У 2003 р. Гор Вербінскі (Gore Verbinski / Гор Вербински) увійшов до числа найпопулярніших режисерів Голлівуду, знявши хіт [“Пірати Карибського моря”->pirates-of-the-caribbean-1]. Робота над продовженнями картини, останнє з яких нещодавно вийшло на наші екрани, стало найскладнішим проектом у кар’єрі постановника.
У дитинстві Грегор Вербінскі мріяв стати музикантом. В юності він був гітаристом у панк-групах The Daredevils та Little Kings. У 1987 р. закінчив відділення кіно каліфорнійського університету UCLA, наприкінці 80-х і на початку 90-х працював у кінокомпанії “Пропаганда філмс”, де знімав музичні кліпи для груп Bad Religion та Monster Magnet, а також численні рекламні ролики для фірм Nike, Coca-Cola, Canon, Skittles і United Airlines. Найзнаменитіший кліп Вербінскі – реклама пива марки Budweiser.
У середині 90-х Гор вже був визнаним авторитетом у світі реклами: на його рахунку – чотири премії Clio та приз Каннського кінофестивалю за найкращий рекламний кліп. У 1996 р. Вербінскі поставив за власним сценарієм короткометражку “Ритуал”, після чого його запросили зняти комедію “Мишаче полювання” (1997). У 2001 р. він створив не дуже вдалу кримінальну комедію “Мексиканець” з [Бредом Піттом->brad-pitt] та [Джулією Робертс->julia-roberts], а у 2002-му зняв успішний римейк культового японського фільму жахів [“Дзвінок”->ring].
Одного дня Гору подзвонив відомий продюсер Джеррі Брукхаймер, який запропонував йому зняти піратське кіно. “Я відразу зрозумів, що таке буває раз у житті, – згадує режисер. – Адже нині піратський жанр майже вимер”. Вербінскі швидко переконався, що всі історії про жахливі зйомки “морських” стрічок є правдою. У “Піратах Карибського моря” було використано 700 спецефектів; 500 з них були підчистками у кадрі. “Я відразу ж зрозумів, що якщо на задньому плані раптом з’являється нафтовий танкер, треба продовжувати знімати, тому що протягом кількох годин він буде повзти по краю горизонту, – розповідає постановник. – Прибрати його на комп’ютері набагато дешевше, ніж чекати, поки він зникне. Те саме ми робили і з сучасними будівлями, які потрапляли у кадр”.
Після такого масштабного проекту Вербінскі захотів зняти щось камерне, попрацювати з акторами, а не макетами кораблів. Він створив картину “Синоптик” (2005), яка не мала комерційного успіху, після чого повернувся на знімальний майданчик “Піратів”, щоб зняти другу й третю частини. Перед початком зйомок режисер розмовляв з Пітером Джексоном, у якого великий досвід одночасних зйомок кількох серій високобюджетної епопеї: “Він сказав мені: “Щось обов’язково доведеться перезнімати. На таких проектах переробки неминучі”. Але це було слабкою втіхою, оскільки я знав, що у нас не буде часу на перезйомки. Мені назвали дату прем’єри задовго до того, як я отримав сценарій”. За словами Вербінскі, найскладніше було втриматись від спокуси перетворити продовження на “кіно про Джека Сперроу”: якщо Джонні Деппа показувати у кожній сцені, він може набриднути глядачам, і Гор намагався зробити так, щоб у сюжеті знайшлось достатньо місця і для інших персонажів.