнцi 2001 р., але через трагедiю 11 вересня проект вiдклали до кращих часiв. У травнi 2002 р. стало вiдомо, що справою займуться наймогутнiшi люди в Голлiвудi – Спiлберг та Круз. За словами Круза, iдея належала Спiлбергу, а вiн охоче ii пiдтримав, хоча ранiше не працював в жанрi науковоi фантастики. Проект почав рухатись вперед у березнi 2004 р. 12 серпня було пiдписано всi необхiднi папери. Згiдно з контрактом, Крузу дiстанеться 10% касових зборiв фiльму, а також доля прибуткiв вiд продажу DVD, вiдеоiгор та iграшок з логотипом картини. Експерти прогнозують, що в результатi актор заробить 520 млн. доларiв.

“Вiйну свiтiв” рекламували як найдорожчий фiльм в iсторii. Спiлберг заявив, що збираeться зняти “стрiчку десятирiччя”, тому не буде економити нi на чому. Бюджет картини точно перевищив 100 млн. доларiв, а деякi джерела взагалi називають цифру 350 мiльйонiв. Спiлберг заради “Вiйни” вiдклав роботу над стрiчкою про Мюнхенську олiмпiаду, а Круз – зйомки третьоi частини “Неможливоi мiсii”. Сценарiй за романом Веллса написав Джош Фрiдман, а потiм його переробив Дейвiд Коепп, який разом зi Спiлбергом працював над двома першими “Юрськими парками”. У вереснi 2004 р. до знiмальноi групи приeдналась Дакота Фаннiнг, якiй дiсталась роль дочки героя Круза, а через мiсяць – Тiм Роббiнс (Огiлвi) та Мiранда Отто (дружина головного героя). У вереснi оголосили i дату прем’eри – 29 червня 2005 р. Зйомки почались у листопадi 2004 р., хоча спочатку вважали, що це трапиться не ранiше другоi половини 2005 р.

“Марсiани в книзi Веллса злi i потворнi, вони нiчим не нагадують спiлбергiвських чутливих iнопланетян з великими очима, – розповiдаe Круз. – У фiльмах Стiвена завжди e мiсце людяностi. Але, незважаючи на це, “Вiйна свiтiв” – це буде щось захоплююче, щось дiйсно страшне i те, що цiлком вiдповiдаe духу книги Веллса”.

Я люблю неприeмностi

Я люблю неприeмностi (I Love Trouble / Я люблю неприятности). США, 1994. Режисер Чарльз Шаeр. У ролях: Джулiя Робертс, Нiк Нолт, Сол Рубiнек, Роберт Лоджа, Джеймс Ребхорн, Чарльз Мартiн Смiт.

“1+1”, четвер 30 червня, 23.50

Пiтер Брекетт (Нолт) – поважний оглядач новин у чиказькiй газетi. Сабрiна Пiтерсон (Робертс) – репортер-початкiвець з конкуруючоi газети. Вперше вони стикаються, розслiдуючи залiзничну катастрофу, i вiдразу ставляться одне до одного вороже. Кожен з них намагаeться обiйти конкурента, розкопуючи новi подробицi справи, i в результатi виходять на дiйсно небезпечний матерiал, що викриваe незаконну дiяльнiсть великоi хiмiчноi компанii. Небезпека змушуe героiв об’eднатись, i мiж ними виникають почуття… Для того, щоб зараз працювати з таким демонстративно старомодним матерiалом у стилi комедiй “золотоi доби Голлiвуду”, потрiбен, по-перше, по-справжньому кумедний i розумний сценарiй, а по-друге, дiйсно привабливий, зiграний дует зiрок. “Я люблю неприeмностi” програe за обома пунктами. Дiалоги та ситуацii вкрай штампованi. Робертс сама вибрала Нолта собi в партнери, однак особливоi “алхiмii” мiж iхнiми персонажами не спостерiгаeться.

Я люблю неприeмностi (I Love Trouble / Я люблю неприятности). США, 1994. Режисер Чарльз Шаeр. У ролях: Джулiя Робертс, Нiк Нолт, Сол Рубiнек, Роберт Лоджа, Джеймс Ребхорн, Чарльз Мартiн Смiт.

