Знову тріквел (причому не останній цього року). Це явище примушує зі страхом чекати років 2009-2010 – на нас чекати навала четвертих серій. Що вже тоді казати про рік 2013 чи, страшно подумати, 2026?
Знову ж таки, важко сказати, чим третя “Година” відрізняється від попередників. Режисер той самий, як і виконавці головних ролей, а сюжет у цій серії ніколи не грав особливої ролі. Будьмо відверті – справа ж не у брудних справах тріад, якими керують хлопи, чиї імена витатуйовані на голові у паризької співачки (краще навіть не думати про те, як усе це звучить), а в тому, скільки спільних жартів та бійок на один сантиметр плівки отримають “брати не по крові” Чан і Такер. А лінія про інспектора Лі та його кримінального брата – це взагалі майже індійське кіно, і славнозвісний “гумовий боєць” демонструє у ці моменти гру саме такого ґатунку.
Можна дорікнути й на те, що цього разу майже немає яскравих другорядних персонажів. У другому фільмі такими були лиходії Джон Лоун та Чжан Цзії, у третьому ж їх заміни не видаються настільки ж виразними – складається враження, що дві зірки свідомо прибрали усю можливу конкуренцію, щоб ніхто не відволікав від них увагу. Є Поланський, є фон Сюдов, але погоди вони не роблять – ролі надто обмежені у часі.
Інший помітний недолік – таке враження, що репертуар головних виконавців щоразу стає все біднішим. З Чаном все зрозуміло – вік вже не зовсім той, щоб з тією ж енергією, що була 20 років тому, вигадувати і виконувати нові трюки, – але Такер міг би й напружитись, у нього партія не настільки складна фізично. Кріс відпочивав від кіно кілька років, а зараз нагадує Едді Мерфі його найбільш невдалого періоду (кінець 80-х – “Ночі Гарлему” та “Інші 48 годин”) – він теж вже втратив свіжість дебютанта і тримається за рахунок нахабства і викривлянь.
Але знову ж таки – це все нюанси, на які можна не звернути уваги. Насправді стрічка настільки подібна до перших двох, що напевне сподобається усім їх прихильникам. Чан стрибає, Такер жартує, іноді вони для різноманіття міняються місцями – такий коктейль, швидше за все, не зазнає повного провалу і увосьме, і удванадцяте. Отже, диво-напарники, до зустрічі у 2010-му. І 2026-му.
Хороший фильм, мне понравился. Жаль только, что смотрел в не очень хорошем качестве, но зато я теперь твердо уверен в том, что когда увиже ДВД, обязательно куплю!
Третій фільм слабше за два попередні. Немає якоїсь легкості, яка була притаманна грі Чана і Такера у “Годинах пік – 1,2”.