У Голлівуду досить стандартний підхід до екранізації творів Філіпа К. Діка: береться одна його цікава ідея, на викладення якої вистачило б екранних півгодини, а решту часу заповнюють біганиною та стріляниною, за якими жодного сенсу не спостерігається. Іноді виходить непогано ([“Згадати усе”->total-recall]), іноді – досить таки жалюгідно (“Час розплати”). “Міняючи реальність” виграє на цьому тлі саме тому, що відхиляється від схеми. Бігають тут теж, але найбільше екранного часу віддали мелодрамі.