“1+1”, четвер 30 червня, 23.50

Пiтер Брекетт (Нолт) – поважний оглядач новин у чиказькiй газетi. Сабрiна Пiтерсон (Робертс) – репортер-початкiвець з конкуруючоi газети. Вперше вони стикаються, розслiдуючи залiзничну катастрофу, i вiдразу ставляться одне до одного вороже. Кожен з них намагаeться обiйти конкурента, розкопуючи новi подробицi справи, i в результатi виходять на дiйсно небезпечний матерiал, що викриваe незаконну дiяльнiсть великоi хiмiчноi компанii. Небезпека змушуe героiв об’eднатись, i мiж ними виникають почуття… Для того, щоб зараз працювати з таким демонстративно старомодним матерiалом у стилi комедiй “золотоi доби Голлiвуду”, потрiбен, по-перше, по-справжньому кумедний i розумний сценарiй, а по-друге, дiйсно привабливий, зiграний дует зiрок. “Я люблю неприeмностi” програe за обома пунктами. Дiалоги та ситуацii вкрай штампованi. Робертс сама вибрала Нолта собi в партнери, однак особливоi “алхiмii” мiж iхнiми персонажами не спостерiгаeться.

Мелодiя з пiдвалу

Мелодiя з пiдвалу (Melodie en sous-sol / Мелодия из подвала). Францiя, 1963. Режисер Анрi Верней. У ролях: Жан Габен, Ален Делон, Вiвiан Романс, Карла Марльe, Жорж Вiльсон, Морiс Бiро.

ENTER-фiльм, четвер 30 червня, 17.10

Старий злочинець Шарль (Габен) виходить з в’язницi i вирiшуe зав’язати з кримiналом. Однак для цього потрiбнi грошi, i Шарль разом зi своiм новим знайомим Франсiсом (Делон) йде на останню справу – пограбування каси казино у Каннi. Iхнiй план майже бездоганний, але життя, як завжди, пiдкидаe сюрпризи… Перший фiльм з популярним дуетом Габен – Делон (досвiд + молодiсть), нинi класика французького гангстерського фiльму. Одним словом – мiцний, захоплюючий полар, дiйсно нестарiючий зразок жанру.

Мелодiя з пiдвалу (Melodie en sous-sol / Мелодия из подвала). Францiя, 1963. Режисер Анрi Верней. У ролях: Жан Габен, Ален Делон, Вiвiан Романс, Карла Марльe, Жорж Вiльсон, Морiс Бiро.

ENTER-фiльм, четвер 30 червня, 17.10

Старий злочинець Шарль (Габен) виходить з в’язницi i вирiшуe зав’язати з кримiналом. Однак для цього потрiбнi грошi, i Шарль разом зi своiм новим знайомим Франсiсом (Делон) йде на останню справу – пограбування каси казино у Каннi. Iхнiй план майже бездоганний, але життя, як завжди, пiдкидаe сюрпризи… Перший фiльм з популярним дуетом Габен – Делон (досвiд + молодiсть), нинi класика французького гангстерського фiльму. Одним словом – мiцний, захоплюючий полар, дiйсно нестарiючий зразок жанру.

Пiджак

У Едрiана Бродi обличчя страждальця, i ролi йому дiстаються вiдповiднi. Його другоплановий персонаж чимало натерпiвся пiд час вiйни в <Тонкiй червонiй лiнii>. В <Пiанiстi> його Шпiльман пiзнаe жахи окупацii i ледве уникаe смертi. В <Пiджаку> героя Бродi накачують лiками i, зв’язавши, кладуть в ящик для трупiв.

Щоправда, в останнiй процедурi e й своi плюси: пiд час таких сеансiв герой подорожуe в майбутнe, де крутить роман з молодою красунею, яка чимось нагадуe дружину короля Артура. Не дивно, що вiн швидко починаe ставитись до <лiкування> як до подарунку, а не покарання. Як порадив його колега по божевiльнi: <Розслабся i отримуй задоволення>. Дивно, як перед дверми лiкарнi не вишикувалась черга бажаючих примiрити <пiджак>: iнше життя, яке герой проживаe в ящику, цього варте – особливо у порiвняннi з невтiшною реальнiстю, яка, як всi знають, кусаeться.

У Едрiана Бродi обличчя страждальця, i ролi йому дiстаються вiдповiднi. Його другоплановий персонаж чимало натерпiвся пiд час вiйни в <Тонкiй червонiй лiнii>. В <Пiанiстi> його Шпiльман пiзнаe жахи окупацii i ледве уникаe смертi. В <Пiджаку> героя Бродi накачують лiками i, зв’язавши, кладуть в ящик для трупiв.

