НТН, субота 24 січня, 11.40

Дiя стрiчки вiдбувається пiд час Великої депресii у США. Троє зовсiм рiзних людей - торговець автомобiлями Чарлз Ховард (Брiджес), колишнiй ковбой Том Смiт (Купер) та напiвслiпий жокей i боксер Ред Поллард (Магвайр) - об'єднують зусилля, щоб перетворити непокiрливого жеребця на прiзвисько Сухар на непереможного лiдера перегонiв...

Сюжет фiльму, який насправдi називається "Сухар", базується на реальних подiях 30-х рокiв, описаних у книзi Лори Хiлленбранд "Сухар: легенда Америки". У 1949 р. за мотивами цього роману було знято картину "Iсторiя Сухаря" з Ширлi Темпл. У 1998 р., коли проектом зацiкавилась студiя "Юнiверсал", вiн називався "Чотири добрих ноги" (саме такою була перша назва книги Хiлленбранд).

Фiльм з 80-мiльйонним бюджетом довгий час вважався "темною конячкою" прокатних перегонiв другої половини лiтнього кiносезону, однак несподiвано опинився у числi глядацьких фаворитiв, зiбравши понад 113 млн. доларiв. Епiчний тон розповiдi, захоплюючi епiзоди на iподромi i переконливi характери персонажiв зробили "Фаворита" одним з найцiкавiших кiновидовищ, що виходили на екрани у 2003-му. Для Магвайра роль Реда є поки що найкращою роботою, а Мейсi у ролi радiоведучого взагалi заслужив номiнацiю на "Оскар".

ICTV, вівторок 4 грудня, 3.05

Для невдахи Лестера Бернема (Кевін Спейсі), типового представника американського «середнього класу», справжнім потрясінням стає знайомство зі шкільною подругою його дочки. Бернем немовби звільняється від сну, в якому перебував довгі роки, і відчуває, що нарешті може влаштувати своє життя так, як він бажає...

Ця стрічка стала кінодебютом англійського театрального режисера Сема Мендеса, відомого постановкою нової версії мюзиклу «Кабаре». Спілберг доручив йому робити фільм за дивним сценарієм Алана Болла, який до того рік «блукав» Голлівудом. Результат перевершив усі сподівання: дебютанту вдалось створити фільм, який отримав і симпатії глядачів (касові збори сягнули 120 млн. доларів), і визнання критиків та кінематографістів. Про останнє свідчили його численні нагороди: 5 «Оскарів» (в тому числі за кращу режисуру, сценарій, головну чоловічу роль та як кращий фільм року), 3 «Золотих глобуси», 6 премій Британської кіноакадемії.

Відгуки про цю стрічку як про антипода американським фільмам навряд чи обгрунтовані. Не випадково на церемонії вручення «Оскарів» Сем Мендес висловив захоплення творчістю Біллі Уайлдера - одного з титанів «старого» Голлівуду, а Кевін Спейсі згадував про гру Джека Леммона у «Квартирі» того ж Уайлдера. У цьому «оскарівському» лауреаті відчутний вплив саме Уайлдера, який у своїх кращих стрічках майстерно поєднував драматичні та комічні колізії. А Лестер Бернем виглядає нащадком героя «Квартири», у якого під жалюгідною оболонкою «маленької людини» ховались гідність і порядність. Однак крім впливу Уайлдера, в «Красі» присутній сильний сатиричний заряд, який нагадує про кращі новаторські фільми 60-х, наприклад, «Випускника». А безсумнівний успіх картини у американських глядачів (далеко не кожен лауреат «Оскара» збирає у прокаті 100 млн.) свідчить про те, що і американці вміють посміятись над власними уявними цінностями і стереотипами поведінки.

