У жилах Рея Ліотти (Ray Liotta / Рэй Лиотта) тече італійська, іспанська і шотландська кров. Його батьки були власниками крамниці у Нью-Джерсі, де торгували різними старими речами. В дитинстві Рей не мав жодних конкретних планів на майбутнє: “Я грав у футбол надворі і мені здавалося, що це триватиме вічно”. Під час занять в університеті в Маямі він зацікавився театром і нарешті обрав свій життєвий шлях.
Спочатку на університетській сцені, а потім у невеликий театрах Ліотта виступив у таких відомих п’єсах, як “Трамвай “Бажання”, “Люди та миші”, “Вестсайдська історія” тощо. Отримавши диплом, він поїхав у Нью-Йорк, протягом трьох років грав у “мильній опері” “Інший світ”, а також в інших телевізійних програмах, потім вирушив у Голлівуд. “П’ять років я ледарював, – згадує Рей, – щоправда, відвідував і акторські курси. Мене все більше захоплювала можливість “влізати в оболонку” інших людей. Блукав містом, спостерігав – цей час я не вважаю змарнованим”.
Власні неординарні здібності Ліотта виявив вже у своїй першій великій голлівудській роботі. У “Дикій штучці” (1986) Джонатана Демме він створив яскравий образ чоловіка головної героїні (Мелані Гріффіт) – молодого садиста, який видається водночас жахливим та жалюгідним, нагадує як звичайного хлопця з вулиці, так і породження поганого сну.
Через два роки у мелодрамі “Домінік та Юджин” Роберта М. Янга Рей виконав цілком протилежну роль людини, що турботливо піклується про свого розумово відсталого молодшого брата. Таким чином, ще на початку свого шляху в кіно він зміг продемонструвати широту акторського діапазону і вміння втілювати найрізноманітніші характери.
Одну з найкращих ролей Ліотта зіграв у гангстерському фільмі [“Круті хлопці”->wiseguys] (1990) Мартіна Скорсезе. Його герой Генрі Хілл поступово перетворювався з наївного парубка на жорстокого бандита й наркомана. Завдяки цій стрічці актор довів, що може бути гідним партнером таких досвідчених лицедіїв, як Роберт Де Ніро (через сім років вони знову зустрілися на знімальному майданчику кримінальної драми “Поліцейські” Джеймса Менголда).
Рей Ліотта не визнає жодних методів і шкіл акторства, проте має професійні ідеали. У першу чергу це Стів Макквін: саме його гра у класичних картинах “Велика втеча” та “Метелик” надихала Рея під час зйомок у фантастичному бойовику “Втеча неможлива” (1994) Мартіна Кемпбелла. “Він створив особливий тип героя, що поєднував бунтарську натуру з твердим моральним кодексом, – каже про Макквіна Ліотта. – Грав зазвичай суб’єктів, які не здавалися навіть у безвихідних ситуаціях і був надзвичайно переконливим”. Іншими своїми кумирами актор називає [Клінта Іствуда->clint-eastwood] та [Пола Ньюмена->paul-newman]: “Завдяки їх фільмам я взагалі зацікавився лицедійством”.
Ліотту вважають ідеальним виконавцем ролей психопатів (за бездоганну роботу у трилері “Незаконне вторгнення” Джонатана Каплана його висували на здобуття премії “MTV Movie Awards” як найкращого кінолиходія), однак час від часу актор не менш вдало перевтілюється в людей добрих, сповнених внутрішнього тепла (“Корінна, Корінна”, “Операція “Дамбо”). Останнім часом він з’являється на екрані у виразних ролях другого плану ([“Ганнібал”->hannibal], “Серцеїдки”, “Кокаїн”, “Джон К’ю”, [“Реальні кабани”->wild-hogs]). Великим успіхом стала його роль у стрічці ["Наркобарон"->narc]. “Я вважаю різноплановість основою своєї професії, – каже Рей. – Уважно вивчаю образ, який повинен втілити, використовую уяву, живу його життям, а вже потім починаю грати. Навіть якщо кінематограф буде мене ігнорувати, повернуся в театр. Життя не вистачить, щоб виконати усі цікаві ролі, які вже написані”.
2 коментаря для “Рей Ліотта”