Щоправда, в останнiй процедурi e й своi плюси: пiд час таких сеансiв герой подорожуe в майбутнe, де крутить роман з молодою красунею, яка чимось нагадуe дружину короля Артура. Не дивно, що вiн швидко починаe ставитись до <лiкування> як до подарунку, а не покарання. Як порадив його колега по божевiльнi: <Розслабся i отримуй задоволення>. Дивно, як перед дверми лiкарнi не вишикувалась черга бажаючих примiрити <пiджак>: iнше життя, яке герой проживаe в ящику, цього варте – особливо у порiвняннi з невтiшною реальнiстю, яка, як всi знають, кусаeться.

Саме на протиставленнi двох свiтiв будуe свiй фiльм Мейберi. Сказати, що реальнiсть покусала головного героя, значить нiчого не сказати. Пiд час вiйни вiн отримав кулю в голову, намагаючись врятувати хлопчика. У нього часткова амнезiя, зовсiм не залишилось рiдних, i вiн не знаe, куди йти. Йому фактично немаe чого втрачати, крiм свободи, – i вiн втрачаe ii, сiвши в машину до кримiнальника i втративши свiдомiсть пiд час перестрiлки, в якiй потiм звинуватили саме його. Тепер його дiм – божевiльня, i про те, що з ним там робить лiкар-садист, який добре засвоiв уроки свого колеги iз <Заводного апельсину> Кубрика, я згадував на початку рецензii.

Iнша справа – майбутнe, в яке подорожуe поранений в голову пацieнт. Воно цiлком реалiстичне, але eдиний безболiсний контакт героя з реальнiстю тут перетворюeться у повноцiннi стосунки. У нього з’являeться близька людина i мета в життi. Коло замикаeться: попри всi намагання, солдат не в станi змiнити свою долю i запобiгти безрадiсному кiнцю, i все ж таки дещо змiнити йому вдаeться. Чи не тому, що в цьому випадку вiн пiклувався не про себе? I, як нагороду, вiн отримуe свiй хеппi-енд – такий самий примарний, як i всi його <польоти увi снi чи наяву>.

На шляху до цього фiналу персонажi встигають озвучити ряд таких самих нехитрих iстин. Наприклад, те, що будь-кому рано чи пiзно доведеться вiдповiдати за своi вчинки i дивитись в очi своiй совiстi. Песимiзм закладено у тому, як стикуються причини i наслiдки подiй у двох свiтах. Добро виникаe нiби незвiдки: герой каже лiкарцi, як допомогти хлопчику-пацieнту, тому що вiн почув вiд неi в майбутньому, яку саме вiн дав iй пораду. Тому воно здаeться примарним. Натомiсть зло в особi лiкаря-мучителя в реальному свiтi дie активно, маe мотивацiю i засоби для досягнення своiх цiлей.

Стрiчку рекламували як арт-хаусну психологiчну драму, але це швидше мелодрама з елементами мiстики i досить простим моральним пiдгрунтям. Дует Бродi та Кiри Найтлi справляe добре враження, i хотiлося б побачити його у фiльмi iншого жанру.

Невезучi

Невезучi (La Chevre / Невезучие). Францiя, 1981. Режисер Франсiс Вебер. У ролях: Жерар Депардьe, П’eр Рiшар, Мiшель Робен, Андре Валардi, Педро Армендарiс-мол.

СТБ-Львiв, середа 29 червня, 19.55

Президент компанii наймаe приватного детектива (Депардьe), щоб розшукати його дочку, яка зникла пiд час у Мексицi. Помiчником детектива стаe Франсуа Перрен (Рiшар), працiвник компанii, такий самий невезучий, як дочка президента, – батько зниклоi вважаe, що так буде легше знайти ii… Про цю стрiчку можна сказати просто – блискучий зразок французькоi комедii з одним з найкращих дуетiв у цьому жанру i до того ж найкраща робота цього дуету (хоча iншi двi теж мають своi достоiнства). Римейк фiльму, створений американцями у 1991 р., як i в бiльшостi подiбних випадкiв, вийшов жахливим.

Невезучi (La Chevre / Невезучие). Францiя, 1981. Режисер Франсiс Вебер. У ролях: Жерар Депардьe, П’eр Рiшар, Мiшель Робен, Андре Валардi, Педро Армендарiс-мол.