Однією з головних причин успіху фільму стало блискуче акторське виконання. Спейсі цілком заслужено отримав свій другий «Оскар» і остаточно довів, що є одним з визначних драматичних акторів США 90-х років. Аннет Беннінг за роль дружини Бернема «Оскара» не отримала, однак її гру відзначила своєю премією Британська кіноакадемія. Важливим для стрічки був і внесок молодих акторів - Тори Берч, Веса Бентлі та Міни Суварі, які відразу ж отримали наступні пропозиції від продюсерів.

Терористи жорстоко розправляються з американськими фахівцями, які живуть і працюють в Саудівській Аравії. На місце злочину приїздять агенти ФБР, проте навіть не встигають почати розслідування: терорист-камікадзе підриває їх разом з собою. Після цього Бюро береться за справу всерйоз: друг одного з агентів, що загинули, Рональд Флурі (Фокс), збирає команду найкращих.

Актор, режисер і сценарист Берг взяв за основу свого фільму теракт, який відбувся у червні 1996 р. у місті Дахран Саудівської Аравії: терористи детонували вантажівку з вибухівкою біля жилого комплексу американських військових льотчиків. В результаті вибуху загинуло 19 чоловік, понад 370 отримали поранення. Розслідування інциденту тривало п’ять років; у червні 2001 р. Велике журі США пред’явило звинувачення 14 особам, підозрюваним в участі в теракті. Деяких з них заарештували, але більшість знайти не вдалось. Цей інцидент описав колишній директор ФБР Луїс Фрі у книзі “Моє ФБР”. Прочитавши про цю історію, Берг зацікавився ідеєю зняти картину про роботу агентів ФБР у ворожій обстановці і запропонував ідею своєму приятелю Майклу Манну, у якого в той час знімався у “Співучаснику”. Манн не захотів сам ставити стрічку, проте погодився продюсувати її.

Безпосереднім поштовхом до початку роботи стали теракти у кварталах Ер-Ріяда, де жили американські фахівці. Офіційні повідомлення про початок роботи над “Королівством” з’явились у 2004 р. До того часу Берг успішно дебютував у режисурі середньобюджетною стрічкою “Вечірні вогні п’ятниці” і зняв комедійний бойовик “Скарби Амазонки”. На його новий проект студія “Юніверсал” виділила 80 млн. доларів. У грудні 2005 р. головну роль погодився виконати Джеймі Фокс, який виборов усі можливі кінонагороди за свою гру у фільмі “Рей”.

Спочатку Берг хотів знімати фільм у Саудівській Аравії, щоб у ньому відчувалась автентичність атмосфери. Відвідавши країну у якості приватного гостя, він зрозумів, що працювати над високобюджетним кінопроектом у ній не вдасться: немає необхідної інфраструктури. Натурні сцени, в яких не можна було обійтися без арабського колориту, зняли в Абу-Дабі, решту – в Арізоні. Берг також хотів запросити політичними й культурними консультантами кількох впливових громадян Саудівської Аравії, але після того, як один із запрошених почав настирливо запрошувати на побачення Дженніфер Гарнер, від ідеї довелось відмовитись.

Зйомки почались у червні 2006 р., в Абу-Дабі пройшли без ускладнень, натомість у США групі довелося попотіти. Особливо складними були сцени погонь, які знімали у 50-градусну спеку. Незважаючи на спеку, Гарнер працювала не менше за чоловіків. У ЗМІ з’являлось повідомлення, що зірка під час зйомок втратила свідомість, проте насправді з нею цього жодного разу не трапилось. Одного разу вона відчула слабкість й запаморочення, і лікар порекомендував їй перевіритись у шпиталі, щоб дотриматися формальностей, пов’язаних зі страхуванням стрічки. Лікарі сказали Дженніфер, що у неї невеликий тепловий удар, тому що її організм не витримує подвійне навантаження і не встигає пристосовуватись до нових умов. Під час зйомок сцени сутички Гарнер та її партнер бились майже по-справжньому: після закінчення роботи над епізодом обоє мали чимало синців. Подряпані щоки й підборіддя Дженніфер в подальшому довелось ховати під густим шаром гриму.