СТБ-Львiв, середа 29 червня, 19.55

Президент компанii наймаe приватного детектива (Депардьe), щоб розшукати його дочку, яка зникла пiд час у Мексицi. Помiчником детектива стаe Франсуа Перрен (Рiшар), працiвник компанii, такий самий невезучий, як дочка президента, – батько зниклоi вважаe, що так буде легше знайти ii… Про цю стрiчку можна сказати просто – блискучий зразок французькоi комедii з одним з найкращих дуетiв у цьому жанру i до того ж найкраща робота цього дуету (хоча iншi двi теж мають своi достоiнства). Римейк фiльму, створений американцями у 1991 р., як i в бiльшостi подiбних випадкiв, вийшов жахливим.

Секретарка

Секретарка (Secretary / Секретарша). США, 2002. Режисер Стiвен Шейнберг. У ролях: Меггi Гiлленхаал, Джеймс Спейдер, Джеремi Дейвiс, Леслi Енн Воррен, Стiвен Макхеттi, Емi Локейн.

ТЕТ, середа 29 червня, 21.00

Ще у сьомому класi Лi Холловей (Гiлленхаал) зрозумiла, що iй подобаeться робити собi боляче. Дiзнавшись про це, батьки вiдправили дочку у психiатричну лiкарню. Повернувшись додому через кiлька рокiв, Лi пiшла працювати секретаркою до адвоката Едварда Грея (Спейдер), i невдовзi мiж ними встановились дуже незвичнi стосунки… Екранiзацiя однойменного оповiдання Мерi Гейтскiлл демонструвалася на минулорiчному фестивалi “Санденс”, де здобула спецiальний приз журi за оригiнальнiсть. Провокацiйна “чорна комедiя” про садомазохiстськi iгри мiж секретаркою i ii ексцентричним босом близька за тематикою до французькоi “Пiанiстки”, однак, на вiдмiну вiд сповненого вiдчаю кiнотвору Мiхаеля Ханеке, e iронiчною, часом гротескною та, як не дивно, оптимiстичною розповiддю про те, що навiть люди з, м’яко кажучи, нестандартним поглядом на кохання можуть знайти одне одного i бути щасливими разом, живучи за власними правилами. Шейнберг створюe витончену “офiсну” атмосферу, яку чудово пiдтримують музика Анджело Бадаламентi та блискуче акторство. Гiлленхаал, представниця акторськоi династii, яка у “Секретарцi” зiграла свою першу головну роль, показала вражаючий спектр емоцiй героiнi, заслужено отримала нагороду кiнокритикiв Бостона за найкращу жiночу роль i потрапила у список номiнантiв на “Золотий глобус” за комедiйне виконання.

Секретарка (Secretary / Секретарша). США, 2002. Режисер Стiвен Шейнберг. У ролях: Меггi Гiлленхаал, Джеймс Спейдер, Джеремi Дейвiс, Леслi Енн Воррен, Стiвен Макхеттi, Емi Локейн.

ТЕТ, середа 29 червня, 21.00

Ще у сьомому класi Лi Холловей (Гiлленхаал) зрозумiла, що iй подобаeться робити собi боляче. Дiзнавшись про це, батьки вiдправили дочку у психiатричну лiкарню. Повернувшись додому через кiлька рокiв, Лi пiшла працювати секретаркою до адвоката Едварда Грея (Спейдер), i невдовзi мiж ними встановились дуже незвичнi стосунки… Екранiзацiя однойменного оповiдання Мерi Гейтскiлл демонструвалася на минулорiчному фестивалi “Санденс”, де здобула спецiальний приз журi за оригiнальнiсть. Провокацiйна “чорна комедiя” про садомазохiстськi iгри мiж секретаркою i ii ексцентричним босом близька за тематикою до французькоi “Пiанiстки”, однак, на вiдмiну вiд сповненого вiдчаю кiнотвору Мiхаеля Ханеке, e iронiчною, часом гротескною та, як не дивно, оптимiстичною розповiддю про те, що навiть люди з, м’яко кажучи, нестандартним поглядом на кохання можуть знайти одне одного i бути щасливими разом, живучи за власними правилами.

Шейнберг створюe витончену “офiсну” атмосферу, яку чудово пiдтримують музика Анджело Бадаламентi та блискуче акторство. Гiлленхаал, представниця акторськоi династii, яка у “Секретарцi” зiграла свою першу головну роль, показала вражаючий спектр емоцiй героiнi, заслужено отримала нагороду кiнокритикiв Бостона за найкращу жiночу роль i потрапила у список номiнантiв на “Золотий глобус” за комедiйне виконання.

Пiджак

Пiджак (The Jacket / Пиджак). Мiстичний трилер / мелодрама. США, 2005. Режисер Джон Мейберi. У ролях: Едрiан Бродi, Кiра Найтлi, Крiс Крiстофферсон, Денieл Крейг, Дженнiфер Джейсон Лi, Келлi Лiнч, Бред Ренфро.

Поранений у голову американський солдат повертаeться додому. На шосе вiн допомагаe жiнцi з шестирiчною дочкою завести машину, сiдаe в попутку, втрачаe свiдомiсть, а коли приходить до тями, його звинувачують у вбивствi. Герой потрапляe до божевiльнi, де його лiкують за допомогою <пiджака>: накачують експериментальними лiками, зв’язують i кладуть у ящик для трупiв у моргу. Пiд час цих тортур солдат щоразу подорожуe в недалеке майбутнe. Вiн дiзнаeться, як i коли загине, i намагаeться запобiгти власнiй смертi. Допомагаe йому та сама шестирiчна дiвчинка, яка в майбутньому перетвориться на чарiвну дiвчину.

Пiджак (The Jacket / Пиджак). Мiстичний трилер / мелодрама. США, 2005. Режисер Джон Мейберi. У ролях: Едрiан Бродi, Кiра Найтлi, Крiс Крiстофферсон, Денieл Крейг, Дженнiфер Джейсон Лi, Келлi Лiнч, Бред Ренфро.

Поранений у голову американський солдат повертаeться додому. На шосе вiн допомагаe жiнцi з шестирiчною дочкою завести машину, сiдаe в попутку, втрачаe свiдомiсть, а коли приходить до тями, його звинувачують у вбивствi. Герой потрапляe до божевiльнi, де його лiкують за допомогою <пiджака>: накачують експериментальними лiками, зв’язують i кладуть у ящик для трупiв у моргу. Пiд час цих тортур солдат щоразу подорожуe в недалеке майбутнe. Вiн дiзнаeться, як i коли загине, i намагаeться запобiгти власнiй смертi. Допомагаe йому та сама шестирiчна дiвчинка, яка в майбутньому перетвориться на чарiвну дiвчину.

Сценарiй цiei картини режисер Марк Рокко написав для себе у 1998 р., але проект почав рухатись вперед через рiк, коли ним зацiкавились Джордж Клунi та Стiвен Содерберг, якi виступили в якостi продюсерiв. Режисером спочатку мав бути Антуан Фукуа (<Тренувальний день>), а головним виконавцем – Колiн Фаррелл (з 8,5-мiльйонним гонораром). Перший з них вiдмовився вiд <Пiджака> заради <Короля Артура>, другий – заради <Александра> Олiвера Стоуна. Iхнi мiсця зайняли вiдповiдно британець Джон Мейберi i зiрка <Планети мавп> Марк Валберг, а майбутню стрiчку почали рекламувати як елiтну психологiчну драму. Коли ж Валберг теж вибув з проекту (для нього нiяк не могли пiдiбрати партнерку), на головну роль запросили лауреата <Оскара> Едрiана Бродi (<Пiанiст>).

Головна жiноча роль дiсталась Кiрi Найтлi (<Пiрати Карибського моря>). Цiкавий збiг: вiдпрошуватись на проби до Мейберi в Лондон акторцi довелось саме у Фукуа, оскiльки у той час вона знiмалась в Iрландii у <Королi Артурi>. Проби проходили нелегко: ще вночi Кiра зрозумiла, що у неi харчове отруeння. Режисер заявив, що вона не пiдходить на роль, проте потiм передумав. На зйомках англiйцi Найтлi довелось iмiтувати американський акцент. Найкраще ж iй вдалось знайти спiльну мову зi своiм партнером: газети багато писали про роман мiж Бродi та Найтлi, який розпочався пiд час роботи над <Пiджаком>.

Коли вибирали мiсце зйомок, розглядались наступнi варiанти: Лондон, Уельс i Румунiя. Однак, за словами британського продюсера стрiчки, <Шотландiя взяла проект за горло i заявила, що забираe його до себе>. Двомiсячнi зйомки фiльму з 30-мiльйонним бюджетом проходили в Глазго та у примiщеннi колишньоi психiатричноi лiкарнi бiля Единбургу. Вони <пiдняли> мiсцеву економiку на 10 млн. доларiв, забезпечили роботою мiсцевих кiнематографiстiв i заповнили мiсця у готелях та ресторанах. На американськi екрани <Пiджак> вийшов 4 березня цього року i за перший вiкенд прокату зiбрав 2,6 млн. доларiв.

Анна i король

Анна i король (Anna And The King / Анна и король). США, 1999. Режисер Ендi Теннент. У ролях: Джодi Фостер, Чжоу Юнь-Фат, Бей Лiнг, Том Фелтон.

ICTV, вiвторок 28 червня, 21.00

Подii цiei стрiчки заснованi на фактах, якi мали мiсце у серединi 19 сторiччя. Англiйська гувернантка Анна Леоноуенс, яка приiхала навчати дiтей короля Сiаму Могкута, завоювала не лише iхню довiру, а й серце самого монарха. Романтична iсторiя, заснована на щоденниках Леоноуенс, вже використовувалась кiнематографом. У 1946 роцi було знято стрiчку “Анна i король Сiаму”, через 10 рокiв – екранiзовано бродвейський мюзикл “Король i я”, а у 1998-му з’явилась його анiмацiйна версiя. Перед авторами новоi картини стояло завдання створити на базi старомодного сюжету сучасну видовищну суперпродукцiю. Бюджет фiльму склав 75 млн. доларiв. Зйомки проходили у Малайзii на протязi п’яти мiсяцiв. Були побудованi розкiшнi декорацii, серед яких – королiвський палац площею 7 акрiв. Головнi ролi виконали Джодi Фостер, яка перед тим два роки не з’являлась на екранi (гонорар актриси склав 15 млн. доларiв), та зiрка бойовикiв Ву Чжоу Юнь-Фат, який пiсля кiлькох стрiчок “екшн” у США хотiв спробувати себе в iншому жанрi. Однак режисер Теннент (“Iсторiя вiчного кохання”) не змiг запропонувати нового цiкавого погляду на добре вiдомий сюжет, хоча i намагався показати його на тлi полiтичних та соцiальних реалiй того часу. Вiд провалу у прокатi фiльм не змогли врятувати анi красиво знятi пейзажi, анi чудовi декорацii та костюми, анi гра головних виконавцiв, хоча вони дещо пожвавлюють затягнену стрiчку. У Таiландi ж цензори визнали зображений образ короля образливим для краiни i не випустили картину у прокат.

Анна i король (Anna And The King / Анна и король). США, 1999. Режисер Ендi Теннент. У ролях: Джодi Фостер, Чоу Юнь-Фат, Бей Лiнг, Том Фелтон.

ICTV, вiвторок 28 червня, 21.00

Подii цiei стрiчки заснованi на фактах, якi мали мiсце у серединi 19 сторiччя. Англiйська гувернантка Анна Леоноуенс, яка приiхала навчати дiтей короля Сiаму Могкута, завоювала не лише iхню довiру, а й серце самого монарха. Романтична iсторiя, заснована на щоденниках Леоноуенс, вже використовувалась кiнематографом. У 1946 роцi було знято стрiчку “Анна i король Сiаму”, через 10 рокiв – екранiзовано бродвейський мюзикл “Король i я”, а у 1998-му з’явилась його анiмацiйна версiя. Перед авторами новоi картини стояло завдання створити на базi старомодного сюжету сучасну видовищну суперпродукцiю. Бюджет фiльму склав 75 млн. доларiв. Зйомки проходили у Малайзii на протязi п’яти мiсяцiв. Були побудованi розкiшнi декорацii, серед яких – королiвський палац площею 7 акрiв. Головнi ролi виконали Джодi Фостер, яка перед тим два роки не з’являлась на екранi (гонорар актриси склав 15 млн. доларiв), та зiрка бойовикiв Ву Чоу Юнь-Фат, який пiсля кiлькох стрiчок “екшн” у США хотiв спробувати себе в iншому жанрi. Однак режисер Теннент (“Iсторiя вiчного кохання”) не змiг запропонувати нового цiкавого погляду на добре вiдомий сюжет, хоча i намагався показати його на тлi полiтичних та соцiальних реалiй того часу. Вiд провалу у прокатi фiльм не змогли врятувати анi красиво знятi пейзажi, анi чудовi декорацii та костюми, анi гра головних виконавцiв, хоча вони дещо пожвавлюють затягнену стрiчку. У Таiландi ж цензори визнали зображений образ короля образливим для краiни i не випустили картину у прокат.

Хороша дiвчинка

Хороша дiвчинка (The Good Girl / Хорошая девочка). США, 2002. Режисер Мiгель Артета. У ролях: Дженнiфер Анiстон, Джейк Гiлленхаал, Джон С. Райллi, Зоi Дешанель, Тiм Блейк Нельсон, Джон Керролл Лiнч.

Новий канал, вiвторок 28 червня, 23.35

Джастiн (Анiстон) – 30-рiчна продавщиця з маленькоi крамницi, яка ненавидить власне нудне життя, роботу та свого дурнуватого чоловiка – маляра (Райллi). Одного дня вона зустрiчаe однодумця – 22-рiчного Тома (Гiлленхаал), який обожнюe Холдена Колфiлда i мрie втекти вiд байдужих батькiв. Проте роман мiж героями не приносить iм щастя… Автори цього фiльму спецiально чекали, коли Анiстон отримаe творчу свободу пiсля зйомок чергового сезону серiалу “Друзi”, тому робота над картиною проходила у березнi, квiтнi та травнi 2001 р. Однак стрiчка Артети навряд чи зацiкавить прихильникiв зiрки телебачення: створений нею образ анiтрохи не нагадуe ii життeрадiсних героiнь з “Друзiв” та романтичних комедiй “Об’eкт мого захоплення” i “Портрет досконалостi”. Прем’eра “Хорошоi дiвчинки” вiдбулася у сiчнi 2002 р. на улюбленому фестивалi американських незалежних кiнематографiстiв “Санденс”, де Артета та сценарист Майкл Вайт представляли й свою попередню спiльну роботу – “Чак i Бак”, також присвячену аналiзу самотностi людини у суспiльствi. Похмура “депресивна” картина про скалiченi долi та втраченi можливостi не даe однозначних вiдповiдей на поставленi питання; разом з головними персонажами глядач змушений вирiшувати, що e кращим у данiй ситуацii: побут, щоденнi клопоти i турботи, якi поступово вбивають у людинi мрii про iнше життя, або маленький саморуйнiвний бунт, котрий гарантуe змiни, але далеко не завжди на краще.

Хороша дiвчинка (The Good Girl / Хорошая девочка). США, 2002. Режисер Мiгель Артета. У ролях: Дженнiфер Анiстон, Джейк Гiлленхаал, Джон С. Райллi, Зоi Дешанель, Тiм Блейк Нельсон, Джон Керролл Лiнч.

Новий канал, вiвторок 28 червня, 23.35

Джастiн (Анiстон) – 30-рiчна продавщиця з маленькоi крамницi, яка ненавидить власне нудне життя, роботу та свого дурнуватого чоловiка – маляра (Райллi). Одного дня вона зустрiчаe однодумця – 22-рiчного Тома (Гiлленхаал), який обожнюe Холдена Колфiлда i мрie втекти вiд байдужих батькiв. Проте роман мiж героями не приносить iм щастя… Автори цього фiльму спецiально чекали, коли Анiстон отримаe творчу свободу пiсля зйомок чергового сезону серiалу “Друзi”, тому робота над картиною проходила у березнi, квiтнi та травнi 2001 р. Однак стрiчка Артети навряд чи зацiкавить прихильникiв зiрки телебачення: створений нею образ анiтрохи не нагадуe ii життeрадiсних героiнь з “Друзiв” та романтичних комедiй “Об’eкт мого захоплення” i “Портрет досконалостi”. Прем’eра “Хорошоi дiвчинки” вiдбулася у сiчнi 2002 р. на улюбленому фестивалi американських незалежних кiнематографiстiв “Санденс”, де Артета та сценарист Майкл Вайт представляли й свою попередню спiльну роботу – “Чак i Бак”, також присвячену аналiзу самотностi людини у суспiльствi. Похмура “депресивна” картина про скалiченi долi та втраченi можливостi не даe однозначних вiдповiдей на поставленi питання; разом з головними персонажами глядач змушений вирiшувати, що e кращим у данiй ситуацii: побут, щоденнi клопоти i турботи, якi поступово вбивають у людинi мрii про iнше життя, або маленький саморуйнiвний бунт, котрий гарантуe змiни, але далеко не завжди на краще.